А. БОЙКО: В первой лиге Таиланда некоторым платят по $40 000

Андрій Бойко - перший український футболіст в чемпіонаті Таїланду. Экс-захисник «Таврії», «Кривбасу», «Іллічівця», «Ворскли», «Сталі» та «Закарпаття» розповів про свої пригоди в екзотичній країні, зарплати тайських гравців і про те, чи зустрічав трансвеститів у тайських командах.

«Хочу повернути Зборовського у футбол»

- Андрію, взимку 2014-го ви підписали контракт з таїландским клубом «Трат». Ви і зараз там?
- Вже ні. Я відіграв у «Траті» один сезон. Зараз «Трат», на жаль, знаходиться на останньому місці і, швидше за все, вилетить у другий дивізіон. Багато футболістів, з якими я грав, перейшли у вищу лігу. Відсотків сімдесят хлопців пішло з «Трату», тому провалу уникнути було складно. Після «Трату» я перейшов в команду другої ліги «Удонтхані». Мене запросив помічник головного тренера «Трату», який очолив «Удонтхані». Я мав пропозиції від інших команд першої ліги Таїланду. Але я обрав «Удонтхані» на прохання тренера, якого добре знав. А умови в «Удонтхані» були не гірші, ніж у «Траті». В цій команді я відпрацював контракт до кінця і повернувся в Україну.

- А коли контракт завершився?
- У вересні. Можу сказати, що враження від Таїланду залишилися тільки позитивні. У Таїланді люблять футбол. Щоб ви оцінили масштаб: лише на виїзні ігри їздить до тисячі уболівальників. Якщо це кінець сезону, ігри плей-офф, то і дві, а іноді й три тисячі уболівальників. Беруть квиток на літак за свої гроші і летять. Або ж на автобусах.

- Що далі?
- На даний момент я підтримую форму в Криму. Днями спілкувався з південнокорейським агентом. Він бачив мої ігри наживо в Таїланді, зокрема - товариські з провідними командами Таїланду. Він поцікавився моїми справами, запитав, де перебуваю. У нього багато контактів з азійськими клубами, не лише з Таїланду. У середині жовтні починається підготовчий період до наступного сезону, який триває до кінця грудня. Загалом, я тримаю руку на пульсі і в будь-який момент готовий зірватися, куди він покличе. І хочу поїхати не один, а з Андрієм Зборовським, колегою по «Таврії». Він непоганий нападник, але останні два роки не грає. Після операції (перелом ноги) в «Севастополі» він довго відновлювався. От я хочу повернути його у футбол. Він не проти, але присутній невеликий страх через пережите. Але я його вже майже переконав і порадив південнокорейському агенту. Удвох буде легше! Зборовський добре оснащений технічно, з поставленим ударом. Такий гравець не повинен пропадати без діла. А в Криму, самі розумієте, який рівень футболу. Але в яку країну потрапимо, поки невідомо. Зараз чемпіонати багатьох азійських країн закінчуються, і до початку листопада вже скрізь буде йти підготовка до наступного року.

- Ви грали в першій і другій тайській лізі. Рівень футболу там на рівні нашого обласного?
- Ні, звичайно. Зараз рівень футболу в Таїланді стрімко зростає. Я це відчув за ці півтора роки. Підтягується дуже хороша молодь. Це вони доводять на відбіркових іграх до ЧС, де лідирують у своїй підгрупі, випереджаючи Ірак, В'єтнам, Тайвань. По Азії на клубному рівні вони можуть на рівних грати з командами Південної Кореї та Австралії. Футбол в Азії в цілому піднімається - завдяки непоганим іноземним тренерам. Якщо взяти Прем'єр-Лігу Таїланду, то з 18-ти команд в десяти працюють фахівці з Іспанії, Бразилії, Сербії та інших країн. Плюс почали приїжджати якісні легіонери. Є такі футболісти, які пограли в «Депортіво», чемпіонаті Бразилії, приїжджають навіть з Італії. Зростання чемпіонату пішло завдяки кваліфікації тренерів, які в свою чергу запрошують пограти футболістів. У першій лізі - те ж саме. Вісім з двадцяти команд тренують іноземці.

«На п'ять-сім команд першої ліги приходить близько 15 тисяч уболівальників»

- Ліміт є?
- Так. В будь-якій лізі виходити на поле можуть три іноземці плюс один азіат як бонус. Ще один іноземець може бути в заявці. Тобто, всього п'ять футболістів! До речі, зараз Сендлей Біто, добре знайомий українським уболівальникам за виступами за київський «Арсенал», «Закарпаття» і «Таврію», приїхав грати в Таїланд, в одну з команд першої ліги. Різниця між вищою та першою тайською лігою формальна. Якщо виключити четвірку лідерів тайського футболу, то інші команди приблизно одного рівня - що вишки, що першої. Примітно, що якість полів практично у всіх команд чудова! Єдиний мінус, це міста таких команд, як «Трат». У плані життя, звичайно, вони відсталі. Без сім'ї з глузду можна з'їхати. Але те, що вболівальники скрізь люблять футбол - факт! На п'ять-сім команд першої ліги приходить близько 15 тисяч уболівальників! Ви уявляєте ці цифри? Футбол перетворюється на очах. Півтора роки тому, коли я приїхав, брали незрозумілих легіонерів. Агенти намагалися всунути «свого» гравця. Зараз все докорінно змінилося. Звертають увагу не лише на резюме, але і дивляться відео. Раніше могли привезти «замазаних» гравців з Африки на 6-8 років. Їх була незліченна кількість, але кваліфікація «смішна». Але все це було півтора роки тому! Зараз на вихід у вищу лігу претендує сім-вісім команд, настільки висока конкуренція в першій лізі. І умови дуже хороші в клубах.

- Які зарплати в тайських командах?
- У першій лізі «п'ятірка» доларів на місяць - норма. У топ-клубах, в командах провідної четвірки - 20-30 тисяч, а у деяких гравців і 40 тисяч доларів на місяць.

- У чому платять?
- У батах, місцевій валюті.

- Купити долари не важко?
- Це без проблем. У них багато банків. Таїланд має відношення до США, тому в країні чимало американських банків.

- Який річний бюджет, наприклад, «Трата»?
- Важко так прикинути. Взагалі у кожної команди є свій покровитель, багата людина, яка підтримує  клуб. Президенти витрачають часто суто свої гроші. Якщо додатково є спонсор - це добре. Тайська прем'єр-ліга - це корпорація, в якій клуби-учасники виступають в якості акціонерів. Власники різні. У когось заводи і фабрики, в інших - вода і пиво.

- Чи немає ідеї в Таїланді створити лігу на зразок того, що провернули в Індії?
- Таїланд немаленький. Організувати непросто. З іншого боку, існує своя Азіатська Ліга, своя Ліга чемпіонів. Тайські клуби виступають на міжнародній арені. Той же чемпіон країни «Бурірам Юнайтед» три роки тому виходив у чвертьфінал азіатської ЛЧ. Капіталовкладення в клуби насправді пристойне. Тому тайські команди спокійно можуть змагатися з провідними азіатськими клубами.

- З наших хто грає в Таїланді (або з колишнього Союзу)?
- Грузин Цимакурідзе, який в алчевській «Сталі» та «Зорі» пограв. Він вже давно там. Спочатку грав у вищій лізі, потім в першій, у другій. Зараз грає в М'янмі. Коли у мене закінчувався контракт з «Удонтхані», в команду з Бангкока, яка виступає у вищій лізі, заявився Дмитро Горбушин. Він починав в Алчевську, потім переходив в київське «Динамо», пограв в «Зорі». Були ще деякі хлопці з України, але з деяких причин вони не змогли підписати ні з ким контракт. Комусь не пощастило на перегляді, хтось пізно приїхав на збір і так далі.

- Робочу візу потрібно отримувати?
- Для українців можна відкривати візу прямо після прильоту, але тільки якщо термін перебування в країні менше 15 днів. Щоб жити постійно, людина повинна бути працевлаштована. Так званий «work permit» робить сам клуб. Книжечка така. В «Траті» мені зробили. А в «Удонтхані» - ні. Все відкладали і відкладали. Так і не зробили.

- І як же ви грали - нелегально?
- Отож бо. Але не думаю, що якби мене затримали, то виникли проблеми. Клуб вирішив би питання. Там теж все вирішується. Також можна їздити продовжувати візу на кордон в Лаос або Камбоджу.

«Тайські збірники відмовляються їхати в Європу»

- Тайці невисокого зросту. Ви зі своїми 190 см на їхньому фоні сильно виділялися?
- Середній зріст тайців десь 172-74 см. Звичайно, зустрічаються і високі. Але середній зріст у футбольних командах близько 178 см.

- Є в Таїланді гравці, які могли б в українській Прем'єр-лізі грати?
- Звичайно. Я вам скажу, що звідси футболісти переїжджали в «Депортіво», «Альмерію», «Андерлехт». Якби я був агентом, то привіз би кілька футболістів в Україну. На проблематичні для нас позиції. І це лише для початку. У них фланги дуже сильні, вінгери, як у Європі говорять. Тайці працездатні і маневрені. По-друге, вони дотримуються режиму. Для України це важливий чинник. А якщо їм грошенят підкинути, то вони ще краще заграють. Хоча зізнатися, не всі тайці сюди і поїдуть. У них збірники не хочуть навіть до Європи їхати. Відмовляються! У Таїланді вони відчувають себе богами. Телебачення, реклама, шоу. Всі топові футболісти на виду. Як в Англії. Тайці рівняються на Англію. Тайські зірки нічим не поступаються зіркам «Барселони» і «Реала» в розкручуванні, звичайно, за національними мірками. У них і зарплати відповідні. Для Таїланду зарплата в п'ять тисяч доларів - це космос. Уявіть, якщо футболіст отримує 30 або 40 тисяч!

- Трансексуалів(трансвеститів) в командах зустрічали?
- Не бачив, чесно. По-перше, вони в душ, на відміну від нас, ходять в трусах або підштанниках. Заходять, закриваються і переодягаються. В «Удонтхані» легіонери почали відкрито ходити в душ. Так деякі місцеві потім перейняли наш досвід і стали ходити, як ми. Чого їм соромитися? Але в основному, звичайно, сором'язливі. Але такого щоб хтось фарбувався помадою і грав - точно ні.

- За місцевими звичаями не можна торкатися до голови тайця. Коли команда святкує гол - як вони радіють?
- Чому вони відмахуються, коли до них торкаються? У мене є одне пояснення. Вони просто не хочуть, щоб їм псували зачіску. Практично кожен таєць кайфує  від своєї зачіски. Салонів і перукарень в Таїланді не злічити скільки. Зачіски, гелі, укладання - на кожному кроці. Перед тренуванням, перед матчем, після тренування таєць обов'язково причепуриться. Вони схиблені на цьому. Але я все одно постійно псував їм зачіски.

- Ображалися?
- Ні, звичайно. Тайці дуже доброзичливі і спокійні. Почути крик - рідкість!

«Нормальний масаж в Таїланді відшукати непросто»

- Тайський масаж як відновлення після ігор вітається?
- Нормальний відшукати непросто. Якщо просто для релаксу - немає проблем. А ось професійний, щоб масажисти проходили по потрібних точках на тілі, знайти дуже складно. У мене в Сімферополі є хороший масажист. Він не просто «гладить». Він руками відчуває проблемні зони, які потребують відновлення. Але я знайшов нормального масажиста в Таїланді. І знаєте, за ці півтора року я практично обійшовся без травм. Крім масажів, вони дуже люблять використовувати лід.

- Як вони до алкоголю ставляться? В «дрова» таєць може напитися?
- Я не казав, що вони взагалі не п'ють. Але немає й такого, щоб вони шифрувалися від тренерів. Скажімо, після гри в автобусі таєць може дозволити собі пиво. Але вони більше п'ють кока-колу, мінералку, йогурти. Якщо вже розслабляються, а таких було 3-4 людини в команді,  то не напиваються до поросячого вереску. Всі помірно. На дні народженні футболіст може дозволити випити кілька пляшок пива. До речі, пиво вони люблять з льодом. А ось поїсти люблять страшно!

- Знаю, що не можна входити в їхнє житло у взутті. Казуси не траплялися?
- Є, де і у взутті заходять. Але в більшості випадків треба знімати взуття перед порогом, бо вони постійно ходять босоніж.

- По квартирі?
- Так. Не в тапочках, не в шкарпетках, а саме босими.

- І на вулиці можуть босими ходити?
- Ні. Але справа в тому, що коли ходиш босим по дому, то потім п'яти брудні. Але у них так заведено. І це правильно, вважаю.

«Ціни в Криму захмарні»

- Ви на острові Пхі-Пхі, де знімали «Пляж» з Леонардо ді Капріо, були?
- Так. У нас був вільний час і ми їздили на Крабі. Пхукет і Крабі - це точки, куди прилітають літаки. Пхукет - це острів, одне з кращих місць в Таїланді. Крабі - місто. Але звідти треба їхати ще в одне містечко, точно не пам'ятаю назву. Одного разу з дружиною зірвалися туди на п'ять ночей. Там і знаходиться знаменитий Пхі-Пхі. Бананові, пальмові острови. Описати словами цей рай не можна. Цю красу потрібно побачити своїми очима! Там вода до такої міри м'яка, як парне молоко. Колір бірюзовий. Але де знімали «Пляж», такий потік туристів, що перебувати там неможливо.

- Дорого все там?
- Ви знаєте, якщо за півроку купити квиток на Таїланд, то можна за стерпною ціною відпочити. Наприклад, є добрий рейс з Києва Сибірськими авіалініями. 400 доларів, а то й менше, в обидві сторони. З пересадками, трохи довше за часом, зате економія до 150 доларів. Скажімо, якщо прямий рейс МАУ летить 10 годин, то Сибірськими авіалініями - двадцять, з пересадками. Тільки потрібно брати з собою їжу, інакше під час пересадок витратите доларів 50 тільки на їжу. Перельоти всередині Таїланду дуже дешеві. За двадцять доларів лоукостом можна пролетіти з одного кінця країни в інший. Ручна поклажа - п'ятнадцять кілограмів плюс сім на борт. На Пхукет переліт недорогий. Готелі теж дешеві. У добу нормальна ціна тридцять доларів. За місяць в Таїланді можна скрізь побувати і витратити 1000 доларів.

- Які країни об'їхали навколо Таїланду?
- Їздив у Куала-Лумпур, в Малайзію. Заїжджав в Лаос, коли подовжував візу. Зараз, до речі, в Лаосі грає колишній легіонер «Сталі» Окана-Стазі. У нього дружина українка. Був на кордоні з Камбоджею. От і все!

- Ваша сім'я живе в Криму. Квартира залишилася з часів «Таврії»?
- Абсолютно правильно.

- Чи сильно змінився Крим, коли став російським?
- Глобально нічого не змінилося. Тільки ціни зросли. Якщо порівнювати з українськими, то ціни захмарні. Зарплати у кримчан були високі. До обвалу валюти вони отримували близько 800 доларів. У рублях, зрозуміло. Зарплат в доларах немає. Ну а коли впав рубль, то зарплати знизилися в два рази. На ринку кілограм домашнього сиру або літр сметани коштує 250 рублів, а це 70-75 гривень на наші гроші. Мій друг з Білої Церкви розповідав, що під Києвом літр сметани коштує 25 грн.

- Які у вас плани на майбутнє?
- Залишатися в Криму ми точно не будемо. Якщо вийде, то до зими переїдемо жити до Києва. Дочка йде в перший клас. Моїй кар'єрі залишилося рік або два. Поїду в Азію не тільки щоб пограти, але і щоб підтягнути англійську мову. Це перша мета! Тому що зараз у мене шкільний рівень. Після повернення з Азії я хочу опанувати англійську якщо не досконало, то хоча б вільно говорити. Чимось же треба буде займатися після закінчення кар'єри. Хто знає, куди занесе доля і чи буду я пов'язаний з футболом.

Валерій ПРИГОРНИЦЬКИЙ