Обереги олімпійського сумління

Іграшки, даровані рідними і близькими в дитинстві, завжди наповнені енергією любові та добра - вони створюють у кімнаті неповторні ауру та затишок, стають своєрідними земними покровителями розпочатого життя та, потьмянілі від часу, спричиняють ностальгічні самозаглиблення на його схилі.
 
Подібну свою «державу» творять і талісмани олімпійські. Згадайте лишень радянського стилізованого ведмедя Мішу – у 1980 році в Москві під час закриття Олімпіади його важка сльоза розчулила мільйонів уболівальників на планеті і зламала складний геополітичний стереотип: всі несподівано для себе констатували наявність чогось «непідкупно людського» на території незламного «великого і могутнього». Звичайна іграшка на заполітизованому спортивному форумі перевернула з ніг на голову увесь світ. Приємно згадати…

Якось аж не віриться, що у відроджених у ХХ сторіччі Олімпійських іграх спочатку були тільки емблема і прапор. Справді, талісмани головних спортивних змагань чотириріччя з’явилися порівняно недавно, проте радянський символ був далеко не першим в олімпійському родоводі. Образ, який відображав особливості культури країни-господаря змагань і символізував цінності олімпійського руху, фігурував ще в Мехіко у 1968 році. Це був фантастичний червоний ягуар, скульптурне зображення якого вважалося священним серед мексиканських предків з племені майя. Знаючи про неабияку забобонність усіх представників Латинської Америки, можна було сподіватися на неабиякий комерційний успіх їх містифікованого ідола, однак популярність ягуара у США та Європі була такою низькою, що під час закриття Ігор організатори навіть не наважилися публічно його демонструвати.

Зовсім по-іншому склалася доля кумедної такси Валді – першого офіційного талісмана на Олімпіаді 1972 року у Мюнхені. Справжня життєрадісна і розфарбована собака настільки сподобалася іноземним туристам, що питань про доцільність використання такого супровідного атрибуту змагань відтоді вже не виникало. Бобер Амік у Монреалі (1976), московський Міша (Михайло Потапович Топтигін), орел Сем із Лос-Анджелеса (1984) чи сеульський тигр Ходорі (вибраний, між іншим, усім корейським народом з-поміж 2295 варіантів) – від такого набору іграшкових персонажів у захопленні була б будь-яка дитина. Виготовлені із звичайної резини або шматків тканини, талісмани уособлювали собою красу того незатехнізованого світу, брак якого сьогодні ми так відчуваємо. Самі ж ігри відбувалися без допінг-скандалів та рекламних атак, несли в собі справжній давньогрецький дух щирості і благородства, одне слово, захоплювали…

Кардинально іншим постав образ головного символу Олімпіади в американській Атланті у 1996 році. Незрозуміле абстрактне досягнення комп’ютерної техніки – такий собі Іззі – не мало жодних культурних зв’язків ні з містом, ні із штатом Джорджія. Іззі просто провалив випробування на «симпатичність» - дітлахи боялися засинати в обіймах синтетичного опудала, а дорослі почали помічати перші промахи «бездуховного» технічного прогресу. Вже на Іграх-2000 в Австралії як обереги знову фігурували представники фауни (місцеві качконіс, єхидна і пташка кукабарра), а греки чотири роки тому талісманами обрали дві ляльки – Аполлона та Афіну (їх прототипами були дитячі глиняні іграшки, датовані VІІ століттям до нашої ери, якими в перші роки життя бавилися чемпіони античності).

Homo sapiens таки вчасно схаменувся і почав повертатися до своїх витоків – серпневе дійство у Пекіні, крім суто спортивних інтересів, покликане відновити втрачені чи призабуті вартісні орієнтири світової спільноти. А їх іграшковий атрибут – чи не головний спосіб реалізації поставленого організаторами завдання. В культурі стародавнього Китаю вкорінилася традиція передачі добрих намірів та побажань з покоління в покоління засобами різних символів та знаків, тож не випадково офіційним талісманом Олімпійських ігор-2008 у Піднебесній стали так звані ляльки Фува. Всі вони уособлюють собою чотири найбільш популярні у Китаї види тварин: рибу, панду, антилопу і ластівку, а п’ята лялька символізує вогонь. Кожна з олімпійських персонажів має двоскладове заримоване ім’я – Риба Бейбей, Панда Цзинцзин, Вогонь Хуаньхуань, Антилопа Інін та Ластівка Ніні. При додаванні складів цих імен утвориться фраза «Бен Цзинь Хуань Ін Ні», яка з оригіналу перекладається як «Пекін вітає вас».

Головна місія згаданих персонажів полягатиме у спробі єднання усіх країн-учасниць під знаменом незборимого олімпійського духу, поширенні ідей Єдиного світу та Єдиної мрії в кожній державі на планеті. Так блакитна Риба Бейбей несе в собі побажання процвітання (на батьківщині вона ототожнюється з благополучним життям) і є покровительницею водних видів спорту. Лялька Цзинцзин бажатиме оточуючим щастя; на голові панди зображений лотос – символ прадавнього лісу та гармонії відносин людини з навколишнім середовищем: вона наочно демонструватиме бажання захистити красу природи для майбутніх поколінь. Крім того, Бейбей – атлет, тож «за сумісництвом» опікуватиметься на Олімпіаді силовими видами спорту. Антилопа Інін – символ безмежних просторів Китаю – буде присутня на змаганнях з тих видів спорту, де потрібна швидкість, а граційна і щиросердна ластівка Ніні буде знаходитися поруч з гімнастами. Найстаршим з-поміж усіх вважається Хуаньхуань. Син вогню, синонім олімпійського факела та спортивного азарту, він постійно закликатиме спортсменів бігти швидше, стрибати вище, просто бути сильнішим – тобто дотримуватися побажань знаменитого олімпійського гасла.

Фізична та моральна досконалість, радість, взаємоповага – ось головні «бренди» спортивного Пекіна. Мільярдна азійська нація не випадково перебуває у фарватері світових спільнот – вона навіть сьогодні продовжує жити за мудрими законами предків і альтруїстично бажає, аби кращим ставали усі. Ляльки Фува наділені неабияк цінною енергією добра, а його так бракує модерній цивілізації. І чорноморському Сочі зокрема: там претендентом на роль талісмана зимової Олімпіади-2014 все ще залишаються… п’ять газових труб. Порівняйте лишень – газові труби та дружнє сімейство Фува. Переконаний: вам одразу захочеться поринути у безтурботне дитинство. Хоча б на три тижні. Пекін запрошує…

Микола ЛУКІВ

Високий Замок