Под микроскопом: Гран При России

Дебютний етап сочинської траси, як не дивно, не подарував ані боротьби на трасі за винятком кількох перших кіл, ані інтриги стосовно переможця гонки, ані такої очікуваної появи на трасі машини безпеки. Більше того, російська гонка за рівнем пристрастей на трасі упевнено крокує до короткого списку доволі понурих цьогорічних видовищ. В чому ж проблема з видовищем і як їх виправити, особливо якщо зважити на те, що на трибунах автодрому було не просто людно, а майже аншлаг?

 

По-перше, міські траси принципово малопридатні для проведення перегонів з достатньою (вже не кажучи про велику) для вболівальників кількістю обгонів. Звісно можна згадати Монреаль, проте на одну канадську трасу, яка вибивається з даного шаблону, варто пригадати кільця в Монако, Мельбурні, Валенсії, Абу-Дабі, Сінгапурі, де кожен обгін не в зоні дії DRS останнім часом розцінюється мало не як гоночний подвиг пілота. От і очікування від сочинського автодрому та надія на дві зони DRS просто не виправдалися. Зрештою, всі ми чудово знаємо на власному досвіді що очікування чогось цікавого, а то й важливого часто перевершує отриманий результат. От і на російському кільці атакувати з відкритим крилом перед 13-м поворотом стало практично неможливо через попередній 12-й віраж, який дозволяв пілотам, що захищали позицію, за рахунок правильного вибору траєкторії просто перекривати можливість будь-якої атаки. Про численні ж 90-градусні віражі взагалі говорити не доводиться. Таким чином, хоч після однієї гонки давати безапеляційні оцінки буде неправильно, та зовсім недаремно в паддоку й не тільки трасу охрестили «другою Валенсією». А що – море підходить впритул, частина кільця споруджується спеціально для Гран Прі, з обгонами вкрай туго – залишається почекати рік-другий і все стане на свої місця. Єдина по-справжньому шикарна на трасі річ – це безумовно третій її поворот, шкода тільки що Герман Тільке так нечасто радує пілотів й уболівальників такими шикарними рішеннями.

 

По-друге, одним із факторів, що суттєво вплинув на гонку стали шини, а точніше їх «вічність». Звісно в календарі є траси, на яких гонки традиційно проводяться з одним піт-стопом, проте критика на адресу Pirelli видається частково несправедливою. Ніхто достеменно не знав яким буде асфальт, погодні умови і як саме працюватимуть на новій трасі італійські шини. З іншого боку асфальт в Сочі поклали не за добу до старту п’ятничної практики, тож в Pirelli мали можливість дізнатися більше про стан гоночного полотна. Ніде правди діти – після минулорічного скандалу в Сільверстоуні шинники дмухають навіть на холодне, тож перестраховуються як тільки можуть. Їх звісно можна зрозуміти, проте дуже не хочеться. Особливо якщо знаєш, що на одному комплекті Medium можна проїхати 303,884 км. Як би там не було, та попри тренд критикувати Pirelli їх відверто невдалий вибір ґуми можна списати на незнання особливостей покриття та відсутність попереднього досвіду. Ще одним фактором, який безумовно вплинув на тактику піт-стопів і в майбутньому матиме серйозне значення – це час на подолання в’їзду, виїзду з піт-лейн та довжини останньої. В Монці, наприклад, саме через втрату часу на довгій піт-лейн команди стараються обмежитися лише однією зупинкою в боксах, в Сочі є й буде аналогічно, адже занадто багато часу пілот витрачає за межами гоночної траси, тож якщо шини дозволятимуть, а навесні асфальт не зійде разом із снігом, гонка з одним візитом в бокси буде стандартною.

 

По-третє, «подякувати» за відсутність бодай найменшої інтриги в боротьбі за перемогу можемо Росберга, який вкотре забув крилатий вислів свого колишнього напарника по Mercedes, сказаний ще до початку формульної кар’єри Ніко.

 

 

Бажання виграти гонку в першому ж повороті затуманило розум німця, а подальший поступовий прорив нагору на друге місце й цікавість стосовно того доживе його ґума до фінішу чи ні, аж ніяк не тягне на справжню гоночну інтригу. Це немов вам в ресторані замість замовленого шашлику з баранини офіціант приносить розігрітий у мікрохвильовці курячий, пояснюючи, що він також м’ясний і гарячий. Тож замість того аби спостерігати за реальною боротьбою двох претендентів на титул, ми знову дивилися як один бездоганно виконавши роботу навіть не помітив існування іншого на трасі, в той час як другий на повну використав потенціал власної чемпіонської машини і повернувся туди звідки стартував – нереально крута «інтрига». Звісно Росберг не збирався таким чином гонку проводити, та й навряд чи сподівався опинитися в такій делікатній ситуації вже на першому ж колі гонки. Проте Ніко заслуговує і на схвальні відгуки пов’язані саме з тим, що 52 кола зумів подолати на одному комплекті шин, а своїми радіоперемовинами навіть спромігся заплутати стратегів з Williams, які довго вважали, що другий піт-стоп німця неминучий. Аналогії з роботою Феттеля в Монці у 2010-му напрошуються самі собою – тоді майбутній чемпіон тільки на останньому колі поїхав міняти шини (та й то виключно через вимогу регламенту).

 

Єдиним по-справжньому вартим уваги (але таким очікуваним) підсумком російського етапу стало остаточне оформлення «Срібними стрілами» свого статусу найкращої команди чемпіонату. Звісно сам по собі цей факт не став несподіванкою, але на майбутні три Гран Прі може суттєво вплинути наступним чином: Льюіс з Ніко протягом всього сезону зображали партнерські відносини та підкреслювали свою відданість командним цінностям, тож тепер, коли Mercedes здобула омріяний титул, пілоти цілком ймовірно можуть влаштувати щось схоже на Бахрейн, Іспанію, Монако, Угорщину та Бельгію одночасно або в різних проявах. І тепер суттєва перевага на боці британця – Льюіс може собі дозволити «помилитися» й винести з траси обидві машини, наблизившись до свого другого титулу. А от у Ніко права на помилку практично не залишилося – йому потрібно перемагати в усіх трьох гонках (це якщо Хемілтон неодмінно ставатиме другим). Проте останні етапи все більше вказують на те, що радше Льюіс титул програє, аніж Росберг його здобуде. Та тільки досвід британця (в тому числі абсолютно унікальний – про те, як за два етапи самотужки «злити» чемпіонат) мусить допомогти йому уникнути непоправних помилок. Щоправда все це не означає, що жорсткої боротьби на трасі та за її межами перед мікрофонами між пілотами Mercedes не буде. Найцікавіше ще попереду.

 

Williams в Сочі змогли здивувати своїми тактичними ходами, причому дивували вони радше своїх уболівальників та пілотів – два піт-стопи Масси жодним чином не виглядали оптимальною стратегією, а з урахуванням непростої ситуації з обгонами (Росберга не враховуємо зі зрозумілих причин) розраховувати, що Феліпе зможе на м’яких шинах здолати опір непоступливих на трасі пілотів, виявилося величезною помилкою. Бразилець двічі наздоганяв на трасі Переса і двічі нічого не міг зробити з Чеко машина якого на прямих розганялася до високих швидкостей, не дозволяючи провести результативну атаку. Не менш цікавою вийшла ситуація з Боттасом – фін після гонки виказував сумніви в тому чи треба було майже без боротьби пропускати Росберга, який на думку команди ще мав заїхати в бокси, але в підсумку цього не зробив. Коли ж Валттері збагнув, що Ніко таки їхатиме до картатого прапора, було вже запізно. А поки фін сумнівався у тому чи не віддав власноруч друге місце Росбергу в команді ні на мить не сумнівалися, що спротив максимум відтермінував би неминуче, і Боттас все-одно приїхав би третім.

 

Дженсон Баттон і Кевін Магнуссен хочуть залишитися в команді на наступний рік – це вони досить яскраво продемонстрували протягом уїк-енду. І хоча команда не покладає особливих сподівань на цей сезон, а її результати дуже далекі від бажаних, та все ж фініш одразу позаду відвертих фаворитів та утримання Red Bull за спиною стали цілком непоганим підсумком для команди. Попри те, що в McLaren зверхньо говорять про відсутність мотивації боротися з Force India за п’яте місце в Кубку Конструкторів, та всі розуміють, що навіть для такого колективу пара-трійка призових мільйонів від Екклстоуна зайвими аж ніяк не будуть, тож повернення на п’яту позицію безумовно є успіхом для колективу з Уокінга. Тим паче, що відрив моментально виріс до 20 очок в чемпіонаті, що за падіння останніх результатів «індійців» говорить про невисокі шанси підопічних Віджая Мальї повернути собі втрачену позицію.

 

Відверто блідий виступ Red Bull та Ferrari з одного боку можна пояснити їх не найкращими силовими агрегатами, з іншого ж формальні перші номери команди явно сидять на спакованих валізах. Оскільки ж ні Феттелю, ні Алонсо нічого доводити своїм майбутнім роботодавцям не треба, то вони і їдуть рівно настільки, наскільки дозволяє техніка та моторність механіків на піт-лейн. Залишається тільки дочекатися коли Фернандо оголосить про своє рішення, яке він «прийняв кілька місяців тому».

 

Берні Екклстоун каже, що Формула 1 поза політикою. І це звісно було б добре, якби відповідало дійсності, адже з 39-го кола починаючи в трансляції власне Формули 1 поступово ставало менше, а політики більше. Зрештою для Берні бізнес та гроші завжди стояли на першому місці, а пов’язані з цим іміджеві видатки не бралися до уваги, якщо прибуток у підсумку був більшим. Тож якщо комусь не сподобалося побачене після фінішу в кімнаті, де пілоти чекають церемонії нагородження, мусить просто згадати, що Формулою 1 все ще управляє Екклстоун. А значить «Формула 1 поза політикою» і не вірте своїм очам, вони мають здатність помилятися.

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua