Спорт
Авто/мото
Новости авто/мото
Формула 1: итоги сезона 2015. От Marussia до Lotus

Формула 1

04 декабря 2015, 11:47 | Обновлено 16 марта 2016, 15:04

3038

Формула 1: итоги сезона 2015. От Marussia до Lotus

В первой части Sport.ua подводит итоги года для команд нижней половины Кубка конструкторов

04 декабря 2015, 11:47 | Обновлено 16 марта 2016, 15:04

3038

Формула 1: итоги сезона 2015. От Marussia до Lotus

Якщо минулий чемпіонат очікувався з великим ентузіазмом, адже дебютували нові двигуни, та й інших технічних нововведень у регламенті було чимало, то цьогорічний сезон ще перед своїм початком обіцяв стати логічною та послідовною еволюцією чемпіонату 2014-го року. Головні фаворити не змінилися і саме боротьба пілотів Мерседес до пори до часу підтримувала головну інтригу в боротьбі за чемпіонську корону. Та й навіть тут все сталося відповідно до більш прогнозованого сценарію – Ніко Росберг не знайшов відповідей на питання як додати в гонках, щоб перемагати напарника, а от Льюіс Хемілтон ще більше додав порівняно з минулим роком. Справжні сюрпризи самим собі та власним уболівальникам піднесли дві найстарші та найтитулованіші команди – якщо для Макларен дебютний рік співпраці з Хондою перетворився на суцільне жахіття (в якому Алонсо з Баттоном стали заручниками ситуації), то Феррарі змогла здивувати багатьох, ставши єдиною командою, що перервала монополію «срібних стріл» на перемоги в гонках і поули в кваліфікації.

Сьогодні ми підбиваємо підсумки сезону для команд, що посіли 10 – 6 місця в Кубку конструкторів.

Manor Marussia F1 Team

	Очки	Місце	Позиція у кваліфікації		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	2	9	12			9
2015	0	10	18			12
Уілл Стівенс	0	21	18	18,94	11-6	13
Роберто Мері	0	19	18	19,38	3-9	12
Александер Россі	0	20	18	18,80	3-2	12

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – головний аутсайдер чемпіонату

Те, що команда взяла участь в чемпіонаті в принципі вже можна вважати дивом, адже ще за місяць до старту в Мельбурні майно Марусі не надто активно, але розпродавалося з молотка. Аж ось почала з’являтися інформація, що знайшовся інвестор, готовий сплатити накопичені командою борги й інвестувати у створення шасі, яке буде допущено до старту в Гран Прі. Зрештою поспіхом на базі команди в Доннінгтоні вдалося зібрати достатню кількість вузлів, аби з неї в Австралії «зліпити» щось схоже на робочу модель автомобіля Формули 1. Проте на більше команди елементарно не вистачило – обидві машини так і залишилися стояти в боксах жодної секунди навіть не будучи заведеними. А все через те, що команді бракувало програмного забезпечення з керування силовою установкою – Феррарі та Заубер перейшли на нові версії, а Мейнор використовувала минулорічну. В Маранелло ж не поспішали передавати необхідне команді ПЗ через борги за попередній період. Зрештою, простоявши весь уїк-енд в боксах команда повернулася на базу допрацьовувати машини та домовлятися з Феррарі.

Вже в Малайзії ситуація змінилася і машини змогли покинути бокси, та до кваліфікації «дожила» тільки машина Роберто Мері. Іспанець і в гонці став тоді єдиним пілотом команди, відставши на фініші дистанції від переможця на 3 кола… Під час Гран Прі Китаю вперше в сезоні обидва пілоти взяли повноцінну участь в змаганнях, діставшись картатого прапора.

Після цього протягом сезону проблеми з надійністю майже не дошкуляли команді (лише 4 сходи на двох у 16 гонках, причому одного разу через аварію і тричі – з технічних причин), у неї були інші не менш вагомі причини для головного болю – це швидкість MR03B. А точніше повна її відсутність. У кожній кваліфікації ще до її початку було зрозуміло, що останні дві позиції «заброньовано», тож піднятися вище 19-го місця вдавалося тільки якщо у гонщика іншої команди машина не могла проїхати бодай одне швидке коло.

Спочатку в колективі планували на літо представити абсолютно нове шасі, та чим більше наближалася ця дата, тим туманнішими були пояснення Джона Бута й Грема Лоудона стосовно переходу на нове шасі. Зрештою в команді визнали, що нової машини у 2015-му не буде, а ресурси спрямовані на машину для 2016-го. За таких обставин ставало абсолютно зрозуміло, що розраховувати на очки команда може тільки у випадку масових сходів, коли першу десятку замикатиме один з гонщиків команди, але такого щастя команді не обломилося, отже й очками розжитися не вдалося – цілком прогнозований та закономірний результат для аутсайдера.

Що ж до внутрішньо командної боротьби пілотів, то тут ситуація виглядає досить заплутано: Уілл Стівенс став єдиним пілотом, що провів повний сезон (в поправкою на неучасть в двох перших гонках) і в цілому краще виглядав за Роберто Мері, але в гонці кращий результат показав останній. А під час тих п’ятьох Гран Прі, де замість іспанця виступав Александер Россі, вже молодий американець продемонстрував незначну перевагу над Стівенсом. Тож результати пілотів Мейнор об’єктивно оцінити можуть тільки керівники команди, які прекрасно знають з якими саме проблемами довелося зіткнутися їх гонщикам і як вони їх вирішували.

Під час гоночного уїк-енду в Бразилії стало відомо, що Джон Бут і Грем Лоудон покидають команду, тож вже у міжсезоння нас чекає чергова сага про те чи виживе команда, чи з другої спроби колектив таки остаточно припинить своє існування. І жоден з варіантів виключати не можна, хоча якщо в Доннінгтоні колектив збережеться, то вже наступного року (за наявності нормального шасі) зможе позмагатися з Заубер та Хаас, в чому Мейнор повинні будуть допомогти силові установки Мерседес, на які команда збирається перейти.

McLaren Honda

	Очки	Місце	Позиція у кваліфікації		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	181	5	3			2
2015	27	9	11			5
Дженсон Баттон	16	16	12	15,50	9-10	6
Фернандо Алонсо	11	17	11	15,29	10-8	5
Кевін Магнуссен	0	22	18	18,00	0-1	Нc

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – 5 місце в Кубку конструкторів

Рон Денніс та Ерік Бульє прекрасно усвідомлювали, що сезон-2015 для команди матиме статус перехідного, адже співпраця з Хондою не з самого початку дасть свої плоди. Якби ж тільки в Уокінгу знали що насправді відбуватиметься з ними протягом року…

Мінус 154 очка порівняно з минулим роком, жодного подіуму проти двох у 2014-му, другий рік поспіль без перемог – це дуже сухі невеселі цифри, які все-одно недостатньо добре можуть охарактеризувати підсумки для Макларен. При дозволених регламентом 4 силових установках на сезон для однієї машини (тобто 8 для команди) Макларен використала 23 агрегати за рік – практично втричі більше дозволеного. Двоє чемпіонів світу – Алонсо і Баттон удвох набрали стільки ж очок, скільки й дебютант Формули 1, пілот Заубер Феліпе Наср. Нема чого коментувати.

Оцінити наскільки доброю вийшла МР4-30 практично неможливо через суцільну халепу ім’я якої Honda RA615H – силова установка виявилася Ахілесовою п’ятою машини, яка ніяк не дозволяла зрозуміти чи через двигун Алонсо з Баттоном весь рік ходили похмурими, чи були й прорахунки під час конструювання шасі. Команда наполягала, що раз машина здатна проходити швидкісні віражі на рівні з іншими суперниками, значить головна проблема знаходиться не в області аеродинаміки, а у сфері відповідальності Хонди.

Насправді ж все не так просто – під час презентації МР4-30 команда підкреслювала переваги обраної нею концепції size zero, що дозволило зробити задню частину машини дуже компактною. І все це заради аеродинамічної переваги такої конструкції, проте не в останню чергу через це японцям довелося робити дуже компактну ERS, яка через свої скромні розміри виявилася недостатньо ефективною порівняно з консервативними рішеннями конкурентів. Крім того в рамках size zero Хонда зробила маленький турбокомпресор, який фізично не може обертатися достатньо швидко, щоб забезпечувати мотор-генератор MGU-H достатньою кількістю тепла, необхідною для ефективної роботи силової установки.

Японцям не подобалося постійно вислуховувати критику на власну адресу і восени вже з’явилася інформація, що в Сакурі невдалі результати пов’язують не тільки з двигуном, а й з недостатньою ефективністю шасі. Більше того, певні рішення з інтеграції силової установки та шасі, запропоновані Пітером Продрому, негативно відобразилися на роботі мотору. До пори до часу Бульє і компанія в цілому утримувалися від різких коментарів, на кшталт тих що поставили спочатку жирний хрест з поступовим пом’якшенням у стосунках Ред Булл та Рено. Проте саме під час гонки в Сузуці нерви Алонсо не витримали й іспанець в ефір на весь світ розповів, що силова установка на його машині – це GP2, але ніяк не Формула 1.

В команді одразу ж взялися пом’якшувати ефект від такого ляпаса, а мотористи зробили вигляд, що нічого не сталося, зрештою на базі в Сакурі прекрасно знають, що силова установка, м’яко кажучи, вийшла не достатньо конкурентоспроможною.

Протистояння пілотів було б набагато цікавішим, якби машина дозволяла проходити до фіналу кваліфікації та постійно претендувати на очки. Хоча навіть за таких обставин вперше в кар’єрі Фернандо Алонсо набрав менше очок ніж напарник, з яким він провів повний сезон. З одного боку це не дивно, адже іспанець повернувся до команди через 7 років після попереднього не дуже успішного досвіду, в той час як Баттон провів уже свій шостий сезон за команду з Уокінга. З іншого – обставини, в яких опинилися обоє чемпіонів, за великим рахунком нівелювали різницю в часі виступу за Макларен. Єдине чого ніяк не міг уникати Алонсо – надокучливих запитань про Феррарі, з якої іспанець втік, зневірившись у можливість Маранелло збудувати швидку машину. Цьогорічні ж результати теперішньої та минулої команд Фернандо неодноразово ставали приводом для тролінгу іспанця за його «вчасну» зміну команди.

Назвати найкращу для Макларен гонку сезону в принципі нескладно – в Будапешті єдиний раз за весь сезон і Дженсон, і Фернандо фінішували в десятці, причому іспанець показав там найкращий результат команди, ставши п’ятим. Ще один претендент на звання успішного для команди уїк-енду – Гран Прі Монако, де Баттон приніс команді перші очки в Кубок конструкторів. Що ж до гіршого Гран Прі, то тут вибір занадто великий, адже в 15 гонках з 19-ти гонщики очок не набирали. І все ж таки варто назвати Австралію та Бахрейн як найбільше розчарування – через проблеми з силовою установкою в Мельбурні Кевін Магнуссен, який заміняв травмованого Алонсо, навіть не зміг вийти на старт гонки, а на Сахірі така ж доля спіткала й Баттона.

Якщо оцінювати перспективи на майбутній сезон, то найсумніше як для команди, так і для Хонди – провести повноцінні тести, як колись ще 10-15 років тому тепер неможливо. А це вкрай сильно ускладнює можливості модернізувати силову установку, крім того й сам регламент обмежує сфери в яких таке оновлення можливе, тож з кожним наступним роком відіграти відставання від Мерседес і Феррарі буде важче, хоча досвід показує, що неможливого не існує. Зрештою Хонда, заручившись підтримкою Рено і Феррарі, спільними зусиллями змогли зламати спротив Мерседес і домовитися, що у 2016-му році мотористи матимуть 32 бали на доробку силових установок замість 25 як це було заплановано раніше.

Вже зараз зрозуміло, що концепція size zero з тріском провалилася і наступного року Макларен повернеться до більш традиційних конструкцій та компонувань задньої частини машини. Частину таких рішень Алонсо з Баттоном тестували під час кількох завершальних етапів сезону. Тож майбутні результати великою мірою залежатимуть водночас від прогресу Хонди та виправленні конструктивних помилок, зроблених при будівництві МР4-30. Одним з найголовніших досягнень команди можна вважати і те, що Макларен на наступний рік збереже свій склад пілотів – Алонсо з Баттоном набагато краще зможуть забезпечити інженерам зворотній зв’язок та розповісти про різницю між двома шасі ніж будь-хто інший, хто не від’їздив цей сезон за кермом машини з Уокінга.

Sauber F1 Team

	Очки	Місце	Позиція у кваліфікації		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	0	10	9			11
2015	36	8	9			5
Маркус Ерікссон	9	18	10	14,53	9-10	8
Феліпе Наср	27	13	9	14,21	10-9	5

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – 9 місце в Кубку конструкторів

Якщо для попередньої команди рік став суцільним розчаруванням, то історія Заубер вийшла геть іншою. Минулий сезон для швейцарського колективу став найгіршим за 20-річну історію, адже Гутьєррес з Сутілем не набрали жодного очка, що сталося вперше з командою з Хінвіля. Тож цей рік гіршим стати просто не міг, та й не повинен був. І головна тому причина – прогрес головного технічного партнера, постачальника силових установок. Феррарі зробила справжній прорив, здивувавши цим багатьох, що однозначно суттєво допомогло «синім». Вже на першому ж етапі сезону новачки команди Феліпе Наср та Маркус Ерікссон зробили те, чого не вдалося їх попередникам протягом всього 2014-го – фінішувати в топ-10.

Проте саме в Австралії машини могли б нікуди не поїхати, адже команда опинилася в центрі скандалу, пов’язаного з тим, що крім Ерікссона та Насра чинний контракт призового пілота був і на руках Ван Дер Гарде, Гутьєрреса та Сутіла, але тільки Гідо через суд намагався отримати місце за кермом машини. Зрештою згодом юристи владнали ситуацію. Голландцю заплатили відступні, а от репутація Кальтенборн зазнала удару – неможна продавати два місця за кермом п’ятьом (а за деякими даними і шістьом – начебто контракт з Б’янкі було підписано в Сузуці за кілька годин до старту останньої гонки Жюля) пілотам одночасно.

Попервах С34 виглядала цілком конкурентоспроможним шасі на тлі Макларен, Форс Індії та Лотус, але з плином чемпіонату справи у конкурентів йшли вгору, в той час як підопічним Моніші Кальтенборн елементарно не вистачало ресурсів для підтримання «гонки озброєнь» та модернізації машини. Крім того команда вирішила взяти активну участь у тиску на Екклстоуна з приводу нерівномірності виплат учасникам чемпіонату. Разом з Форс Індією та Лотус керівництво Заубер неодноразово виступало єдиним фронтом і щодо необхідності знизити ціну на силові установки, вартість яких складає суттєву частину бюджету приватних команд. Проте, тиск на моторобудівників результатів не дав, а ідею альтернативних двигунів, тендер на які FIA збиралася оголосити в грудні, якщо не поховали, то відклали у довгу шухляду.

Зрештою якщо на початку сезону гоночний і кваліфікаційний темп машин був цілком пристойним, то вже починаючи з Сільверстоуна ані Ерікссон, ані Наср вже не могли зачепитися за фінал кваліфікації, а в гонках здобували очки шість разів. В той час як протягом перших 8-х етапів п’ять разів стартували в першій десятці, і п’ять разів набирали очки – період з березня по червень став найпродуктивнішим для команди.

Найкраща гонка Заубер однозначно відбулася на старті сезону в Австралії, де надійність та швидкість (порівняно з головними конкурентами швейцарців) С34 відіграла чималу роль, дозволивши Насру стати п’ятим, а Ерікссону – восьмим. Ще одного разу в Китаї Феліпе з Маркусом фінішували в топ-10, більше гонок, де б обоє пілотів набирали очки у Заубер не було. Найгірший уїк-енд – Британія, де Еріксон став лише 11-м, а на машині Насра відмовила коробка передач ще до старту гонки. Хоча до цього переліку можна додати ще кілька етапів, коли гоночний темп С34 був напрочуд низьким. Насамперед це стосується трьох останніх етапів сезону, хоча швейцарці на той момент перестали працювати над цьогорічним шасі, зосередивши увагу на майбутній машині зразка 2016-го.

Оцінюючи виступи Ерікссона та Насра неозброєним оком видно, що бразильський дебютант в цілому був більш переконливим. І якщо в кваліфікації бразилець здобув мінімальну перевагу, то в гонках приніс утричі більше очок за свого шведського напарника. І не варто забувати, що Наср – дебютант Формули 1, а Ерікссон минулий рік провів у складі Кейтерем, де абсолютно не виблискував. До цього ще слід додати той факт, що два з трьох сходів Маркуса мали гоночний характер – розворот і аварія, в той час як два сходи Феліпе пов’язані саме з технічними проблемами – підсилювач рульового управління в Сузуці та гальма в Мехіко.

В цілому цей сезон для Заубер вийшов непоганим: команда виправила ситуацію в Кубку конструкторів, піднявшись на дві позиції, вгадала з пілотами, які тепер мають необхідний досвід, що так знадобиться в році наступному, ну і отримає призові, без яких залишилася рік тому. Наскільки ж важливими для команди є гроші зайвий раз повторювати не варто – в іншому випадку Кальтенборн не підписувала б контракти з пілотами, за плечима яких стоять щедрі спонсори.

Оскільки технічний регламент суттєвих змін не зазнає, то наступний рік для команди обіцяє бути схожим на цей – якщо під час міжсезоння шасі буде швидким, а Феррарі ще більше вдосконалить мотор, то саме навесні Заубер зможе зібрати найщедріший врожай очок. Влітку й особливо восени даватиметься взнаки малий бюджет, що не дозволятиме оновлювати машину так, як того хотілося б.

Scuderia Toro Rosso

	Очки	Місце	Позиція у кваліфікації		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	30	7	5			6
2015	67	7	5			4
Макс Ферстаппен	49	12	6	10,50	8-10	4
Карлос Сайнс	18	15	5	11,44	10-8	7

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – 8 місце в Кубку конструкторів

Головним (хоча не єдиним) завданням команди ось вже 10 років є обкатка пілотів, найкращі з яких потім опиняються в Ред Булл. Так було з Феттелем і Ріккардо, а минулої осені до них приєднався Квят. У 2015-й рік колектив з Фаенци входив з кількома невідомими, які вселяли як здоровий оптимізм, так і трохи тривоги: в талантах Джеймса Кі ніхто не сумнівався (зрештою шасі STR10 вийшло достоту швидким), а от про двох дебютантів чемпіонату так сказати не міг ніхто – аванси Карлос з Максом отримали прекрасні, проте ніхто не знав як воно вийде в дійсності, найслабшою ж ланкою тут виглядала силова установка Рено, якій так бракувало потужності, причому цього року вже на тлі не тільки Мерседес, а ще й Феррарі.

Перші дві гонки сезону змусили всіх скептиків поприкушувати язики й чекати на розвиток подій в чемпіонаті – в Мельбурні Сайнс фінішував 9-м, а в Сепангу – 8-м одразу позаду Ферстаппена. Упевнені дії молодих пілотів за кермом все ще викликали перестороги, особливо тоді, коли голландець переоцінював можливості власні та машини. Наприклад, як це було в Монако:

Та разом із цим червоною ниткою протягом всього сезону пройшли вкрай напружені стосунки з Рено – гонщики прогресували, часом набиваючи гулі, проте ставали більш упевненими у власних силах, проте все руйнувалося через відмови техніки. Так, саме через механічні проблеми тричі картатий прапор не бачив Ферстаппен і аж шість разів – а це практично третина сезону – через аналогічні проблеми сходив Сайнс. Причому два і три рази відповідно проблема полягала безпосередньо у французьких моторах.

Побивши горщики з Рено Торо Россо ризикувала залишитися без двигунів на 2016-й рік, адже Мерседес і так чотирьом командам постачатиме свої агрегати, Хонда попри всі свої проблеми наразі не хоче ні з ким окрім Макларен мати справу. Єдиним варіантом стало повернення до співпраці з Маранелло, от тільки цього разу Феррарі погодилася постачати установки цьогорічної специфікації – тобто на покоління старше, порівняно із тим що матиме заводська команда, Заубер та Хаас. За існуючих обставин у Фаенці змушені були погодитися і на такий варіант – зрештою місія команди не гонки вигравати, а вчити й тренувати майбутню зміну для Ред Булл, а це і за допомогою не найсвіжіших моторів реально зробити. І хоча офіційно ще ні про що не домовлено, та візит Джеймса Кі у вівторок на базу в Маранелло говорить більш промовисто за офіційні прес-релізи.

Побачити, а тим паче почути схвальні відгуки від Хельмута Марко за підсумками сезону значить тільки одне – і Макс, і Карлос по-справжньому вразили людину, від якої великою мірою залежить їх майбутнє в Формулі 1. Розглядаючи результати напарників одразу кидається в очі два факти: у кваліфікаціях Сайнс переміг Ферстаппена, проте в гонках голландець майже утричі більше очок ніж Карлос. І тут є кілька пояснень – сім сходів іспанця проти п’яти у Макса, причому лише в Сочі Сайнс потрапив у аварію, хоча ще до того мав проблеми з гальмами, а в інших випадках його банально підводила техніка. Крім того, Ферстаппен нерідко діяв більш агресивно, за що був нагороджений додатковими очками, хоча при цьому Макс і примудрився за сезон назбирати 8 штрафних балів, які почнуть згорати лише в Монако, тож у нього за великим рахунком на початку наступного сезону буде право лише на одну помилку, а вже друга скоріше за все означатиме пропуск одного Гран Прі. Попри це, саме голландця по праву можна назвати новачком року – він не тільки набрав найбільшу кількість очок серед усіх дебютантів сезону, а й запам’ятався низкою прекрасних і навіть дещо божевільних обгонів, як от його атака Насра в Спа, що розпочалася в «Бланшимон», а закінчилася в «Автобусній зупинці»:

Тож немає нічого дивного в тому, що дуже швидко паддоком розповзлися чутки, що до юного Ферстаппена почали уважно придивлятися в Мерседес і Феррарі – в недалекому майбутньому обом командам доведеться шукати заміну чинним пілотам. Єдине чого наразі бракує як Максу, так і Карлосу, то це досвіду, але наступного року його в них буде ще більше, а там хто знає – якщо Ріккардо або Квят змінять команду, то в Ред Булл з’явиться вакансія, зайняти яку зможе будь-хто з пари пілотів Торо Россо.

Lotus F1 Team

	Очки	Місце	Позиція у кваліфікації		Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
	Очки	Місце	найкраща	середня	Рахунок у кваліфікації	Найкращий фініш
2014	10	8	5			8
2015	78	6	4			3
Ромен Грожан	51	11	4	9,79	17-2	3
Пастор Мальдонадо	27	14	6	12,42	2-17	7

Прогноз Sport.ua перед початком сезону – боротьба з Force India за 6-7 місце в Кубку конструкторів

Для команди, яка минулого року посіла 8 місце в Кубку конструкторів, набравши лише 10 очок, сезон 2015 року можна вважати відносно успішним. Чому відносно – фінансові проблеми головного інвестора кілька разів призводили до того, що команду не пускали в бокси на трасі через борги за попередній рік. Без фінансової допомоги Екклстоуна та FOM взагалі невідомо чи змогла б команда з Енстоуна провести повноцінний сезон, чи безславно завершила б своє існування ще влітку. Тепер уважно погляньмо на статистику виступів пілотів, згадаймо хто з них переходить до Haas, а хто за підтримки грошовитого спонсора залишається і все стає зрозуміло. Останнє стосується перспективи на наступний рік.

Ще минулої осені було зрозуміло, що перехід Лотус на силові установки Мерседес замість Рено, з якими команда працювала у 2014-му, однозначно позитивно відобразиться на результатах. Власне так і сталося – шасі Е23, сконструйоване під керівництвом Ніка Честера, вже в Мельбурні на першому етапі показало що має непоганий потенціал – Грожан і Мальдонадо кваліфікувалися в першій десятці. От тільки конвертувати цей потенціал в зароблені очки вийшло тільки на третьому Гран Прі сезону в Шанхаї, де француз приїхав 7-м.

Безумовно найкращий уїк-енд команди припав на етап в Спа, де Грожан (не без частки везіння, коли на машині Феттеля на передостанньому колі гонки стався прокол колеса) досить несподівано для багатьох дістався подіуму, а разом із тим одномоментно приніс 15 очок в Кубок конструкторів. Також вартими уваги були етапи в Канаді, Японії та Бразилії – тільки там обоє гонщиків фінішували в топ-10. Повертаючись до етапів, згадувати про які в Лотус точно не воліли б, то їх три: в Австралії попри оптимістичну кваліфікацію обох пілотів у Грожана відмовила силова установка, а Мальдонадо машину розбив, у Британії взагалі ми стали свідками епічного провалу – гонщики на першому ж колі зіткнулися між собою й на тому все завершилося, в Італії ж ситуація була схожою, за винятком того, що Ромена в першому повороті вибив Наср, а Мальдонадо – Хюлькенберг.

Що стосується змагання пілотів між собою, то тут все настільки зрозуміло, що залишається тільки поспівчувати команді, яка через власні фінансові негаразди змушена терпіти Мальдонадо, а наступного року залишилася без Ромена. Саме в протистоянні напарників по Лотус цього року в кваліфікації відбулося найбільше декласування одного пілота іншим – 17-2 на користь француза – це навіть не розгром, а значно гірше. В гонках ситуація виглядала не такою катастрофічною, хоча і тут перевага Грожана була значною. Та й єдиний командний подіум сезону також є заслугою останнього. Зрештою в самій команді великої проблеми з цього не робили, адже всі все знали й розуміли набагато раніше, ніж цього року. От тільки з Роменом спільної мови знайти могли не завжди і почалися такі конфлікти з того, що під час першої практики по п’ятницях саме француз поступався місцем тест-пілоту команди Джоліану Палмеру. Грожан неодноразово намагався з’ясувати чому виключно він повинен перетворюватися на глядача, в той час як Мальдонадо безперешкодно відпрацьовує всю необхідну програму. Зрештою фінансовий стан команди та накопичені невдоволення один одним підштовхнули француза зробити авантюрний крок – оголосити про перехід до новоствореної Haas F1 Team.

Всю осінь не стихали чутки, що Рено, невдоволене занадто різкою та публічною критикою з боку Ред Булл збирається або викупити одну з існуючих команд, або покинути Формулу 1 взагалі. Причому перший варіант вважався пріоритетним, а найочевиднішим кандидатом на здобуття заводського статусу була саме Лотус, яку Рено і продала Жерару Лопесу п’ять років тому. Зрештою, вчора концерн таки підписав основні контракти, пообіцявши надати більш детальну інформацію вже у січні.

В другій частині ми підіб’ємо підсумки сезону для команд верхньої частини Кубка конструкторів – Форс Індії, Ред Булл, Вільямс, Феррарі та Мерседес.

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ