Александр ЖУРАХОВСКИЙ: «Динамо должно бороться за ЛЕ»

В пятницу, 18 сентября, в гостях у Sport.ua побывал известный украинский спортивный обозреватель Александр Жураховский. Он оценил шансы украинских клубов в еврокубках, рассказал о состоянии спортивной журналистики на сегодня, о своей карьере журналиста и много другом.

 

— Шановні читачі Sport.ua, зичу вам частіше заходити на цей сайт. Він у мене завжди є в закладці, з задоволенням дивлюся всі конференції. Був здивований, коли мене сюди запросили, дякую.

 

— Запитання від читача. Як живе спортивна журналістика останні роки, особливо на радіо? Як вдається виживати і творити?

— Я починав свій шлях у журналістиці ще на другому курсі Київського державного університету, коли займався на кафедрі телебачення. Тоді єдина спортивна телередакція була на каналі УТ-1, я прийшов, сказав, що хочу тут працювати — і мене взяли. Три місяці я побігав с якимись паперами, старші товариші відправляли у справах в центральний гастроном. Такий був хлопчик-побігунчик — приносив усе, що просили досвідчені люди. Вже на другому курсі мене взяли в штат. Тоді почали з'являтися майже на всіх телеканалах спортивні редакції. Це було пов'язано із тим, що усі знімальні групи могли виїжджати на футбол і спокійно знімати. Зараз цього немає. У зв'язку з тим, що заборонена відеозйомка, наприклад, тільки «Україна» має право знімати Лігу чемпіонів, решта камери здають і можуть писати тільки прес-конференції та післяматчеві інтерв'ю. Це різко вбило рейтинг спортивних новин. Раніше люди хотіли дивитися новини, аби побачити хоча б фрагменти футболу. Зараз цього немає. Більш резонансні змагання не проводяться, в баскетбол ми в єврокубках не граємо. Тільки «Хімік» у нас гратиме в еврокубках. Київ взагалі перетворився на спортивну глушину, у нас нічого не відбувається. Усі нормальні ігрові команди: гандбол — у Запоріжжі, баскетбол — в Южному. А в Києві я навіть не можу уявити, що знімати. Хіба що їздять знімають прильоти в Бориспіль наших збірників, які потім роз'їжджаються. Всі їдуть в Бориспіль, тому що там можна всіх докупи зібрати. Київ взагалі опинився зараз обабіч спортивних подій.

 

— Ви кажете про те, що немає можливості знімати. На радіо як це відбувається? Чи є програми?

— На радіо дуже просто. Я можу відповідати тільки за радіо Ера-FM, де я працюю. Ми підписали договір з Федерацію футболу України, ведемо прямі радіотрансляції матчів за участі національної збірної. Щоправда, залишилося два матчі, але, сподіваюся, буде плей-оф, ще два матчі додасться. Але за це все потрібно платити, шукати спонсорів, а усі спонсори раніше були горілчані. Спорт — чоловіча аудиторія, тому горілка йшла «на ура» раніше, до війни. А зараз уряд сказав горілчаникам: «Куди це ви даєте гроші? На який ще футбол? Тут війна йде, давайте краще танк купуйте нам». І все — спонсори пішли, а керівництво радіостанції не працюватиме ж в мінус. Це нам ще якось вдалося домовитися зі збірною. А раніше в нас ще були і Ліга Європи, і Ліга чемпіонів. Зараз залишилися тільки новини і вдвічі скоротили спортивну редакцію, тому що нема чого робити.

 

— У Вас інтерв'ю завжди були...

— Один на стадіоні, до матчу прямі включення, після матчу. А другий з якимось фахівцем під картинку коментують пряму радіотрансляцію.

 

— Без спонсорів не можна домовитися з представниками телеканалу «Футбол»?

— У телеканалу «Футбол» легко можна купити, але це бюджет радіостанції десь за півроку, вони висувають такі суми. Тому керівництво сказало: «Ми ж не скажені, не будемо працювати собі у мінус, аби транслювати, наприклад, «Шахтар» або «Динамо». Щодо «Шахтаря» ще більш-менш ідуть перемовини, а в «Динамо» такі суми заломили...

 

— Через клуб?

— Так, через клуб. Телекартинку продає УЄФА, а радіотрансляції — клуб, щоб він міг щось заробити у Лізі чемпіонів.

 

— Чи плануєте на телеканалі «Ера» вести якісь спортивні трансляції?

— Ні. Там, по-перше, немає своєї техніки. Потрібно орендувати пересувні телевізійні станції, а це дуже дорого зараз коштує. По-друге, в кого купувати? Адже телеканал «Україна» придбав увесь чемпіонат України, це знову до них треба звертатися. І як показувати? «Ера» починає мовити з 23-ї години, коли вже всі знатимуть рахунок. Якби там був свій ефірний час, а принаймні зараз іде мова про те, що буде супутникове мовлення 24 години у «Ери», тоді можна. Проте я не думаю, що це принесе якусь користь, навіть зиск по спонсорах. Ситуація зараз катастрофічна. Реклама впала... Я не говоритиму за телеканали, а на радіостанціях реклама впала приблизно на 45%.

 

— Відповідно, значно зменшився бюджет?

— Так. Скорочення штатів пішли скрізь величезні. Нас у спортивній редакції було четверо, а залишилося двоє. Тих не вигнали, в перевели у інші відділи, бо нема чого робити, немає спорту як такого. Одні новини і програми ми робимо щодня. Удвох нас цілком достатньо поки що.

 

— Все ж таки Ви сподіваєтеся, що щось зміниться?

— Тільки коли війна закінчиться.

 

— Запитання від читача. Яке Ваше ставлення до Першого національного каналу в сенсі спортивних трансляцій? На Вашу думку, канал має показувати спорт чи ні? Можливо, є якась інформація щодо трансляцій на Першому національному? Ми знаємо, що біатлон транслюватимуть...

— Біатлон вони транслюють тільки завдяки тому, що керівництво нашої Федерації біатлону знайшло спонсорів. Спонсори оплатили закупку цих прав, технічний сигнал. А більше нікому це не потрібно. Державний канал це взяв, тому що це дійсно всі дивляться, вони мають хороший рейтинг. А більше вони нічого й не транслюють. Олімпійські ігри ще раз на два роки і все.

 

— Вони теніс транслювали, Кубок Девіса, коли був плей-оф з Бельгією...

— Це не рівень, це одноразово. Федерація тенісу підметушилася, купили права і просто принесли, сказали: «Хлопці, беріть, бо більше ніхто не бере». Канал «XSPORT» закрили, він абсолютно не вигідний виявився. У нас залишилося тільки два впливи: Коломойський на «2+2» і на «Україні» Ахметов, «Шахтар». Це все задля інформаційної підтримки «Дніпра», «Динамо». А Ахметов свої команди підтримує, в першу чергу «Шахтар» на каналі «Україна». А канали «Футбол 1» та «Футбол 2» теж далеко не у всіх ідуть, зараз народ взагалі нічого не бачить. Завдяки УТ-1 хоча б Олімпіаду можна подивитися.

 

— Вони не транслюватимуть Олімпіаду-2016...

— Олімпіада нікому не потрібна. Міжнародний олімпійський комітет, який володіє правами, вимагає: «Коли купуєте, то ви не тільки українців показуйте, окремі види, де ви підозрюєте, що може бути медаль, а 80% від усього, що відбувається». Кому потрібен, наприклад, забіг на 10 тисяч кілометрів ефіопів? Вони біжать дві години. Це ставити в ефір? Хто це буде дивитися? Хочеш подивитися африканський забіг — зайди в Інтернет і дивись, якщо ти такий фанат. Тільки державний канал, який не рахує гроші, може дозволити собі такі іграшки.

 

— Ефіри були, здається, цілий день під час Олімпіади у Лондоні 2012 року...

— А в Сочі жодна людина не поїхала, туди вже грошей не було. Здається, одна знімальна група поїхала і все. Усі коментатори тут під картинку працювали. Як зараз у них буде з Ріо-де-Жанейро, я не знаю. Це ще доїхати потрібно до Ріо-де-Жанейро, це кошти теж немалі, під час Олімпіади ціни у готелях величезні. Це гроші на вітер, Олімпіаду ніхто не дивиться. Усі фанати Олімпіади в Інтернеті.

 

— Вас запрошували працювати на УТ-1?

— Ні, там своя редакція — молоді, амбітні хлопчики та дівчатка. У них є стартова позиція. Вони землю гризуть, аби себе показати, проявити у всій красі. Мені це імпонує, тому що це єдиний ще більш доступний загальнонаціональний канал, де можна подивитися хоча б спортивні новини о 21:30. Все, більше нічого ніде немає.

 

— На ICTV зранку ніби спортивний блок...

— Ключове слово — «ніби». Що дивився, що не дивився. Там дали 2-3 головні новини — і все. А повноцінних новин ніде немає, окрім УТ-1.

 

— На «Києві» ще є...

— На «Києві» винятково київські спортивні новини. Люди хочуть і в Запоріжжі подивитися новини. А «Київ» ще тримається.

 

— Якби зараз відновити на телеканалі «Ера» нормальний блок спортивних новин, це знову в гроші впирається?

— У мене там є колега Денис Зерченко, він веде новини спорту. Але це скоріше радіовипуск, картинки немає. У них немає ані камер, ані машин, щоб знімати і робити повноцінні новини. Якщо щось відбувається в Одесі, вони не можуть робити перегони, щоб взяти картинку. У них так: якщо не доїхали, розкажемо своїми словами. Хоча б так.

Я на УТ-1 працював, потім на «Доброго ранку, Україно!», а потім прийшов на телеканал «Інтер», коли там працювало п'ятеро чоловік. Покійний Олександр Зінченко — тодішній президент — запросив мене з УТ-1 — і ми там починали з нуля. Тоді у нас були конкуренти на усіх каналах. Тоді всі канали мали новини спорту, а зараз усім сказали: «До побачення, воно нікому не треба». Картинки немає.

 

— Запитання від читача. Як справи на «Поверхності»? Чи показуватимуть вони чемпіонат Італії цього року? Може, Ви хочете туди повернутися?

— На «Поверхності» я пропрацював п'ять років. У зв'язку з тим, що Ахметов своїми шаленими грошима викупив усі національні чемпіонати...

 

— Італію та Німеччину вони вже не показують...

— Німці — як подарунок бідним циганам. Немає грошей — візьміть хоч так, аби присадити людей на німецький футбол. А потім, якщо присадите — можливо, це буде цікаво спонсору, глядачам, рейтинги якісь з'являться. Це скоріше подарунок. Так само вони показують чемпіонат Росії з футболу. Росіяни віддали як гуманітарну допомогу, потрібно ж щось показувати. А так там гольф іде... Там всі були звільнені роки три тому. Шеф прийшов і відверто сказав: «Грошей немає. Всі вільні, всім дякую». Зараз стрінгери приходять, коментують. А так там немає спортивної редакції. Коли я там очолював редакцію тематичних інформаційних програм, нас було з операторами чоловік десять. Все закривали, замовляли перегони. У нас новини, аналітичні програми були. У нас тільки підсумкова спортивна щоденна програма тривала 30 хвилин, з гостями у студії. Зараз там цього вже немає. У зв'язку з тим, що Ахметов абсолютно все викупив, нереально зараз із ним конкурувати.

 

— Ви дивитеся програми на «Футболі» чи на «2+2»? Як оцінюєте роботу колег?

— Я ніколи не буду оцінювати своїх колег.

 

— Що дивитеся?

— В Інтернеті дивлюся, тому що у час, коли починають іти ці програми, я дивлюся матчі за участі моїх улюблених німців. Тому я зранку у понеділок, у вівторок у першому ряду на дивані ліг, узяв ноутбук — і подивився усе, що хочу.

 

— Що імпонує більше щодо контенту, рівня експертів? Чи є вони взагалі в Україні зараз?

— Звичайно, на «Україні» вищий рівень всього, в тому числі експертів. Насамперед, завдяки тому, що у них є телекартинка. На «Профутболі» зараз майже немає. «Профутбол» скоро, мені здається, перетвориться на радіопрограму, будуть просто люди сидіти і говорити. А на «Україні» завдяки шаленим грошам Ахметова усе є. Там, звісно, Леоненко чудить, можна посміятися. Весело, коли клоуни в студіїї. Хоча, при всій повазі до Леоненка як футболіста, але як до експерта... Це я можу з Вами піти, сісти у парку з квасом і цукерочками — і поговорити про футбол. Це приблизно такий рівень. Наприклад, я буду говорити про балет, у якому я мало що розумію, але я можу сказати: «О, ця дівчинка нічого так була, а та якась низенька, щось вона погано стрибає». Оце такий рівень у Леоненка зараз як у експерта, але посміятися можна. Його заради цього і запросили — щоб він провокував усіх.

 

— Хто якісний експерт? Чию думку Ви поважаєте? Чия думка відповідає Вашій?

— При всій нашій ситуації з Росією, я дивлюся спортивні канали «НТВ-Плюс» вдома, там рівень дійсно високий. Там, по-перше, всі коментатори — особистості. Там немає двадцятирічних хлопчиків, які коментують, що зараз, на жаль, відбувається на телеканалах «Футбол 1» та «Футбол 2». Там всі вони стали однакові. Раніше я по голосах знав всіх коментаторів, а тут я нікого не знаю, окрім Віті Вацка, з яким ми чотири роки працювали на «Поверхності», і Малиновського. Решта — потік свідомості. Не подобається мені рівень молоденьких коментаторів. Мені здається, футбол повинна коментувати людина за 30, яка має життєвий досвід. А вони розповідають просто те, що відбувається на полі, наче я сліпий і не бачу цього.

 

— Який повинен бути рівень коментаторства? Повинен бути акцент на тактичні дії, аналітика?

— Аналітика має бути. І мені дуже подобається, як працюють німецькі коментатори. Частенько дивлюся німецький футбол, не приховую симпатії до нього. Там працюють двоє: один — фахівець, колишній тренер, а другий — журналіст. Один розповідає, хто кому віддав пас, а другий пояснює, чому гравець віддав пас саме туди. Фахівець передбачає якусь подію: яку зробити заміну, чому її роблять або чому тренер нічого не змінює. А інший повинен бути цікавою балаболкою.

 

— «2+2» та «Футбол» робили такі експерименти. Вам вони подобалися?

— Так.

 

— Тобто потрібно це повертати, на Вашу думку?

— Так, це саме те, чого не вистачає у трансляціях на каналах «Футбол 1» та «Футбол 2».

 

— Запитання від читача. Чому радіо Ера-FM так негативно ставиться до «Шахтаря»? Ви більше налаштовані проти цієї команди. Звідки така неприязнь? Чому, коли говорите про «Шахтар», завжди якийсь негатив?

— Я б не сказав, що у мене якийсь негатив. У мене негатив до московського «Спартака» ще з радянських часів. Це моя найбільш ненависна команда, і я цього не приховую. А до «Шахтаря» я нейтрально ставлюся.

 

— Запитання від читача. Київські команди і «Дніпро» більш ефективно висвітлюються. Так насправді чи ні?

— По-перше, в нашому футболі є «троїстий союз»: «Карпати», «Динамо» і «Дніпро». Це мафія у нашому футболі, я це по-доброму кажу. Не знаю, чому. Я не ставлюся приязно до тих чи інших команд. Це тут я можу на стадіон піти і ставитися приязно чи неприязно, або з Вами поговорити. А у новинах, трансляціях у нас такого немає.

 

— Запитання від читача. Пам'ятаю Ваші футбольні репортажі на телебаченні кінця 90-х. Чому Вас було усунено від ведення репортажів? Чи Ви самі пішли?

— Я сам пішов. Останній матч, який я коментував на «Інтері» — відбірний матч Норвегія — Україна. Там сталася така оказія... Лобановський тоді захворів і не полетів в Осло. Він дивився по телевізору цю трансляцію, тоді матч йшов тільки на «Інтері». Я звідти тоді коментував. А мені дзвонять із нашої програмної служби у перерві і кажуть: «У нас стільки реклами... Ми не виходимо на початок другого тайму. Давай запустимо футбол трошечки із запізненням. Ми зробимо так, наче це все прямий ефір». Лобановський цей матч дивився вдома, він постійно був на телефонному зв'язку з тренерами. Ті питають: «Нас душать. Що робити?». Він відповідає: «Де душать? Там реклама взагалі-то йде, ніхто нікого не душить». І там почали крик, вереск через Григорія Суркіса, Зінченка. Там була затримка на 5-6 хвилин. Добре, що тоді зіграли внічию, ніякої трагедії не було, але крику, вереску тоді було багато. І якраз тоді Зінченко обрали народним депутатом, він сказав, що йде. Прийшли нові керівники і нам сказали, що футбол не потрібен, Лобан мало інфаркт не отримав через таку затримку. Тоді ми всі пішли з редакції, прийшло нове керівництво, вони сказали, що трансляції не потрібні, залишаємо тільки двохвилинні новини. Сказали, що аналітичні програми нам теж не потрібні. Чого було сидіти? Мене тоді зі всією командою запросили на канал «Тоніс», сказали: «Зроби нам те, що ти зробив на «Інтері». І ми на «Тоніс» все перетягнули: і новини, і аналітичні програми, поки знову не прийшло нове керівництво. Нам сказали, що тепер ми займатимемося музикою, спорт нам не треба в такому об'ємі. Довелося йти на «Поверхность». Сказали: «Бери усю свою банду — і зроби те, що ти зробив на «Інтері» на та «Тонісі».

 

— І знову історія повторилася?

— Внутрішніх переворотів не було, просто закінчилися гроші. Весь цікавий телевізійний контент пішов на канал «Україна».

 

— У Вас були колись суперечки з футбольними людьми? Як Ви спілкувалися з Лобановським і чи спілкувалися взагалі? Як зараз відбувається спілкування із футбольними людьми?

— У мене десь три роки взагалі не було вихідних. Якось я напросився через покійного власника «Інтера» Зінченка злітати з командою, щоб відзняти матеріал для нашої програми. Раніше не було такого, як зараз, щоб можна було взяти і почитати, подивитися різні інтерв'ю. Він домовився з Григорієм Суркісом, щоб нас взяли в Ан-24. Приїжджаємо з оператором в аеропорт, стоїть Лобановський. Він спитав: «Що це за два чудика? Журналісти з нами ніколи не літали. Де вони взялись?». Каже: «Молодой человек подойдите, пожалуйста». Ну, познайомилися, він сказав мені: «Не обижайтесь на меня, но я Вас предупреждаю: если мы сегодня не выиграем, Вы больше не летаете с нами». Такі забобони в нього. Можете уявити мій жах: залишалося три хвилини до кінця матчу, 0:0. Я вже думав: «Доїздився, назнімався ексклюзивів!». Слава Богу, тоді забили і перемогли з рахунком 1:0. Лобановський тоді в аеропорту підійшов і дозволив літати. Я постійно літав. Але потім я проклянув цей день, тому що потрібно було літати на всі виїзні ігри по всій Україні.

 

— Як відбувалося це? Лобановський Вам щось радив? Була розмова з ним?

— Була іноді. Тоді навіть «Інтер» транслював чемпіонат Англії. Тоді «НТВ-Плюс» ще не було. Не було, де дивитися, Інтернет не був так розвинений. Він якось в аеропорту підійшов: «Молодой человек, расскажите, как это «забили гол»? Мячи забивают в ворота, гол невозможно забить. Гол — это констатация того, что случилось уже. Вы подумайте, что Вы несете в эфире». Я перелякався, думав: «Що, взагалі мовчати?». І з того часу я всіх своїх колег підколюю: «Розкажи мені, як це «забили гол»?». Але взагалі з ним було доволі цікаво, він давав окремі зауваження. І ніколи не відмовляв мені у інтерв'ю. Але треба, щоб був нормальний результат. Якщо щось було не по його, він говорив: «Там молоді, йди у них питай щось».

 

— Зараз легше зі спортивними особистостями?

— Набагато легше. Не такі вони всі зажаті, всі розкуті. Звичайна, треба, щоб команда досягла необхідного результату. Коли програє, то краще не підходити після матчу брати інтерв'ю. Але є, звичайно, окремі люди, які ніколи не відмовлять. З футболістами зараз стало набагато простіше спілкуватися.

 

— Хто завжди йде на контакт?

— Покійний Андрій Гусін взагалі розкішний був. Сергій Ребров завжди дає інтерв'ю, за будь-якого результату.

 

— А сучасна молодь?

— Всі залюбки спілкуються.

 

— Запитання від уболівальника. Як Ви ставитеся до того, що зараз футбол використовують у політиці як внутрішній, так і геополітиці? Кажуть, що спорт повинен бути ніби поза політикою, але це поєднано...

— Я б не сказав, що зараз поєднано. Раніше так. Я пригадую вибори — 1999 рік, коли Григорій Суркіс був членом СДПУ(о). А там і канал «Інтер» фінансувався. Тоді мене керівництво ганяло в Конча-Заспу на футбольну базу клубу і сказали: «Візьми інтерв'ю у Шевченка, Реброва, хай вони скажуть, як вони люблять СДПУ(о)». Я кажу Шевченку: «Андрію, скажи щось про СДПУ(о)». Він: «А що це?». Я: «Партія така». Він відповів: «Щось чув таке. А що казати?». Ось такі були колись політичні справи. Я йому натякнув, що сказати. Він: «Це дуже класна партія, я всіх призиваю. Це єдині, хто любить футбол, розвиває його«». Щось наплів для ролика. Була таке, але цу було тільки раз.

Ще було, коли коментував відбірний матч чемпіонат Європи Словенія — Україна, мені наказали по ходу матчу рази чотири сказати: «Ви ж розумієте, за кого голосувати?». Гра, здається, була в середу, а вибори в неділю. Я трохи лозунгів кинув, але не називав партію. Скандал був такий, що ледь не закрили канал «Інтер». Конкуренти СДПУ(о) сказали: «Що це таке? Йде футбол, а тут якась агітація», а тоді вже було заборонено агітувати. Чи це у суботу матч був, напередодні виборів. Не пригадаю точно, який це був день. Але агітація була заборонена, а я там ніс... Скандал тоді був величезний.

 

— Скандал у ФІФА, на Вашу думку, був політичний чи врешті відбувається так, що ФБР знайшли докази корупції? Чи потрібно було надавити на Росію, Катар?

— Довело до сказу те, що віддали Росії. Зараз всі крупні спортивні події (Олімпіади, чемпіонати світу) відбуваються у Росії. Путін молодець, він все підібрав під себе. Це образило всіх, у першу чергу англійців і німців, які дуже хотіли цей чемпіонат світу. Вони зрозуміли, де Катар, а де взагалі футбол, як грати у футбол при температурі 40 градусів. Почали копати, буквально вчора читав, що генерального секретаря ФІФА звільнили. Звичайно, по Блаттеру тепер будуть питання. Я думаю, це все йшло від англійців і німців, які були дуже ображені тим, що їх відшвирнули від двох резонансних чемпіонатів світу з футболу. І саме вони там здійняли цю бурю. Але я підозрюю, що вона заслужена. Блаттер, звичайно, сплюндрував себе настільки... Такі рішення приймає іноді дивовижні, м'яко кажучи. Треба омолодити. Якщо я не помиляюся, Блаттеру вже десь за 70 років.

 

— В УЄФА, думаєте, все більш чесно і прозоро?

— Думаю, так. У ФІФА Блаттера підтримували країни Океанії, Африки і Далекого Сходу.

 

— Мали чемпіонат у Південній Африці. Мабуть, тому і підтримували...

— Ноги звідти і ростуть, що у європейців, американців така ситуація у світовому футболі не влаштовувала, коли Блаттер працював на Азію та Африку. Зокрема чемпіонати світу в Кореї, Японії проходили.

 

— Але потім відбувся у Бразилії...

— Там чергується, не може бути чемпіонат на одному континенті два рази поспіль.

 

— Запитання від читача. Можете розпаовісти про своє дитинство? Читач пише, що він з Попільнянського району, смт Корнин, Ваш земляк...

— Так, в мене тато з Попільнянщини. Потім він пішов служити в армію у Німеччину, мама туди поїхала, я народився в Тюрингії. Я — дитя світу. За національністю поляк, народився в Німеччині, а живу в Україні. Корнин — батьківщина мого тата.

 

— Запитання від читача. Чи відчули Ви перезавантаження, яке обіцяла ФФУ? Чи знаєте Ви про те, що відбувається в українському футболі? Нібито Павелко привів команду Суркіса — і жодного перезавантаження не було. Які були претензії до Конькова?

— Ніхто ж не назвав причини звільнення Конькова, він сам написав заяву і пішов. У нього й не було своєї команди. Його як назначали? Розповідають, що Януковичу принесли чотири фотографії відомих людей з Донецька і кажуть: «Янукович, признач, хто буде футболом керувати». Він сказав: «О, Коньков, він же земляк і взагалі нормальний хлопець, знаний футболіст. Я його поважаю. Він буде президентом Федерації футболу України». Проте футболістом можна бути хорошим, але це не значить, що ти хороший чиновник-організатор. У нього не було ані своєї команди, вони як павуки у банці перегризлися всі. А коли Янукович втік, то про якого Конькова як президента федерації можна було говорити? Тут уже почалися нові справи — Коломойський, який з Дніпропетровська, поставив Павелка з Дніпропетровська. А оскільки Коломойський близький з братами Суркісами, то, звичайно, зараз команда Суркіса зайняла ключові пости. Хоча Павелком не можна керувати як завгодно. Я трішечки з ним знайомий, він доволі самостійна людина, ним не покеруєш. Там Виконком величезним став, Павелко зараз поставив усіх тих, хто його так чи інакше підтримував. Умовно кажучи, якщо раніше було чотири віце-президента ФФУ, то зараз їх 16. Мені взагалі не зрозуміло, що вони там роблять, навіщо 16.

 

— Є це перезавантаження? Останні ключові моменти, навіть те, що пан Павелко просуває закон про корупцію, договірні матчі будуть каратися. Це окремий крок цієї команди?

— Я взагалі не розумію, що це за закон. Я чув про нього, читав і спілкувався з людьми. Де таке є? Якщо ти хочеш довести провину в договірному матчі, це робиться дуже просто, для цього не потрібно створювати додаткові структури, закони. Що дасть цей закон про договірні матчі? Це скоріше піар-хід, аби показати, що він щось робить. Але кому зараз в нинішній Верховній Раді потрібен закон про договірні матчі? Як на мене, це стоятиме десь в останньому ряду. А сказати, що я піклуюся, і я можу. Я як громадянин хочу внести закон про захист горобців взимку, щоб усі їх годували. Мені сказали: «Молодець, Сашко, іди годуй». А такий закон кому потрібен? Він ні до чого.

 

— Ситуація у футболі, коли ніби КДК і комітет з етики та чесної гри вказують на те, що є договірні матчі, є матчі з фіксованим результатом. Нічого після того не відбувається. Так люди і надалі гратимуть як їм заманеться, отримувати за це гроші...

— Ось такий у нас футбол.

 

— Ви не вважаєте, що може зникнути чесний футбол, і тоді взагалі не буде українського футболу? Немає закону, немає кримінальної відповідальності. Що тоді робити, яким чином карати?

— Ніяк, тут все просто. Є три людини, які утримують весь наш футбол: Ахметов, Коломойський, Суркіс. їм потрібно втрьох сісти за квадратний стіл і домовитися про те, що їх команди між собою не грають товарняки. Тому що всі все знають.

 

— Команди Першої ліги «Нива» і «Тернопіль» були покарані — по три очки з них зняли, штрафи вони повинні заплатити. Це крок?

— Це абсолютно нічого. Із договірними матчами повинні боротися керівники клубів. Як я розумію, їх ця ситуація влаштовує, тому ніхто ні з чим не бореться. Як ти доведеш, що відбувся договірний матч?

 

— Є ж букмекерські ставки...

— І що? Це нічого не означає.

 

— Можна прорахувати ходи...

— В Італії, коли вирішили прихватити «Ювентус» за договірні матчі — поліція протягом двох років прослуховувала телефони президента клубу, футболістів, з букмекерами домовилися. Там вся доказова база була зібрана.

 

— Пан Павелко каже, що так само можна робити в Україні...

— Хай спробує. Я подивлюся, як це у нього вийде в Україні. За нинішньої ситуації це нереально.

 

— Запитання від читача. Чому так мало команд в чемпіонаті України хочуть стати чемпіонами і зростати в спортивному плані? Наприклад, «Олександрія» декілька років поспіль не хотіла виходити з Першої ліги в еліту, обумовлюючи це тим, що у них немає фінансів, інфраструктури...

— Так і є. Звідки в «Олександрії» ті гроші?

 

— Зараз вийшли ж...

— Знайшли трохи, тому що влада змінилася, нові хазяїни більш-менш можуть утримувати команду. А раніше у «Олександрії» взагалі не було грошей. Що, вийти і програвати всім по 0:7? Зарплату ти не покладеш, щоб взяти нормального футболіста. А так бігають хлопці. Коли вони грали проти «Шахтаря», «Динамо», то президент просто лякався. Навіщо це знущання над футболістами і вболівальниками «Олександрії»? Зараз там з'явилися якісь гроші — можна вже запрошувати більш фахових футболістів. Я розумію керівників клубів, які не хотіли підніматися у так звану Прем'єр-лігу, тому що це у нас не Прем'єр-ліга, а пародія якась.

 

— Чому пародія?

— Премє'р-ліга повинна заробляти гроші, як це відбувається у Англії, Німеччині. У нас вона заробляє копійки. Тим паче у нас чемпіонат розділений на два пули, у нас навіть не можуть зібрати докупи телевізійні права, щоб з телебачення взяти хоч якісь гроші і роздати клубам. А у нас в так званій Прем'єр-лізі зібралися, склали календар на два тури вперед і все. Чим вони ще займаються, я не знаю. Ще вони штрафи люблять збирати за те, що хтось фаєри запалив, вибіг на поле.

 

— Щодо штрафів має вирішувати ніби Федерація футболу України і КДК...

— Прем'єр-ліга у нас — взагалі зайва структура в такому вигляді, в якому вона зараз існує. На зорі українського футболу у нас календар складала одна людина — Валерій Мирський. Він один аж до весни складав календар —  і жодних проблем. Тоді, до речі, Анатолій Коньков дуже плідно працював у ФФУ. І вони знаходилися, здається, на четвертому поверсі Міністерства спорту, у них було просто дві кімнати. Зараз цілий Будинок футболу. Чим там народ займається, я не можу второпати. Там близько 250-ти чоловік з технічними службами, з водіями. Думаю, серед них можна було б знайти чоловік 5, які складали б календар замість Прем'єр-ліги. І штрафи точно так збирали б. Просто колись Прем'єр-ліга була як противага Федерації футболу. Прем'єр-ліга — донецькі були, а ФФУ — київські.

 

— А потім, коли всі стали донецькі, нівелювалася ця різниця?

— Так. То був штучний хід, аби якось урівноважити сили в нашому футболі. А зараз Прем'єр-ліга втратила актуальність.

 

— Запитання від читача. На Вашу думку, чому керівництво «Дніпра» і гендиректор Стеценко не ставлять перед командою задачу боротися за чемпіонство?

— Ставлять, але не вистачає довжини лави запасних. Їх вистачає, а наприкінці чемпіонату «Дніпро» чомусь раптом починає здуватися. Просто сил немає, немає, ким міняти. Якщо в «Шахтаря» і в «Динамо» десять майже рівноцінних футболістів сидять на заміні, то в «Дніпра» немає такої лави запасних. А зараз ці всі зміни в «Дніпрі», коли Коломойський продав декілька своїх провідних футболістів, то мені взагалі не зрозуміло, як вони збираються боротися за бронзу. За бронзу «Дніпро», може, ще й побореться, а за чемпіонство навряд чи з таким складом. Коломойський чомусь припинив фінансування «Дніпра». Я не кажу, шо там катастрофічна ситуація, як в «Металісті», але не така, як хотілося б футболістам і тренерам, щоб ставити якусь мету на міжнародній арені, хоча б у Лігу чемпіонів пролізти, друге або перше місце посісти.

 

— Вчора Вам сподобалася гра «Дніпра» з «Лаціо»?

— Ні. Я відчуваю, що там щось всередині клубу відбувається. Ми часто чули, що Маркевич незадоволений, у відставку хотів неодноразово піти.

 

— Хотів, але потім пан Стеценко сказав, що то все вигадки...

— Ми ж не були в кабінеті. Той одне говорить, той інше. Там є якесь непорозуміння, це гравці відчувають. Зараз Маркевичу не дають можливості купити тих, кого він хоче. Він прийшов на тих гравців, які є. Це не той «Металіст», який він формував сам, коли президент клубу Ярославський на раз, два купляв футболістів, необхідних Маркевичу. Зараз у Маркевича такої нагоди немає, тому він невдоволений. Мабуть, йому обіцяли, що продадуть групу гравців, а куплять того, хто потрібен саме Маркевичу під ту модель футболу, яку він бачить. А зараз він змушений грати з тими, хто йому не підходить.

 

— Як Ви оцінюєте шанси українських клубів у єврокубках після стартових турів?

— «Динамо» має боротися за третє місце з «Маккабі», аби продовжити потім виступ у Лізі Європи.

 

— За друге не зможуть?

— Я так бачу на сьогодні. Можливо, станеться якесь диво із суперниками, але поки що я не бачу, за рахунок чого «Динамо» може обійти «Порту» і «Челсі». «Маккабі» нам по зубах, це реально. Треба буде спокійно сприймати те, що «Динамо» посіло третє місце з таким молодим складом, як зараз. Для «Шахтаря», на жаль, третє місце буде неймовірною вершиною.

 

— З «Мальме» вони не зможуть боротися за третє місце?

— Я дивився «Мальме», це не подарунок. Це ми уявляємо, що це легка команда, тому що ми не бачимо її. А зайти в Інтернет і подивитися нарізку ігор за участі «Мальме» нам ліньки. Ми чомусь маємо обігрувати «Мальме».

А «Дніпро» повинно виходити зі своєї групи з таким добором гравців, але потрібно щось змінювати, не грати, як учора, це страшенне було дійство, м'яко кажучи. Схоже, і футболісти не зрозуміли, у що вони грали. І Маркевич вчора сказав, що треба щось міняти, буде зовсім інша гра в Римі. У «Дніпра» й суперники простіші.

 

Спілкувалася Тетяна ЯЩУК, текстова версія — Дарія ОДАРЧЕНКО