Роша БАТИСТА: «Из Карпат ушел не по своей воле»

Бразильський нападник Роша БАТІСТА поділився з журналістом «УФ» від дебюту за столичну «Оболонь»

— Можемо поговорити, але через переклад, — російською почав розмову Роша, — Зараз-зараз (це вже прозвучало українською, після чого до бесіди приєднався перекладач. — О.К.). Готовий вислухати ваші запитання.

— Їх накопичилося чимало. Наприклад, як виник варіант із киянами? Чому не заладилося з «Карпатами»?
— Були різноманітні пропозиції продовжити футбольну кар’єру. Доволі непогані, зокрема, з російського чемпіонату. Але вибрав все-таки «Оболонь».

— Чому?
— Тут з перших днів відчув себе дуже комфортно. До того ж, я вважаю, що це клуб з амбіціями. Звичайно, «пивоварам» зараз дуже складно, але при цьому аура в колективі зберігається дуже хороша. До того ж, із тренерським складом ми швидко знайшли спільну футбольну мову.

— Як ви знайшли з «Оболонню» один одного?
— Кияни якраз шукали нападника і склався такий варіант. Ситуацію спрощувало те, що я був вільним агентом.

— А інших пропозицій не було?
— Були. Кликали грати за команду з Дубаї, були запрошення з прем’єр-ліг України, Росії, польської екстракласи…

— Чому ж тоді зупинилися на «Оболоні»? Що стало визначальним у вашому виборі?
— Амбіції клубу.

— Зберегти прописку у прем’єр-лізі?!
— Привернуло увагу те, що команда докладає максимальних зусиль аби залишитися в елітному дивізіоні.

— Ваш новий клуб дуже обережно ставиться до легіонерів. Це не насторожувало?
— Знаю, що в «Оболоні» я не просто перший легіонер з далекого зарубіжжя, а перший з іншого континенту. Тож мені дуже приємно, що президент клубу Олександр Слободян, який робить ставку на місцевих гравців, дозволив мені виступати за цю команду.

— І як вас прийняв новий колектив?
— Просто чудово. Можете запитати у Сергія Вікторовича (Конюшенка — О.К.) — він підтвердить. Такої дружньої команди давно не зустрічав, а мені, повірте, є з чим порівнювати.

— А як долаєте мовний бар’єр?
— Намагаюся якомога більше говорити з партнерами українською та російською мовами, проте ще не все виходить. Коли до мене звертаються, я майже усе розумію, а ось самому говорити ще складно. Та дякуючи моєму перекладачу Василю, мовні перешкоди практично не відчуваються.

— Звучала інформація, що ви в «Оболоні» лише до завершення чемпіонату…
— Поки що так. Оскільки я перейшов посеред сезону, то клуб хоче більше роздивитися мої можливості. Все-таки близько півроку я не грав. Але спробую відсутність ігрової практики компенсувати бажанням.

— З переходом розібралися. А як щодо ігрових особливостей вашої нової команди? «Оболонь» за манерою гри чимось схожа з «Карпатами»?
— Скажу так: львів’яни теж клуб з амбіціями, проте є велика різниця у підході до справ і у ставленні до футболістів. З таким ставленням до своїх гравців, «Оболонь» може стати великим клубом.

— А тренувальний процес суттєво відрізняється від львівської команди?
— «Карпати» — це вже історія. Мені імпонує робота Сергія Конюшенка. Скільки у мене було тренерів — такого людяного ставлення до своїх підопічних я ще не бачив.

— З ним у вас уже була розмова? Він бачить вас в основі своєї команди?
— Запитуйте у нього (сміється). Я готовий виконувати його вказівки, а вже прерогатива Конюшенка на яку позицію мене ставити, з ким, як і коли. Зі свого боку зазначу лише, що він — тренер-новатор, і прищеплює своїй команді сучасний футбол.

— А вам не складно буде працювати, адже тривалий час ви були без ігрової практики?
— Повірте, для мене цей перехід настільки важливий, що я докладу усіх зусиль, аби прогресувати з кожним матчем. Я пішов з «Карпат» не зі своєї вини і зараз дуже радий, що у моєму житті з’явилася «Оболонь».

— До завершення чемпіонату. А далі?
— Я бачу у киян перспективу. Скажу навіть більше — я готовий, якщо на мене розраховуватимуть, навіть грати за «Оболонь» і у першій лізі. Але про таке зараз навіть думати не хочу. Попереду ще три тури і стоїть конкретне завдання — зберегти прописку у прем’єр-лізі.

galsports.com