БУРЯК: «У Блохіна одне життя, в мене інше»

На початку 2008 року Леонід Буряк написав заяву з проханням про звільнення з посади спортивного директора київського «Динамо». Ця новина не була несподіваною, оскільки про його звільнення стало відомо ще 2007-го, коли президент столичного клубу Ігор Суркіс заговорив про «велику» кадрову революцію.

Попри звільнення, Леонід Буряк надалі вболіває за «Динамо», принагідно відвідує матчі своєї улюбленої команди. Паралельно він провадить перемовини про власне працевлаштування.

– Надалі живу футболом, намагаюся відвідувати матчі за участю київського «Динамо». Зараз у мене з’явилося більше вільного часу, який із радістю витрачаю на відпочинок, багато часу проводжу із сім’єю за кордоном, – каже Леонід Йосипович. – Побував в Австрії, Німеччині, Росії. Зі здивуванням читав у засобах масової інформації, що Буряк працюватиме в дитячо-юнацькій школі «Динамо». Насправді не бачу себе дитячим тренером і жодних пропозицій на цю тему не розглядав.

– Власне майбутнє пов’язуєте з футболом?
– Однозначно, не уявляю свого життя без футболу. Хоча розумієте, що конкретики нині не почуєте від мене. Розглядаю пропозиції, але на цій стадії не можу вам більше нічого сказати.

– Вочевидь, питання із власним працевлаштуванням вирішите влітку, після завершення чемпіонату?
– Ні, чому влітку? Це може статися найближчим часом.

– Ідеться про роботу в Україні чи й за кордоном?
– Є пропозиції і з України, і з-за кордону. Причому не тільки з пострадянського простору, а й із так званого дальнього зарубіжжя.

– Наприкінці 2007 року вийшла ваша книжка «Я жив у щасливий футбольний час», у якій ви пояснили, чому свого часу погіршилися ваші стосунки з Олегом Блохіним. Зараз підтримуєте стосунки з колишнім партнером по «Динамо» та збірній СРСР?
– У Блохіна одне життя, в мене інше. Стосунки в нас нормальні, іноді спілкуємося на різні теми. Але близькими людьми, якими були раніше, нас не назвеш. Він у Москві, я в Києві, живемо різними проблемами.

– У чемпіонаті України з футболу 2008 року відбулося вже два тури. Щось у них вас здивувало, чи весняна частина змагань виявилася прогнозованою?
– Зараз футболісти тільки входять у сезон після чотиримісячної паузи, демонструють «весняний» футбол. Краще за інших традиційно виглядають київські «динамівці» та донецькі «шахтарі». Обидва клуби форсували підготовку. Підбір гравців у Юрія Сьоміна й Мірчі Луческу кращий, аніж в інших наставників. Виконавська майстерність у них теж вища, ніж у конкурентів.

– Навіть результативною перемогою «Динамо» над «Дніпром» не здивовані?
– «Динамо» за підбором виконавців сформоване таки краще, ніж «Дніпро». Кияни є організованою командою, якою диригує досвідчений тренер. Знав, що для дніпропетровців це буде не проста гра. Але рахунок трохи несподіваний. Не міг спрогнозувати, що вихованці Юрія Сьоміна здолають «Дніпро» з рахунком 4:0. Хоча впродовж гри їм удавалося забити курйозні голи. Перші три – саме з такого розряду. Але в перемозі «Динамо» не сумнівався.

– Схоже, дотримуєтеся думки, що цей сезон пройде за аналогічним сценарієм, як і кілька попередніх: за чемпіонство боротимуться не три команди, як дехто вважає, а дві?
– Дехто каже, що й чотири команди можуть поборотися за «золото» чемпіонату. Однак у тому, що «Динамо» та «Шахтар» укомплектовані краще від інших, сумніватися не доводиться. Ці клуби мають більший бюджет і, відповідно, змогу купувати кваліфікованих гравців. Приміром, у стані «гірників» є десятеро футболістів національних збірних. Чимало «збірників» – у київському «Динамо». Тому ці команди й надалі домінуватимуть у чемпіонаті України. Єдина інтрига – хто з них фінішуватиме на першому місці. Думаю, відповідь на це запитання отримаємо наприкінці чемпіонату.

Гліб Ваколюк

Львівська Газета