Под микроскопом: Гран При Китая

В неділю Клуб переможців Гран Прі поповнився новим членом – Ніко Росберг на своєму 111-му уїк-енді спробував не просто подіумне шампанське, а його переможний смак. Взагалі в Ф1 такий довгий шлях до дебютної перемоги не є чимось екстраординарним, але вболівальники цього, безсумнівно,  талановитого німця зачекалися на це. В історії Формули 1 тільки четверо пілотів досягали такої вікторії пізніше за Ніко – це Дженсон Баттон (перемога зі 113-ї спроби), Ярно Труллі (117-та і єдина в кар’єрі), Рубенс Баррікелло (124-та) і Марк Веббер (130-та). Як бачимо, ще минулого року весь квартет був представлений в пелотоні повністю. Наразі ж тільки англієць з австралійцем продовжують вести боротьбу за свої наступні звитяги, причому Дженсон вже має одну в цьому сезоні і немає жодних об’єктивних причин сумніватися в тому, що він поповнить свій доробок.

Але однозначно гонка запам’яталася не тільки перемогою пілота Mercedes, перемогою, яка для штутгартського концерну прийшла через 56 років після попередньої (щоправда, не будемо забувати й про те, що з них 54 роки команди не було), а й постійною напругою, активною боротьбою одразу кількох пілотів за позиції в топ-10, тактичними схемами і роботою з шинами.

Шинна тактика

В Шанхаї було дві базових схеми – з двома або трьома піт-стопами. Причому досвід попередніх етапів промовисто говорив про те які команди якій стратегії нададуть перевагу. Так, очікувалось, що в Mercedes німці змушені будуть їхати в бокси тричі, бо їх шасі гуму в Австралії та Малайзії зношувало дуже швидко. Так само, наприклад, від Sauber чекали лише на дві зміни шин. Що стосується лідерів сезону (справжніх, а не випадкових), то і від McLaren, і від Red Bull чекали швидше двох піт-стопів, але гоночні реалії розставили все по місцях.

Загалом в першій десятці по п’ять пілотів використали обидва варіанти тактики. Та найцікавішим є те, що навіть всередині цих команд гонщики їхали по-різному. Тільки в McLaren дотримувалися тактики 3 піт-стопів, а у Williams і Lotus – двох. В Red Bull, Ferrari і Sauber команди вирішили перевірити обидва варіанти. І як показав досвід, різниця між цими схемами для більшості учасників була мінімальною, але значно більше користі було у тих, хто зробив на одну зупинку більше – Марк з Себастіаном так само як і Камуі з Серхіо фінішували хоч і поруч, але попереду напарників. Про пару пілотів Скудерії говорити взагалі не варто – різниця між рівнем пілотів сьогодні вимірюється масштабами Евересту або Маріанської западини.

Тоді чому ж пілотам McLaren не вдалося поборотися з Росбергом за перемогу? По-перше, час для другого піт-стопа було обрано не зовсім вдало. Льюіс після цього уперся в Массу. На обгін бразильця знадобилося 3 кола (23-25), потім за одне коло був пройдений Ді Реста і знову через три кола (на 29-му) був пройдений Мальдонадо, а потім ще чотири кола боротьби (на 31-34) з Пересом, де мексиканець, блокуючи колеса на гальмуваннях і напускаючи диму, робив усе від себе можливе, щоб ускладнити життя Хемілтону.

Для Баттона гонка після другого піт-стопа була не набагато простішою – два кола боротьби з Пересом (26-27), швидкий обгін Феттеля (на 29-му) і обгін на коло Картікеяна (на цей раз без ексцесів).

По-друге, третій заїзд в бокси теж вивів дует McLaren у серйозний трафік: Хемілтон уперся в Мальдонадо, Сенну, Веббера, а це все соті, десяті, цілі секунди. Секунди, яких так катастрофічно потім не вистачило. Ситуація з Дженсоном взагалі була схожа на маленьку трагедію – пілот на піт-лейн під час перших двох зупинок в середньому провів 20,5185 секунд, а через заминку з заднім лівим колесом на останньому піті його час склав 26,618 секунд, тобто механіки вкрали в англійця цілих 6!!! секунд. Завдячуючи цьому Баттон опинився другим «вагоном» у «паровозі», який організував Ряйкконен – боротьба за перемогу на цьому фактично закінчилася.

А що Росберг? Єдиною перепоною німця ще після першого піт-стопа був Масса, але на боротьбу з бразильцем практично нічого не було витрачено, адже ще на 16-му колі пілот Mercedes програвав 1,1 секунди, а вже на 17-му вигравав 0,8. Після другої зупинки в боксах трафік на переможній дорозі Росберга зустрічався виключно в особі колових пілотів. Отже, висновок можна зробити простий – поборотися з Ніко за перемогу британці не змогли через неправильний час для проведення піт-стопів та затримку Баттона на останньому з них. Чи міг би Дженсон виграти якби не всі ці фактори – однозначно відповісти неможливо, але напевно можна сказати тільки про те, що комфортного доїзду на фініш у німецького пілота не було б.

Якщо ви досі не вірите, що тактика двох зупинок була не найкращою – запитайте про це у Кімі Ряйкконена. Medium на машині фіна зносився раптово, несподівано і безжально. Якщо на 47-му колі пілот Lotus був другим, то на наступному вже шостим, а на 49-му лише дванадцятим, а це зайвий раз доводить, що в Шанхаї тактика двох зупинок була ризикованою справою, хоч ризик для частини гонщиків і був виправданим.

Герої гонки

В такій гонці якою було Гран Прі Китаю-2012 здається визначити героя не так уже й тяжко – звісно ним має бути Ніко Росберг. Німець воістину після провалених гонок в Мельбурні та Сепангу показав свій високий клас, а те, що наприкінці дистанції він їхав на самоті й видовищної боротьби за перемогу не вийшло – не його провина. Та й зрештою, якби всі розв’язки гонок були схожими на Гран Прі Японії 2005 або Канади 2011, хіба б ми змогли оцінити їх належним чином?

Проте крім Росберга варто похвалити і дует Williams: і Бруно, і Пастор заслужили якнайкращих відгуків за минулу гонку. Стартувавши 14-м і 13-м відповідно, обоє латиноамериканців показали відмінний гоночний темп, зуміли дуже акуратно працювати з гумою, вели видовищну боротьбу як з лідерами, так і з собі подібними середняками і не менш заслужено фінішували на своїх 7-му та 8-му місцях.

Антигерої

Про одного пілота в червоному комбінезоні і жовтому шоломі вже багато було написано, і схоже, що він «прописався» в цій номінації дуже і дуже надовго, а тому не чіпатимемо його.

По-справжньому серед пілотів тяжко виділити когось, хто б заслужив потрапляння до цього переліку. Хіба що Кобаясі та Ряйкконен, але, якщо ретельно розібратися, то і їм тут не місце – ну хіба ж винен Кімі в тому, що команда відправила його на 28 кіл (а це половина дистанції гонки!) на прикатаному комплекті Medium? Не думаю. Камуї звісно провалив старт, але він вперше в житті стартував з другого ряду та й опоненти в більшості своїй були значно сильнішими. Крім того, його основні конкуренти з Lotus і Williams їхали з меншою кількістю піт-стопів. До активу гонку японцю занести не можна, але й надто критикувати, мабуть, також не варто.

От хто дійсно заслужено має потрапити до цієї номінації – так це ті хлопці з бригади механіків Mercedes і McLaren, які так «майстерно й ефективно» обслужили Шумахера на його єдиному піт-стопі та Баттона на останньому. Міхаелю недокручена гайка взагалі не дозволила продовжити гонку, а Дженсон замість спроби наздогнати Росберга взяв активну участь в трилері, який закінчився на його користь. Хто зна, як розгорталися б події, якби не механіки?..

Обгони і DRS

Як і передбачалося, більшість обгонів були здійснені на головній прямій за сприяння DRS, що великою мірою знецінює такий обгін, або на гальмуванні перед 6-м поворотом. Попри те що сама гонка була багатою на різноманітні обгони, окремо хочеться виділити боротьбу Ряйкконена з Веббером на початку 11-го кола. Саме тоді Кімі та Льюіс відправилися в бокси і британець виграв позицію, але на в’їзді до першого повороту в цей дует вклинився Марк, який спочатку спробував обігнати Хемілтона, а вже кількома секундами пізніше захищався від атаки фіна. Паралельний проїзд в 4-му, 5-му і 6-му поворотах, де жодного разу Red Bull і Lotus не зіткнулися викликає захоплення майстерністю, холоднокровністю та довірою пілотів один одному.

Ще один епізод, який варто виокремити стався на 48-му колі. Мова йде про подвійний обгін Кобаясі, який на головній прямій в час, коли його напарник боровся (успішно) з Ряйкконеном знайшов на правому краю гоночного полотна шпаринку і вліз у неї як нитка до вушка голки. Опинившись на внутрішній траєкторії повороту, Камуї виїхав з 14-го повороту попереду обох конкурентів. Звісно можна сказати, що японець використав DRS, але в тій групі гонщиків розриви були такими малими, що допомогою системи зниження лобового спротиву користалися усі герої епізоду, а тому цей обгін певною мірою можна вважати чистим.

Як відомо, FIA оголосила, що Гран Прі Бахрейну відбудеться у заплановані строки – отже до наступної гонки лишилося менше тижня. Будемо чекати на «продовження бенкету»!

P.S. Чим так задоволені були Феттель і Масса після суботньої кваліфікації (11-е і 12-е місця на старті)? :)

Ви досі не вірите що Red Bull надає крила – запитайте Марка!

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua