Пхьончхан-2018. Чортова дюжина Маріт Бйорген

Здобувши три медалі у Пхьончхані, легендарна норвежка повторила олімпійські рекорди своїх славетних земляків- чоловіків – Бйорна Делі та Уле-Ейнара Бьорндалена, які раніше виборювали 12 і 13 медалей різних Ігор відповідно.

Четвертий етап

Коли Бйорген  прийняла естафету від колежанок на четвертому етапі, її команда йшла третьою, програючи, щоправда,  лідеркам-шведкам та олімпійським атлетам з Росії лише 3,4 секунди.  Для Маріт Бйорген таке відставання – все одно, що нічого. Тому майже одразу 37-річна лижниця ліквідувала шведський відрив, очоливши перегони за рекордною для себе медаллю. У тандемі з нею йшла талановита 24-річна переможниця класичного спринту Стіна Нільссон... Попереду були 5 кілометрів захопливої дуелі.

Блискавка Калла

Раніше на другому етапі неймовірний скачок для того, щоби зберегти естафетне золото для Швеції, здобуте на попередній Олімпіаді, здійснила триразова олімпійська чемпіонка Шарлотта Калла. 30-річна шведка ліквідувала майже 26 секунд, програних її партнеркою по команді - єдиною, котра, крім самої Шарлотти, залишилася у нинішній естафетній збірній з часів Сочі – Анни Хог. Цей рейс блискавичної Калли заслуговує на особливу відзнаку, але у Швеції  немає двох таких Шарлотт, яка втекла від Бйорген  у першій гонці цих Ігор – скіатлоні на 15 км. Якби не ривок лідера збірної Швеції на другому етапі – «синьо-жовті» відстали би безнадійно і ніякої дуелі на заключному етапі не було б.

Досвід проти молодості

Стіна Нільссон – дуже талановита лижниця, але вона – спринтерка. Шведка мужньо трималася за легендою майже усі 5 км, але на останніх 500 метрах  «ветеранка»  відірвалася від молодої. «Я просто намагалася триматися за нею стільки, скільки могла, - сказала виснажена Стіна у мікс-зоні. А Маріт просто випромінювала свіжість. Зрештою, що таке 5 кілометрів для спортсменки, за плечима якої уже, певно, десятки тисяч кілометрів рейсів! У 37 років і 333 днів Бйорген стала другою найстаршою олімпійською чемпіонкою у жіночих естафетах. Найбільш віковою залишається Раїса Смєтаніна, котра востаннє виграла «золото» у команді СНД на Іграх в Альбервіллі-1992.

Гендерна рівність

Естафетна медаль доповнила число олімпійських відзнак Маріт Бйорген до 13, 7 із яких - золоті медалі! Рекорд Бйорндалена повторено! Поки у Маріт на одне золото менше, ніж у Уле-Ейнара та її іншого земляка – Бйорна Делі: в обох -  по вісім золотих. «Чи може Маріт здобути більше?  -  запитав я у її подруги по команді, олімпійської чемпіонки Пйончанга Рагнхільд Хаги.

«Без сумніву, - ані секунди не сумніваючи відповіла та. І навряд чи, знаючи Маріт, можна було відповісти інакше.  Коли новий рекорд перебуває на відстані однієї гонки – чому б не спробувати стати першим номером?!  Тим більше,  Бйорген завжди брала поставлені перед нею висоти.

Командний спринт із Маріт?

У середу відбудеться ще одна естафета – командний спринт. Цілком логічно,  Маріт мала  би бути у норвезькій команді, бо вона виступала  у четвірці, яка здобула «золото»  Сочі-2014. Тоді, можливо, й рекордна чортова дюжина буде перевершена. Інша партнерка Бйорген по естафетній четвірці Пхьончхана - Інгвільд Естберг, котра також здобула золоті нагороди  разом з легендою і у згаданому командному спринті 4 роки тому, говорить про старшу колегу просто: «Вона – саме пекло:  і як дівчина, і як лижник!»

Легенда говорить

Сама ж легенда, як це і притаманно легендам, зберігає привабливу скромність і не забігає наперед:  «Коли я завершу кар’єру, тоді й  озирнуся назад і побачу, чого досягла, - каже Бйорген, - Знаєте, дуже важливо, якщо ти хочеш залишатися на високому рівні -  просто забути усе те, чого ти досяг раніше і штовхати  себе вперед, аби бути ще кращим атлетом. Завжди треба фокусуватися на наступних перегонах». Чи може бути  настанова для молоді?! Свою першу олімпійську медаль Бйорген здобула у Солт-Лейк-Ситі 2002 року – це було «срібло» в естафеті. Через чотири роки у Турині норвежка взяла ще одну медаль – знову «срібло»,  на 10 км класикою. А потім, за дві Олімпіади – у Ванкувері та Сочі – зібрала колекцію із 8 медалей, 6 з яких - золоті!

Можна не сумніватися, що перед наступним стартом 37-річна спортсменка і не згадає про всю цю дорогоцінну «скриню», бо вона завжди знає, що каже.  Свого часу, 2015 року, Маріт Бйорген оголосила, що  вагітна, а тому робить перерву у кар’єрі і повернеться у 2018-му. Так і сталося. Вона народила і  повернулася, щоби знову вражати світ. Чекаємо середи і віримо у чергову появу легенди на  трасі!

Найбільш віковою залишається Раїса Смєтаніна, котра востаннє виграла «золото» у команді СНД на Іграх в Альбервіллі-1992 у віці 39 років і 354 днів

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ з Пхьончхану