Лига чемпионов. Ювентус — Барселона. День финала

Ось і прийшов День великого фіналу! Сьогодні Берлін стає не лише столицею Німеччини, а й центральним містом усієї футбольної Європи! Саме до «Олімпіаштадіону» прикута увага усіх, хто любить цей спорт. Прапори на вулицях Берліна жваво  тріпотять на вітрі, наче сповіщаючи про те, що сьогодні на нас чекає видатний «клеш» (зіткнення), як люблять писати англомовні ЗМІ.

Те, що очікується справжня битва стратегій і стилів, здається, сумнівів не викликає, хоч Луїс Енріке, відповідаючи вчора на прес-конференції на запитання про відмінність ігрових почерків фіналістів, зауважив, що «Ювентус» має такий же стиль, як і «Барселони» в сенсі прагнення володіння м’ячем і контролю над ігровою ситуацією.

Ситуація з квитками на фінал Ліги чемпіонів відчутно складніша, ніж на минулотижневий фінал Ліги Європи. Якщо у Варшаві квитки на фінал пропонували через кожні 20-30 метрів, то у Берліні швидше можна побачити людей з табличками «I need ticket» («Я потребую квитка»). Видно, що придбати бажану перепустку на вирішальну гру сезону дуже непросто. На чорному ринку перекупники прагнуть виторгувати за квиток удвічі-утричі більше за номінальну вартість, відтак квиток за 300 євро цілком реально Вам запропонують за тисячу! Учора спекулянтів було небагато: вони зрідка траплялися на шляху до стадіону і вели себе традиційно «тишком-нишком». Вдалося побачити одну «операцію» купівлі-продажу: обмін купюрами і квитками відбувся максимально швидко – перекупники знають, що німецька поліція може «прийняти»  блискавично.

Зате бажаючі придбати квитки позують дуже охоче. Фан у футболці «Ювентуса» приїхав із Сан-Франциско і виявився кузеном гравця туринського клубу Сімоне Падоїна. Принаймні, він так сказав. Певно, кузен доволі далекий, бо шукає квитка, а не просить у родича J

Вболівальник мюнхенської «Баварії» теж не проти подивитися фінальний матч на власні очі, навіть за відсутності у ньому улюбленого клубу. Запитав нас про зайвий квиток і був цілком непроти допомогти у журналістській роботі, якби тільки ми провели його на футбол.

Біля стадіону можна зустріти не лише бажаючих купити-продати квитки, а й значно цікавіших персонажів. Легендарний півзахисник «Барселони» Хрісто Стоїчков, навіть у звичайному одязі casual виділявся своєю поважною ходою: випнуті наперед груди, розмірений крок, незадоволена гримаса – все як було на полі, у часи його ігрової кар’єри. Але на фотографії світова легенда дуже приязно усміхнувся, за що йому щира подяка J

Стоїчков, до речі, на цьому фіналі наш колега – він працює експертом однієї з іспанських радіостанцій. Зрозумівши, що я з України, болгарин перш за все чомусь згадав жахливе суддівство словенського арбітра Скоміни у матчі-відповіді  плей-оффу Кубка світу-2014  Франція-Україна: «Ну і отримали ви від того рефері, це не суддівство, а стихійне лихо», - кинув мені Стоїчков. Пан Хрісто не мав жодних сумнівів у тому, що сьогодні переможе  «Барса»: «Вони найкращий клуб світу, які можуть бути дискусії?». Стоїчков продовжив свою поважну ходу до медіа-центру стадіону, де уже нікому не давав інтерв’ю і не хотів фотографуватися, зображаючи з себе зайнятого представника радіо J Тож мені пощастило упіймати його перед ареною у доброму гуморі.

Швидко пронеслися на шляху до акредитаційного центру інші зірки світового футболу, задіяні у медіа-проектах на цьому фіналі. Легендарний захисник і екс-наставник «Ювентуса» Чіро Феррара встиг кинути усмішку на ходу.

Англієць Філ Невіл був у темних окулярах і з валізкою на колесах. Фотографувати його не став, але згадав, як під час чемпіонату світу у Бразилії, у перерві матчу на «Маракані», уболівальники розпізнали його у туалеті J і саме у цьому приміщенні активно фоткалися з Філом на пам'ять. Цю асоціацію про сучасну роботу Невіла важко наразі чимось перебити J З інших відомих людей у медіа-центрі також перестрівся з американцем Бредом Фріделем, з яким теж познайомилися на чемпіонаті світу у Бразилії. Щодо прогнозів Бред лукаво усміхнувся “You`ll never know”: «Ніколи не знаєш, як може трапитися у таких матчах. Так, «Барселона» - фаворит, але «Ювентус» дуже сильна команда, і не лише в обороні, а й в організації гри. У них також дуже швидкі й потужні гравці атаки. Це фінал, може бути все»

Із неприємних вражень наразі лише організація отримання акредитацій. Біля центру акредитації мас-медіа вчора утворилася дуже велика черга журналістів. Зазвичай на фіналах цей процес максимально організований і все відбувається злагоджено і оперативно, адже кожен журналіст зареєстрований у медіа-системі. Але цього разу відсутність чіткості у роботі призвела до того, що потрапити у саме приміщення акредитаційного центру було складно. Черга рухалася дуже повільно, а біля пункту видачі перепусток був справжній хаос. Та ще й до того всього біля входу до центру скупчилося осіб 30 кухарів, які працюватимуть на фіналі у системі кейтерингу: вони також на свій вид акредитації. Але чому у журналістському акредитаційному центрі? З‘ясувалося, що вони стоять біля входу на спеці вже близько години.

Одне слово, усе це було дуже несподівано, зважаючи на славнозвісну німецьку дисципліну. Можливо, причина у тому, що від чемпіонат світу, фінал якого відбувся у Берліні, минуло вже 9 років, а фінал Ліги чемпіонів «Олімпіаштадіон» приймає вперше в історії? Хоча, здавалося б, досвід під час мундіалю був колосальний. Але то таке… J

Наші представники на фіналі – це капітан і рекордсмен збірної Анатолій Тимощук, який є спеціальним гостем програми УЕФА «Футбол заради дружби» (Football for friendship). Якраз у цей час Толік спостерігає за фіналом турніру, в якому взяли участь 24 дитячих команди з усієї Європи. Україну цього року представляла рідна для Тимощука луцька «Волинь». У змаганні беруть участь діти 12-14 років. Наші дванадцятирічні хлопчаки розгромили однолітків з «Челсі» 14:2 (!!!), але у другому матчі групи поступилися старшим, чотирнадцятирічним швейцарцям із «Цюріха». Власне «Цюріх» і пробився до фіналу, де зустрічається з австрійцями. Крім Анатолія Тимощука спеціальними гостями цієї програми є також гравець «Шальке» Юліан Дракселер, а також легендарний Франц Бекенбауер.

Фото і цікаві факти з цієї події – у наступному репортажі. А поки  - відчуваймо його наближення!















ФОТО Glyvynskyy

Олександр Гливинський