Щоб добре сидіти на коні, треба не раз з нього впасти

Нинішньої осені Покровська дитячо-юнацька кінноспортивна школа відсвяткувала своє сорокаріччя. Тут особливо пишаються цією датою ще й тому, що в Україні це єдина школа такого типу, яка вціліла.

— Раніше, за радянських часів, їх було в реєстрі спорткомітету вісімдесят, — каже Юрій Чередник, у якого теж ювілей — чверть століття він тут директором. Обидві дати відзначив власною перемогою — цьогоріч у Жашкові на Черкащині став чемпіоном України з триборства (виїздка, польові випробування і подолання перешкод). Кінна школа у Покровському з'явилася також завдяки тому, що колись на місцевому стадіоні провели чемпіонат України. Керівництво району вирішило тоді розвивати кінний спорт, оскільки всі умови для цього були: сильні колгоспи, які могли долучитися до справи, поряд — державне підприємство «Дніпропетровський кінний завод № 65».

—Нам дали трьох коней, виділили місце на фермі, де ми самі облаштували для них стійла,— згадує Юрій Чередник. — Першого вересня 1970-го, з початком навчального року, почалися заняття і в нашій школі. Дуже скоро завод виділив нам іще десятьох коней, і ми почали готуватися до змагань. А вже у травні наступного, 1971-го року мали перші нагороди — золоту і бронзову. Обидві медалі на жеребці Май здобув наш перший чемпіон Леонід Сергієнко, який потім став відомим бізнесменом і політиком, народним депутатом.

Пізніше, коли покровчани почали стабільно перемагати на спартакіадах, союзних і республіканських чемпіонатах, керівництво району вирішило розширити школу — збудували приміщення на 80 голів коней (зараз тут утримують тридцять), виділили 15 гектарів землі, де розмістився іподром для змагань, конкурні поля для навчальних тренувань (до речі, у конкурі чемпіоном став теж вихованець, а тепер інструктор школи Валерій Бідняк).

—Грунт тут підходящий,— зупиняється на краю поля Юрій Чередник, — у пісок добре падати... Як відомо, кінний спорт на другому місці після футболу за травматизмом. У кращі часи у нас займалося до ста дітей. Зараз — тридцять вісім. Є бажаючі й з інших районів, але далеко їздити.

Як і раніше, коли школа працювала на базі відомого не тільки в області, айв усій країні колгоспу «Побєда», навчання безплатне. Нині школа перебуває на балансі району, а утримувати її допомагає область, зокрема спортивне товариство «Колос». Але без спонсорів ніяк не обійтися. Адже годувати тридцять коней, забезпечувати збруєю, виїжджати на змагання — це дорого. Покровській школі пощастило на благодійників — керівників місцевих агрогосподарств Анатолія Пучку («Зоря») і його сина Олега Пучку («Україна»), Віталія Головка («Обрій»), Володимира Браціла («Славутич»), Анатолія Писаренка (кінний завод № 65).

За сорок років школа виховала двох майстрів спорту міжнародного класу, дев'ятьох майстрів спорту, із них — п'ятеро майстрів спорту СРСР і четверо — України, більш як 50 кандидатів у майстри і більше ста першорозрядників. Серед вихованців школи — абсолютні чемпіони, члени збірної України, учасники змагань на Кубок світу та інших міжнародних турнірів.


Тетяна КОЛЯДИНСЬКА, газета «Голос України»