Формула 1. Гран При Испании: Мальдонадо победил!

Всім давно відомо, що саме перед гонкою в Іспанії, яка традиційно відкриває європейську частину чемпіонату, команди роблять перші серйозні оновлення машин. Не могло бути винятків і цього року. Вже результати кваліфікації свідчили про те, що баланс сил знову змінився: Мальдонадо другий, а Алонсо третій – це те, що ще місяць тому могло вийти за невдалий жарт уже в Барселоні стало реальністю. Кваліфікаційна перемога Хемілтона виявилася пірровою, адже Льюіса стюарди виключили з протоколу через недостатню кількість пального в баках. Отже перший ряд стартового поля опинився в розпорядженні Пастора та Фернандо, а чемпіону 2008 року довелося стартувати останнім.

Ще до початку кваліфікації команди збиралися зробити в гонці ставку на шини Hard, які на абразивному асфальті Каталонії виглядали краще і зношувалися не так швидко як м’які. Але погода і тут вирішила додати головного болю гоночним інженерам – температура повітря знизилася і вже не можна було однозначно стверджувати які шини будуть краще себе поводити. Як не дивно, але усі 24 пілоти на старт гонки вирушили на комплектах Soft (якщо перша шістка за результатами кваліфікації просто не мала права нічого міняти, то решта 18 пілотів могли, але також для старту обрали м’який комплект).

Старт в Барселоні завжди цікавий: минулого року, наприклад, Алонсо зумів вийти в лідери з четвертої позиції, на це раз завдання іспанця було значно простішим і він, використавши весь заряд свого KERS, таки очолив пелотон. Кімі Ряйкконен обігнав напарника і став третім, а ще пізніше протягом першого кола і Росберг зумів обігнати Грожана. Дві позиції виграв Шумахер, жодної Феттель та Кобаясі. Серхіо Пересу найбільше не пощастило – мексиканець отримав прокол колеса в районі 2-го повороту, змушений був одразу ж їхати на піт-стоп і відкотився у хвіст. А Льюіс Хемілтон тим часом за перше коло перемістився на 20-те місце і поступово почав прорив нагору.

Лідерство Алонсо не було надто впевненим – за перші п’ять кіл іспанець відірвався від Мальдонадо лише на 1,3 сек. і відрив у межах +1,3 – +1,6 сек. тримався до першого піт-стопу Фернандо. Відкрили хвилю замін коліс гонщики Red Bull: спочатку на 7-му колі Веббер, а на наступному Феттель. Поступово на піт-лейн почали з’являтися й інші – Кобаясі (9-те коло), Росберг, Баттон і Ді Реста (10-те), Алонсо, Грожан, шумах ер, Вернь, Масса, Петров і Хюлькенберг (11-те), а завершили на 12-му Мальднадо, Ряйкконен і Ріккардо.

Серед лідерів гонки статус-кво зберігся, але частина пілотів від самого початку їхала з дещо відмінною тактикою і це плутало карти іншим. Так, Грожан, атакуючи Сенну в першому повороті, втратив частину аеродинамічних елементів машини, хоча і зумів випередити бразильця.

А вже колом пізніше сталася єдина в гонці аварія – Міхаель Шумахер намагаючись за допомогою DRS обігнати все того ж Сенну наприкінці прямої в’їжджає в зад Williams. Для семиразового чемпіона гонка на цьому завершилася одразу ж в гравії, а от Бруно ще намагався дотягти до боксів, але також змушений був припинити гонку. У своїх коментарях даного інциденту кожен з пілотів звинуватив іншого, а Міхаель згарячу ще знаходячись в боліді назвав опонента «ідіотом». Стюарди вирішили розглянути даний епізод уже по завершенню гонки, вислухавши свідчення обох сторін. Що заслуговує на особливу увагу, так це те, що Шумахер за перші п’ять гонок зібрав різноманітні проблеми, які тільки можуть бути: поламка техніки, помилка власних механіків, розворот внаслідок дій іншого пілота, а от тепер він сам в’їхав у свого опонента. Чверть сезону вже позаду, а як по-справжньому може їхати Міхаель не знає ніхто…

Льюісу Хемілтону команда обрала тактику двох піт-стопів, а з цього випливало, що британець повинен затягувати свої гоночні відрізки. Так і сталося – перший візит до механіків він зробив тільки на 15-му колі, коли зумів за рахунок обгонів та зупинок інших пілотів піднятися на четверте місце!

Другий гоночний відрізок лідери проїхали достатньо спокійно: Алонсо випереджав Мальдонадо на 3 сек., а Ряйконена на 7. Але через п’ять кіл ситуація почала мінятися – Пастор вже поступово наближався до іспанця, а Кімі відставав від обох. Але всі ці відриви не були занадто великими – венесуелець за 10 кіл відіграв близько 2 сек., а фін за той самий час програв стільки ж.

Обганяти на прямій за допомогою DRS було з одного боку непросто (відставання у 0,5 сек. не вистачало для того щоб випередити суперників), а з іншого, коли відстань між болідами була мінімальною – шансів відстояти позицію у гонщика, який був попереду, просто не було. В такий спосіб, наприклад, Грожан обігнав Росберга на 15-му колі, вийшов на 4-те місце, на якому й завершив гонку.

Другі заїзди в бокси серед лідерів розпочав Росберг, який відправився на піт-лейн на 23-му колі, до механіків поступово поїхали й інші, на 25-му – Мальдонадо, на 26-му – Баттон, на 27-му – Алонсо, Грожан і Кобаясі, на 29-му Ряйкконен і Феттель.

Саме другий піт-стоп і став (як виявилося пізніше) вирішальним: Мальдонадо після виїзду з боксів їхав «на всі гроші», а от Алонсо мало того, що їхав повільніше, так ще й застряг у трафіку з колових. Два зайвих кола на зношеній гумі далися взнаки – в гонку Фернандо повернувся позаду Пастора. Тактична помилка Скудерії могла б стати перевагою у тому випадку, якщо наприкінці гонки Фернандо на менш зношених шинах зміг би наздогнати Williams.

Вкотре вболівальників порадувала своєю дуеллю пара Масса – Хемілтон, британець, наздогнавши Феліпе, кілька разів намагався здійснити обгін, але бразилець жорстко захистив позицію. Але пізніше штраф за недостатньо скинуту швидкість на прямій під час дії режиму жовтих прапорів отримали Масса і Феттель, які змушені були здійснити «преміальний» проїзд через бокси. Аналогічне покарання отримав і Шарль Пік, але за те, що ігнорував сині прапори, коли його наздогнав Алонсо.

Третій відрізок тріо лідерів пройшло з такою тенденцією: Мальдонадо спочатку наростив відрив до 7 сек., але потім Фернандо скоротив його до 4,2 сек. Ряйкконен відставав ще більше і по суті з боротьби за перемогу випав, але взяв активну участь у протиборстві двох лідерів. Коли на свій останній піт-стоп з’їздили і Пастор, і Фернандо Кімі все ще залишався на трасі, очоливши гонку. Мальдонадо швидко наздогнав фіна, але хто сказав що обгони (тим паче в Барселоні) такі ж прості – поки венесуелець шукав ключі до оборони Ряйкконена їх обох наздогнав Алонсо. Зрештою Пастор обігнав Lotus, але тільки коло знадобилося Фернандо для того, щоб повторити те саме. Після цього почалася справжня гонитва між лідерами – дворазовий чемпіон також наздогнав втікача і почав методично пресувати його, але Мальдонадо не здавався і боровся до кінця, активація DRS на прямій жодного разу не допомогла Алонсо, а суперник повторювати австралійську історію їх взаємин не збирався.

Коли уже здавалося, що досвід та майстерність іспанця все-одно візьмуть гору і перемога опиниться в «червоних» руках, своє вагоме слово взяли шини – Фернандо, наздоганяючи й безуспішно атакуючи Williams Пастора, зносив покришки швидше ніж очікувалося і почав відставати. Все, дуель залишилася за 27-річним пілотом з Венесуели, який не просто вперше піднявся на подіум, а одразу зробив це на найвищому його місці. Для першої в кар’єрі перемоги Пастору знадобилося 24 Гран Прі – а якщо враховувати, що минулого року Williams перебував у вкрай поганій формі, то досягнення Мальдонадо виглядає дуже і дуже солідно!

Кімі Ряйкконен на останніх колах дистанції, знаючи про проблеми Алонсо, намагався відіграти відставання, але йому не вистачило зовсім трохи – 0,6 сек. Якби гонка тривала на 1, а радше 2 кола більше – порядок пілотів на подіумі на 99% був би іншим.

Ромен Грожан дуже спокійно доїхав четвертим – пілот практично після 15-го кола їхав у власному ритмі, не претендуючи на більше, але й не даючи надії іншим обігнати себе. Знову дуже стабільна і гарна робота у виконанні франко-швейцарця (або навпаки – кому як більше подобається).

А от за спинами Lotus події розгорталися дуже динамічно: Кобаясі вкотре нагадав про себе, як про гонщика, який може, вміє і не цурається силової боротьби під час обгонів – саме таким чином, на пізньому гальмуванні й з невеликим контактом Камуі пройшов Баттона. Пізніше, вже на завершальній стадії гонки японець, після тривалого «полювання», обігнав Росберга в боротьбі за 5-ту позицію. Все ж таки у Петера Заубера чудовий дует гонщиків!

Себастіан Феттель після своїх поневірянь і штрафів в заключному відрізку зумів мінімізувати втрати і дістався фінішу шостим. Росберг, проблеми з шинами у якого сильно уповільнили німця, хоч і поступився Кобаясі та Феттелю, але перед тиском Хемілтона на останніх двох колах встояти зумів. Абсолютно безлику гонку провів Дженсон Баттон, який не мав штрафів, проколів, проблем на піт-стопах, але мав проблеми з балансом машини і все на що вистачило англійця – дев’ята позиція на фініші.

Ну а замкнув топ-10 Ніко Хюлькенберг, який зумів справитися з атаками Веббера і не дозволив австралійцю поповнити особистий залік єдиним очком.

Фернандо Алонсо наздогнав Феттеля в особистому заліку і тепер там панує двовладдя, якому загрожує наступний квінтет гонщиків, а зважаючи на непрогнозованість цього сезону і гонок зокрема, назвати фаворитів з кожним разом стає все важче.

П’ять Гран Прі, п’ять різних переможців, які представляють п’ять різних команд – Формула 1 не бачила такого у ХХІ столітті! Востаннє, така ситуація була вже далекого 1983-го, коли перемоги здобули Піке (Brabham), Уотсон (McLaren), Прост (Renault), Тамбе (Ferrari), Росберг (Williams).

З огляду на дуже гарну форму Lotus можна сподіватися, що за два тижні в Монако калейдоскоп переможців поповнить хтось із пілотів цієї команди – фантастичний сезон!

В’ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.uа
 

Гран Прі Іспанії

Найшвидше коло: Роман Грожан (Lotus) - 1:26.250 (53-тє коло)

Не фінішували:

Загальний залік після 5-ти етапів:

Особистий залік

Кубок конструкторів

Sport.ua