Виталий МИКОЛЕНКО: Сильных соперников не хочется, чтобы 0:5 не влететь

Сильных соперников не хочется, чтобы 0:5 не влететь (смеется).
-----------------------------------------------------
Умные учатся на чужих залетах, а лохи даже на своих не могут дупля поймать.

Українофоби люблять пересмикувати факти й вигадувати щось своє зверху до того всього, що вже встигли споганити, от яскравий приклад про Шевченка. В часи коли жив Т.Г.Шевченко більшість населення України не володіли тим ка.цапським суржиком, а ті хто знав володів дуже погано, та що там Україна, коли до 30-х років минулого століття лише 40% населення пі.дорашки знали ка.цапську, і от комуністи й взялись це виправляти.

Літературна спадщина Т.Г Шевченка — це друковані тексти його творів, що друкувалися як за життя автора, так і після його смерті. Всього Шевченко написав 237 віршів та поем, з них 235 українською та 2 російською мовами.[1] Слід зазначити, що деякі з віршів Шевченка мають декілька варіантів, які є дуже відмінними одне від одного і тому кожен з варіантів вважаються окремими творами; так три редакції поем «Відьма» (первісний варіант назви "Осика", 1847), дві редакції поеми «Москалева криниця» та дві редакції вірша «Лічу в неволі дні і ночі» вважаються окремими творами.
Проза Шевченка налічує 11 творів: 9 повістей, написаних російською мовою між 1852 та 1857 роками та 2 драматургічні п'єси (уривок віршованої трагедії «Никита Гайдай» (1841) російською мовою та драма «Назар Стодоля» (1843), яка збереглася в частковому українському перекладі (всі діалоги перекладено українською мовою, а всі описи дій залишилися російською). За свідченнями П. Куліша, прикінцева частина Назара Стодолі перекладена українською самим Шевченком, решта — невідомим перекладачем.
Те що Шевченко писав на староболгарсько-тюрському суржику не секрет але є цікаві факти от наприклад: Доводиться часто зустрічати "закидон" з боку русомірців на адресу Т.Г.Шевченка, що, мовляв, він вів щоденник російською, листувався нею ж і деякі свої твори написав на "великом и могучем". Переконаний, що не лише я зустрічався з подібними "аргументами" на користь "русского міра", а тому я вирішив перевірити це твердження. Якщо Шевченко писав щоденник ка.цапською, то якою він думав? Шевченко не писав інтимного щоденника, а писав "Журнал". Такі журнали писало тоді багато людей з розрахунком на майбутні публікації. Щось схоже на теперішні комп'ютерні ЖЖ.
Журнал французькою "дневник". Цей щоденник був записами для майбутньої публікації.
Письма Шевченко писал по-русски.
Українсько- і російськомовні листи Шевченка мають різних адресатів.
До своїх рідних (до Микити й Варфоломія Шевченків), до друзів (зокрема, до художника Ф.Ткаченка, з яким колись квартирував разом у Петербурзі), до українських письменників (Г.Квітки-Основ'яненка, П.Куліша, Я.Кухаренка, Марка Вовчка), до видатного актора М.Щепкіна, до дослідників української історії й збирачів фольклору М.Костомарова, М.Максимовича (і М.С.Максимович - дружини вченого), М.Цертелєва та інших поет звертався тільки українською.
Російською мовою поет писав листи до офіційних осіб, до керівництва Петербурзької академії мистецтв, до російських письменників О.Плещеєва, В.Жуковського, С.Аксакова, петербурзького художника-портретиста М.Осипова.
Тільки російською писав листи до Рєпніної.
Російською мовою листувався він і з друзями-поляками, хоч висловлював жаль, що не пише польською.
Зразок. 1840-го року Шевченко так відписує братові: "Брате Микито, треба б тебе полаяти за те, що я твого письма не второпаю: чорт-зна по-якому ти його скомпонував - ні по-нашому, ні по-московському, ні се, ні те...".
Окремо просто необхідно відзначити розгром Кирило-Мефодієвського товариства у 1847 році й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова й інших.
Отже, все, що залишається сказати доморощеним русомірцам-малоросам:
Якби ви вчились так, як треба,
то й мудрость би була своя".
Це Шевченко про вас.
До вашого відома. 1842 року в листі до свого знайомого Якова Кухаренка Тарас Шевченко був недвозначним: "Переписав оце свою "Слепую" та й плачу над нею, який мене чорт спіткав і за який гріх, що я оце сповідаюся кацапам, черствим кацапським словом".
А через п'ять років 33-річний поет написав передмову до другого видання "Кобзаря", яке так і не побачило світ через арешт Тараса Шевченка та його однодумців у справі Кирило-Мефодіївського братства. "Чую, а іноді і читаю: ляхи дрюкують, чехи, серби, болгаре, чорногори, москалі – всі дрюкують, – пише він, – а в нас анітелень, неначе всім заціпило. Чого се ви так, братія моя? Може, злякались нашествія іноплеменних журналістів? Не бійтесь, собака лає, а вітер несе. Вони кричать, чом ми по-московській не пишемо?"
Чи не нагадує образ "іноплеменних журналістів" тодішніх, та й теперішніх великодержавних російських писак?
Не щадить Шевченко й своїх земляків, для яких придумав геніальний неологізм "Кирпи-гнучкошиєнки": "Проміняли свою добру рідну матір – на п'яницю непотребную, а в придаток ще і -въ додали... А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово".
Як бачимо, і тут Шевченкові слова точні й, на жаль, актуальні. Йому достатньо однієї букви й одного твердого знаку – "въ" – щоб показати політику русифікації, яку тоді проводила московська влада, незалежно від того, як вона називалася... От так то сміття собакомовне. Така ж історія з Гоголем, спочатку писав Українською але через колосальний тиск на Українську мову змушений був погодитись на пропозицію пеці першого і вже писати як усруський письменник. Питання: яким чином все це змінює, що Українська мова це мова Української нації та Української держави? Та ніяким! Всі ваші жалюгідні спроби хоч якось примазатись до України зі своїм староболгарсько-тюрським суржиком створеним двома хо.хлами викликають лише огиду.

От і заблокували українофоба.

Хоороший латераль... в командной игре будет незаменим...

«Нам не нужен снег, чтобы обыграть кучку украинских фермеров»
-----------------------------------------------
Разорвать портовых грузчиков с позорным счетом!

За время влета от Баварии, фыка дыка даже приближенным к топам соперников не имела, и довольствуется влетам от могучих Шкандербеу и Яблонца. Так что учите состав Олимпиакоса, и готовьтесь к очередной ЛЕ и условным Шарлеруа и Партизанам))

Парень реально оценивает возможности команды. Сильная команда весной насуёт и 5, и 6. От слабой же только 2-3 гола пропустят и не больше.Вот и не хочет особо позориться.Если умудрятся Суркисы продать зимой Цыганкова,то шансы слабых соперников вырастут на 2-3 гола в ворота "Динамо". Но это всё не страшно. Если ваш сын не умеет играть на скрипке,то вы же его всё равно любите? Вот так надо любить и слабое "Динамо". Если "Динамо" попадётся "Арсенал",то ещё поборятся. И ничего,что "Арсенал" киевский, а не лондонский. Важно,что "Арсенал"...

Сыкло малолетнее. Вам и Олимпиакос торбу напихает. Не хотите играть с сильными - идите во вторую лигу. А место в еврокубках отдайте вон Заре или Сашке, с них больше толку будет.