Під мікроскопом: Гран Прі Китаю

Завдяки примхам погоди етап у Шанхаї дійсно став випробуванням для його учасників та організаторів, та сама гонка від цього тільки виграла. Ні для кого не секрет, що коли умови на трасі міняються з мокрих на сухі або навпаки, майстерність пілотів виходить на перше місце так само як напрочуд важливим стає уміння вчасно «перевзутися».

 

 

Китайський уїк-енд додатково дав ще кілька відповідей щодо розкладу сил в пелотоні – Ред Булл хоч і відстає від Мерседес і Феррарі, але опинившись на трасі попереду може стати нездоланним бар’єром. Таким, наприклад, як став Ріккардо для Ряйкконена. Крім того ще більше сплуталися карти у другій половині пелотону. Якщо Вільямс у Мельбурні однозначно була швидшою за всіх своїх конкурентів, то на прохолодній трасі команда з Гроув свою швидкість десь загубила. На тлі відмінного результату Сайнса і цілком непоганого Магнуссена та обох гонщиків Форс Індії картина у боротьбі за 4-6 місця в Кубку конструкторів поки що має хаотичні мазки. Так само минулий етап ще раз нагадав усім про стару добру істину – пройдений кілометраж на передсезонних тестах має одне з найважливіших значень. Алонсо знову виступив у ролі одного з епічних героїв, тримаючись у топ-10 доти, доки машина не зламалася. Іспанець, який останнім часом часто дозволяє собі говорити саме те, що думає насправді, не став лукавити і відверто зізнався, що своїми сходами на обох стартових Гран Прі команда зобов’язана саме маленькій дистанції, пройденій на барселонських тестах.

 

Погода відіграла ключову роль і у шинній тактиці – якби не старт на проміжних шинах і ранній перехід на сліки більшості пілотів, швидше за все у гонці ми б побачили лише один піт-стоп, як наприклад це зробив Сайнс. Іспанець разом із Хемілтоном, Ферстаппеном, Феттелем, Алонсо і Магнуссеном реально видав чудову гонку і, будьмо відвертими, приїхав з найкращим із можливих для Торо Россо результатів. Хоча після першого кола здавалося, що Карлосу краще буде забути цей етап якомога швидше, але ж дві появи машини безпеки разом із переходом усіх інших пілотів на сліки дозволили йому швидко піднятися у першу десятку. Думаю, після такої гонки не варто дивуватися черговим чуткам про те, що Сайнс є одним із пілотів, якого Феррарі може запросити на місце Кімі. Щоправда такі чутки водночас переслідують й іншу мету – збадьорити Ряйкконена та змусити його показувати кращі результати, а не втрачати очки майже на рівному місці, плентаючись пів гонки позаду Ред Булл Ріккардо без жодної реальної атаки.

 

Льюіс Хемілтон безперечно став би головним героєм гонки, якби не вражаючий прорив Ферстаппена, але навіть і без цього британець просто ідеально провів найголовніші сесії вихідних. Настільки, що запросто складається враження, ніби  Великий шолом він здобув дуже легко, хоча насправді це не так. Все ж таки Китай показав, що Феррарі треба ще дуже добре треба попрацювати над кваліфікаційною швидкістю інакше є ризик не дотягнутися до Хемілтона на гоночній дистанції.

 

Здавалося, давно минули ті часи, коли пілот Ред Булл – Феттель або Веббер – стартуючи в останній чверті пелотону міг опинитися на подіумі. Зрештою так само не дивно чому вболівальники назвали саме Ферстаппена гонщиком дня – піднятися на 13 позицій (з 16-ї на 3-тю) по-справжньому неабияке досягнення. Причому пів справи Макс зробив на першому ж колі, відігравши дев’ять місць:

 

 

При цьому є один невеликий змазаний штрих на чудовому гоночному полотні, написаному голландцем. Мова йде про скарги Ферстаппена на Грожана наприкінці гонки, коли Макса наздогнав і почав пресингувати Ріккардо. Голландець один із дуже небагатьох пілотів, які на трасі доводять більше ділом, ніж словом, тож скаржитися на Ромена, який хоч і був неподалік, але при цьому недостатньо близько, було як мінімум дивно, особливо якщо під’їхати ближче пілот Ред Булл елементарно не міг. Зрештою стюарди нічого кримінального у діях француза не побачили.

 

До речі, кількох схвальних відгуків заслуговують саме представники гоночної Феміди: дещо дивна позиція Феттеля на старті (трохи лівіше від бічних ліній), зіткнення Переса з Строллом на першому колі, обгони Хюлькенбергом Грожана й Ерікссона під жовтими прапорами – ніщо не втекло від уваги стюардів, які в свою чергу дійсно стали більш поміркованими. У випадку з Себастьяном вийшло так, що чинні правила він не порушив, бо позицію відносно стартової лінії зберіг, а щодо того наскільки вбік можна зміщатися нічого не сказано. Стролл більшою мірою винен сам, адже спочатку залишив для Переса місце в повороті, але потім вирішив «закрити хвіртку». В принципі канадець себе покарав сам, тож будь-який додатковий штраф виглядав би знущальницьки. Ну а з Ніко все ще простіше – два грубих порушення, мотиви яких складно пояснити. Поки що, після зміни власників стюарди діють більш зрозуміло і дають пілотам самим з’ясовувати справи на трасі. І це однозначно добре.

 

Якщо в гонці були свої герої, то були і невдахи найбільшими з яких стали Боттас, Хюлькенберг і Джовінацці. Маючи одну з чотирьох найкращих машин пелотону примудритися знайти розворот при прогріві шин в режимі машини безпеки і фінішувати лише шостим – це зовсім не те, заради чого «срібні стріли» доклали чималих зусиль аби підписати Валттері, тим паче що цього року боротьба за Кубок конструкторів обіцяє стати вкрай гарячою. На додачу до цього ще й інженер за звичкою по радіо свого пілота назвав Ніко. Інший Ніко, той що Хюлькенберг, примудрився по-справжньому здивувати – два штрафи за обгони під жовтими прапорами у режимі автомобіля безпеки – це безумовно викликає чимало питань до гонщика, покликаного стати лідером оновленої Рено. Тим паче, що на Палмера надій, схоже небагато. Історія заміни Верляйна на Джовінацці одразу викликала чимало питань і здається, що після Шанхаю Паскаль може не перейматися. Розбити машину двічі за два дні – це надмірна  розкіш, особливо для пілотів небагатих команд, для яких повноцінне відновлення техніки влітає у копієчку. Тож якщо після Мельбурна Антоніо хвалили за якісний виступ, то про Китай йому, як і Боттасу з Хюлькенбергом варто якомога швидше забути.

 

Непостійна рубрика огляду «обгін гонки», на відміну від австралійського етапу, має  дуже непоганий вибір, який все ж таки варто зупинити на боротьбі Феттеля з Ріккардо:

 

 

Даніелю слід віддати належне за намагання вчепитися міцною хваткою за колишнього напарника і не віддати позицію. Проте, так само необхідно похвалити і Себастьяна – німець нагадав усім, що не просто так є чотириразовим чемпіоном, і що яскраві гонки у його виконанні це не тільки перемоги завдяки помилкам опонентів з шинною тактикою.

 

І наостанок цифра етапу – що таке одна тисячна секунди? Саме стільки у кваліфікації відділило Боттаса від Феттеля і старту з першого ряду. За словами Тото Вольффа, на шанхайській трасі одна тисячна – це 5,9 сантиметрів.

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ