БАХОВСЬКИЙ: «Будемо давати бій будь-якій команді»

Майже після десятирічної перерви у вищій футзальній лізі знову буде грати команда з Рівного. Посівши минулого року друге місце в першій лізі команда отримала можливість підвищитись у класі, і скористалась цією можливістю. Про те, як команда провела підготовку до виступів у вищій лізі розповідає головний тренер МФК «Рівне» Юрій Баховський:

- У сезоні 2008-2009 років після восьмирічної перерви рівненський міні-футбол повертається до вищої ліги чемпіонату України. Приємно також, що команда складається лише з рівненських вихованців. Думаю, підготовку ми провели плідну: хороші збори, під час яких тренувалися тричі на день, зіграли товариські матчі з серйозними суперниками. Ми отримали змогу побачити, чого варті на даний момент.

Розпочали підготовку до чемпіонату, як ніколи, рано 10 липня в Рівному, тому що потрібно було належним чином підготуватися до вищої ліги. Чотири дні тренувалися в Рівному, а 16 липня виїхали до Ковеля. Там закладали фундамент фізичної підготовки в хороших умовах. Непогана для тренувань заміська база, чудова природа для відновлення після навантажень. Там нам не потрібний був футбольний майданчик, адже ми не проводили занять на техніку, не розігрували комбінації, не займалися тактикою. Щоденно ми проводили три тренування, одне з яких обов'язково проходило на піску. Під час тренування на піску – особливо працюють м'язи голені, а це для міні-футболу дуже важливо. Багато бігали кросів і вважаю ми добре підготувалися до нового сезону. Важливо, що в Ковелі були хороші побутові умови і належне харчування. Під час триразових тренувань – спортсмени повинні добре харчуватися, якщо даються великі навантаження і спортсмен не має відповідного харчування, то таке тренування лише зашкодить спортсмену, а не піде йому на користь. Повернувшись 26 липня в Рівне ще тижня два займалися загально-фізичною підготовкою, тривала швидкісно-силова робота.

Першу контрольну гру ми проводили 29 липня з житомирським «Контингентом», правда, ми не дуже хотіли з ними грати, але вони попросили і ми пішли їм назустріч. Ту гру ми програли з рахунком – 0:4, але, вважаю, що вона пішла нам на користь. Якщо порівнювати «Контингент» той що ми знали колись і теперішній, то це дві різні команди. Житомиряни суттєво підсилились, в їхніх рядах навіть грає член збірної України – Михайло Романов. Він якісно відрізняється від інших футболістів, має чудове бачення поля.

Після цього провели товариську гру у Львові з місцевою «Енергією» - срібним призером минулого чемпіонату і чемпіоном України сезону 2006-2007 років. У тому матчі, попередньо протягом 10 днів попрацювавши в залі, ми вже виглядали набагато краще. Програючи 0:1 в першому таймі ми зрівняли рахунок, але ще до перерви пропустили ще два голи – 1:3. На початку другого тайму пропустили четвертий м'яч, але знайшли сили зрівняти рахунок - 4:4. За хвилину до закінчення пропустили п’ятий м'яч і коли після цього кинулися відіграватися, пропустили на заключних секундах ще й шостий гол. Таким чином програли 4:6.

Третю гру проводили в Києві з командою, яка планує посісти призове місце – «Планетою-міст» (Київ). Розпочали вони потужно, вигравали 3:0, але ще до перерви ми відквитали один м'яч. Після відпочинку рівняни скоротили відставання, але суперник знову повернув перевагу в два м'ячі. Згодом двічі відзначився наш капітан. Спочатку він забив зі штрафного, а потім реалізував десятиметровий – 4:4. Ще через дві хвилини ми вийшли вперед. За рахунку 5:4 вже у наші ворота пробивали десятиметровий. Але Павло Чемерис парирував удар. За 2,5 хвилини до закінчення кияни зрівнюють рахунок. Але на останній хвилині хлопці розіграли, як по нотах, показову комбінацію і вирвали перемогу – 6:5. Ця гра мене вже порадувала.

Наступним суперником був львівський «Кардинал», який ми теж обіграли, але вже в Рівному. Рахунок відкрив Сондак, потім Жак подвоїв перевагу. За дві хвилин до перерви гості відквитали один м'яч, а після відпочинку встановили рівновагу – 2:2. Та це не вплинуло на хлопців. Всередині тайму Басич, а за дві хвилини до закінчення Жак, принесли другу поспіль перемогу, на цей раз з рахунком 4:2. Вважаю, що гру провели на хорошому рівні. У цьому матчі не грав Жовтун, у нього проблеми з нирками, на які він постійно скаржиться, тому кілька днів тому проходив обстеження, але воно показало, що все добре. Правда ми не стали ризикувати, але в майбутньому покладаємо великі надії на цього здібного молодого футболіста.

Заключний контрольний матч ми проводили теж дома з першоліговим амбіційним суперником – «Фортецею-КПДУ» з Кам'янець-Подільського. Рахунок в тому матчі відкрив Жак. Подоляни зрівняли рахунок, але ще до перерви Жак вивів МФК «Рівне» вперед – 2:1. Після перерви спочатку Петрик, а згодом Жак довели перевагу до трьох м'ячів – 4:1. Після цього мої підопічні напевно зарано повірили в перемогу, явно недооцінили суперника, за що справедливо були покарані. Суперники не тільки зрівняли рахунок, а й вирвали перемогу 5:4.

Але зміст всіх контрольних ігор – це те, що з кожним матчем футболісти грали все краще і краще. Не беру до уваги останній доволі повчальний для нас матч. Не хочу виділяти когось в команді, зауважу лише, що команда молода і росте на очах. Закономірно, що поки що ми не демонструємо своєї кращої гри, адже на пік форми ніхто не виходить до першої гри, думаю цього ми досягнемо десь до третьої четвертої гри. Ввійдемо в ритм і вже тоді будемо показувати більш оптимальний малюнок гри. Але часом і в проведених товариських матчах, показували хороший комбінаційний міні-футбол.

У нашому складі з’явилися три молодих гравці, один навіть 1992 року народження, на них покладаємо великі надії. Уже заявляємо на вищу лігу, як говориться даємо понюхати пороху. Думаю, мине певний час і заграють Тарас Прислубський, Віталій Тушич і найменший Дмитро Ситник - усі троє вихованці нашої спортивної школи.
На мою думку, гравці психологічно готові до нового чемпіонату. Початку сезону чекаємо з нетерпінням, знаємо, що таке вища ліга, адже вже грали багато матчів з командами цієї ліги, але як себе покаже молодь, це вже інше питання. Почнуться офіційні ігри, тоді напевно буде важче, але ми не боїмося цього.

Стартуємо 10 вересня. фактично для нас чемпіонат починається з другого туру. Великих змін в четвірках не відбулося, адже вони в нас награні і всі гравці чудово відчувають один одного. Конкретних задач перед нами президент клубу ще не ставив. Проте ми самі ставимо перед собою задачі – добре виступити, головне на домашній арені, щоб порадувати вболівальників. Я вважаю, що ми потріпаємо нерви не одній команді, як на виїзді, так і вдома. Реальні наші шанси – це залишитися в вищій лізі. Але якщо ми потрапимо до десятки, то це у перший рік виступу буде великим успіхом. Одна справа зіграти три гри на Кубку України, а інша справа грати весь чемпіонат через 3-4 дні з дуже серйозними командами, але ми готові до цього. Незважаючи на те, що багато команд витрачають дуже великі кошти на придбання гравців і ставить високі цілі, ми будемо намагатися дати справжній бій кожному супернику.

Думаю, не погана підготовка до сезону, яку ми пройшли допоможе нам вдало провести чемпіонат. Звичайно ми новачки в вищій лізі. І напевно ніхто не чекає, що ми будемо багато вигравати. Нас будуть «бити» і дома, і в гостях, але в нас є бажання перевірити свої сили, дізнатися чого ми варті. Пограємо рік, наберемося досвіду, а тоді побачимо. Також хочу додати, що рівень вищої ліги, це не той рівень на якому ми грали до цього. І навіть товариські матчі не йдуть ні в яке порівняння. Я думаю, що хлопці чудово розуміють, і поразка «Фортеці-КПДУ» – це чудово підтвердила, що дуже важливо налаштуватися на гру, від цього часто залежить підсумковий результат. Окрім того, в вищій лізі розслабленості не пробачають. Помилився, не відіграв до кінця комбінацію, не зреагував на хід суперника – програв! Сподіваюсь, що хлопці – це чудово розуміють. Тому ми будемо налаштовуватися на перемогу починаючи з першої гри, і гратимемо в кожному матчі лише на позитивний результат. Будемо давати бій любій команді – незважаючи на її турнірне становище.

Знаєте, багато говорять про патріотизм, проте хлопці довели на ділі, що справді люблять Рівне і своїх вболівальників. Вони відчувають моральну відповідальність перед містом і тією школою, яка дала їм дорогу у професійний спорт. Хочу також відзначити – приємно, що від нас не відвернулися місцеві обласна та міська влади. Вони допомогли нам чим могли стартувати в чемпіонаті і сподіваюсь, що й надалі підтримуватимуть команду, яка боротиметься у вищій лізі. Звичайно цих коштів недостатньо, але допомогу ми відчуваємо. І звичайно потрібно подякувати нашому президенту Василю Єгоровичу Ползунову, який створив всі належні умови для плідної підготовки команди до сезону. Підтримка президента дуже відчутна, він все робить для того щоб команда почувалася нормально. Йде на зустріч побажанням футболістів, звичайно в розумних межах, тобто по мірі можливості він робить все для команди.

Записав Юрій РАЧКОВСЬКИЙ