Вундеркінди та Фелпс

Другий день фіналів в «Акватік центрі» Ріо став логічним продовженням заспіву дня першого, упродовж якого було встановлено три світових рекорди. У другий день було рівно так само. 

А так хотілося, щоб була українка 

Перший же фінал – жіночий на 100 метрів батерфляєм - став рекордним. Шведка Сара Сьострьом виграла цю дистанцію, перевершивши своє ж світове досягнення дворічної давності на 16 сотих. Одразу за нею фінішувала 16- річна «вундер-кіндер» з Канади з українським прізвищем – Пенні Олексяк. У цієї милої дівчинки все вийшло так само, як і у  старшої  шведки – вона теж встановила світовий рекорд, але  для юніорів,  який і до цього належав їй. 

Стрибок з дитячого у дорослий спорт у Пенні вийшов просто нереальний: ще вчора дівчинка одну за одною брала медалі на юніорському чемпіонаті світу, а сьогодні вона вже двічі медалістка Олімпійських Ігор! Днем раніше Пенні здобула «бронзу» у складі жіночої естафети 4 по 100 м вільним стилем.

Прочитавши в інформаційному буклеті, що Олексяк має українські корені, ваш кореспондент, натхненний цим фактом, поспішив привітати, як видавалося,  представницю діаспори. Однак тут мене чекало маленьке розчарування – Пенні сказала, що її рід походить з Польщі, а не з України. Однак привітання радо прийняла, а взагалі видно було, що емоції її переповнюють – дитя ледь не плакало:

- Я просто не можу це все  осягнути  і описати. Це просто неймовірні відчуття. Чесно кажучи, я не очікувала, що мені це вдасться, але це прийшло до мене і це неймовірно!  Емоції ось-ось захлеснуть мене! 

- Невже ви не розраховували на медаль, адже у вас були чудові результати? 
- Зовсім ні, ми просто намагалися додавати в показниках до кінця сезону і ось воно, врешті,  проявилося.  Однак про медаль я навіть не мріяла. 

- На половині дистанції ви були третьою. Чи ви розуміли це і намагалися додати у швидкості?

- Ні, я цього не відчувала,  я просто  бачила Сару попереду себе і намагалася з усіх сил її дістати.

«Торпеда» на ім’я Кейті

Можна не сумніватися, що з таким талантом і завзяттям, Пенелопа  вже незабаром  буде лідером у цій програмі змагань. Зрештою, така унікальна юнь для плавання аж ніяк не рідкість. 4 роки тому американка Кейті Ледецьки, яку в англомовному світі називають просто Ледекі, шокувала світ у віці 15 років. На 800 метрах вона лідирувала всю дистанцію від старту до фінішу.  У Ріо-2016  Кейті вже була беззаперечним  фаворитом, що більш, ніж яскраво продемонструвала вчора ввечері на дистанції вдвічі коротшій за тріумфальну лондонську – 400 метрів вільним стилем. 

Суперником американки чеського походження були не інші плавчині, а час. На половині дистанції Ледекі випереджала графік світового рекорду на 1,19 секунди, за 50 метрів до фінішу вже на 1,53. А перевершила світове досягнення майже на 2 секунди - 3:56,46  проти 3:58,37. Безпосередня Ледекі у «мікс-зоні» сяяла, наче сонечко: «Проплисти 400 метрів за 3:56 це - чисте щастя. Я віддала стільки сил упродовж всієї дистанції, що останнє коло пливла просто, наче поп-музику слухала,  – жартувала 19-річна білявка. 

Слава Її Величності 

Якщо Ледекі у свої 19 років здобула «золото» вже на другій Олімпіаді поспіль, то 21-річний британець Адам Піті став відкриття Ігор. Можна сказати, що високого результату від нього очікували, адже вперше дебютант гучно заявив про себе торік на чемпіонаті світу, коли забрав два «золота» у брасі на 50 і 100 метрів. Але те, що він відбере олімпійську корону  на 100 метрів брасом у чемпіона Лондона-2012 Камерона  ван дер Бурга з Південної Африки з такою впевненістю, наче цей його корона по праву, навряд чи хтось міг передбачити.

Піті почав «чавити» конкурентів ще у попередньому запливі, побивши  рекорд ван дер Бурга, а у фіналі лише підтвердив свої чемпіонські амбіції,  перевершивши своє ж світове досягнення вчорашньої давності на 42 сотих.

Британські журналісти гуртом відзначали, як змужнів цей хлопець за останній рік. А сам він відповідав усім вимогам монархічної поважності. На подіумі стояв випнувши груди, наче офіцер Армії ЇЇ Величності, про яку не забув сказати в інтерв’ю після переможного фінішу:  

«Мене надихнули книга про Мохамеда Алі і його перші Ігри. Я здобув медаль  для Королеви, Королівської сім‘ї і всіх британців. Я зробив все. Прапори країн Об’єднаного Королівства  презентують щось справді  важливе. Я змагався за найкращі країни у світі». 

Так може сказати лише вірний підданий Її Величності. Щоправда, і традиційний британський гумор теж присутній: «Мені здається, що вся команда Великої Британії спить зараз в Олімпійському селищі, а коли  вони прокинуться, до них припливе золото». 

Я – Легенда 

Десерт вечора в «Акватік центрі» - чоловіча естафета і повернення Легенди на Олімпіаду. Майкл Фелпс вийшов до басейну у великих навушниках, одягнутих, звісно, поверх плавальної шапочки. Як він потім скаже, це через те, що у залі було так гамірно, що себе не почути, не те, що партнерів по команді. Фелпс плив на другому етапі і саме він вивів свою команду на першу позицію, адже до того  почергово лідирували, то Бразилія (на перших 50 метрах), то Франція. А після Фелпса перше місце американці вже не відпустили. 

Таким чином Легенда Майкл став уже 19-разовим олімпійським чемпіоном! Ця цифра видається просто неймовірною. Після фінішу Фелпс зізнався, що, стоячи на стартовій тумбі, думав, що його серце от-от вибухне, настільки був збуджений. 

А вже на нагородженні плакали його молоді партнери, для двох з яких це «золото» Олімпіади стало першим в історії. І для них у Фелпса була порада: «Я казав - їм не стримуйте емоцій. Це нормально часом так поплакати як старі чуваки!»

Фелпс повернувся, а почуття гумору нікуди й не зникало! Без його харизми зовсім не факт, що молоде покоління так впевнено виграло командне змагання. Однак, певно, все ж таки треба передати символічну естафету молоді безповоротно, хоча… На прес-конференції до початку Ігор Майкл казав, не стримуючи сміху, що це потенційно останні для нього Ігри. Тому хто його знає…

Олександр ГЛИВИНСЬКИЙ

Фото Володимир МУЛА, Getty Images