Попереду ще одинадцять турів

Щоб об'єктивно проаналізувати виступ севастопольців у осінній частині чемпіонату, необхідно сказати про те, як йшла команда до свого найвищого успіху в історії футболу міста-героя. Все почалося вісім років тому, коли, після річного «відлучення» Севастополя від великого футболу, було створено Професіональний футбольний клуб «Севастополь», який очолив Олександр Львович Красильников,

Автор цих рядків був присутній на зустрічі команди з уболівальниками перед початком її дебютного сезону в національних першостях України. Саме тоді з вуст президента ПФК «Севастополь» прозвучала фраза, яка вісім років тому могла викликати лише посмішку: «Головною моєю метою роботи в клубі є те, щоб за кілька років ПФК «Севастополь» увійшов до еліти українського футболу». Багато хто тоді сприйняв слова президента як жарт, але минуло лише вісім років, і президент виконав свою обіцянку перед футбольною громадськістю міста. Севастополь, уперше в своїй історії, увійшов до числа найсильніших команд України.

Але одна справа увійти в «еліту», а зовсім інша — затриматися там. Про те, що таке «еліта» українського футболу севастопольці зрозуміли лише тоді, коли провели в ній півроку. Ті райдужні ілюзії, які відчували гравці, тренери й уболівальники, прийшовши в прем'єр-лігу, швидко розвіялися. Всі побачили, над чим і як потрібно працювати. Було очевидно, що змагатися на старому багажі з «зубрами» прем'єр-ліги буде складно, тому потрібне посилення складу команди. Часу в дебютанта було обмаль. Поки команди еліти відпочивали й набиралися сил, севастопольцям необхідно було не лише шукати нових виконавців, а й впродовж місяця створити боєздатний колектив.

На роль наставника команди був запрошений Сергій Шевченко, який, на відміну від Олега Лещинського, що вивів команду в прем'єр-лігу, мав такий-сякий досвід роботи в еліті. Майже всі лінії було підсилено досить досвідченими виконавцями (у числі літніх придбань — воротар Мар'ян Марущак, польові гравці Олег Шандрук, Вадим Болохан, Андрій Зборовський, Таофік Салхі, Євген Бредун та інші).

З одного боку, здавалося: додай до налагодженого за кілька років ігрового механізму команди трьох-чотирьох новачків, і все піде, як «по маслу». Спочатку так і було. Дебют у севастопольців вийшов відмінним: у трьох стартових турах команда заробила п'ять очок! Але ж і суперники у кримчан були досвідчені: «Зоря», «Металіст» і «Арсенал». Однак матчі з київським «Динамо» і донецьким «Шахтарем» показали, що прем'єр-ліга, на відміну від першої, це зовсім інший вимір. Лише занурившись у вир ігор чемпіонату, севастопольці на собі відчули реалії вищого дивізіону, де зовсім інші вимоги та інші футбольні закони.

Стартову ейфорію від виходу в еліту як вітром здуло. Варто було ПФК «Севастополь» потрапити під спарений коток грандів — «Динамо» і «Шахтаря», які загалом вісім разів розпечатають ворота «Севастополя», що до цього були «сухими». Сценарії цих поєдинків були якоюсь мірою схожі. Команда Шевченка боролася з суперниками до першого пропущеного м'яча, після чого перевага грандів ставала вже незаперечною.

Попри всі старання, не змогли допомогти своєму новому клубу в цих зустрічах і двоє зіркових новачків: Маріуш Левандовський та Ігор Дуляй, чиї трансфери у ПФК «Севастополь» спричинив нечуваний резонанс.

Цей удар виявився настільки болісним, що в чотирьох наступних турах команда зуміла набрати лише одне очко. Після гостьової поразки в 9 турі від «Волині» наставника севастопольців Сергія Шевченка було відправлено у відставку, а на тренерський місток повернувся Олег Лещинський.

Цей дебют у нового-старого коуча вийшов феєричним: на своєму полі севастопольці переграли дніпропетровський «Дніпро». Вже у наступному поєдинку в Маріуполі севастопольці були просто зобов'язані продовжити свою переможну серію, настільки очевидною була їхня перевага над «Іллічівцем» у першому таймі. І навіть ігровий провал після перерви, який обернувся поразкою, виглядав як непорозуміння.

У домашньому матчі з «Кривбасом» севастопольці, які двічі по ходу зустрічі вели в рахунку, теж просто зобов'язані були брати три очки, Але незбагненні помилки воротаря Мар'яна Марущака дозволили севастопольцям записати до свого активу лише нічию.

Через проблеми в атаці команда, не без підстав, розраховувала на ще одного екс-гравця донецького «Шахтаря» — Джуліуса Агахову. Але нігерійський форвард лише в шостому матчі за «Севастополь» відкрив лік забитим м'ячам.

Виїзна нічия з «Оболонню» плюс домашня перемога над запорізьким «Металургом» дали надію, що чорна смуга минає. Проте в наступних п'яти осінніх матчах чемпіонату севастопольці не зуміли записати до свого активу жодного очка. Почалося все з першого кримського дербі на вищому рівні. У формально гостьовому поєдинку з «Таврією» на стадіоні «Локомотив» команда Лещинського виглядала краще, але, через прикрий автогол, не зуміла зачепитися навіть за нічию. До того ж, у середині другого тайму севастопольці втратили Андрія Зборовського — одного з найкращих своїх футболістів під час осінньої частини чемпіонату, який вибув через травму до закінчення першої половини дистанції. А якщо додати травмованого раніше Агахову, то проблеми в нападі ставали критичними.

У наступному матчі севастопольців очікував поєдинок з луганською «Зорею», одним з конкурентів команди Лещинського в боротьбі за виживання. Ось де севастопольці повинні були, зрештою, проявити волю і характер для досягнення перемоги. Але кримське дербі, мабуть, забрало в них багато сил і емоцій, тож вони були не схожі самі на себе. У підсумку — найгірша гра в осінній частині чемпіонату, що вилилася у поразку на останніх хвилинах матчу. За такої гри завершальні три поєдинки з «Металістом», «Арсеналом» і «Динамо» не обіцяли севастопольцям нічого хорошого. Після двох поразок від «Металіста» і «Арсеналу» підопічні Олега Лещинського зуміли зібратися і налаштуватися на матч з «Динамо». І реалізуй Андрій Шевчук хоча б половину своїх нагод, результат зустрічі міг стати зовсім іншим.

П'ятнадцяте місце в турнірній таблиці після осінньої частини чемпіонату — це зовсім не той результат, на який розраховував дебютант прем'єр-ліги. Воно не може задовольнити ні керівників клубу, ні тренерів, ні гравців. Отож і здаватися без бою севастопольці не збираються. Та й керівництво клубу зберігає певний оптимізм: уже найближчим часом команду має очолити іменитий наставник (Олег Лещинський вже повернувся до виконання колишніх функцій спортивного директора), з'являться й досвідчені футболісти.

Новому головному тренеру ПФК «Севастополь» для збереження місця в «еліті» доведеться за зиму серйозно реконструювати команду. Ще є одинадцять турів попереду, є що виправляти. Є надія, що керівництво клубу й ті люди, які працюватимуть з командою, зроблять правильні висновки, й вона залишиться в еліті.

Одним з пріоритетних питань у роботі клубу нині є повернення клубу в «рідні пенати». Відсутність «дванадцятого» гравця на стадіоні дуже впливає на футболістів, які вже давно не грали в Севастополі. Цю проблему необхідно вирішити якомога швидше.

Нині клуб очікує дозволу на будівництво, лише після цього почнуться роботи з реконструкції стадіону. Вже закінчено всі роботи по підземному зрошенню футбольного газону і закінчено ремонт самого поля, яке відповідає всім стандартам.

«Смарт-Холдинг» — це серйозна структура, яка запевнила, що вкладеться у відведені терміни. Для севастопольців кожна домашня гра — це шанс на додаткове очко в турнірній таблиці. Якщо б усі домашні матчі проходили в Севастополі, то в команди не було б такого турнірного становища. Потрібно їй докласти зусиль, щоб уже 5 березня наступного року «Севастополь» грав на рідному стадіоні. Буде для міста дуже прикро, якщо першу весняну гру з «Шахтарем», котру так чекають уболівальники, вони не зможуть побачити на севастопольській арені..


Євген САПОЖНИКОВ, газета «Український футбол»