Вадим ЗАЯЦЬ:«Лідери перебувають на оглядинах в інших клубах»

Амбіцій, будемо відвертими, чернівецькій команді вистачає. І це при тому, що «Буковина» є одним із найскромніших у фінансовому плані колективом першої ліги. У складі команди зібралися справді хороші футболісти, тому дивуватися тому, як завдання на сезон «не осоромитися» переросло у «посісти місце в першій п'ятірці» не доводиться.

Якість гри випереджає розвиток клубу

—Вадиме Григоровичу, маючи на увазі підсумкове восьме місце, чи ви задоволені виступом команди в осінній частині змагань?
—Позицією команди не зовсім, могли бути й вище в турнірній таблиці, а от якістю гри — задоволений.

—З одного боку, «Буковина» лишень повернулася до першої ліги, з іншого — в середині першості була на проміжному третьому місці, а нині — восьма... Розуміли, що третю сходинку втримати не вдасться?
—Якщо пам'ятаєте, ми свого часу були й лідерами. Але для першої ліги наша команда досить молода (середній вік гравців — 24,6 року, та йшлося передусім про статус новачка в першій лізі. — Прим, авт.), до того ж, у Чернівцях ще далеко не все готове для її успішних виступів у першій лізі. Йдеться передусім про матеріальну базу клубу. Але щодо продемонстрованої гри, то ми значно випередили її якістю все, що нині маємо в клубі.

—Керівництво клубу дотримується такої ж думки?
—Ви ж знаєте, що спочатку нашим завданням було «не осоромитися», пізніше його скоригували, й нашою метою було потрапляння, скажімо, до першої десятки, тому, гадаю, восьме місце говорить саме за себе — це дуже непоганий результат, який став підсумком саме якісної гри.

—Команда здобула десять перемог у двадцяти матчах — стільки ж, скільки, скажімо, їх у «Чорноморця», але навіть один із фаворитів на підвищення в класі двічі не зумів обіграти «Сталь» та поступився «Олександрії». Ви ці команди переграли. У чому рецепт успіху в матчах проти фаворитів?
—Розумієте, у нас же в команді немає зірок, усі гравці приблизно однакового рівня. Тому вони й намагаються довести і собі, і суперникам, і вболівальникам, чого вони варті. Найліпший спосіб у такому разі — матчі проти визнаних фаворитів. Нині я впевнений у тому, що саме в нашій команді зібрані найкращі футболісти з-поміж усіх, хто нині виступає в першій лізі.

—Ви сказали, що в команді немає зірок. Не можу не згадати в цьому контексті про Руслана Гунчака.
—Упевнений, що коли ви говорите про цього футболіста, у вас є відповідь на це запитання. Руслан — футболіст, який пройшов чимало випробувань у дуже сильних командах, за його плечима — величезний досвід. Він уміє грати в справді добротний футбол. Перед початком сезону керівництво зробило все можливе та неможливе, аби створити для Руслана прийнятні умови для його переходу до рідних Чернівців. Нині він — жива легенда для своїх партнерів і показує всім, як потрібно ставитися до футболу.

Утримати в команді Гунчака буде складно

—Із десятьох літніх новачків команди шестеро стали повноцінними гравцями стартового складу (Чурилов, Гунчак, Сантрапинських, Басов, Циколія та Олефір). Усі футболісти грали через те, що виправдали ваші сподівання, чи були й такі, які виступали через відсутність альтернативи?
—Коли тренер запрошує до команди футболістів, він, безумовно, розраховує на них. Щодо покладених на них сподівань... Буду відвертим — не всі їх виправдали, але я впевнений, що хлопці прогресуватимуть і надалі. У кожного з гравців «Буковини» є всі дані, аби розвиватися в футбольному плані.

—З виходом до першої ліги ви практично оновили всю захисну лінію «Буковини», але вона в першій частині змагань пропустила забагато — 29 разів. Якраз із новачків місце в воротах зайняв Чурулов, в захисті — Басов, Олефір та Циколія. Що скажете про гру оборонної ланки?
—Ви маєте розуміти, що в захисті найголовніше — зіграність, натомість ми були змушені формувати захисну ланку вже по ходу першості, шукаючи оптимальну зв'язку, яка могла би принести нам «заповітний нуль» на передостанньому рубежі. Але не вийшло в нас, зізнаюсь. Не сказав би, що це трагедія, але 29 м'ячів — забагато. Гадаю, якщо зможемо налагодити гру в обороні, то й результати набагато поліпшаться.

—Чи буде продовжено оренду з Олефіром, контракт якого належить «Оболоні»?
—Ми зробимо все можливе для цього, але, на жаль, не все залежить лише від нас.

—А сам футболіст виявляє бажання залишитися саме в Чернівцях?
—Річ у тім, що Володимир — гравець рівня прем'єр-ліги, а в таких футболістів є завжди варіанти для продовження кар'єри на вищому рівні, ніж перша ліга. Побачимо, як складеться ситуація.

—У центрі поля у вас сяяв такий собі чернівецький скарб — Руслан Гунчак. Чи немає нині пропозицій від інших клубів щодо можливої купівлі Руслана та інших футболістів вашої команди?
—На особистості я не переходитиму, однак усі футболісти, прізвища яких ви називали кілька хвилин тому, є лідерами нашої команди та предметом зацікавленості інших клубів, зокрема лідерів першої ліги та команд прем'єр-ліги. І я, і керівництво клубу надало їм змогу спробувати свої сили на вищому рівні, тому нині низка наших футболістів перебуває на оглядинах в інших клубах, до того ж, нам і нині продовжують телефонувати та цікавитися іншими гравцями.

—Гадаєте, вам не тяжко буде втримати такого футболіста, як Гунчак, у своєму колективі? Нині майже всі, хто цікавиться першою лігою, переконані, що рівень Гунчака — прем'єр-ліга.
—Руслан — патріот чернівецького футболу, тому він нині в команді. Але при цьому багато в чому все залежатиме від того, як розвиватиметься клуб. Я не кажу, що в нас критична ситуація, але президент шукає потужного спонсора та інвесторів, аби й надалі будувати сильний клуб, яким прагне стати «Буковина». Поки що наші можливості дуже обмежені. Руслан — уже віковий футболіст, і я прекрасно його розумію — на найвищому рівні йому залишилося грати лише кілька років, тому його бажання пограти на вищому рівні — логічне. Якщо команда нині не отримає вагомої підтримки від області та керівництва міста, то втримати його в команді вже цієї зими буде складно.

Відомих футболістів на оглядинах немає

—Загалом, мені здається, до півзахисту в цілому у вас мало би бути найменше претензій, чи не так?
—Щодо атаки наша півоборона впоралася блискуче, але в захисті інколи не допрацьовувала, тут у мене є невеликі претензії до гравців цієї ланки. Але в чомусь ви такі маєте слушність з огляду на не досить вдалу гру нападників і захисників.

—Помітно, що команда сповідує атакувальний футбол, утім, брак рівноцінної заміни основним гравцям відчувався. Чи сильно страждали від цього результати та якість гри?
—Якість, мабуть, не страждала, бо матчі за участю «Буковини» складалися, як правило, феєрично, навіть коли ми програвали. Але брак рівноцінних футболістів для заміни виліз нам боком у кінці першої частини змагань, коли основні гравці втомилися сповна, а рівноцінно замінити їх було ніким. Саме в останніх матчах ми не набрали очки, які мали би здобувати.

—Коли ми розмовляли минулого разу, ви казали, що якраз діями в нападі не задоволені найбільше. Пошуком нових нападників нині займаєтеся?
—Так, нині ми шукаємо футболіста, який би став небезпечним саме в чужому штрафному майданчику, адже для нас це проблема. Ми створюємо моментів дуже багато, але за незрозумілих причин м'яч у карному з нашими нападниками не зустрічається. Також будемо працювати з нашим резервом.

— У нападі найчастіше діяли Маковійчук та Коробкін, які на двох забили вісім м'ячів. Цього недостатньо?
— Щодо Степана Маковійчука, який грав часто у півзахисті та відтягнутого форварда, результат непоганий, а от для такого футболіста, як Владислав Коробкін, три м'ячі, до того ж, один він забив із пенальті, — замалий показник.

—В якій ланці підсилення потрібне команді передусім і чи дозволяють фінанси зміцнитися взимку?
—Звісно ж, у захисті, адже пропускаємо, повторюся, багато.

—До слова, ви так і не сказали, чи дозволяє фінансове становище клубу сприяти підсиленню?
—Ми працюємо над цим і в день, і вночі. Але ми є командою, яка не може собі дозволити купити футболіста. Тому шукаємо можливість отримати гравців у свій склад безкоштовно, створивши їм відповідні умови. Якщо ж казати про їхню купівлю, то суми за трансфер футболістів для нас є космічними.

—Можливо, вже нині можете назвати прізвища нових гравців чи принаймні тих, хто на оглядинах у команді?
—Повірте, якщо я вам назву прізвища цих гравців, вони вам ні про що не скажуть — відомих футболістів серед новачків немає. На зборах ми, в першу чергу, переглядатимемо потенціал футболістів Чернівців та області.

—Розкажіть також про перспективи команди під час зимової підготовки. Де плануєте проводити збори, чи заплановані спаринги?
—20 числа ми починаємо роботу першим витягувальним збором у Чернівцях. Він закінчиться другого числа, і під час нього ми проведемо три спаринги: 23 січня в Чернівцях зіграємо проти «Енергетика», 25 — зі «Скалою» з Моршина, а 31— в Вінниці проти «Ниви». З третього лютого планували розпочати збір у Вінниці, але там нам не зовсім підходять умови. Тому найімовірніше готуватимемося вдома, де нам розчистять від снігу штучне поле. 25 лютого вирушимо до Євпаторії.

—Підсумовуйте, чи може команда в другому колі зазіхнути на більше, аніж восьме місце?
—Ми намагатимемося це зробити, адже стояти на місці не хочемо.

—А чи змінилося таке поширене нині завдання «перемагати в кожному матчі» на щось конкретніше?
—Якщо в нас усе вдало складеться з підготовкою, то завданням буде потрапляння до п'ятірки лідерів, але поширене, як ви сказали, завдання, перед підопічними стоятиме й надалі — перемагати в кожному матчі.


Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»