Артем ГРОМОВ: «Я – герой? Ну что вы!»

Гол цього півзахисника став для гостей переможним, перервавши безвиграшну серію полтавців, яка налічувала вісім матчів

— Я — герой? — Перепитав Артем. — Ну що ви! Ми всі боролися за цю перемогу. Так, реалізував свій момент, але без партнерів гола не було б. Звичайно, дуже задоволений.

— Опишіть гол, який виявився переможним?
— Вдячний Ребенку за чудовий пас. Мій гол багато в чому його заслуга. Павло постійно виконує хороші передачі з флангу. Ось він у кінці другого тайму й зробив ще одну, а я перехитрив і захисника, і воротаря «Дніпра». Опинившись у потрібному місці, просто підставив ногу.

— Забиті м’ячі футболісти зазвичай комусь присвячують. А ви?
— Я — не виняток, нехай забиваю не так уже й багато — це, здається, мій четвертий гол у чемпіонаті. Але всі свої голи адресую, звичайно ж, своїй коханій дружині Діані.

— Як загалом оціните гру?
— Був хороший футбол, у них були моменти, у нас. Дуже важливо, що ми добре оборонялися, все відпрацьовували ззаду, діяли компактно, допомагали один одному. А наприкінці матчу вдруге веземо додому перемогу.

— Який відрізок матчу став для вашої команди найскладнішим?
— Та, мабуть, увесь перший тайм. Було важко, якось задушливо. У ці хвилини «Дніпро» виглядав краще за нас, багато атакував. У перерві я зайшов у роздягальню, думав, усе, зараз втрачу свідомість. Потім, коли над стадіоном почало гриміти та пішов дощ, стало легше. Це, можна сказати, моя погода. Адже, як-не-як, я Громов (усміхається).

— У який момент відчули, що не віддасте перемогу?
— Якщо чесно, коли забили перший м’яч, я вже тоді відчув внутрішній спокій. Упевнений був, що нарешті переможемо. Ми довго йшли до цього. І удача була на нашому боці.

— Сергій Свистун після матчу сказав, що максимум, на що він розраховував, так це нічию?
— Легко з «Дніпром» не буває ніколи, до того ж на його полі: напад у дніпропетровців завжди в повному порядку. Але в глибині душі вірили в перемогу. Скільки можна — то поразка, то нічия… Набридло. А кожна серія, як відомо, колись закінчується. Ось і ми нарешті виграли, притому в упертій боротьбі. Чи провели свою найкращу гру цього року? Думаю, краща — ще попереду…

— А фактор талану сильно позначився на кінцевому результаті?
— Я би так не сказав. Рахунок, як кажуть, на табло. А ми всі були єдиним колективом. Це важливо…

— Можна виокремити якусь основну причину успіху?
— Складно сказати. Напевне, ми змогли реалізувати свої моменти, а «Дніпро» — ні. Хоча вони забили нам ще в першому таймі, але з офсайду, то м’яч скасували. Якби суддя його зарахував, складно припустити, як би розвивалися події.

— Гравці «Дніпра» впевнені, що Селезньов не був в офсайді…
— Я перебував далеко, й оцінити об’єктивно той момент не можу. Коли подивлюся повтор, тоді щось зможу сказати.

Олександр ПЕТРОВ, «Український футбол»