Кусючі «шершні» з Придністров'я

Тирасполь — місто в Молдові, з 1990 року - фактично столиця самопроголошеної Придністровської Молдавської Республіки. Розташоване на лівому березі Дністра, річковий порт. Назва міста походить від античної назви Дністра — Тирас.

Тирасполь — значний економічний і культурний центр. За часів СРСР тут було зосереджено більшість підприємств військово-промислового комплексу Молдови (відомі як заводи електричних машин, електроапаратний тощо). Розвинута харчова промисловість (консервна, вино-коньячна), є склотарний завод тощо.

Неповнолітній, але найтитулованіший

ФК «Шериф» ще не досяг свого повноліття (клубу виповнилося лише 14 років), а вже має звання найтитулованішої команди Молдови. Починалося все з клубу «Тирас» 1996 року, який стартував у дивізіоні «Б» першості Молдови. Та коли генеральним спонсором клубу стала фірма «Шериф», клуб згодом було відповідним чином перейменовано, її власниками були Гушан Віктор і Ілля Казмали, котрі, крім компанії «Шериф», володіли одеським оператором зв'язку СОМА «Інтертелеком» і компанією «Інтердністрком» (Придністров'я, Молдова). Бізнесмени фактично контролюють телефонний зв'язок Придністров'я, кабельне телебачення, єдиний придністровський приватний телеканал, радіостанцію, єдиного на Лівобережжі інтернет-провайдера. Їм також належать видавничий дім, кілька хлібозаводів, автосалони, бензозаправки, підприємства будівельного бізнесу і коньячний завод.

Серйозні фінансові вливання в клуб майже відразу принесли результат. «Шериф» вийшов до національного дивізіону, де перейнявся духом переможців. У підсумку маємо десятиразового чемпіона Молдови, семиразового володаря Кубка Молдови, чотириразового володаря Суперкубка Молдови, дворазового володаря Кубка чемпіонів Співдружності. Десять років поспіль тираспольській команді немає рівних у чемпіонаті. А за підсумками 2009 року «Шериф» був визнаний найкращою командою року за версією Федерації футболу Молдови.

Стрибнути вище голови?

Що ж стосується виступів на євроарені, то тут результати набагато скромніші. Команда задовольнялася переважно кваліфікаційними раундами єврокубків. Лише минулого розіграшу, завдяки високому рейтингу серед європейських команд, «Шериф» стартував із другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів. За крок від групового турніру тираспольців зупинив грецький «Олімпіакос». Але розчаровуватися часу не було, адже вперше в історії придністровського футболу команда пробилася до групового етапу Ліги Європи. У матчах із «Фенербахче», «Твенте», «Стяуа» вона фінішувала третьою й вибула з подальшої боротьби. Крім безцінного європейського досвіду, Тирасполь пережив справжнє футбольне свято. Судіть самі: не щодня випадає змога спостерігати за грою чемпіона світу (це я про Роберто Карлоса з «Фенербахче»). І, як я вже сказав, вийти з групи «Шерифу» не вдалося, але одну перемогу тираспольці таки мають у своєму активі. У домашньому матчі переграти вдалося лідера голландського чемпіонату під керівництвом Стіва Макларена — «Твенте».

Цього року, впевнений, клуб захоче стрибнути вище голови і перевершити досягнення минулого сезону. Перший матч групового етапу проти знову-таки голландської команди, цього разу АЗ, показав, що надії не такі вже й туманні. Гадаю, важливим і, водночас, вирішальним для придністровців стане саме зустріч з «Динамо». Але статистика говорить не на користь тираспольського клубу. Поки ще жодній молдовській команді не вдавалося подолати в єврокубках український клуб. «Динамо» й «Шериф» раніше ніколи не зустрічалися. А ось донецький «Шахтар» мав змогу помірятися силами з нашим територіальним сусідом. Ще в сезоні-2003-2004 у другому відбірковому раунді Ліги чемпіонів у Тирасполі команди зіграли внічию (0:0), тоді як у Донецьку сильнішими були «гірники» (2:0). Загалом же, українські й молдовські клуби зустрічалися в турнірах УЄФА десять разів, і жодного разу наші команди не програвали. Як буде цього разу?

Історія повторюється

Нинішнього розіграшу «Шериф» у єврокубках стартував під керівництвом Андрія Сосницького. Білоруський фахівець був призначений на посаду головного тренера на початку цього року. Цікаво, що перед цим команду очолював Леонід Кучук, якого, за підсумками минулого року, було визнано найкращим тренером Молдови. Але після того, як за обопільною згодою клуб і тренер вирішили розірвати угоду, «Шериф» очолив помічник Кучука Андрій Сосницький. Новий коуч працює в «Шерифі» з 2008-го. До цього мав трирічний досвід роботи головним тренером. У Білорусі він очолював тренерський штаб брестського «Динамо» і «Славії» в Мозирі. Що цікаво, допомагає Сосницькому в роботі наш співвітчизник Юрій Куліш.

Уже під керівництвом нового тренера відбіркова єврокубкова кампанія чимось нагадала події минулого року. Знову «Шериф» зупинили за крок від групового етапу Ліги чемпіонів. Перегравши «Тирану» з Албанії з загальним рахунком (3:2) та хорватський «Загреб» (2:2, по пенальті пройшов «Шериф»), підопічні Сосницького за сумою двох матчів поступилися швейцарському «Базелю» (0:4).

Продовжилася безвиграшна серія і зі стартом у груповому етапі Ліги Європи, де «Шериф» поступився голландському АЗ — 1:2. Напередодні наступної гри тираспольців спробуємо розібратися, з яким кадровим потенціалом доведеться зіткнутися підопічним Валерія Газзаєва.

Хто є хто

Андрій Сосницький з приходом до керма команди відразу дав зрозуміти, що у грі акцент робитиметься на атаку. Ще в лютому в «Шериф» перейшли 21-річні півзахисники Мілош Адамович з сербського клубу «ОФК» і Марко Джурович з чорногорського ФК «Ловче». Когорту нападників поповнив також 24-річний чорногорець Бачо Ніколич. За словами тренера, всі ці гравці купувалися з метою підсилення атакувальної лінії. «В першу чергу, це Марко Джурович — атакувальний півзахисник, гравець молодіжної збірної Чорногорії. Він сподобався нашому штабу тим, що у нього є спрямованість на ворота, якої нам дуже бракувало. Своєю харизмою він підсилить гру атаки команди. Крайній нападник Бачо Ніколич — правша, атлетичний, агресивний футболіст, любить вести силову боротьбу, створювати тиск на команду суперника, може зіграти як з правого, так і з лівого флангу. Мілош Адамович — півзахисник атакувального плану — харизматичний, гравець із здатністю діяти непередбачувано для суперника, може урізноманітнити середню лінію, створити на полі мобільність» , — ось так Сосницький охарактеризував своїх перших новачків.

Загалом же, «Шериф» грає за схемою 1-4-3-3. Місце у воротах одноосібно заброньоване за Владиславом Стояновим, який незмінно провів за команду всі єврокубкові матчі нинішнього відбору. Що цікаво, цим воротарем свого часу цікавилося київське «Динамо». Тоді ж кіпер молодіжної збірної захищав кольори «Чорноморця-Бургас» і своєю грою зацікавив київських скаутів. Молодий охоронець воріт навіть пройшов п'ятиденний збір з командою. Якщо вірити інформації болгарських ЗМІ, місцевий клуб за свого воротаря хотів отримати 400 тис. євро. Однак у команді Юрія Сьоміна Стоянов так і не з'явився. Альтернатива Стоянову — Дмитро Стажила, котрий з'являється інколи у воротах внутрішнього чемпіонату з відверто слабкими суперниками.

Захист команди асоціюється, в першу чергу, з центральним оборонцем Тархнішвілі. Цей багаторічний капітан команди був визнаним найкращим гравцем клубу за десять років. Єдиним недоліком цього стовпа оборони є вік. Нині Важі 39 років! У парі з Тархнішвілі у центрі захисту всі єврокубкові матчі цієї кампанії відіграв Жозе Надсон. Незвична картина — бразилець у захисті. Але Жозе, котрий перейшов у Тирасполь із «Сан-Паулу» чотири роки тому, став незамінним у Сосницького. Рік тому лівий фланг захисту підсилився екс-гравцем белградського «Партизана» Володимиром Бранковичем. Цей хлопчина вважається одним із найталановитіших лівих оборонців Сербії. Грав за молодіжну збірну своєї країни. Позицією правого оборонця опікується ще один збірник молодіжки (тільки цього разу Боснії і Герцеговини) — Огнєн Враньєш. 20-річного захисника тираспольці на рік з правом викупу орендували в «Црвени Звєзди». Особливою надійністю не відзначається. Саме помилка цього оборонця в перенесеному матчі шостого туру коштувала «Шерифу» трьох очок.

Наостанок скажемо, що безгрішною лінію захисту аж ніяк не назвеш. У кожному єврокубковому матчі цього сезону «Шериф» неодмінно пропускав.

Центр поля контролюють троє опорників. Найчастіше Сосницький обирає їх з чотирьох гравців: Адамовича, Єрохіна, Руамби та Фреда. У чемпіонаті до гри в середній лінії інколи долучається й Артем Хачатуров, але його поява у матчі з «Динамо» малоймовірна.

Незмінне місце в основі має Мілош Адамович, який узимку цього року поповнив лави тираспольського клубу. Попереднім місцем роботи цього опорника був белградський ОФК, де Мілош виступав з капітанською пов'язкою. Має свого бразильця «Шериф» і в центрі поля. Фред Нельсон починав грати у футбол у чемпіонаті «Сан-Паулу», після чого любительський клуб змінив на «Парану». 2009-го Фред поповнив ряди «Шерифа». Закріпитися в основі бразильському новачку так і не вдалося, тому сезон гість із-за океану мусив провести в оренді ФК «Тирасполь». Коли ж закінчилася орендна угода, Фреда повернули в команду і стали залучати до єврокубкових матчів.

В останніх поєдинках коуч дедалі частіше залучає до гри і росіянина, екс-гравця московського «Локомотива» Олександра Єрохіна. Сашко полюбляє підключатися до атак, але порівняно з минулим сезоном його результативність поки залишає бажати кращого. Окремо хотілося б згадати на цій позиції представника Африканського континенту Флорана Руамба. У розпалі відбіркових матчів Ліги чемпіонів уродженець Буркіна-Фасо разом із колегою по команді нападником Бенжаміном Баліма не прибув у зазначений термін до лав команди. Цього разу все, схоже, обійшлося дисциплінарним покаранням, і не більше. Історії на кшталт з Жажа Коельо не повторилося.

Окрім Баліма, якого Сосницький найчастіше використовує в центрі нападу, на цій позиції може зіграти й Джиммі Франса. Бразилець у складі «Шерифа» проводить уже другий сезон. Минулий закінчився для нього з доробком 18 забитих м'ячів у 31 матчі.

Із флангів центральним нападникам допомагають Дьєду та Волков. Сенегалець Андре Дьєду результативністю не відзначається. Починав грати в молодіжних збірних Сенегалу, де в семи зустрічах забив аж один м'яч. За останні три сезони, проведених у «Шерифі», Андре відзначився 11 разів. А ось кого і варто боятися, так це сербського футболіста російського походження Володимира Волкова. Крім бомбардирських і диспетчерських функцій, цього гравця керманич у домашньому матчі з «Базелем» використав на лівому фланзі захисту, бо не знайшов більш гідної заміни. Свого роду універсал уже кілька разів засмучував суперників у єврокубках. Тож флангів «Шерифу» варто остерігатися.

Для «Шерифа» вихід у груповий етап Ліги Європи — це вже досягнення. Але, як і кожна команда, тираспольці прагнуть прогресувати. Минулого сезону команда мала шанси поборотися за вихід з групи, однак не вистачило досвіду. З київським «Динамо» команда Сосницького навряд чи зможе на рівних конкурувати. А ось добряче попсувати нерви, то чому б і ні.


Олександр ТРАВЯНКА, газета «Український футбол»