Під мікроскопом: Гран Прі Бразилії

Бразильський уїк-енд став справжнім бенефісом Хемілтона, щоправда британець у досить незвичний спосіб продемонстрував усім свої гоночні чесноти. Він мав усі шанси взяти поул, а потім без особливих проблем перемогти і в гонці, але прорив з останнього місця й фініш у восьми десятих секундах від подіуму – це більш видовищний для вболівальників сценарій, який однозначно став прикрасою гонки. Гонки, яка без зусиль Хемілтона з Ріккардо була б доволі прісною і в пам’яті надовго не затрималася.

Та огляд розпочнімо з переможця етапу, якого протягом уїк-енду двічі «обікрали» - спочатку Феттель залишився без поула, хоча до останнього все складалося на користь німця, ну а головним героєм гонки став уже інший пілот Срібних стріл. Себ не виграв гонку в першому повороті, але Боттас саме тоді її і програв. При цьому по завершенні гонки можна було почути чимало критичних слів на адресу Валттері. Найцікавіше, що серед критиків були й ті, хто хвалив фіна за його суботній поул. Проте варто дуже уважно проаналізувати не тільки події в гонці, а й умови та стан техніки з якою працювали пілоти Мерседес, от тоді і стане зрозуміло, що критика Боттаса на тлі прориву Хемілтона – це просто емоції та перебування під сильним впливом від перфомансу британця. Льюіс безумовно провів виняткову гонку. На винятковій машині з  винятковими можливостями, що і близько були недоступними нікому, навіть Валттері.

Після проваленої кваліфікації для ремонту розбитої машини британця довелося порушити правило закритого парку, а це автоматично означало старт з піт-лейн, тож цілком зрозуміло, що в команді поставили нову силову установку п’ятої найновішої специфікації. А тепер ще раз пригадаймо, що на цій установці Льюісу треба було проїхати лише гонку в Сан-Паулу та гоночний уїк-енд в Абу-Дабі. І це тоді, коли у звичайних умовах установка повинна пройти дистанцію 4 етапів. Іншими словами, ресурс агрегату берегти й економити так, як це команди роблять у звичайних умовах просто не треба і британець сповна користався отриманими можливостями. Таким чином протистояти Льюісу бодай якось могли тільки клієнти Мерседес і Феррарі, але крім власне Скудерії ніхто не міг цього ефективно робити через велику різницю в аеродинамічній ефективності машин. Про клієнтів Хонди і Рено мова взагалі не йде, бо силовим установкам французів і японців до агрегату, отриманого британцем, ще дуже далеко. Крім того, фактично пропустивши кваліфікацію, Хемілтон мав достатню кількість свіжої неприкатаної ґуми, яка так само допомогла йому в другій частині гонки, коли він наздоганяв Ферстаппена з Райкконеном.

Все це написано не для того, щоб принизити виступ британця – гонка на Інтерлагосі стала «його» гонкою, яку він «вкрав» у Феттеля, але не варто й перебільшувати. Льюіс мав найкращу та найшвидшу машину в пелотоні, таку, якої у нього не було б у випадку старту з першого ряду. Зрештою, той же Феттель у часи свого домінування в Ред Булл у 2012-му в Абу-Дабі також стартував з піт-лейн, а фінішував третім. І заслуги техніки тут аж ніяк не менше, ніж самого пілота.

Повертаючись до боротьби Феттеля з Боттасом варто ще раз нагадати, що Формула 1 все ж таки командний вид спорту. Так, фін програв старт, але не відпускав Себастьяна далі, ніж на 2 секунди (їхати ж впритул не можна, бо швидко зносяться шини, як це трапилося з Ферстаппеном, що переслідував Райкконена), а перед власним піт-стопом підняв темп, скоротивши відставання до 1,5 секунд. «Підрізка» мала всі шанси спрацювати, якби не робота механіків під час піт-стопів лідерів. З Боттасом справилися за 2,69 секунди, а з Феттелем – за 2,19. Зважаючи на те, що після повернення Себастьяна на трасу, він вигравав два-три корпуси машини, то стає зрозуміло – пів секунди все вирішили у цій тактичній боротьбі. Ну а гоночний темп обох пілотів Феррарі та Валттері всю гонку був практично однаковим. Відтак це не фін програв, а команда, так само як і перемогла Скудерія, а не особисто Феттель. Схоже, що вперше за гібридну турбоеру в особистому заліку пілоти Мерседес не опиняться на першому та другому місцях, адже шанси Боттаса відіграти 22 очка відставання за один етап виглядають украй сумнівно.

Що ж насправді має непокоїти Маранелло та вболівальників «червоних», то це те, що перемога – перша після літньої перерви – прийшла тільки тоді, коли тиск і відповідальність за результат зникли. За останні п’ять-десять-двадцять років Скудерія неодноразово потрапляла в кризу саме тоді, коли від неї чекали найвищих результатів. Обґрунтовано чекали. При цьому не можна не звернути увагу і на той факт, що Райкконен, якому останнім часом нерідко перепадає на горіхи за нестабільність результатів та нестачу бажання жорстко боротися з конкурентами на трасі, третій Гран Прі поспіль фінішує на подіумі. Такого з ним після повернення до Феррарі у 2014-му ще не було. Востаннє три подіуми поспіль Кімі мав у 2013-му, коли ще виступав на Лотус. І цієї стабільності фіна Скудерії однозначно бракувало протягом двох третин сезону. З усім цим «червоним» треба щось робити, аби наступний рік не став ще одним розчаруванням невиправданих під тиском очікувань.

З погляду шинної тактики в гонці здивувала Заубер: команда чудово розуміє, що набрати очки можна виключно за виняткових обставин, тож роздільна тактика для Верляйна з Ерікссоном є розумним рішенням, якби не одне але. Паскаль в боксах побував уже після першого кола і решту 70 проїхав на шинах Soft. Наприкінці гонки він програвав по 2 секунди і більше – з такою тактикою в топ-10 не потрапити.

Героєм другого плану в Інтерлагосі став Масса. Минулого року, коли Феліпе вперше прощався з Формулою 1 домашня гонка для нього завершилася дочасно в бар’єрі об який він розбив машину – відверто не найкращий результат на очах людей, які прийшли тебе підтримати. Цього ж разу бразилець по-справжньому тріумфував, він хоч і не виграв, та й на подіум не потрапив, але він по-перше, став кращим серед інших, поступившись тільки пілотам Феррарі, Мерседес і Ред Булл. По-друге, практично всю гонку він вів боротьбу з Алонсо і вийшов переможцем у ній. Мабуть не варто зайвий раз пояснювати, чому фініш попереду Фернандо має для Масси особливе значення. Відтак прощальна гонка на домашній трасі бразильцеві однозначно вдалася і явно про неї спогади будуть набагато кращими, порівняно з тими, які були минулого року.

При всіх принадах гонки та подіях на трасі однією з найважливіших тем в Сан-Паулу стало питання безпеки учасників Гран Прі. На жаль, ні для кого не секрет, що рівень злочинності на вулицях бразильських мегаполісів високий. Протягом минулих років пограбування і збройні напади з метою пограбування були неодмінним акомпанементом Гран Прі, достатньо пригадати, що нападали навіть на чинного на той момент чемпіона Дженсона Баттона, а механіків різних команд грабують практично щороку. Проте цього разу дно було пробито дуже і дуже серйозно, настільки, що в паддоку вголос стали обговорювати подальшу перспективу гонки на Інтерлагосі. І нічого доброго тут немає.

Погляньмо на ситуацію ширше: збройне пограбування механіків Мерседес, чотири аналогічні спроби пограбування представників FIA і працівників Вільямс, Заубер та Піреллі. Як наслідок, Піреллі за згоди Макларен, FIA та FOM скасувала шинні тести, що мали відбутися цього тижня за участі англійської команди, аби не наражати на небезпеку як своїх працівників, так і людей з Уокінга. Додаймо до цього бажання місцевої влади продати автодром, щоб розвантажити видаткові статті бюджету міста. І на завершення – відсутність бразильських гонщиків в Формулі 1 у найближчій перспективі (нагадаю, що Масса в Абу-Дабі завершує кар’єру, і на його місце у Вільямс бразильці не претендують, так само як наразі немає жодного пілота в молодіжних програмах команд, хто в наступні 2-3 роки міг би потрапити до чемпіонату). От логічним і постає питання – етап в Сан-Паулу за всіх цих факторів взагалі потрібен? Знаєте, найгіршим є те, що нині однозначної ствердної відповіді, яка була б іще 2-3 роки тому, просто немає. Особливо на тлі того, що організатори Гран Прі Мексики змогли налагодити співпрацю з правоохоронними органами таким чином, що в Мехіко (де рівень вуличної злочинності спокійно складе конкуренцію Сан-Паулу) подібні інциденти з учасниками не трапляються. Принаймні, поблизу автодрому.