ПРОКОПЧУК: «Іноді стрибаю з мостів»

Молода, але вже титулована стрибунка у воду Юлія Прокопчук розповідає про те, як подолати страх висоти

Станом на сьогодні наші стрибуни у воду здобули лише дві олімпійські ліцензії: дует Олени Федорової й Алевтини Корольової виступатиме в Пекіні в стрибках із десятиметрової вишки, а Дмитро Лисенко — у змаганнях на триметровому трампліні. Ще один, він же — єдиний шанс кваліфікуватися на Ігри випаде в цьому місяці на етапі Кубка світу. Серед імовірних фавориток — 21–річна киянка Юлія Прокопчук. Ця чарівна дівчина здійняла справжній фурор у 2006–му, вигравши першість Європи і Кубок чемпіонів. Утім, наступний рік талановитій стрибунці не вдався.

«Якби мала ще один шанс, обрала б гімнастику»
— Юлю, у порівнянні з блискучим 2006–м, коли ви стали чемпіонкою континенту і виграли Кубок європейських чемпіонів, 2007–й вийшов не надто вдалим. Чому?

— Це пов’язано зі станом здоров’я — мала проблеми зі спиною. Упродовж місяця лікувалася, однак на торішній чемпіонат світу в Мельбурні все ж їхала нездоровою. Відчувала, що не готова, але боролася до останнього стрибка. У підсумку, для виконання олімпійського нормативу мені забракло якихось п’яти балів.
Зрештою, саме через проблеми зі здоров’ям торік я мало виходила на старт. Зазначу, що болячки у мене радше хронічні, типові для стрибунів у воду — постійно непокоять спина, ноги й руки. Ось зараз я вже наче й видужала, але немає гарантії, що хронічна травма не нагадає про себе у найнезручніший момент. Що ж, мені треба просто забути про ці неприємності й концентруватися на подальших виступах.

— Колись ви займалися гімнастикою. Може, травматизм був «запрограмований» ще з тих часів?
— Ні. Просто в нашому виді спорту постійно доводиться робити одне й те ж. Відповідно, навантаження припадає на одні й ті ж точки. Крім того, ускладнюють ситуацію регулярні падіння, яких, хоч би якою майстерною ти не була, в тренувальному процесі не уникнути.

— Лікуєтеся традиційними методами?
— Загалом так. Але традиційна медицина допомагає не завжди. Тому використовую й народні звичаї — різноманітні трави, мазі. Причому лікарі часто самі радять, що треба вживати з «нетрадиційного». Іноді корисними є й поради батьків, котрі знають, як лікуватися з власного досвіду.

— Ніколи не думали над тим, щоб не збавляти здоров’я й кинути спорт, зайнятися чимось іншим?
— Чому ж не думала? Навіть пробувала кинути стрибки. Однак пропустила тиждень тренувань — і знову захотілося повернутися. Усе ж таки, в стрибках у воду я вже 12 років — для мене вони, як наркотик (посміхається). Навіть не уявляю, чим буду займатися, коли полишу стрибки.
Хоча, якби мені випав другий шанс, безперечно, займалася б спортивною гімнастикою. Адже гімнастика — то гнучкість, краса. Хоча й там травм дуже багато. На цю секцію батьки здали мене ще в три з половиною роки. Але, коли підросла, вийшло так, що в них не було можливості возити мене з Обухова до Києва на тренування. А саму мама з татом відпускати не хотіли. Тому довелося обирати щось із того, що є під боком. Поряд був басейн, тож обрала стрибки. У цьому виді я вже чогось досягла і, сподіваюся, зможу сягнути ще більшого.

«Коли боялася стрибати, у воду скидав тренер»
— Стрибати з десяти метрів — небезпечне заняття…
— А що вдієш? Звісно, іноді вдаряємося об воду, буває, під час стрибка тілом зачіпляємо вишку. Це боляче й дуже небезпечно. Але після таких випадків долаєш страх і сміливо виходиш для виконання наступної спроби. Здебільшого вдаряюся через те, що сильно хвилююся або не до кінця слухаю поради тренера.
Востаннє я вдарилася об вишку ногами — вони дуже боліли, я випала з тренувального процесу на два тижні. Одного разу після стрибка з десяти метрів дуже вдарилася спиною об воду. Після того випадку у мене на якийсь час навіть з’явився комплекс — боялася стрибати. Але я його подолала.

— Помінявши гімнастику на стрибки, чи швидко ви подолали комплекс висоти?
— Мені цей процес давався дуже важко. Страшно було вже від самої думки, що доведеться стрибати в воду. Мій перший тренер Григорій Іванович Моргун довго зі мною мучився. То вже потім, коли я перейшла до Андрія Васильовича Руденка, поставила собі чітку мету: якщо хочеш чогось досягти в спорті — треба перебороти страх. Про себе вирішила, що повинна виконати будь–який стрибок, що вимагає від мене тренер. І, знаєте, таке самонавіювання принесло впевненість у собі. Зазначу, що коли вперше прийшла у басейн (а тоді мені було трохи більше шести років), я взагалі не вміла плавати. Ледь навчилася, треба вже було робити перші стрибки. Боялася, але допомогли втішання батьків і поради тренера. Пригадую, коли вперше зістрибнула — просто солдатиком — і попливла, то пережила справжнісінький шок. Але скільки потім було радості, коли повернулася додому і всім розповідала про свій «подвиг»! А іноді, коли мене ніяк не вдавалося переконати, тренеру доводилося зіштовхувати мене в воду.

— Але ж не з 10 метрів?!
— О, я досі пам’ятаю ті емоції, коли довелося стрибати з вишки! Страх охопив неймовірний, боялася навіть підійти до краю платформи. Усі тренери вишикувалися навколо басейну. Переконала себе ось як: якщо мені судилося вдаритися об воду, то так тому вже й бути. Узагалі, я переконана, що від долі не втечеш. Ось так я вперше зістрибнула з 10 метрів. Вийшло начебто непогано. Я сама здивувалася, що мені вдався такий важкий стрибок з висоти з першої ж спроби. Тоді зрозуміла, що можу робити це краще.

— Тепер, коли стрибками займаєтеся вже 12 років, буває мандраж перед виходом на вишку?
— Трапляється. Надто ж коли довго не стрибаєш, заліковуєш якусь травму. Або ж коли влітку маю два тижні канікул. Повертаюся, виходжу на вишку — й стає страшнувато. Відразу виникають думки, що я «загублюся» в повітрі. Але коли «настрибаєш» трохи, то страх майже зникає.

— Юлю, а на кого ви рівняєтеся? У вас є кумири в спорті?
— Є люди, в яких мені подобається техніка виконання стрибків, але ідолів немає — ні на кого я не рівняюся. Хочу стрибати так, як стрибаю я. Хоча, відомо, що найскладніші стрибки зазвичай виконують китайці, бо вони від природи гнучкі. Та ще й працьовитість їхня, звісно, дається взнаки, і дисциплінованість. Вони вміють розмежовувати роди занять. Якщо спорт — то тільки спорт. Не так як ми — вчимося, може, десь підпрацьовуємо, та ще й тренуємося.

— Гадаєте, у вас є шанс за рівнем складності стрибати так, як китайські спортсмени?
— Є. Принаймні, я дуже прагну цього. Мені варто ще трошки ускладнити свою програму. Врешті, випадки, коли китайців перемагають, непоодинокі. Чому б це не зробити мені?

«Висоти не боюся. Боюся померти»
— Цікаво, на відпочинку перед друзями ви хизуєтеся своїм вмінням стрибати в воду з великої висоти?

— Загалом — ні. Але друзі самі просять, щоб я показала, як можу стрибати. Тому іноді стрибаю з мостів. Але тільки в тому випадку, якщо знаю, що там на дні. А оцих банджи–джампінгів я взагалі боюся — ніколи так (із гумовою мотузкою, прив’язаною до ніг) не стрибала й не збираюся цього робити. Я ж не можу бути певна, що мотузка в якийсь момент не зірветься. Та й із парашутом не стрибну не через страх висоти — просто боюся, що він не розкриється. Іншими словами, боюся померти.

— Тобто в житті ви не екстремальна людина?
— Чому ж? Навпаки, мені подобаються екстремальні забавки, коли існує якась небезпека. Скажімо, подобається швидкість, ганяти на машинах. Але свого авто поки не маю — ще не заробила.

— У вас багато друзів?
— Достатньо. Найбільше зі мною почали знайомитися, коли виграла чемпіонат Європи. Хоча то так — знайомі. Справжніх друзів, як водиться, одиниці.

Замість хлопця — Олімпіада
— Вас не бентежить, що нових знайомих, можливо, приваблює передусім ваш статус?

— Ніколи над цим не замислювалася. Я якою була, такою й залишилася. Хіба що коло спілкування трохи розширила. Узагалі, якщо про це не заходить мова, я нікому й не розповідаю, що щось там вигравала.

— Дискотеки часто відвідуєте?
— Коли не тренуюся, дозволяю собі піти з друзями на танці. Тоді вже гуляємо до ранку.

— Спиртне на відпочинку собі дозволяєте?
— У межах розумного. Можу випити келих вина або не дуже міцний коктейль. Коктейлі — взагалі моя слабкість.

— Самі себе пригощаєте?
— Натякаєте на те, чи є у мене хлопець (сміється)? Поки нема. Наразі мені хочеться досягти чогось у спорті, потрапити на Олімпіаду й там принаймні пробитися у фінал. Якщо я паралельно з цим вестиму ще й особисте життя, це не дозволить сконцентруватися належним чином. Коли ж досягну чогось у спорті, влаштувати сімейне життя я завжди встигну.

— Але шанувальників, мабуть, маєте вдосталь?
— (Усміхається). Є кілька хлопців, котрі постійно звертають на мене увагу. Звісно, вони хочуть бути для мене чимось більшим, ніж друзі, однак мені це поки не потрібно, тому й тримаю дистанцію.

— Чи вдавалося кавалерам вас чимось здивувати?
— Різноманітні подарунки й квіти дарують постійно. Стежать за моїми виступами, ледь не щодня телефонують. Одного разу на мій день народження вранці від аноніма принесли величезний букет. Було дуже приємно, хоча я довго не могла здогадатися, хто саме його подарував. Лише через три дні той хлопець зізнався, що то він зробив мені такий сюрприз.

— Якщо ви так рішуче стримуєте залицяльників, можливо, той єдиний ще просто не з’явився? Узагалі, яким уявляєте свого обранця?
— Найперше, хочеться, щоб він був розумним. І, звісно, симпатичним, щоб мені подобався. Утім, то важко так відразу охарактеризувати. Скажу так: хочеться, щоб у нього не було рис, які б відштовхували. Одним словом, знайти буде важко (сміється).

Юлія Прокопчук
Заслужений майстер спорту зі стрибків у воду.
Народилася 23 жовтня 1986 р. в місті Українка Обухівського району Київської області. У стрибках в воду — з семирічного віку.
Чемпіонка Європи в стрибках з 10–метрової вишки 2006 р. Володарка Кубка європейських чемпіонів 2006 р.
Особистий тренер — Юрій Осипієнко. Перший тренер — Григорій Моргун.
Незаміжня.

Тарас РОМАНЮК

Україна Молода

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности