Маріуполь футбольний

Найвідоміші футболісти Маріуполя

Степан Молокуцко
© Степан Молокуцко

КРАСОВСЬКИЙ Стефан  (бл. 1894—?).
Бек, нападник. Почав грати в студентські роки. 1911 —1918 — «Нікополь». 1912—1918 у збірній міста. Емігрував до Чехословаччини.

Умів надійно зіграти в обороні, добре вибирав позицію, славився скромністю й умінням організувати гру. На полі вирізнявся безстрашністю й сміливістю. Міг зіграти в атаці і забити вирішальний гол. Подальша доля його невідома.

ХАСХАРДЖІ Володимир Іванович (1917—2004).
Нападник. Почав грати в команді Будинку піонерів заводу ім. Ілліча в 1932 р. 1936—37 — «Сталь» (з-д ім. Ілліча), 1938—39 — «Спартак» (обидва — Маріуполь), 1939—40 — клубна команда «Локомотив» (Москва). У 1941—66 — службовець РА. З 1967 — голова спорткомітету Іллічівського району м. Жданова, з 1976 по 1984 — адміністратор «Новатора», з 1985 по 1997 — директор і працівник стадіону «Новатор».

Як гравець був швидким і агресивним нападаючим, дуже витривалим. Володів хорошою технікою обводки, несподіваним точним ударом. У товариських міжміських матчах багато забивав.

КОРНЄВ Олексій Іванович (1924).
Грав у всіх лініях. 1946—60 — «Авангард», «Дзержинець» («Суднобудівник») — гравець і тренер заводської команди (ім. Ілліча), тренував команду заводу ім. Куйбишева.

Тривалий час працював на комбінаті ім. Ілліча. Нині пенсіонер.

ДЕГТЯРЬОВ Микола Якович (1927— 87).
Захисник, тренер. Почав грати на заводі ім. Ілліча 1945 року. 1946 — «Сталь» («Азовсталь»), 1947—49 — «Дзержинець» («Суднобудівник»), 1949—55 — «Шахтар» (Сталіно). Тренував «Шахтар» (Донецьк), «Шахтар» (Горлівка), «Ситал» (Костянтинівка).

Був надійним захисником, міг успішно зіграти і півзахисником.

ЗЛЕНКО Петро Пилипович (1923— 1968).
Захисник і нападник. Почав грати на заводі «Азовсталь» 1944 року. 1945—49 — «Металург» («Сталь» Азовсталь), 1950 — дубль «Шахтаря» (Сталіно), 1951 — «Будівельник», 1951—56 — «Металург» (обоє — м. Жданов).

Капітан «Металурга», найкращий бомбардир Маріуполя 50-х (у т.ч. в першості УРСР). Міг сміливо узяти гру на себе, особливо проявив себе в нападі. По праву вважається одним із найкращих нападників Маріуполя (Жданова) за 100 років. Був кумиром уболівальників, відмінно діяв «на другому поверсі», уміло реалізовував небезпечні моменти біля воріт противника. Трагічно загинув у зрілому віці.

КРИВКО Василь Романович (1924).
Півзахисник. Почав грати в 1946 у «Сталі» («Азовсталь»). 1947—48 — «Харчовик», 1949—56 — «Металург» (всі команди зі Жданова).

Його вирізняло хороше бачення поля, він відмінно підігрував партнерам, був непоступливим у єдиноборствах. Більше тяжів до оборонної тактики. Відрізнявся високою фізичною підготовкою. У 1949—56 рр. практично не пропустив жодного офіційного матчу.

Довгий час працював на «Азовсталі». Нині пенсіонер.

МАЗАЙ Олександр Макарович (1937).
Захисник. Почав грати у футбол в 1952 р. на заводі ім. Ілліча. 1957—58 — армійська команда Севастополя. 1959 — «Авангард» (з-д ім. Ілліча). 1960—62 — «Азовсталь» Жданов — 86 ігор у чемпіонаті СРСР. У 1963—64 — тренер групи підготовки «Азовсталі», 1966 (1 коло) — тренер «Азовця» (Жданов). Тривалий час грав у першості міста за команди «Зоря» та «Технолог» і в збірній ветеранів міста.

Вирізнявся хорошою технічною майстерністю, відчуттям позиції, уміло долучався до атаки. Проводив велику громадську роботу по розвитку футболу в місті. Організатор багатьох зустрічей ветеранів футболу. Син відомого сталевара Макара Мазая.

НАЛЕСНИЙ Олександр Архипович (1937).
Нападник. Почав грати в Рутченково («Шахтар»). 1960—63 — «Азовсталь» (Жданов), 1967 — «Азовець» (Жданов) — 117 ігор, 26 голів. 1963—65 — «Шахтар» (Донецьк), 1966 — «Шахтар» Горлівка. Всього в чемпіонатах СРСР 183 гра, 36 голів.

Вирізнявся спрямованістю на ворота суперника, міг нав'язати свій стиль гри. Улюбленець уболівальників, міг зіграти ефектно, «на публіку».

Довгий час працював викладачем в індустріальному технікумі Жданова. Працював на футбольній базі «Іллічівця».

АРМЯНОВСЬКИЙ Іван Олексійович (1935—96).
Нападник і півзахисник. Почав грати в Макіївці. 1959—60 — «Шахтар» (Кадіївка), 1961—64 — «Азовсталь» (Жданов), 1965 — «Шахтар» (Горлівка). У чемпіонатах СРСР 182 гри, 34 голи.

Однаково добре грав і в півзахисті і нападі. Швидко «вписувався» в колектив, добре бачив поле.
Тривалий час грав на першість міста і за ветеранів. Вів велику громадську роботу, був організатором багатьох міських турнірів. Його шанували всі, хто взагалі знав і любив футбол.

КУДЕНКОВ Володимир Борисович (1941).
Нападник. Почав грати у футбол в Рутченково. 1960—64 — «Азовсталь» (Жданов), 1965 — «Шахтар» (Торез) і «Шахтар» (Донецьк), 1966 — «Азовець» (Жданов) і «Шахтар» (Торез). У чемпіонатах СРСР 185 ігор, 45 голів. Грав за «Зорю» (Жданов), за ветеранів міста.

Добре відчував позицію, непогано грав головою, завжди був націлений на ворота, хоча, зазвичай, грав правого крайнього. Часто забивав вирішальні м'ячі.

Й досі працює на комбінаті «Азовсталь».

МІНІН Олексій Миколайович (1948— 87).

Захисник. Почав грати в юнацькій команді «Важмаш». 1966—71 — «Азовець» («Металург») (Жданов), 1972 — «Будівельник» (Полтава), 1973—75 — «Локомотив» (Жданов), 1976—77 — «Новатор» (Жданов). У чемпіенатах СРСР бл. 270 ігор, 1 гол.

Один із найкращих крайніх захисників Маріуполя за всі роки. Був надійним, уміло вибирав позицію і вчасно підключався в атаку, віддавав голеві паси своїм нападникам. Чемпіон Європи серед студентів 1970 р.

ДЗІОБА Валентин Іванович (1947).
Нападник. Почав грати в юнацькій команді «Азовсталь» (1964). 1965 — дубль «Шахтаря» (Сталіно) і «Шахтар» (Горлівка), 1966—72   — «Азовець» і «Металург» (Жданов), 1973—74 — СК Чернігів, 1975 — «Кривбас» (Кривий Ріг), 1976—81 — «Новатор» (Жданов). Всього в чемпіонатах СРСР — 562 гри, 151 гол. Чемпіон України 1975 р. Рекордсмен Маріуполя по зіграних матчах в чемпіонатах СРСР і найкращий бомбардир. Можливо, саме він першим забив 100-й гол другої ліги України, а не Євген Дерев'яга (Миколаїв). Це вимагає уточнення за протокольними даними.

Вирізнявся хорошим дриблінгом, умінням вразити ворота противника з будь-якої дистанції, уміло розпоряджався м'ячем. Повинен був вирости в першокласного футболіста, але не вистачило наполегливості. Рано пішов з команди майстрів. Довго грав за ветеранів міста.

На початку 90-х тренував «Азовець». Нині — головний тренер команди комбінату імені Ілліча. Має великий авторитет серед журналістів міста і вболівальників футболу.

ГАМІДОВ Валерій Григорович (1953).
Нападник. Почав грати в юнацькій команді «Металург» (Керч). 1977—79, 84-88 — «Новатор» (Жданов), 1980—83 — «Металург» (Дніпродзержинськ), 1989 — «Шахтар» (Павлоград). У чемпіонатах СРСР — бл. 515 ігор, 71 гол.

Був улюбленцем трибун, розумним, технічним і швидким нападником. Боровся за кожен м'яч, добре пробивав штрафні удари. Відмінно володів дриблінгом. Уболівальники любовно називали його — «Маня».
Проживає в Дніпродзержинську. Коли приїхав до Маріуполя зіграти за ветеранів, то на матч прийшли тисячі уболівальників, аби знову вигукнути: «Маня, давай!».

КЕРМАН Юрій Сергійович (1955).
Захисник і нападник. Почав грати в 1966 (ДЮСШ «Шахтар» (Донецьк). 1972—75 — дубль «Шахтаря» (Донецьк), 1975—76 — армійська команда (Калуга), 1977 — «Локомотив» (Калуга), 1978 — «Динамо» (Ставрополь), 1979—85, 87—88 — «Новатор» (Маріуполь), 1992—93 — «Азовець» (Маріуполь). У чемпіонатах СРСР — 424 матчі, 73 голи. 12 ігор у чемпіонаті України.

Найтехнічніший гравець «Новатора», улюбленець маріупольських уболівальників. Однаково добре грав і в захисті, і в нападі, капітан команди.

З 1989 року на тренерській роботі. Тренував «Новатор», «Азовець», «Іллічівець» (всі — Маріуполь), «Таврію» (Симферополь). Головний тренер «Іллічівця-2» (Маріуполь) з 1996 року.

ЛОБОДЕНКО Валерій Павлович (1956).
Півзахисник. Почав грати в Макіївці 1977—84 — «Новатор» (Жданов). У чемпіонатах СРСР — 321 гра, 11 голів.

Був дуже працелюбним футболістом, чим компенсував деякі вади в техніці. Володів організаторським талантом на полі, міг узяти нитки гри команди в свої руки, один з її лідерів. На жаль, рано пішов з великого спорту. Довго грав у міській першості. Нині працює за фахом.

УТЧЕНКО Віктор Анатолійович (1956).
Півзахисник і захисник. Вихованець маріупольського футболу. 1978—81, 84—89 — «Новатор» (Маріуполь). У чемпіонатах СРСР — 341 матч, 11 голів.

Безстрашний, пластичний і чіпкий гравець. Часто долучався до атаки, був надійним захисником, добре використовував перший пас.

Нині працює в Азовському морському пароплавстві.

РУРА Михайло Степанович (1955).
Захисник і півзахисник. Вихованець місцевого футболу. 1977—78, 82—85, 88—90 — «Новатор» (Маріуполь), 1979—81 — «Навої» (Узбекистан), 1986—87 — «Металург» (Запоріжжя), 1992 — «Алдан» (Якутія). У чемпіонатах СРСР — 410 ігор, 41 гол.

Добре відчував ритм гри, рішуче приймав складні рішення, уміло підключався до атак, в захисті діяв дисципліновано. Добре грав головою. Міг зіграти в нападі.

Довго грав у чемпіонаті міста і за ветеранів. Директор спортінтернату №4 (Маріуполь).

ШУХОВЦЕВ Ігор Вікторович (1971). Воротар.
Найкращий воротар міста за всю 100-річну історію розвитку футболу в ньому. Більше за всіх провів ігор у чемпіонаті України. Без перебільшення, його можна вважати одним із найкращих воротарів України, Добре входить на контакт з журналістами.

ДІРЯВКА Сергій Георгійович (1971). Захисник.
Мабуть, найнадійніший оборонець Маріуполя за 100 років. Мав величезний авторитет у журналістів і вболівальників. Тривалий час був капітаном команди, його поважали партнери по команді. Перейшовши на тренерську роботу в «Іллічівець-2», зумів створити разом зі своїми колегами сильний колектив, який міг (за бажання) увійти до першої ліги.

МОЛОКУЦЬКО Степан. Нападник.
Він навіки залишився в пам'яті уболівальників, тому і не хочеться вказувати його дати народження й смерті. Не встиг зробити у футболі все, на що був здатний. Його талант так і не встиг розкритися повністю. Безглузда смерть обірвала життя прекрасного гравця, хорошого товариша.

БАБИЧ Костянтин Миколайович (1975). Нападник і півзахисник.
Найкращий бомбардир команди в чемпіонатах України. Володів хорошим дриблінгом і технікою володіння м'ячем, міг на швидкості зупинити м'яч і точно пробити по воротах  Але повністю свій талант розкрити не зміг.

САХАРОВ Костянтин (1971). Півзахисник.
Один із найкращих півоборонців Маріуполя. Вирізнявся хорошою технікою володіння м'ячем, добре бачив поле, міг зробити відмінну діагональну передачу через усе поле.

РИКУН Олександр Валерійович (1978). Півзахисник.

Володіє філігранною технікою, відмінно бачить поле, вміє точно і несподівано для суперника віддати пас. Зовні дещо повільний, чим приводить в оману противників. Може взяти гру на себе, зробити ривок і точно пробити по воротах. Великий недолік — схильність до порушення режиму. Дуже талановитий і обдарований гравець, який так і не розкрився повною мірою.

Найбільшу кількість ігор у вищій лізі чемпіонату України провели:
Ігор Шуховцев — 244 ігор (319 пропущених м'ячів)
Костянтин Бабич — 181
Костянтин Сахаров — 171
Володимир Аникеєв — 168

Бомбардири:
Костянтин Бабич — 44 голи
Олександр Рикун — 29
Степан Молокуцько — 22


Олександр БОЯРЕНКО, газета «Український футбол»

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности