Четвертий похід львів'ян у Європу

Напередодні нового в історії «зелено-білих» єврокубкового походу «Карпат» пригадаємо основні події у попередніх їхніх виступах на міжнародних аренах.

Дебютували проти румунської «зірки»

Єврокубкова прем'єра «Карпат» як володаря Кубка СРСР відбулась у розіграші Кубка володарів Кубка майже 40 років тому — 16 вересня 1970-го — у Львові на переповненому стадіоні «Дружба» в присутності 48 000 (!) глядачів. Старший тренер армійців Бухареста Штефан Ковач, який згодом очолить голландський «Аякс», після матчу зауважив, що такого темпу, який «Карпати» продемонстрували у перші двадцять хвилин, не витримає жодна команда. У другому таймі «Карпати» Ернеста Юста мали і територіальну, й ігрову перевагу, безліч моментів. Проте в кінці зустрічі румунам вдалося таки здобути перемогу: Татару після помилки львів'ян в обороні першим опинився біля м'яча і проштовхнув його повз воротаря і сітку воріт — 0:1.

У матчі-відповіді вже чи не перший удар по воротах господарів приніс успіх львів'янам. Удар здалеку Ігоря Кульчицького застав зненацька воротаря армійців Бухареста. Відтак рахунок обох матчів став рівним, що спонукало румунських футболістів до активнішої гри. І незабаром Сетмеряну навісив м'яч у штрафний майданчик, де Йорданеску м'яко скинув круглого під удар Думитру — 1:1. Здавалося, що господарі перехоплять ініціативу, але львів'яни були налаштовані агресивно і не втрачали жодної можливості для переходу в контратаку.

І згодом Янош Габовда знову вивів «Карпати» вперед. Невідомо, як розгорталися б події далі, якби німецький суддя Меннінг за три хвилини не призначив сумнівне пенальті, яке виконав Стефанеску.

Львів'яни і на початку другого тайму мали кілька можливостей для взяття воріт. Проте воротар Михайло Лупол, закритий гравцями, не встиг зреагувати на сильний удар низом Стефанеску. І все ж львів'янам вдалося уникнути поразки. На останній хвилині гри Богдан Грещак знайшов щілину між захисниками господарів і знову вирівняв становище в матчі — 3:3. Але ніхто трагедії з того, що львів'яни вибули з євро-кубкових баталій, не робив, адже в цілому «Карпати» не осоромили себе і виступили гідно.

«Шелбурн» приїхав до Львова із запасами їжі та питної води

У другому поході в єврокубки «Карпати» виступали у Кубку кубків як фіналіст Кубка України. Команді Мирона Маркевича протистояв 8-разовий чемпіон Ірландії та 4-разовий володар Кубка країни ФК «Шелбурн» з Дубліна, делегація якого приїхала до Львова маючи свої запаси їжі, місткості з питною водою, посуд.

Теплого вечора 18 серпня 1993 року на стадіоні «Україна», на якому, до слова, спеціально, згідно з вимогами УЄФА, навколо поля було поставлено новеньку огорожу, зібралося понад 30 тисяч глядачів. Хоча матч і пройшов за очевидної переваги господарів, проте кіпрський арбітр Георгіу лише раз вказав на центр. За шість хвилин до кінця гри захисник «Карпат» Олександр Євтушок у високому стрибку завершив головою передачу з лівого краю Ігоря Плотка.

Мінімальна перемога вселяла певні надії на матч-відповідь, який відбувся в Дубліні 1 вересня. На жаль, уже в дебюті гри «Шелбурн» відкрив рахунок. У другому таймі ірландці ще двічі змушували Богдана Стронцицького виймати м'яч із власних воріт. Потім було вилучення Андрія Покладка і, нарешті, гол Різника на 86-й хв., який першим встиг на добивання після удару Юрія Мокрицького — 1:3.

Було прикро, що тоді львів'янам дорогу до наступного етапу перейшов напівпрофесіональний клуб, а причини поразки, на думку тренерів, були в галузі психології та браку досвіду в подібних змаганнях.

Реконструйована «Україна» змовкла

Не зуміли «Карпати» здолати перший міжнародний бар'єр і з третьої спроби, коли у вересні 1999-го вперше стартували у розіграші Кубка УЄФА, і знову — як фіналіст Кубка України. «Карпати», які на той час очолював Лев Броварський, летіли до Швеції літаком Як-42 і приземлилися в Мальме, а звідти автобусом година їзди до Гельсінборга, де на львів'ян і чекав однойменнний клуб. У дебюті гри Іван Гецько відкрив рахунок, але під кінець поєдинку Йонссон врятував «Гельсінборг» від поразки — 1:1.

Ті ж самі прізвища, тільки у зворотному порядку, засвітилися вже на львівському табло реконструйованого за літо стадіону «Україна». Йонссон забив після серії рикошетів, а Гецько — після пасу Сергія Євглевського. У додані хвилини втратив шанс здобути перемогу Сергій Ковалець. У ході матчу Стронцицький парирував пенальті. А в серії післяматчевих 11-метрових фортуна всміхнулася шведам — 2:4, коли три промахи виявилися в пасиві Гецька, Йонссона та Євтушка. Фінальний свисток словацького арбітра Хрінака 28 000 глядачів зустріли небаченою на заповнених стадіонах тишею...

Тож бажаємо нинішньому поколінню «Карпат», нарешті, подолати цю сумну традицію єврокубкових виступів і пройти якомога вище сходинками Ліги Європи.


Юрій НАЗАРКЕВИЧ, газета «Український футбол»