Олег ЛАЩУК: «Даруємо студентам радість!»

Тішить, що український копаний м'яч не такий вже й бідний, хоча, за великим рахунком, його обділено увагою. Особливо це стосується студентського футболу. Тож про цікаве й наболіле в ньому розповідає Олег Лащук, перший віце-президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів.

— Студентська футбольна асоціація України має маленький ювілей, — взяв слово пан Лащук. — 10 грудня ми відсвяткуємо свою 10 річницю (дата заснування ВФАС — 16 вересня 2000 р., — Прим.авт.). За цей короткий час ми подарували нашій державі два світових здобутки 2007 і 2009 років. Адже Україна — дворазовий чемпіон світу серед студентів. Це — наші тріумфи. Головний тренер студентської команди України Володимир Лозинський завжди має змогу запрошувати під Державний Прапор найкращих футболістів. Тож наступного року втретє спробуємо підкорити чемпіонський титул. Проте наразі перед нами стоїть значно важливіше завдання: популяризувати студентський футбол на всіх рівнях навчальних закладів і надавати молоді можливість займатися улюбленим видом спорту. З 2005 року в дії — футбольна ліга, яку розподілено на три територіальні конференції. Переможці у фінальній пульці розігрують звання чемпіона України, який представляє нашу країну на щорічному чемпіонаті Європи серед ВИШів. У липні 2008 року в Києві спільними зусиллями нашої Асоціації, студентської спортивної спілки та комітету ФВС МОН України проведено VI чемпіонат Європи з футболу серед університетів, в якому виступило 15 чоловічих та 7 жіночих команд.

До речі, цього року на чернівецькому стадіоні «Буковина» за перше місце в присутності понад двох тисяч уболівальників змагалися команди «Тернопіль-Педуніверситет» і «МАУП-Єдність» (Київ). Матч був цікавий і драматичний. Основний час переможця не виявив — 1:1. Довелося скористатися серією післяматчевих пенальті. У підсумку — 4:3 на користь київських студентів. Не хочу бути голослівним, але для багатьох вишів ці змагання — надзвичайно престижні. А ми, зі свого боку, приділяємо велику увагу великому, малому і жіночому футболу. Дякувати Богу, бажаючих не бракує.

—Тепер намагаєтеся провести чемпіонат України з міні-футболу серед вищих навчальних закладів?..
—Саме так. Точніше кажучи, ми вже стартували, адже минулого  вівторка пройшли  перші матчі чемпіонату. Вся інформація про чемпіонат — на нашому сайті www.vfаs.оrg.uа. Принагідно зазначу, що наріжною метою цього змагання залишаються: широка пропаганда й запровадження засобів фізичної культури і спорту в побут студентської молоді; а також розвиток у вищих навчальних закладах України міні-футболу як одного із засобів фізичного виховання молоді та організації дозвілля шанувальників шкіряного м'яча. А щодо спортивного принципу — визначення найкращої команди країни з подальшою метою її участі в чемпіонаті Європи серед команд внз. На старт першого чемпіонату заявилося 10 команд. Для початку — дуже добре.

—Які вимоги до підготовки командних заявок?
—Зі спортивного боку, в гравців і керівників внзів мають бути бажання позмагатися за головний приз, також амбіції представляти свій виш у Європі, а з фінансового боку — внесок у вісім тисяч гривень та інші витрати, пов'язані з переїздами та з ігровою формою. Всі інші організаційні питання бере на себе Асоціація.

—Нині Львів, можна сказати, переживає бум малого футболу. Цікаво дізнатися, як укладається ваша співпраця з львів'янами?
—Справді, місто Лева у цьому напрямку — на піднесенні. Проте активності з боку вишів не спостерігається. Таке враження, що львівські вищі навчальні заклади спортом номер один не цікавляться і не займаються. Адже в адміністративному центрі галицького краю є чимало вишів навіть зі світовим ім'ям. Більше того, у Львові функціонує всім відомий Інфіз з кафедрою футболу. Здавалося, що ще треба? Проте поки що наша ідея не знаходить розуміння.

— У рамках Євро-2012 актуальними залишаються польсько-українські проекти. Чи маєте якісь розробки щодо футбольних зустрічей обох країн-господарів чемпіонату Європи?
—Більше того: вже реалізовано деякі з них. Наприклад, другий рік поспіль беремо участь у турнірі студентських команд з міст-господарів. Торік змагалися в Польщі, цього року — в Україні, наступного — знов у Польщі. Влітку 2009 року організували першу в Україні фан-зону біля «Арки дружби народів» у Києві, де прихильники футболу переглядали на великому екрані матчі нашої національної команди й вітчизняних клубів у Лізі чемпіонів та Лізі Європи.

—За вами десять років плідної роботи в українському футболі. З якою проблемою найчастіше стикаєтесь?
—Мабуть, найбільшою проблемою залишається байдужість і недалекоглядність окремих керівників наших вітчизняних вишів. На жаль, багато хто досі не розуміє змісту слів, які містяться у відомій фразі: «В здоровому тілі — здоровий дух». Адже ми надаємо студентам можливість ставати кращими, а завдяки футболу — пізнавати країну і світ.

— Співпрацю з Федерацією футболу України налагодили?
— Безперечно. Особливо це стосується, коли наші студенти представляють Україну в міжнародних матчах. Проте хотілося б, аби й на внутрішній арені наш голос було почуто такою потужною і солідною структурою, якою є ФФУ. Що б не казати, але студенти України — дворазові чемпіони світу. Це дуже вагомий аргумент.

— Плани на майбутнє?
— Не зупинятися на досягнутому і з року в рік підносити рівень проведення змагань. На чолі з президентом ВФАС Віталієм Пилипенком намагатимемося переконати кожного керівника вишів, що футболу багато не буває. Тож перед нами нові завдання і випробування. Поширюємо ідею пляжного футболу та приділяємо велику увагу нашій студентській національній команді. Адже футбол має бути доступним кожному студентові. Цього року за ініціативою РФС створено «Відкриту студентську футбольну лігу», змагання в якій проводитимуться з наступного липня. Учасниками турніру будуть кращі університетські команди з футболу країн СНД та Східної Європи. Напрацювань маємо достатньо. Головне — знаходити всюди розуміння того, чим займаємося і що робимо.

Олександр ПАУК, газета «Український футбол»