Пригоди на маунтінбайку

Маунтінбайк – штука доволі екзотична для українських реалій. У нас не так багато підготовлених трас для гірських велосипедів. Тому широкого захоплення серед українців цим видом екстремального туризму досі не спостерігається. Хоч на велосипедах народ наш їздить дедалі більше й активніше, та це й чудова нагода дбати про своє здоров’я та про «довготривалість» життя.  Відтак,  отримавши запрошення на MTB World Media Cup, українські журналісти дещо почухали маківку, оскільки навичок в їзді крутими лісовими стежками ніхто  з любителів велотуризму не мав.  Щоправда, після запевнення організаторів, що траса  зовсім нескладна, українське вело-тріо у складі вашого покірного слуги, а також колег Олега Пастущина та Костянтина Клименка таки відважилося відкрити незвідані маунтінбайкові траси.

 

 

Зірки велоспорту 

На мальовничих Вармії та Мазурах у Польщі, у містечку Лідзбарк Вармінський зібралися медіа-представники з 15 країн, приїхали навіть японці з китайцями! Журналісти одразу ж ідентифікували присутніх на змаганнях зірок велоспорту – спортивним директором Медіа Кубка світу став срібний призер Олімпіади-88 Анджей Сипитковський, а капітаном польської вело-дружини обрали Цезарія Заману, котрий свого часу їздив за різні команди на  всіх трьох видатних велогонках світу – «Вуельті», «Джиро» і «Тур де Франс». 

 

 

Вулицями древнього міста

Відкриття ж медійної велогонки було справді яскравим і відповідало рівню заходу. Мер Лідзбарку Вармінського Яцек Вісьньовськи очолив різнобарвний пелотон під час урочистого проїзду від Замку Єпископа, на центральній площі древнього містечка, заснованого 1308 року, велосипедистів  вітали діти з прапорцями країн-учасниць, а мешканці підбадьорювали  оплесками й вигуками. Проїзд через місто був легкою прогулянкою, а от попереду чекали справжні випробування  

 

 

Лісові кручі

Обстеження «Гури Кжижової», українською – Хресної Гори, де власне і прокладена роверова доріжка, лише підсилило наші хвилювання. Те, що нам здавалося складним, а саме – підйоми догори, не виглядали такою проблемою, як стрімкі спуски з трамплінами! Тут вимагалася  була неабияка готовність і знання технічних елементів  «гірського вело-водіння». 

 

 

Найспритніший з нас – Олег Пастущин, одразу зауважив, що при зістрибуванні з трампліну потрібно відтягувати корпус до заднього колеса, аби уникнути перевороту через переднє колесо. Скажу відверто, перша спроба вдалася не всім.  Яскравий переворот через переднє колесо на стрімкому спуску, врешті закінчився м’яким падінням поміж невеличких кущиків. Обдерті ноги – то пусте. Олег, як більш завзятий екстремальник  і стрибав вище, а тому і подряпався більше. Але хіба це завада задоволенню? Незважаючи на те, що на одному зі спусків «залізний кінь» нашого колеги зазнав «ушкодження» - було пробито шину, технічний супровід Медіа-Кубка світу виправив технічні негаразди у стилі механіків «Формули-1». Вже за лічені хвилини Олег продовжив атакувати круті схили. 

 

 

Чемпіони з Норвегії 

Для кожного з нас маунтінбайкова траса стала справжнім викликом. Це для норвежців, які тисячами проводять свої вікенди на гірських байках, польські «викрутаси» - полегшений варіант. В Норвегії майже всі траси всипані кам‘яними валунами, між якими прокладено різкі повороти. Тому, за словами переможниці жіночого заїзду Ніни Гульбрандсен, у Польщі їй взагалі було нестрашно! До речі, Ніна повідала, що почала займатися маунтінбайком після 40, тому на її переконання «ніколи не пізно» відкривати для себе нові види спорту. 

 

 

Серед чоловіків першим також став норвежець – Бриньяр Фарстад. Тут вже маємо справу із серйозним вело-фанатом, який брав участь у командному подоланні дистанції 440 кілометрів «нон-стоп»! Всі 20 членів команди їхали 16 годин, лише у відповідні моменти здійснюючи зупинки на 2 хвилини! У гаражі Бриньяра стоїть 20 велосипедів різних типів! З особливою гордістю Фарстад розповідає про Merida Scultura 9000 LTD – найлегший байк у світі з вагою карбонової рами всього 680 грамів!!! Бриньяр із задоволенням зазначає: «Такий  в Європі є лише у двох людей, один з яких – я». А чому б ні, коли хлопець займається будівництвом котеджів на шведському гірськолижному курорті Оре! 

 

 

Норвезькі гірки 

Аби збагнути, наскільки популярний у Скандинавії гірський велосипед, варто просто знати про щорічний рейс на 92 кілометри, в якому за вікенд беруть участь 15-18 тисяч шанувальників майнтінбайку! Мало того, що вони долають цю вузьку трасу, на якій лише в окремих місцях можуть паралельно їхати два велосипеди, то ще обов’язковою умовою є везти  на своїх плечах рюкзак вагою у 3,5 кг! Наплечник присутній не просто так. Він символізує спадкоємця норвезького престолу Хакона Хаконссона, якого 1206 року один із роялістів проніс на плечах, йдучи цим же шляхом. Ось такий зв’язок поколінь! 

Як наслідок, норвежці перемогли у заліках обох статей, а серед чоловіків уже згаданий Бриньяр Фарстад випередив обох екс-профі з велошосе! Цезарій Замана фінішував другим, а Анджей Сипитковський – четвертим. Обом і років більше, ніж переможцю (Замані 50, Сипитковському – 54), але головний момент тут -  для майстрів шосе  ця траса стала таким же  відкриттям, як і для нас! Відтак українська команда-дебютант, яка здобула бронзову нагороду за командний виступ,   була просто щаслива з прем’єрного результату! Все ж головним завданням, яке ми ставили перед собою,  було доїхати до фінішу 

 

 

А загалом варто  відзначити чудову організацію  та ідею польських колег. Ініціатива Міністерства спорту й туризму Польщі, підтримана Вармійсько-Мазурським воєводством, покликана привернути увагу до туристичних принад регіону і еко-мандрів на велосипедах! Чудовий приклад для наслідування і в нашій країні! Це було перше змагання прем’єрного  сезону Кубків світу серед медіа: попереду медіа-змагання з велошосе і тріатлону! 

 

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ