Футбол та релігія

Часто спортсмени, аби влестити Фортуну, перед відповідальними змаганнями звертаються до релігійних ритуалів.

Наприклад, у кожній африканській команді з футболу є свій штатний шаман. Ба більше, жоден гравець Чорного континенту не вийде на поле, якщо маг не проведе ритуалу, який часто супроводжують криваві жертвоприношення. На щастя, африканські "футбольні" боги як жертву вимагають лише життя тварин.

Прижилася магія і в англійській Прем'єр-лізі. Футболісти "Фулхема" помітили, що чорна смуга завершилася тоді, коли сенегальський півзахисник Пап Буба Діод провів на стадіоні клубу в Крейвен Котедж вудуїстський ритуал "джу-джу". Забобонний хавбек покропив поле та штанги воріт сумішшю з крові тварин, землі та пахощів, яку освятив жрець вуду. Після цього команда святкувала перемогу у дев'яти матчах із десяти. Схожий секрет успіху знає і збірна Сенегалу, котра на чемпіонаті світу 2002 року накликала на французів "вроки" і виграла у них із мінімальним рахунком.

Мало кого дивували випадки, коли спортсменів та навіть інвентар освячував священик. Протоієрея Ніколая Соколова - настоятеля храму Святителя Ніколая в Товмачах - жартома називають штатним священиком олімпійської збірної Росії. Двічі отець Ніколай відвідував Олімпіаду як духовний наставник російських спортсменів. "В олімпійському селищі Турина спортсмени чи їх родичі приходили до мене з проханням помолитися та забезпечити духовну підтримку, - розповів отець Ніколай одному з російських видань. - Найбільше спортсмени хвилювалися перед фінальними змаганнями та допінг-контролем. Показавши іконку охоронцю селища, ми зуміли пройти до нашої збірної. Відслужили молебень у кімнаті, де спортсмени переодягалися, натирали мазями лижі, чіпляли кріплення".

Не залишилась без духовної підтримки і збірна Німеччини, яку на Ігри супроводжували католицький священик Ганс Герд Шютт та протестантський Клаус-Петер Вайнхольд. Акредитованим священиком на чемпіонаті світу з футболу 1998 року та на Олімпіадах 2000 і 2004 років був Дітмар Несс. "Оскільки я сам був спортсменом, то знаю, як важливо мати когось, хто може полегшити тобі тягар, - переконаний Дітмар Несс. - Я навіть стверджую, що можна досягти кращих результатів, якщо попередньо позбавитися того, що пригнічує тебе. Тоді ти почуваєшся вільним, оскільки знаєш, що є й інші цінності. Головне - не медаль. Я ж не стаю гіршим лише тому, що посів четверте чи десяте місце. Мені дуже імпонує те, що каже Біблія: Бог продовжує любити нас і без медалі".

На знак шани віросповідання усіх олімпійців організатори Ігор в Афінах побудували релігійний центр площею понад 500 кв. м. Якщо спортсмени бажали помолитися перед змаганнями, вони звертались до священиків, пасторів, імамів та равинів. Усього в Афінах працювало близько 80 служителів культу. Грецька Церква, яка прагнула під час Ігор справити враження на гостей столиці, наказала священикам акуратно вдягатися, слідкувати за чистотою храмів та не дзвонити сильно у дзвони... щоб не відволікати спортсменів.

Олена САДОВНИК, Газета Поступ