ДІДЕНКО: «Падіння, навіть найстрашніші, - це буденність»
Надія Діденко - одна з наших претенденток на олімпійську нагороду у фристайлі
На білій Олімпіаді у Ванкувері не так багато наших спортсменів зможуть претендувати на нагороди. Але на трибунах біля трампліна, де проходитиме турнір з повітряної акробатики, нашим уболівальникам сумувати не доведеться. У чоловіків за місце на п’єдесталі пошани побореться мукачевець Станіслав Кравчук, а в жіночих змаганнях глядачі підтримуватимуть Надію Діденко з Івано-Франківська. Свою нову програму дівчина не так давно випробувала на Кубку світу в Китаї. І результат був доволі оптимістичний - четверте місце.
- Основні збори ми проводили в США та Чехії, - розповіла про підготовку до ванкуверського іспиту Надія Діденко. – Влітку посилено тренувалися в чеському місті Штаті, а потім повернулися до Івано-Франківська, де брали участь в чемпіонаті України зі стрибків на батуті та рухової підготовки. Після цього на місяць вилетіли до США – там стрибали на лижах з трампліна у воду. Коли стрибаєш у воду, думаєш не про приземлення, а про красу повітряної фігури: щоб руки й ноги були натягнутими у струночку... Після збору в Австрії ми вийшли на сніг – листопад і грудень провели у канадському Апексі. Змагальний сезон розпочали з етапів Кубка світу в Китаї.
- Які стрибки ви підготували до Олімпійських ігор?
- Подвійне сальто з трьома гвинтами у двох варіантах. Гвинт у першому сальто – два гвинти у другому я виконувала ще на минулій Олімпіаді в Турині. А ось другий варіант цього стрибка – два гвинти – гвинт – я вивчила лише минулого року. Це складна програма. При якісному виконанні ці стрибки дозволять мені не лише увійти до фіналу, а й до шістки найкращих. Хоча серед суперниць знайдуться й такі, які здивують ще більшою складністю. Ось китаянки виконують програми, якими до цього часу могли похвалитися лише чоловіки.
- Чому саме китайці дивують складними стрибками?
- Деколи ми жартома кажемо, що так вони стрибають тому, що їх дуже багато... Деколи здається, що їм все одно, що стрибати. Ми влітку навіть повторюємо китайські неймовірні стрибки – з приземленням на воду. Але взимку не витрачаємо на них часу – якщо кидатися у всі боки одночасно, ні до чого не дійдеш. Ми обрали собі стрибки і намагаємося відточити їх до ідеалу.
- Кажуть, навіть найдосвідченіші спортсмени щоразу перед стрибком відчувають страх. Це правда?
- Справді, кожен стрибок по-своєму страшний. Тому перед стартом ніяк не вдається уникнути хвилювання. Доводиться щоразу внутрішньо налаштовуватися: казати собі, що ти можеш і дуже хочеш стрибати – тебе ж ніхто не змушує. Такі думки заспокоюють.
- Ванкувер через погодні умови вважають найбільш несприятливим місцем для акробатичних стрибків…
- Це правда. І складність полягає у непередбачуваності. Ось коли ми приїхали туди минулого року, нас зустріло яскраве сонце. Через десять хвилин нам повідомляють, що старт відміняється, тому що через туман нічого не видно. А ще за кілька хвилин починається страшенна злива. А все інше у Ванкувері мені подобається – хороші трампліни, схил, зручні канатна дорога, підйом та під’їзд до гори. Але від погоди там можна збожеволіти...
- Падіння – це неминучість для фристайліста будь-якого класу. Чи вчитеся ви правильно падати?
- Ні, не вчимося. Лише одного разу на своєму першому зборі вісім років тому, коли нас повезли в гори вчитися кататися на лижах, я кілька разів спробувала, як це падати правильно. Але далі цього справа не пішла. Хоча падіння у нас, навіть найстрашніші, - це буденність. Ось на недавньому Кубку світу в Китаї шестеро осіб важко травмувалися. На таке дуже страшно навіть дивитися. Але без цього у нас ніяк.
- У запасі у лижників-гонщиків по 30-40 пар лиж. А скількох вистачає вам?
- Цілком вистачає двох пар лиж. Але деколи беремо з собою по три пари. Кріплення може вирватися чи лижа зламатися... Ми катаємося на «Тисі» - лижах, які виготовляє наша мукачівська фірма. Я на цих лижах стрибаю все своє життя і не збираюся змінювати їх на закордонні моделі. Більше того, на мукачівських лижах уже починають стрибати канадці та американці. Коштують такі лижі так само, як і товар зарубіжних фірм, – 100-130 євро.
Олена САДОВНИК, Високий Замок
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Команду Ротаня шокировал местный «Верес»
Признание получил Сэр Алекс Фергюсон