Илья МИХАЛЕВ: «Взаимопонимание придет со временем»

– Ілля, ти виглядаєш дуже втомленим...
– Справді, так і є. Я до сьогоднішнього дня дуже багато пропустив, майже тиждень не тренувався. Після цього трохи важко втягнутися в ритм роботи, в якому зараз працюють «Карпати». Навіть після гри з «Ворсклою» відчував надзвичайну втому, попри те, що відіграв лише один тайм.

– Своєю грою в тому матчі залишився задоволеним?
– Не дуже. Перш за все нападник на полі для того, щоб забивати. Відзначитися у воротах «Ворскли» не вийшло. Хоча передумови для цього були. Проте все одно, оціню свою гру в цій зустрічі негативно. Правда, як для першого разу, цілком нормально.

– Мабуть, пригадуєш той удар, який ти завдав наприкінці гри, коли пробивав з розвороту?
– Там було близько двадцяти метрів до воріт. Не дуже далеко, можна було спробувати і пробити. Мав й інші нагоди для удару по воротах, але поки що я в новій команді і трохи незвично, адже всі просять м’яч і сконцентруватися на ударі важко. Був один епізод, коли я протягнув трохи м’яч і пасував Лукасу, проте захисники перехопили цю передачу. Був би я трохи довше в команді, я б, мабуть, все ж взяв тоді ініціативу на себе і пробив з двадцяти п’яти метрів, не задумуючись.

– Тобто, не вистачає тобі десь ще взаєморозуміння?
– Звісно. Але все це з часом прийде. Я впевнений в цьому. Буду працювати з хлопцями, буду старатися все зробити, щоб якомога швидше налагодити розуміння на полі.

– Згадай перший день, коли ти приїхав і приєднався до команди на зборах. Як тебе зустріли?
– В мене були дуже позитивні емоції. Не було жодних упереджених поглядів на мою адресу чи ще чогось такого. Всі дуже добре до мене віднеслися, постійно щось підказували, розповідали. Спершу я зустрівся з усіма за вечерею. Привітався. А вже наступного дня з усіма хлопцями познайомився на ранковому тренуванні.

– І як пройшли твої перші дні в команді?
– Дуже цікавий тренувальний процес. Такий не завжди можна зустріти. Колектив мене у всьому підтримує і допомагає. Я дуже задоволений, що потрапив в таку команду. Я тут хочу досягти найвищих цілей, і розумію, що з таким колективом в нас усе вийде.

– Більшість гравців в команді розмовляє українською мовою...
– Я все розумію і навіть можу розмовляти українською. Але мені треба трохи часу адаптуватися, перелаштуватися і звикнути. Все ж я півтора роки прожив в Росії. Але за місяць, думаю, повністю зможу говорити вже рідною мовою.

– Когось в «Карпатах» до приїзду в команду ти знав?
– Так. Це Сашко Касьян, з яким ми разом грали за «Шахтар-3», разом були в одній академії. Також знаю Володю Гудиму та Степана Гірського, коли ще в шкільні роки ми грали за збірну.

– Ти радий, що в команді маєш одразу кілька знайомих?
– Звісно. Мені легше адаптуватися. Хлопці мені дуже допомагають. Зараз я вже з усією командою добре спілкуюся. Мартинюк, Озарків, Батіста, який мені багато підказує на тренуваннях, каже як правильніше зробити, як краще позицію обрати.

Інформаційний центр ФК «Карпати»