СТАРОСТЯК: «Когда я играл, судейство было хуже»

Экс-защитник «Шахтера» пообщался с болельщиками в режиме онлайн

СТАРОСТЯК: «Когда я играл, судейство было хуже»
© Михаил Старостяк, фото www.shakhtar.com
Сьогодні в конференц-студії «Донбас Арени» в режимі онлайн з уболівальниками поспілкувався екс-захисник «Шахтаря» Михайло Старостяк. Протягом години ветеран «гірників» відповідав на запитання любителів футболу. 

- Чим для вас, уродженця західних регіонів України, став Донбас і клуб «Шахтар»? Продовжите думку: Донбас - це ... «Шахтар» - це ...
- Я відіграв в Донецьку майже дев'ять сезонів, і це місто стало для мене другою батьківщиною. Так, в «Шахтарі» я зіграв чимало матчів, але ось голів забив мало. Хотілося б, звичайно, більше забити. Пам'ятаю, як тільки приїхав у Донецьк - відразу все сподобалося: місто, інфраструктура клубу, президент ... У клубі все робилося і робиться для футболістів, і це здорово. А Донбас для мене - це найкращий футбольний край і, як я вже сказав, моя друга батьківщина.

- Розкажіть, будь ласка, про місце вашого народження - село Грусятьечі?
- Це невелике село, що розташоване в 60-ти кілометрах від Львова і в 80-ти - від Івано-Франківська, тобто між двома великими містами. Грусятьечі - гарне місце, оточене лісами. Місце дуже красиве. Не можу назвати якихось відомих людей, які там народилися. Можливо, буде нескромно сказано, але я, напевно, один з небагатьох людей з цього села, який чогось досяг.

- Часто відвідує рідні місця?
- По можливості приїжджаю, щоб відвідати своїх батьків. До речі, хочу їм передати великий привіт. Я їх дуже люблю і сумую за ним!

- Селяни на вулиці впізнають, дають якісь поради?
- Звичайно, всі намагаються підтримати, кажуть: «Ми за тебе дуже раді і тобою пишаємося». Природно і поради дають, адже зараз у футболі все розбираються (посміхається).

- У «Сімург» ви грали разом з таким футболістом як Артюх. Знаю, що він з Донецька. Якої ви думки про нього, і які перспективи у нього повернутися і заграти в нашому першості?
- Скажу чесно: Серега - дуже непоганий футболіст, і за час перебування в «Сімург» тільки додав. У тій команді була невелика діаспора українців, і ми намагалися допомагати один одному. Я знаю, що він вже залишив розташування «Сімург». Не сумніваюся, що якщо він знайде собі хорошу команду в Україні, то зможе заграти в ній.

- Помітили принципові відмінності азербайджанського футболу від українського?
- Відрізняється швидкістю і рівнем виконавців. В Азербайджан приїжджають легіонери з тієї ж Бразилії та Аргентини, але їх рівень набагато нижче легіонерів, які грають в Україні. Шість-сім команд мають непогане фінансування, і, думаю, це є причиною того, що чемпіонат в Азербайджані хоч якось тримається. А якщо порівнювати стиль гри, то там дуже люблять атакувати. Коли тільки починав виступу в «Сімург», у нас в команді оборонялися, як правило, лише два-три гравці. Решта атакували і на захист не поверталися. Згодом зник ліміт на легіонерів, і за рахунок іноземців рівень футболу трошки виріс.

- Можете назвати ваш самий пам'ятний матч?
- Так, це гра з «Закарпаттям», в якій ми оформили своє перше чемпіонство. Навколо цієї гри був величезний ажіотаж, а найяскравіші враження прийшли вже після матчу. Ще, звичайно, запам'яталися матчі, вигравши які ми вперше пробилися в груповий етап Ліги чемпіонів.

- У складі «Шахтаря» в чемпіонатах України ви забили один єдиний гол. Пам'ятаєте, як це було?
- Звичайно! Грали вдома з алчевською «Сталлю». Я підключився до атаки, віддав пас у недодачу Сергію Ателькіна, він же в свою чергу в один дотик мені повернув м'яч і вивів мене практично один на один. І я сильним ударом пробив воротаря практично наскрізь.

- Напевно, якось по-особливому відзначали той гол?
- (Сміється) Ой, як відзначав - вже й не пам'ятаю! Просто вже минуло багато часу.

- Чи маєте ви бажання стати тренером «Шахтаря» чи іншого клубу?
- Зараз я переглядаю тренування дітей в Академії «Шахтаря» і з часом, думаю, стану тренером. Звісно, кожен тренер мріє стати біля керма хорошої команди. Раз вже я грав в Донецьку і живу тут, то, звичайно, хотілося б тренувати «Шахтар». Головне - працювати, стати хорошим тренером, а час все розставить на свої місця.

- Тобто, зараз ви проходите стажування в Академії?
- Так, місяць-півтора придивляюся до роботи тренерів, знайомлюся зі схемами гри команд Академії. Хоча, схеми, в принципі, ті ж, що й у головної команди.

- Ще не йде мова про те, тренером якої з команд ви станете?

- Ні, поки я переглядаю чотири групи хлопців - U-14, U-15, U-16, U-17. Згодом директор Академії вже вирішить, з якою з цих груп я буду працювати.

- Уболівальники розповідають, що ви дуже оригінально ставили свій автограф: розписувалися словом «Star». Чому так, а не інакше?
- (Посміхається) Ні-ні, я не відчував себе зіркою. Просто писав англійською шрифтом перші букви свого прізвища. Так вийшло само собою. Коли був молодшим, розписувався інакше - українською мовою ставив свої ініціали. Потім, напевно, щось мене не влаштувало, і розпис вирішив поміняти.

- А зараз автографи часто роздаєте?
- Чесно кажучи, вболівальники не забувають. У магазинах, кіно, на вулиці підходять, беруть автографи.

- Не відмовляєте?
- Звичайно ні! Ми ж граємо для вболівальників.

- Розкажіть історію походження вашого прізвиська - «Сокира»?
- По-моєму, це прізвисько придумав Сергій Кочвар. Просто бувало, що на тренуваннях і в іграх жорстко грав проти суперників. І він одного разу каже: «Ну ти рубішь, як сокирою!». І ось після цього до мене і прилипло прізвисько «Сокира».

- Зізнаюся, дивне прізвисько, якщо врахувати, що ви заробляли не так багато жовтих карток ...
- Так, і, по моєму, навіть жодного разу не був вилучений з поля. Просто треба знати, де і коли можна грубо зіграти проти суперника (посміхається). Адже, наприклад, Гену Зубова суперники часто «ображали» за його дріблінг. Доводилося за нього заступитися, повертати борги тим, хто його ображав ... На тренуваннях для мене не було різниці - друг або не друг. Міг і того ж Гену Зубова гарненько «переїхати». Ну а після тренування спілкувалися, товаришували, як ні в чому не бувало. Образ абсолютно ніяких не було. Це футбол. Іноді, буває, заводів так, що вже не бачиш, хто перед тобою ...

- А ви кому-небудь давали прізвиська?
- Давав, але вже важко пригадати кому саме. Може бути, згадаю пізніше ...

- Спортивну форму підтримуєте?
- Так, намагаюся тримати себе в тонусі, щоб не набрати зайві кілограми. Вважаю, що великий живіт не прикрашає чоловіка. Не знаю як для кого, але для мене це неприйнятно. Намагаюся бігати кроси, щонеділі граю за ветеранів. Цього якраз вистачає для того, щоб тримати себе в тонусі.

- У складі команди ветеранів виступаєте на своїй позиції - правого захисника?
- Ні, зараз перейшов в центр оборони. Кажуть: «Ти молодий, а в центрі треба більше бігати, встигати за швидкими нападниками» (посміхається). Тому цю роботу виконую я. У принципі, виходить. Тим більше, і результат є - «золото» чемпіонату України серед ветеранів і Кубок. Залишилося тільки виграти Суперкубок.

- За кого вболіваєте в Лізі чемпіонів цього сезону?
- Як і багатьом, мені дуже подобається гра «Барселони». Хотів би, щоб вони у фіналі зустрілися з «Манчестер Юнайтед», тому що англійці зараз теж набрали хорошу форму, громлять всіх в чемпіонаті і в Лізі чемпіонів.

- Як починав грати у футбол Миша Старостяк? Адже в селі, напевно, і грати толком ніде було?
- Ну так, у спортивних школах і академіях я не вчився. Кожен день ганяли м'яч, після школи збиралися на сільському стадіоні. А прагнення до великого футболу додав турнір «Шкіряний м'яч», який передбачав ігри на виліт - як вдома, так і на виїзді. Прагнув вдосконалювати свою майстерність, дивився, як грають старші, навчався обведення ... Після 9-го класу вступив до івано-франківський технікум фізичної культури, на спеціалізацію «Футбол». І вже там тренувався і брав участь в турнірах під керівництвом тренерів. І один з наставників порекомендував мене Ігоря Юрченка, який тренував «Прикарпаття». Провів збори з командою і влився в склад. Юрченко використовував мене на позиції опорного півзахисника.

- Чи маєте ви якесь відношення до підготовки Євро-2012 в Донецьку? Ветерани «Шахтаря» задіяні у підготовці до Євро?
- Поки що ніяких пропозицій не було. Може бути ближче до турніру щось буде.

- Що можете сказати про суддівство в українському футболі? Коли ви грали, було таке саме суддівство?
- Коли я грав, суддівство було гірше. Тоді судді намагалися, ніби ненароком, допомогти київському «Динамо». Зараз суддівство змінилося в кращий бік.

- А в Росії були подібні проблеми із суддівством?

- За час мого виступу в «Шинник» таких явних скандальних матчів не було. Може бути, якісь переваги і мали місце, але щоб в наглую «вбивати» суддівством команду - такого не було.

- Ви залишили «Шинник» зі скандалом. Що ж насправді відбулося?

- У перший рік мого перебування в Ярославлі тренер був всіма задоволений. Але з часом він став погано ставитися до вікових футболістів. Не знаю, чому, але почав потихеньку різними способами прибирати їх з команди ...

- У свій час для мене ви були одним з кращих українських правофлангових захисників. Зараз для збірної України це одна з найбільш проблемних позицій на футбольному полі. Кого б ви порадили награти на цій позиції? Чи може це бути Артем Федецький, який зараз в «Карпатах» дуже навіть непогано грає?
- Так, Федецький останнім часом дійсно помітно додав. Якщо він буде продовжувати в тому ж дусі, то напевно Маркевич його запросить в збірну.

- Судячи із зовнішнього вигляду, ви - стильний чоловік. Слідкуйте за модою?
- Раніше стежив менше, тому що моїм гардеробом займалася дружина, а я ж був для цього занадто зайнятий. А зараз за модою дійсно стежу.

- До речі, ми пам'ятаємо вас з короткою стрижкою. Чому ви вирішили змінити зачіску і з чиєї подачі?
- Та вже й не пам'ятаю. Напевно, порадила дружина. Але коли змінив зачіску і приїхав в розташування збірної - отримав травму. Після цього вирішив, що мені більше йдуть довге волосся (посміхається).

- Багато футболістів займаються колекціонуванням чого-небудь. Може бути, у вас є якесь незвичайне захоплення?

- Так, я колекціоную пивні келихи. Зараз у мене їх вже більше 50-ти. А перший експонат для колекції привіз з Чехії, куди їздив у складі збірної. З цього все й почалося.

- Чи є такий вчинок на футбольному полі, який би ви хотіли забути?
- Мабуть, я занадто часто сперечався з суддями і недобрі слова про них говорив. Ось про це шкодую. Буває, зустрічаємося з ними, зовсім по-іншому спілкуємося, і вони кажуть: «А ось пам'ятаєш, як ти на мене кричав?».

- Але вони не ображаються?

- Ні, адже зрозуміло ж, що це все було сказано в запалі боротьби.

- Любош Міхел запропонував внести зміни у футбольні правила і збільшити ворота. А що б ви змінили?
- Ні, я б залишив все як є. Зараз у футболі все гармонійно. А якщо, припустимо, збільшити ворота, то воротарі будуть скаржитися.

- Хто на вашу думку є кращим гравцем «Шахтаря»?
- Мені імпонує гра Даріо Срни.

- Ви з ним спілкуєтеся?

- Так, звичайно.

- Він вам імпонує тому, що виступає на вашій позиції?
- Не тільки. Він заводить команду, виконує дуже великий обсяг роботи, забиває голи. Тому я вважаю його найкращим.

- У ваш час перебування футболістом «Шахтар» грав трохи за іншою схемою. На вас було покладено виключно оборонні функції?
- Так, і тренери на установках навіть говорили Гене Зубова, щоб він повертався тільки до центру поля. За центром вже була моя територія.

- А в «Шиннику» або «Сімургу» вам не доводилося повністю закривати правий фланг?
- Ні, в «Шиннику» ми також грали за схемою 4-4-2, а в «Сімург» так взагалі - з ліберо. Азербайджанців важко було навчити грати в лінію, так що доводилося грати з останнім захисником, який страхував партнерів.

- Ви вмієте співати?
- Звичайно.

- А гімн «Шахтаря» співаєте?
- Буває, особливо перед матчами на стадіоні.

- А танцювати любите?

- Так, звичайно.

- Є думка, що в українському футболі є дефіцит доморощених висококласних нападаючих. Ви з цим згодні?
- Так, така проблема дійсно існує. Адже в кращих командах України в нападі грають в основному іноземці. З іншого боку, зараз тренери Академії «Шахтаря» нарікають на дефіцит захисників. Зате хороших нападників - хоч відбавляй (сміється)! Думаю, з часом вони підростуть і стануть підмогою для збірної.

- Ви пограли в різних командах. Вболівальники який з них найбільш агресивні?
- В Азербайджані на стадіоні був такий тунель, в якому не було світла. І місцеві хлопці розповідали, що після невдалих ігор у той тунель краще було не заходити. Били!

- А куди ж дивилася охорона?
- (Сміється) Так охорона і била!

- Михайле, як ви вважаєте, чого не вистачило «Шахтарю» у протистоянні з «Фулхемом»?
- Мало було флангової гри. Гравці якось згрупувалися, всі хотіли пробитися через центральну вісь. Та й поле було не дуже гарної якості. На таких полях добре руйнувати, ніж в основному і займався «Фулхем».

- Ви на полі часто використовували нецензурні вирази?
- Бувало. Потім картав себе за це, усвідомлюючи, що ті вирази чули вболівальники.

- Часто зустрічаєтесь зі своїми колишніми партнерами по команді?
- Так, по-перше, практично кожної неділі ми з багатьма з них граємо разом у складі команди ветеранів. Та й просто так іноді збираємося, наприклад, на свята.

- Футболісти часто є хресними батьками дітей своїх товаришів по команді. Ви з ким-то поріднилися в цьому плані?
- Так, хрестив молодшого сина Андрія Нікітіна. Думаю, мене можна назвати хорошим хресним татом.

- Чи траплялися з вами якісь курйози на футбольному полі?

- Так, одного разу грали вдома з тернопільською «Нивою». Потрібна була лише перемога, але ніяк не могли розпечатати ворота суперника. І в одному з епізодів нападник тернопільців, вирішивши потягнути час, впав у центрі поля і не хотів вставати. Так вибіг з воріт Діма Шутков і, звертаючись до мене, каже: «Допоможи!». Взяли гравця за руки і ноги, і винесли з поля. Суддя, правда, показав Дімі жовту картку ...

- Вболівальників якої країни ви вважаєте найбільш агресивними?
- Дуже агресивні вболівальники в Азербайджані! А ще - в Англії.

- А  найлояльніші?
- Напевно, в Україні.

- Як ви реагуєте на те, що в «Шахтарі» одні бразилійці? Чи не вважаєте ви що Кубок УЄФА виграла міні-збірна Бразилії а не гравці України?
- Якщо бразильці сильніше тих гравців, які в даний момент є в команді, значить вони повинні грати. Це нормальне явище. Тим більше, що вони підходять до тієї схеми, яку проповідує тренер.

- Стадіон у рідному селі ще «живий»?
- Так, там навіть з часом ще один побудували! Правда, кажуть, і в моєму селі молодь зараз менше захоплюється футболом, ніж раніше.

- Скажіть, кого ви вважаєте кращим футболістом світу (зараз і раніше)?
- Зараз кращий - Леонель Мессі. По-моєму, це очевидно. На жаль, гру в виконанні Пеле я не бачив, тому раніше, на мою думку, кращим був Марадона. Хоча, зізнаюся, моїм кумиром був Чівадзе.

- У вас збереглися відеозаписи з вашими виступами? Часто їх переглядаєте?
- Збереглися, правда далеко не всі матчі. Переглядаю дуже рідко.

- Все-таки, які почуття відчуваєте, коли дивитеся гри зі своєю участю? Може бути, почуття ностальгії?
- Швидше, почуття гордості. Хоча, звичайно, і ностальгії теж. Хотілося б, звичайно, зіграти на такому стадіоні як «Донбас Арена». Все ж таки рано я закінчив з футболом (сміється)!

- На ваш погляд, Григорій Суркіс повинен бути президентом ФФУ?
- Не знаю, не вникав у ці справи.

- З яким суперником ви нервували найбільше на полі, не беручи до уваги київське «Динамо»?
- Швидше за все, коли грали в єврокубках. А особливо, коли вийшли до групового турніру Ліги чемпіонів. Намагалися показати, що ми - теж непогана команда хорошого рівня. Звичайно, нервували, коли програли «Арсеналу» в Лондоні.

- Як ви психологічно переживали поразки?
- Як кажуть, професіонал повинен про це забувати. Хоча, звичайно, було важко. Приходиш додому, прокручуєш в голові все невдалі моменти ...

- І багато у вас часу йшло на психологічну адаптацію?
- Ні, як правило - одна ніч.

- Привіт, Михайле! Спасибі що ти в Донецьку!
- І вам спасибі! Бажаю всім здоров'я, щастя та любові!
Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности