Пекін: хмарочоси, смог і бізнес

«Ми збираємо усмішки дітей з кожного куточка світу, з різним кольором шкіри, які представляють різноманітні раси та народи, - привідкрив завісу таємниці китайський кінорежисер-постановник церемоній відкриття та закриття Ігор Чжан Імоу. – Ми покажемо ці усмішки відразу після художньої програми, вони стануть ілюстрацією до гасла пекінської Олімпіади – «Один світ – одна мрія».

Мрії стають реальністю… за великі гроші
Китайці, як ніхто інший, вміють мріяти. Їхні мрії грандіозні, як хмарочоси, що зі швидкістю світла зростають на кожному незабудованому клаптику землі: ультрамодерні споруди повинні здивувати туристів. Їх під час Олімпіади очікують понад 600 тисяч.

«Олімпійські ігри – це хороша можливість для Китаю за кілька днів відразу всьому світові показати свої можливості», - переконаний ректор Національного університету фізичного виховання і спорту професор Володимир Платонов. Три роки тому, повернувшись зі столиці Піднебесної, він не міг приховати здивування від побаченого. – У західному світі і до сьогодні Китай асоціюють з площею Тяньаньмень чи культурною революцією. Але того, що відбувається у Піднебесній протягом останніх 20-ти років, не можна було уявити собі навіть у найоптимістичнішому для китайців сні. Ця країна розвивається такими темпами, як жодна інша у світі. На підготовку до Олімпійських ігор вони запланували 23 млрд. доларів (за ці роки сума зросла більш ніж удвічі – за станом на сьогодні на розвиток олімпійської інфраструктури лідери Китаю залучили близько 50 млрд. доларів. – О.С.). Тобто вони будують таке, чого ще ніхто не будував навіть теоретично. Для порівняння, Сеул на Ігри-1988 зі всією інфраструктурою витратив лише 3,2 млрд. доларів. Китайці, як тільки вибороли право приймати у себе Олімпіаду, шаленими темпами почали розбудовувати свою столицю, прокладати автомагістралі, зводити порти тощо».

Хмари розведуть руками
Але дивовижні споруди, які обіцяють забезпечити комфорт та вберегти від пекла «футянь» - спеки й високої вологості, - це ніщо порівняно з озброєною йодистим сріблом спецслужбою, головним завданням якої є охорона синього неба від підступних хмар. Як тільки хоч найменша хмаринка наблизиться до Пекіна, її атакуватимуть із зенітних установок. Метод «озброєного» втручання у плани природи у Китаї практикується ще здавна – у сільському господарстві. Однак розстрілювати хмари над містом у серпні наступного року будуть вперше.

Китайський уряд урочисто пообіцяв не тільки «хмари розвести руками», а й на час Олімпіади позбутися смогу. Дим вугільних заводів, пил та пісок – вітання від пустелі Гобі, та вихлопи авто (у Пекіні близько 3 млн. бензиножерів отруюють життя місцевим жителям) – ось повний джентльменський набір столичної атмосфери. Хоча мерія Пекіна пообіцяла призупинити роботу всіх заводів, що у роботі використовують вугілля, забезпечити місто екологічно чистим транспортом і зменшити кількість автомобілів на автострадах міста, американці заявили, що їхні спортсмени не дихатимуть шкідливими міазмами. Делегація США під час Ігор мешкатиме у… Сеулі (Південна Корея). А до Пекіна атлетів привозитимуть лише на час змагань.

Кожному – по мурашці
Щоб полегшити іноземцям візит до Китаю, меню китайських ресторанів – близько 3 тис. назв оригінальних страв – вирішили перекласти англійською мовою. При цьому більшість страв перекладатимуть не дослівно – щоб туристи довго не гадали, що таке, наприклад, «бурштинові горішки». Переклад же відображатиме істинний характер їжі – «горіхи у меді». Лише деякі назви традиційних страв, аби чужинці змогли сповна відчути національний колорит, експерти пропонують залишити без змін. Так, макарони, прикрашені дрібними шматочками фаршу, називатимуться «мурахи, що повзуть по дереву».

За півтора року до початку Ігор китайців почали навчати хороших манер. Кришталева мрія організаторів – відівчити пекінців плювати на вулиці. Можливість залишити після себе слід на тротуарі коштуватиме недешево – 45 юанів (6 доларів), що для більшості китайців вважається недозволеною розкішшю.

Олімпіада маленьких рабів?
Принцип «золотої середини», який заповів своїм нащадкам Кунг Фу Цзи (у нас він просто Конфуцій), сьогоднішнє покоління відверто ігнорує і дотримується іншої букви морального закону – «все або нічого». За кількасот метрів від розкішних будинків та дорогих ресторанів, де проводять дозвілля місцеві бонзи, туляться напіврозвалені халупи – там щодня борються за виживання. Шукати кращого життя у Китаї небезпечно. Потенційний роботодавець – зазвичай власник цегляного заводу чи вугільної штольні – може в один день перетворити найманця на раба. Від викрадання та примусових робіт не застраховані навіть діти: маленькі раби, яких місцева поліція змогла знайти і повернути батькам, обпалювали цеглу у… шкільній формі. У світі подейкують, що діти не лише руками гарячі цеглини носили, а й тими ж руками виготовляли сувеніри з олімпійською символікою.

Не дивно, що окремі можновладці відразу кількох країн менш ніж за рік до початку Ігор закликали до бойкоту Олімпіади. Порушенням прав людини, а також підтримкою Пекіном режимів у Бірмі, Судані та КНДР аргументувала свій протест проти Ігор американська конгресмен-республіканка Дана Рорбакер. За допомогою бойкоту Олімпіади довести уряду Китаю, що порушувати права людини у цивілізованому світі неприпустимо, прагнув й віце-спікер Європарламенту британець Едвард Макміллан Скотт. У Франції на цю тему неодноразово висловлювалась колишній кандидат у президенти від соціалістів Сеголен Руаяль. Проти проведення Олімпіади в Пекіні виступили близько 10 тисяч індійських жителів Тибету. Ці вимоги не так давно підтримав актор і палкий буддист Річард Гір, який обіймає посаду президента кампанії щодо захисту прав жителів Тибету. Він також закликає бойкотувати Ігри.

Однак голова Британської олімпійської асоціації Саймон Клегг запевнив, що команда Туманного Альбіону у повному складі прибуде змагатися до Пекіна. Руаяль не може керувати парадом, оскільки главою держави став її політичний опонент Ніколя Саркозі. А долю участі в Олімпіаді американської делегації вирішили… рекламодавці. Представники компанії «Найк» заявили, що Ігри – це колосальний бізнес, на якому спонсори команд заробляють мільйони.

При цьому управлінці мільярдами душ китайського населення переконали Міжнародний олімпійський комітет у тому, що більше жодного нарікання на Китай вони не почують. І майже виконали свою обіцянку – відправили 29 надто правдолюбних репортерів до в’язниці. Нарікати на Китай стало нікому…

Талісманами Ігор-2008 стали п’ятеро друзів, які символізують п’ять олімпійських кілець, ідею дружби дітей усього світу та втілюють природні здібності чотирьох найпопулярніших у Китаї тварин: Бейбей – риби, Цзінцзін – панди, Іньін – тибетської антилопи, Ніні – ластівки, а також Хуаньхуань – Олімпійського вогню. Якщо поєднати імена п’яти друзів, то вийде фраза, що в перекладі з китайської означає «Пекін вітає вас».

Емблема ігор ХХІХ Олімпіади називається «Пекін, що танцює». Вона є символом ідеального спортсмена, а також довіри та обіцянки, що Пекін творить дива заради об’єднання всього людства на землі. Фігурка «Пекіна, що танцює» виникла під впливом традиційного мистецтва каліграфії і є модифікованим останнім ієрогліфом у слові Пекін.

Олена САДОВНИК

Високий замок