ЛЕОНОВ: «У Чайковського великі шанси заграти в Шахтарі»

Особисто мене під час перегляду фінального матчу Ліги Європи між мадридським «Атлетико».та лондонським «Фулхемом» не залишало відчуття, що в цьому сезоні донецький «Шахтар» втратив дуже багато. Адже, без перебільшення, саме гра української команди викликала справжнє захоплення й естетичну насолоду у вболівальників, саме «гірники» перегравали лондонців, наче дітей, за всіма компонентами. На жаль, це був саме той показовий випадок, коли дисципліна й організованість перевершили клас. Донеччани так захопилися контролюванням м'яча, так насолоджувалися вишуканими комбінаціями, що забули про голи.

Та не буває лиха без добра. Впевнений: якби підопічні Луческу не вилетіли так рано з Ліги Європи, навряд чи київське «Динамо» втратило б лідерство в Україні. А так «гірники», сконцентрувавшись на національному чемпіонаті, доволі легко повернули собі золоті медалі.

Утім, із тренером-селекціонером донецького клубу ми вирішили поговорити не про турнірні звершення, а про гравців команди персонально. Розмова вийшла надзвичайно ґрунтовною, а Ігор Іванович входить віднині в трійку футбольних фахівців, з якими спілкуватися найприємніше.

У наступному сезоні для Гладкого настане час Х

— Ігоре Івановичу, перед початком сезону «Шахтар» залишило, як ніколи, багато гравців. Спробуємо розібратися в причинах такого рішення Мирчі Луческу. Ось, наприклад, Селезньов. Женя за сезон-08/09 забив 7 м'ячів, тоді як Гладкий і Луїс Адріано — лише по чотири. Проте пішов саме Селезньов. Не здається, що тут трішки бракує логіки?
—Не хотілося б здаватися банальним, але скажу: тренеру видніше. Мабуть, Мирчі Луческу під той стиль гри, який він планував для команди на цей сезон, більше пасують Гладкий та Адріано. І наразі дуже добре, що Женя, перейшовши до «Дніпра», влучив у «десятку», адже доволі часто буває так: футболіст начебто у формі, грає непогано, а знайти свою команду не може.

—Олександр Гладкий після вдалого дебютного сезону в «Шахтарі» вже два поспіль чемпіонати не може повністю розкритися. Що йому заважає?
—Повністю з вами погоджуюся: Гладкий ніяк не може розкрити свій потенціал, але він у нього, безумовно, є — не ворог же сам собі Мирча Луческу, щоб тримати гравця, котрий нічого не може дати команді. Чомусь мені здається, що наступний сезон стане багато в чому вирішальним для Гладкого. Йому вже треба демонструвати свою результативність.

— Багатьох уболівальників здивувало повернення Агахови, адже його можливості тренерові добре відомі й навряд чи він би підсилив гру команди?
— Ви знаєте, коли Джуліус повернувся, мені здалося, що він «вистрілить» — все ж дуже технічний гравець із хорошим відчуттям гола. На жаль, цього не сталося. Можливо, нігерійцю варто подумати про іншу команду, де він зміг би себе повністю розкрити. Щось у «Шахтарі» в нього не клеїться.

—То як ви загалом оцінюєте дії шахтарського нападу?
—Ні для кого не секрет, що Луческу будує атакувальні дії команди в першу чергу через півзахист, через тривалий контроль м'яча. Нападникам залишається виконувати роль вістря. Гадаю, що хлопці впоралися з цим завданням. І Луїс Адріано, який забив 11 м'ячів, і Гладкий, на рахунку котрого шість влучань. Для команди, котра сповідує саме таку манеру гри,— це норма.

Фернандиньо-опорник — відкриття Луческу

—Тепер перейдемо до захисту. Певно, найтяжчою втратою мусив би стати перехід до «Барселони» Дмитра Чигринського, але тут з'явився Ярослав Ракицький і повноцінно замінив його. Тренерам клубної школи можна виписувати 13-ту зарплату?
—(Сміється). Можна, звісно! Але тут передусім головна заслуга саме Ярослава. Він дуже цілеспрямований хлопець: знає, чого хоче, й не відволікається на сторонні речі.

—Мирча Луческу частенько скаржився на деяку авантюрність у діях Ярослава...
—Ви знаєте, футболісти, які діють авантюрно, вони... Навіть не знаю, як сказати... У них є такий специфічний азарт, який і дає змогу їм досягати вершин. Адже намагання зіграти авантюрно спричиняється, в першу чергу, бажанням зіграти не стандартно, не так, як усі, — ось такі гравці й досягають часом у футболі успіхів.

— А як вам, до речі, дії Ракицького на позиції опорного півзахисника в збірній України?
—Це загалом універсальний гравець, може й ліворуч у захисті зіграти, в дитинстві грав нападника. Таке, до слова, було дуже помітно, коли він грав опорного у збірній України — дуже добре долучався до атак, точно й сильно бив.

—Можна сказати, що Маркевич провернув із Ракицьким такий самий експеримент, як і Луческу з Фернандиньо, коли бразилець почав грати другого опорного разом із Хюбшманом?
—Фернандиньо вже добре адаптувався до європейського футболу й, окрім вміння атакувати, ще й добре захищається, жорстко діє у відборі. Гріх не використовувати таку можливість. До того ж, це дає змогу бразильцю діяти з глибини. Одне слово, надзвичайно вдалий тренерський хід відкрив нові горизонти у потенціалі Фернандиньо.

Інколи краще вибити подалі

— Повернімося все ж до захисту. Партнер Ракицького Олександр Кучер у деяких моментах діяв надмірно грубо, а якщо згадати гру з «Тулузою», то це цілком можна назвати відвертим провалом. Чим це зумовлено?
—Надмірна грубість — від надмірного бажання. А от помилки... Якщо ви помітили, Сашко намагається зберігати м'яч, цього вимагає й Луческу. Тобто треба не завжди розпочинати атаку просто ударом уперед, а спочатку проконтролювати його, обирати якнайкращий розвиток атаки. Саме це й призводить до помилок оборонців, але тільки-но в них з'являться необхідні навички — ці помилки зведуться до мінімуму. Зі свого досвіду додам, що є моменти, коли набагато краще просто вибити м'яч подалі:

—Наразі в складі «Шахтаря» є ще двоє перспективних центральних захисників Іщенко та Чижов, які майже не грають. Що ви зробили б на їхньому місці — просилися в оренду чи залишалися б у команді?
—Тут все залежить від тренера. Так, нині хлопці не грають, але уявіть якщо травми, дискваліфікації... Що тоді робити? Люди, котрі сидять на лаві запасних, теж повинні мати високу кваліфікацію, щоб гідно замінювати основних.

—Серед гравців, яких «Шахтар» віддав в оренду, виділяються Федецький і Кожанов. Як ви оціните їхні перспективи заграти в основі «гірників».
—До речі, не менші шанси, на мою думку, в Ігоря Чайковського, котрий дуже добре проявив себе в луганській «Зорі».

—Якщо ви бачили матчі луганців, то напевно помітили, що Анатолій Чанцев використовував Ігоря на різних позиціях. На якій бачите його ви?
— Він однозначно опорний півзахисник. А стосовно Кожанова та Федецького... Добре, що хлопці постійно грають у «Карпатах». Більше того, вони там лідери команди. Федецький дуже універсальний футболіст, який, до того ж, уміє взяти гру на себе, забити. Кожанов у цьому сезоні, якщо не помиляюся,  віддав 14 голевих передач (помиляєтеся, Ігоре Івановичу, — 15. — Прим. авт.).
Єдине, чого, на мою думку, Денису бракує, це здорової спортивної агресії. Тоді він зміг би конкурувати з бразильцями в середній лінії. Гадаю, якщо наступний сезон Денис проведе щонайменше на такому ж рівні, то Луческу обов'язково надасть йому шанс.

До збірної Бразилії взяв би Вілліана та Фернандиньо

—Тим більше, що людина, котра грає в «Шахтарі» на позиції правого півоборонця, навряд чи виступатиме з нового сезону за донеччан. Це я про Ілсиньо... Ігоре Івановичу, скоро чемпіонат світу. Якби ви були тренером збірної Бразилії, кого б із донецьких бразильців запросили?
—Передусім я звернув би увагу на Фернандиньо та Вілліана. Але загалом усі хлопці дуже сильні.

—То може б їх усіх і взяти — вони зіграні, «возили» б там усіх?
—(Сміється). Це був би напевно найліпший варіант.

— Що скажете про Дугласа?
— Скажу, що зачекаємо старту в Лізі чемпіонів. Лише тоді, на тлі найкращих європейських захисників, можна буде об'єктивно оцінити його. Хоча вже те, що він продемонстрував у другому колі чемпіонату України,  — просто вражає.

—Чи немає у вас такого відчуття, що «Шахтарю» потрібно трохи оновитися. Адже є люди, які в ньому досить давно і починають втрачати мотивацію. Той же Даріо Срна виграв з командою і чемпіонат країни, і Кубок УЄФА. То, може, варто дати можливість іншим, у яких є не лише професіоналізм, але й підвищений рівень мотивації?
—Так команда ж оновлюється! Он молоді Степаненко з Кривцовим прийшли, перед ними Дуглас із Тейшейрою. Тим більше, якби на позиції того ж Срни був футболіст, що гідно змінив би його, то Даріо уже, мабуть, грав деінде.

—Ну й наостанок знову про чемпіонат світу. За кого вболіватимете і хто ваш головний фаворит?
—Вболіватиму, мабуть, за Аргентину. Хоча на одній команді зупинитися складно. І Португалія подобається, і Іспанія, і Англія. Якщо ж робити ставку на переможця турніру, то думаю, що це буде Аргентина. Кажуть, що Марадона тренер поганий, але з таким складом навіть він не завадить (сміється).


Олександр ОЗІРНИЙ, газета «Український футбол»