З Москви – із Чашею!

Національна збірна України з регбі-7 повернулася з російської столиці з почесним трофеєм — Чашею за де'вяту позицію. Чи можна вважати виступ збірної вдалим? Гадаємо, що так. Адже команда не так уже й багато часу працює з новим тренером і до того ж з різних причин до лав збірної ми не змогли залучити всіх найкращих. Утім, з огляду на якість гри. команді не можна дорікнути у відсутності бажання боротися чи у непрофесійності.

Попередній етап. Група «В»

Україна — Грузія — 0:31

Розпочинати нашим довелося з традиційно незручним суперником — командою Грузії. Перед початком матчу обидві збірні розминалися на одному й тому самому майданчику. Втім, жодна з команд навіть не дивилася в бік суперника. Тренер збірної Грузії колоритний Мамука на запитання про турнірні перспективи відповів, що на особливий успіх не сподівається, але й без бою здаватися не збирається. Керманич української команди Майк Бішоп від відповіді утримався. Перед виходом на поле стадіону «Москвич» наші, як на мене, нервували трохи більше. Початок був за нашим суперником. Українські регбісти ніяк не могли відчути своєї гри.
Перший тайм — за збірною Грузії — 12:0. У другій половині зустрічі ситуація на полі не змінилася, і наша команда була ще тричі покарана суперником за помилки. Відпочивати українські спортсмени йшли не в гуморі. їх втішав керманич: «Хлопці, таке регбі варто попросту раз і назавжди забути». І дарма, що Бішоп промовляв це англійською — хлопці все відразу зрозуміли.

Повертаючися ввечері до готелю, гравці розповіли мені, що досить легко знайшли з тренером спільну мову, причому навіть між собою на тренуваннях частенько спілкуються саме англійською — довелося пригадати шкільні та вузівські уроки. Втім, і Майк опанував кілька українських слів...

Україна — Литва — 28:0

Невдалий початок додав українцям справжньої спортивної злості, і вже із самого початку гри наші затиснули литовців на їхній половині. Відчайдушний супротив збірної Литви на 4-й хвилині був таки подоланий. Ще через хвилину наші вдруге «дістали» опонентів (спроба Олега Квасниці та реалізація Сергія Церковного) і рахунок 14:0. Після перерви наступ нашої збірної продовжився. Підхопивши м'яча ще на своїй половині поля, чудовий індивідуальний рейд до заліківки литовців здійснив Максим Кравченко. І знову реалізацію влучно пробив Сергій Церковний. На останній хвилині зустрічі «прокинувся» і Сергій Монастирьов, який спробою реабілітував невпевнені дії в першому матчі. Сергій Церковний також не помилився — 28:0 і — перша перемога!

Україна — Італія — 17:19

Хоч як ми розраховували на успіх нашої «сімки» проти італійців — не склалося. І перемогу було втрачено вже у доданий час — збірна України не встояла, захищаючись уп'ятьох проти семи.

Італійці у цій зустрічі вперше вдягнули резервні білі регбійки замість стандартних блакитних (причиною таких змін став такий самий колір форми в нашої збірної). Ще до початку турніру в автобусі своєї команди головний тренер італійців, мій старий приятель Марко казав, що відверто побоюється наших, адже чув і про зміни в керівництві команди, і про зміни в складі, і особисто переконався в нашій силі під час матчів кваліфікації. Саме тому італійці з самого початку вирішили взяти справи до своїх рук і це їм удалося — початок був за «білими» — 14:0. Та з таким розвитком подій не погодився спочатку киянин Сергій Монастирьов, який двічі «розривав» захист суперника. Між двома спробами Сергія, щоправда, виникла досить довга пауза — захисник італійців невдало увійшов у контакт і змушений був залишити стадіон у кареті швидкої допомоги.

Перший тайм завершився з рахунком 14:12 на користь суперника (одна з реалізацій була невдалою). На початку драматичної другої половини гри наша збірна створила маленьке диво — граючи в меншості (вилучено Руслана Церковного), хлопці пробили захист італійців! Відзначився харків'янин Вадим Колишкін. Трибуни, на яких, до речі, було чимало вболівальників з України, зокрема, численна, група одеситів на чолі з Владиславом Булгаковим, вибухнули овацією. Але довести до переможного кінця матч не вдалося. Наприкінці зустрічі арбітр вилучив одного за одним двох гравців нашої команди, і суперник скористався із цього.

Україна — Молдова — 19:26

І ця зустріч була програна не без допомоги рефері, який занадто прискіпливо ставився до нашої збірної. Втім, справжнім героєм матчу став молдовський легіонер у Росії Олексій Катруце. Перефразовуючи назву колись популярної дитячої телепрограми УТ, глядачі побачили справжній «Катруцин кінозал». Усі чотири спроби молдовських регбістів — на рахунку Олексія. Три з чотирьох реалізацій влучно пробив добре нам знайомий за виступами в нашому чемпіонаті Октавіан Манолі.

Одним із найкращих гравців у збірній України був Дмитро Кірсанов, який відкрив рахунок своїм спробам на чемпіонаті. Хоча й найсправедливішим підсумком була б нічия, збірна Молдови усе ж таки виграла. А ми — програли, але кому — майбутньому бронзовому призеру Євро-2007.

Україна — Іспанія — 5:14

На жаль, і перша зустріч другого ігрового дня не принесла нам втіхи — збірна України знову поступилася. Можливо, команду ще раз підвело хвилювання. До перерви іспанцям вдалися дві результативні атаки.

У другій половині домінувала наша збірна. Але на більше, ніж спроба Олега Квасниці, так і не сподобилася. Поразка від команди Іспанії означала, що максимум, за який ми мали шанс посперечатися — дев'ята позиція.

Фінальний етап

Україна — Андорра — 49:0

Розлючена нелогічними поразками в зустрічах з Італією, Молдовою та Іспанією, збірна нашої країни «мокрого» місця не залишила від суперника, встановивши рекорд турніру і за кількістю набраних очок в одній зустрічі, і за різницею. Щоб не повторювати сім разів ім'я Сергія Церковного, відразу повідомлю — він реалізував усі сім спроб. Причому двічі Сергію доводилося бити по воротах після спроб брата Руслана. Також двічі відзначився Олег Квасниця, який представляє Хмельницьке регбі. Нарешті, «розмочив» власний рахунок і Георгій Тодрадзу (відоміший у регбійних колах як Пропелер), який таки у фірмовому стилі «накрутив» захист збірної Андорри.

Україна — Німеччина — 31:26

За правилами турнірів із регбі-7, зустрічі за 9-те, 5-те та 1-ше місця граються у два тайми не по сім, а по десять хвилин. Адже за давньою традицією їхні переможці отримують відповідно Чашу, Тарілку та Кубок чемпіонату. У складі німецької збірної ми зустріли старих знайомих, які недавно відвідували Київ у складі збірної з регбі-15. Німецькі регбісти, які відразу після київського матчу надіслали до Федерації регбі України лист-подяку за чудовий прийом у столиці України, цього разу мали нагоду особисто подякувати, президентові ФРУ Георгію Джангиряну, який перебував на чемпіонаті та спостерігав за боротьбою команд із VІР-ложі.

Сама гра стала чи не найцікавішою на турнірі — гравці обох команд вдало комбінували і були непоступливими. Активніше зустріч розпочали українці — на четвертій хвилині Олег Квасниця вперше приземлив м'яча в заліковому полі німців. Почин Хмельницького захисника вже через дві хвилини підтримав Дмитро Кірсанов. До кінця першого тайму німцям удалося лише скоротити рахунок — 10:7 — на користь збірної України.

Друга половина зустрічі розпочалася з атак бундестіму — вже на 12-й хвилині матчу німецькі регбісти були попереду — 17:14. І все-таки кінцівка була за нашими. Останні 4 хвилини зустрічі стали справжнім бенефісом братів Кірсанових. Спочатку Руслан розтрощив захист німців, а Сергій пробив реалізацію. А трохи згодом уже Сергій зробив «дабл» і заніс м'яча до «міста» збірної Німеччини, і влучив у ворота. До кінця зустрічі німцям удалося лише скоротити рахунок. Відтак Чашу чемпіонату Європи з регбі-7 2007 року виконавчий директор Союзу регбістів Росії Вадим Петренчук вручив саме збірній України.

Замість післямови

Чемпіонами континенту вперше стали росіяни. Друга сходинка — за збірною Франції. На третій позиції — збірна Молдови.

Головний тренер збірної України Майк Бішоп:

«Чаша — краще, ніж нічого (усміхається. — Авт.). На жаль, судді «поцупили» у нас місце серед чотирьох найкращих. Вилучивши Вадима Колишкіна на останній хвилині та залишивши нас у чисельній меншості, рефері просто «вбив» команду. Але ключовим для української сімки буде наступний, 2008 рік. Там і побачимо, хто є хто».

Президент Федерації регбі України Георгій Джангирян:

«Порівняно з минулим роком збірна піднялася на дві сходинки вище. Втім, цей результат нас не задовольняє. Але й критикувати немає сенсу — по суті, ми маємо зовсім нову команду з новим тренером. За півроку створити «цукерку» на порожньому місці — неможливо. Гадаю, вже наступного року в Ганновері результат повинен бути кращим» .

«Спортивна газета»