Роман КОЛТОК: «Це не я обрав футбол, а футбол обрав мене»

На запитання вболівальників «Урагану» в офіційній спільноті однієї з популярних соцмереж відповідає голкіпер івано-франківської команди Роман Колток.

- Вже другий сезон поспіль ти граєш у складі «Урагану». Розкажи, яке значення має для тебе ця команда і що цікавого вже відбулося з тобою за цей час?
- Цікавими для мене були перші дні: приїзд у Івано-Франківськ, зустріч з усіма гравцями на вокзалі, коли виїжджали на тренувальні збори в Одесу. Було тоді якесь маленьке хвилювання, ще й, звичайно, вплинув чемпіонський сезон «Урагану» і розуміння того, що я йду не абикуди, а в команду чемпіонів! Далі було багато різних спогадів. Найсвіжіші враження та неймовірні відчуття залишилися від святкування 10-річчя «Урагану», коли мені випала нагода зіграти в матчі зірок. Також отримую позитив від домашніх перемог, від тієї неймовірної атмосфери, яка панує під час матчів у залі.

- За цей час ти, напевно, встиг здружитися з усіма партнерами по команді, а з ким товаришуєш найбільше?
- Моїм найближчим другом є Роман Кордоба , разом з яким я 5 років грав у складі львівського «ТВД» і з ним прийшов в «Ураган». Також товаришую з Тарасом Шураком, який минулого року приєднався до команди. Разом з ним ми також грали у «ТВД». А так, в загальному, підтримую дружні відносини з усіма партнерами по команді.

- Які відносини склалися із легіонерами? Чи легко знайшов спільну мову з ними на майданчику? Мовний бар'єр не був перешкодою?
- Якщо чесно, то з нашими легіонерами дуже легко знайти спільну мову, адже вони самі йдуть на контакт. Вони дуже веселі, доброзичливі та привітні люди, і навіть тоді, коли щось не зрозуміло, то за допомогою жестів можна порозумітися. Звичайно, що мовний бар'єр на полі десь трохи відображається, але найнеобхідніші слова, які потрібні для взаєморозуміння під час гри вони вивчили і знають.

- Зі скількох років ти почав цікавитися і займатися спортом? Чому обрав саме футзал і став голкіпером?
- Зараз навіть не пригадаю, в якому віці захопився спортом, напевно, з самого дитинства, коли разом з друзями грав у футбол. Вже пізніше, у класі 5-6, записався у секцію футболу в ДЮСШ у м. Самборі. Моїм першим тренером був Галушка Петро Петрович, який власне і прищепив любов до футболу. У 16 років вступив до Львівського ПТУ №26, де була своя футбольна група (ФК «Сокіл»). Вже після випуску, коли мені було десь 17-18 років, мене запросив Ковальчик Роман Миколайович пройти місячний перегляд в команді «ТВД», щоб спробувати свої сили у футзалі. Після місяця тренувань він запропонував мені підписати контракт. Колись мене запитали, чому саме футбол, на що я відповів: «Можливо, це не я обрав футбол, а футбол обрав мене».

- Чому саме 12-ка на спині?
- 12-й номер в мене ще з «ТВД». Коли я прийшов у команду, було у нас три голкіпери - Кадира, Дєнюжкін і я. Тоді я ще не потрапляв у заявку, не грав у офіційних матчах, просто тренувався. Пізніше один з воротарів пішов з команди, і мені передали футболку з 12-им номером, під яким з того часу я і виступаю. Вважаю, що номер на спині немає жодного впливу на твою гру. Хто вірить у числа - нехай вірить, я ж вірю в себе, свої сили і Божу допомогу.

- Якщо говорити про футзальний чемпіонат, то які команди вважаєш головними конкурентами в боротьбі за чемпіонство і кубок?
- Якщо зараз подивитися на наш чемпіонат, то конкурентами є всі команди і когось виділити важко. До прикладу, лідер грає з командою, що посідає найнижчу сходинку і результат спрогнозувати важко. Всі команди досить високого рівня, тому я не можу когось виділити.

- Яка команда Екстра-ліги є найважчим суперником для «Урагану»?
- В цьому сезоні найважчим суперником для нас, якщо взяти статистику, є «Локомотив». Ми тричі програли харків'янам, не забивши жодного голу, але сподіваюся, що у суботу ми виправимо цю негативну статистику. Принаймні, прикладемо для цього максимум зусиль.

- Чи є в тебе улюблені команди у футболі чи інших видах спорту, за які вболіваєш або ж слідкуєш за їхніми виступами?
- Вболіваю і слідкую за виступами каталонської «Барселони». Мені імпонує їхня гра, вони показують просто неймовірний футбол.

- Відійдемо від спорту і поцікавимось трохи твоїм життям. Як тобі Івано-Франківськ?
-  Можливо, в тебе вже є улюблені місця, де ти любиш проводити вільний час?
Івано-Франківськ - дуже гарне місто, де живуть дуже приємні люди. Мені подобається гуляти містом, і взагалі в мене дуже хороші враження від проживання в Івано-Франківську. Люблю ходити парком ім. Т.Г. Шевченка, через який, так вже склалося, йду на тренування.

- А чим Роман Колток, власне, любить займатися у вільний від тренувань та ігор час?
- Відпочиваю. У нас тренування ввечері, тому зранку встаю, снідаю, відпочиваю і готуюсь до тренування. Після роботи вечеряю, дивлюсь телевізор, черпаю різноманітну інформацію з інтернету.

- Є в тебе якісь захоплення чи хобі? Можливо, маєш улюблену книгу, фільм?
- Колись моїм хобі був футбол, який переріс у професійне заняття. Моїм хобі є робота. Чесно кажучи, книг читаю мало. Фільмів передивився багато, але виділити якийсь із них важко. В мене немає улюблених жанрів, єдине, що не люблю - фантастику.

- Зараз для багатьох футболістів стало модним грати у комп'ютерні ігри, зокрема у футбол. Як ти до цього ставишся і чи сам захоплюєшся цим?
- Так, дійсно це стало зараз досить модним. Я ж ніколи не граю в комп'ютерні ігри, немає в мене такого захоплення.

- Любиш готувати? Що можеш приготувати сам і які твої улюблені страви?
- Готувати люблю. Життя склалось так, що майже 8 років проживаю сам, це змусило навчитись готувати, хоча б для себе. Готую вже і перші страви, і другі. І скажу відверто, це мені подобається. На даний момент моя дружина Наталя навчається у Львові і не має можливості до мене часто приїжджати, тому змушений готувати сам. Улюблених страв дуже багато, оскільки я не перебірливий у харчуванні. Люблю нашу українську домашню кухню, також дуже подобаються суші.

- І на останок нашої розмови, твої побажання справжнім вболівальникам «Урагану»?
- Нашим фанам хочу побажати, щоб їхня «фан-клубівська сім'я» збільшувалась кожного дня, місяця, року, щоби приходили нові люди. Бажаю ніколи не збавляти обертів, а навпаки, тільки додавати, адже з такою підтримкою завжди приємно грати.

Усім уболівальникам, які приходять на наші ігри хочу побажати здоров'я. Часом бувають матчі, які забирають трішки здоров'я у наших вболівальників, а в кінці надважкого поєдинку, вони вже отримують море задоволення та позитиву. Нехай приємних відчуттів буде якомога більше!

Розмовляв Володимир КУРАС. Офіційна спільнота НФК «Ураган» (vk.com/fc_uragan)