Футболист Динамо заявил, что больше не будет давать интервью украинским СМИ
Видимо, все из-за заявления Цитаишвили: «не было мечты играть за Украину»
23-летний хавбек киевского «Динамо» Георгий Цитаишвили, который выступает на правах аренды в «Динамо» Батуми, заявил, что больше не будет давать украинским СМИ.
Видимо, все дело в том, что комментарии NV.ua Георгий сказал следующее:
«У меня была цель играть за сборную Грузии. Не важно, была ли у меня конкуренция в сборной Украины. Просто хотелось играть в грузинской команде. Почему у меня был паспорт? У меня был и грузинский паспорт. Но я от него отказался.
Потому что для академии «Динамо» Киев мне был нужен украинский паспорт, чтобы я остался в клубе. У меня была мечта попасть в первую команду, потому я и взял паспорт. Но у меня не было мечты попасть в национальную сборную Украины».
Интересно, что Цитаишвили становился чемпионом мира U-20 в составе молодежной сборной Украины. Сейчас на его счету 14 матчей за национальную команду Грузии.
Аренда Георгия в «Динамо» Батуми действительны до лета 2024 года, а контракт с киевским «Динамо» рассчитан до лета 2025 года.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Команда Юрия Мороза не использовала кучу возможностей, чтобы отыграться
Тайсон потерпел первое поражение в профессиональной карьере
На його позицію в збірній претендують Ярмола, Циганков, Зубков, Караваєв...
В збірній України він міг попасти в заявку, разок-два зіграти і довго чекати наступного шансу. Другими словами Україна заграла би його на всякий випадок. От це йому грузини пояснили і він вибрав збірну Грузії.
Йому сказали брати паспорт, або іди гуляй. Тут своїх є купа молодняка, щоб ще грузинам виховувати. Те саме робили Алієву і Мілевському. Він взяв. Потім побачив, що перспектив у дорослій команді нема і Україна йому все одно чужа, а Грузія рідна і пішов і взяв назад паспорт своєї батьківщини. І правильно зробив. Он у своїй збірній грає, а в українську його б не визвали. Бо купа кращих конкурентів.
Інша річ, що треба думати, що ти публічна особа і що такі речі як "Мене заставили грати за країну, хоч мені було фіолетово" - не будуть добре сприйняті тією самою країною.Тому свої думки треба було тримати при собі. Ті ж Мілевський та Алієв такого ніколи не говорили. І раз вже взяли паспорт, то поважають країну, якій присягнули. І стали своїми.
Ми їх сприймаємо як українців. Хоч вони народилися не тут.