Ельбрус ТЕДЕЄВ: «Не ризикну віддати дочку у великий спорт»

На відміну від спортивних і парламентських баталій в особистому житті народний депутат України від Партії регіонів і олімпійський чемпіон з вільної боротьби Ельбрус ТЕДЕЄВ не демонструє свої біцепси. Рідних він називає тільки пестливо! Любить український борщ, риболовлю й полювання і не терпить коротких зачісок. Але все по порядку...

—Як ви познайомилися зі своєю дружиною Фаїною? Вона теж осетинка? Хто головний у сім ї?
—Найголовніші в родині — дві наші дочки. А як познайомився з Фаєчкою? Мені тоді було 26, а їй 21. Під час активних занять спортом мені доводилося коротко стригтися, а у відпустці я відрощував волосся. Коли приїхав додому в Осетію, волосся в мене сильно відросло — така шевелюра... Ми з другом їхали на машині в селище й пригальмували на зупинці. Я не помітив свою двоюрідну сестру Заліну, але помітив дівчину-красуню поруч із нею — чорнокосу, витончену, мініатюрну. І подумав: треба підвезти. Я сидів на передньому сидінні, обернувся, подивився дівчині в очі й... Можна сказати, що це була любов з першого погляду, хоча про Фаєчку я багато чув від своїх друзів, знав, з якого вона роду. Вона теж із нашого селища. Довідався в друзів телефон Фаїни. Ми зідзвонювалися, ходили в ботанічний сад. Було чим поділитися — тоді я бував у безлічі міжнародних поїздок, об'їздив майже всі столиці світу, а ще дуже багато розповідав їй про Київ, Крим, Одесу. Фаїночка мало де була, і, звичайно, більше говорив я, а вона слухала. Фаєчка подобалася мені з кожним днем дедалі більше. Я приходив до неї додому, ми чаювали з друзями, сиділи допізна — пліткували, як кажуть. І через півроку був уже «важкий випадок»: я в Києві наговорював по міжміському стільки, що мені навіть телефон відключали.

З перших днів спілкування з Фаїною я вигравав усі змагання! І через півроку сказав їй: «Я вже все, що міг, виграв. Давай одружимося, може, стану олімпійським чемпіоном?..» І Фаїночка через якийсь час погодилася. Але традиції Кавказу дуже консервативні, вони століттями, залишаються незмінними. Заручинами займалися старійшини наших родин — люди, які прожили по 100 років і бачили зовсім інше життя.

— У вас було сватання, весілля за всіма кавказькими традиціями?
—Звичайно. Цим займалися мої дідусь, дядьки, найповажніші люди в нашому роді — поети, письменники, спортсмени. Безпосередньо сватав мій старший брат Джамболат, головний тренер національної збірної Росії з вільної боротьби.

— А як сприйняли старійшини й ваша майбутня дружина те, що ви житимете не в Осетії, а в Києві?
—Я ж одразу про це говорив — що в мене спортивна кар'єра, є квартира в Києві. Хоча тоді ми ще не могли знати, що я стану олімпійським чемпіоном. А про те, що буду в списках народних депутатів, — тим більше. Але, як кажуть, якщо вийшов на танцпол, треба танцювати. 4 листопада 2001 року (перед чемпіонатом світу) ми одружилися. Спочатку святкували вдома, потім у Києві посиділи, познайомив дружину з усіма своїми друзями, із тренерами. На перші тренувальні збори й перші змагання в межах країни ми з Фаїною їздили разом. На міжнародні змагання вона зазвичай залишалася вдома, але завжди переживала.

—Ви плануєте багато дітей?
—Як Бог дасть. Діаночці 13 листопада буде 8 років, Тані 21 грудня — 4 роки. Діаночка ходить до школи.

— Сина ще не хочете народити?
—В мене це не вийде, а Фаїна ще спробує (сміється)... Головне, щоб діти росли здоровими й щасливими.

—А спортом дочки не займаються?
— Діана ходить на бальні танці, їй дуже подобається. Але щоб досягти спортивних висот... Я знаю, через яке пекло треба пройти. І навіть не ризикую свою дочку віддати у великий спорт. Бо вона з дитинства їсть чорну ікру та інші делікатеси, яких я в її віці навіть не бачив. А коли все є, коли холодильник забитий, — результату не буде... Нехай розвивається інтелектуально, читає художні й наукові книги, і, головне, нехай росте гарною людиною.

—Якою мовою розмовляєте вдома?
—80% російською. Мама розмовляє тільки російською, а Діаночка й українською. Осетинську діти розуміють, частково розмовляють нею, але цього замало, щоб зберегти мовну цінність.

—Дружина цікавиться політикою? Чи обговорюєте політику на кухні?
—Дуже мало. Фаїна спілкується із дружинами моїх колег, працює в мене помічником депутата. Але не так активно, як їй би хотілося. її запрошують у громадські організації, вона завжди готова допомогти своєю зарплатою, але не заглиблюється в ті процеси, яких не розуміє.

—У вас удома є няня, помічниця по господарству?
—Є няня, вона вже як член нашої родини.

—А якій кухні надаєте перевагу — осетинській, українській, російській?
— В їжі я невибагливий. І Фаїна любить щось приготувати, і няня. Борщ у нас через день — і червоний, і зелений. Що стосується поїсти, то я завжди двома руками «за». Згадую з ностальгією й тугою, як у нашому дитинстві бабусі казали онукам: «Які пиріжки хочете?» Один просив з такою начинкою, другий — із такою. І не встигли навіть руки помити, як гарячі пиріжки вже на столі... Смачніше тих пиріжків я ніколи нічого не їв! Сумно, бо вже й бабусь немає, і відбувається відтік молодих людей з тих місць, де я виховувався...

—Самі вмієте готувати?
—Вмію готувати абсолютно все. З 1993 року, поки не одружився, я жив сам і готував сам, ходив на базар. Приходив із тренувань утомлений, але варив і супи, і борщі, і другі страви, і компоти.

—А квартиру одержали як олімпійський чемпіон чи як депутат?
—Як призер Олімпійських ігор я одержав однокімнатну квартиру, згодом за сімейними обставинами — вже двокімнатну квартиру, премію. А коли прийшов у парламент, це все продав і купив у центрі 130 квадратних метрів.

—Де ви відпочивали цього літа?
—З родиною пробули 10 днів у Ніцці, куди запросили мої друзі. Я був у Ніцці не раз на змаганнях, але ніколи не відчував, що таке справжній відпочинок. Ми відпочивали на морі, гуляли, я згадав французьку мову, випадково зустрівся зі своїм однокласником Маратом Хугаєвим, який сім років служив у французькому легіоні... Але кращий відпочинок для мене — це риболовля, полювання. Коли відкрився сезон полювання, тоді вже по-справжньому відпочили — в Київській області.


Юліана ШЕВЧУК, газета «Голос України»