Футболісти Львова на світових форумах

Про львівських футболістів, які грали за польські клуби і збірну Польщі

Футболісти Львова на світових форумах
© Михал Матиас

Нариси Віктора Стріхи про участь українських команд у чемпіонатах Польщі до Другої світової війни спровокували мене до ще одного історичного дослідження. Захотілося взнати, як були представлені ці команди на найбільших футбольних турнірах того часу — Олімпіадах і чемпіонатах світу, а також детальніше розповісти про самих футболістів.

Отож, у хронологічному порядку.

1924 рік — VIII Олімпійські ігри в Парижі. Дебют польської збірної у великому турнірі явно не вдався. 26 травня на стадіоні «Бержейр» збірна Угорщини розгромила поляків — 5:0.

Польські четвертні

У цьому матчі в білих футболках з орлом на грудях вийшли на поле два форварди, делеговані в національну команду клубом «Погонь» Львів, — Мечислав Батш і Вацлав Кухар. Ще один львівський нападаючий — Юліуш Мюллер із клубу «Чарні» залишився на лаві запасних.

Другий олімпійський турнір — через 12 років у Берліні — був успішнішим для поляків. У їхньому складі знову були троє львів'ян — одноклубники з «Погоні»: воротар Спиридон Албаньський, півзахисник Ян Васевич і нападник Міхал Матиас.

У 1/8 фіналу олімпійці Польщі упевнено взяли реванш в угорців — 3:0, щоправда, в тих була любительська команда (у Європі наставала ера професійного футболу). «Сухими» свої ворота зберіг Албаньський, у півзахисті грав Васевич. У грі наступного етапу з олімпійцями Великобританії Албаньський пропустив чотири голи, але у відповідь поляки забили цілих п'ять! У дужках відзначимо, що і британці були аматорами. Васевич знову грав у складі.

У півфіналі вкотре в суперниках — аматори, цього разу — австрійці. Англійський суддя Артур Бартон фіксує поразку (1:3) команди Албаньського і Васевича.

Тут же відзначимо: оскільки всі три попередні суперники поляків були аматорами, матчі з ними не входять в офіційний реєстр польської збірної, а відносяться до балансу олімпійської команди або числяться як неофіційні.

13 серпня в матчі за бронзу на Олімпійському стадіоні Берліна поляки ні в чому не поступалися норвежцям: обмінявшись двома голами на початку матчу, суперники майже весь ігровий час провели на рівних. Проте за шість хвилин до фінального свистка герой матчу норвежець Арне Брустад забиває свій третій гол у ворота Албаньського. 2:3 — поразка поляків, у яких із львів'ян замість Васевича грав Матиас.

На світовій першості польські футболісти дебютували 1938 року. ЛКС «Погонь» дала в заявку «22» лише одного футболіста — півоборонця Яна Васевича. Проте його спіткала біда. 26 травня в останньому перед збором ліговому матчі з «Варшав'янкою» на рідному стадіоні він зазнав важкої травми. Ця обставина закрила йому дорогу не лише на турнір до Франції — в збірній він більше не з'явився. Правда, в заявковому списку Васевич залишився, як і ще сім футболістів, які не поїхали на чемпіонат через брак коштів. Цікаво, що серед них був і згадуваний В.Стріхою Болеслав Габовський із краківської «Вісли», котрий пізніше грав за «Юнак» Дрогобич, «Спартак» Львів і «Спартак» Москва.

Поляки, що приїхали до Страсбурга, поступилися бразильцям із рахунком 5:6, завершивши на цьому участь у турнірі.

Досьє «УФ»

АЛБАНЬСЬКИЙ (АІbanski) Спиридон Ян («Спірітус» — «Дух», «Ромек») (04.10.1907, Львів — 28.03.1992, Катовіце).Воротар. 176см/61 кг.
Тренер 2-го класу (1950). Почав грати в командах Львівської реальної гімназії.
Клуби: «Погонь» Львів (06\05.1928—1939) — 234 матчі (рекорд клубу); капітан (осінь 1936—1939); «Динамо» Львів (1939—1940), «Спартак» Львів (1941), «Ресовія» Жешув (1944—1945), «Погонь» Катовіце (1945—1946).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (06.05.1928— 1939) — 234 матчі. Другий призер 1932, 1933, 1935, третій призер 1939.

Збірні Польщі: «А» (05.07.1931—04.10.1936) — 18 матчів, 30 пропущених голів; капітан (1936) — 1 матч; олімпійська (05—11.08.1936) — 3 матчі, 7 пропущених голів. Учасник Олімпійських ігор-1936.

Один із найкращих польських воротарів періоду між двома світовими війнами. Певним недоліком була його легка вага — в перші роки виступів у лізі він важив менше 50 кг (!).

Від часу дебюту в чемпіонаті 06.05.1928 до Другої світової війни пропустив усього п'ять матчів, а з 09.11.1930 грав без замін 174 гри. Його 234 матчі довго були рекордом чемпіонату Польщі для воротарів. 13 серпня 1938 в «бронзовому» матчі Олімпіади першим із воротарів польської збірної став капітаном.

Головний тренер: «Ресовія» Жешув (1944—1945, граючий), «Погонь» Катовіце (1945—1946,  граючий), «Полонїя» Катовіце, «Заглембянка» Демброва Гурніча, «Унія» Стжемішице, «Подлесянка» Подлес'є, «09 Мисловице» Мисловице.
Тренер: «Рух» Хожув.

Судив матчі другого дивізіону, а також хокейні ігри. За професією — технік-гірник.

БАТШ (Ваtsch) Мечислав Юзеф (01.01.1900, Львів —28.09.1977, Пшемисль). Нападник. 176 см / 80 кг.
Почав грати у Львові в гімназичному клубі «Хеллада».
Клуб: «Погонь» Львів (1916—1929) — 91 матч, 77 голів.

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1921—1923, 1925—1929) — 91 матч, 77 голів. Чемпіон 1922, 1923, 1925, 1926. Найкращий канонір 1923 — 17 голів.

Збірні Польщі: «А» (02.09.1923—12.09.1926) — 11 матчів, 8 голів; капітан — 1 матч (04.07.1926); 1 неофіційний матч, 1 гол (23.05.1925). Учасник Олімпійських ігор-1924.

Один із лідерів клубу «Погонь» у його чемпіонські 1920 роки. 08.08.1926 у матчі проти збірної Фінляндії (7:1) забив 4 голи, і до 1959 ця перемога була найбільшої в історії збірної Польщі.

Після закінчення Львівської політехнічної школи (1935) був інженером-механіком, після Другої світової війни працював на польських залізницях. Був одружений на сестрі захисника «Погоні» Владислава Олеарчика Юлії.

КУХАР (Кuchar) Вацлав Міхал (16.09.1897, Ланьцут— 13.02.1981, Варшава). Нападник, півзахисник. 168см/65 кг.
Клуб: «Погонь» Львів (1912—1935)— 198 матчів, 98 голів.

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1921—1923, 1925—1934) — 198 матчів, 98 голів. Чемпіон 1922, 1923,1925,1926. Другий призер 1932,1933,1935. Найкращий канонір 1922 — 21 гол, 1926 (разом із одноклубником Юзефом Гарбенєм) — 11 голів.

Збірні Польщі: «А» (18.02.1921—27.10.1928) — 23 матчі, 5 голів; капітан — 5 матчів (10.06.1924— 27.10.1928); 2 неофіційні матчі, 1 гол (23.05.1925—28.10.1928); капітан — 2 матчі (23.05.1925—28.10.1928). Учасник Олімпійських ігор-1924.

Представник легендарної сім'ї Кухарів, яка багато зробила для львівського спорту. Його батько і мати — власники кінотеатру «Ванда» — були спонсорами клубу «Погонь», а п'ятеро братів — Тадеуш, Кароль, Владислав, Мечислав і Збігнєв — різносторонніми спортсменами.

Вирізнявся коректною грою. Займався також легкою атлетикою (біг, стрибки, десятиборство; багаторазовий чемпіон і рекордсмен Польщі у цих дисциплінах), лижами (учасник чемпіонату Європи зі швидкісного спуску-1925; 22-разовий чемпіон Польщі в 1922—1929), хокеєм на льоду (9 матчів за збірну Польщі, другий призер чемпіонату Європи-1929, чемпіон Польщі у 1933).

Найкращий спортсмен Польщі 1924 (версія газети «Стадіон»), 1926 (версія газети «Пшегленд Спортови»).
Старший тренер: «Погонь» Львів (граючий), «Спартак» Львів, «Полонія» Битом, збірна Польщі (1947—1949), «Легія» Варшава (1949—1953), «Полонія» Варшава (1954—1957).

Футбольний суддя вищої ліги чемпіонату Польщі (1936—1939). Почесний член Польського футбольного союзу (1977).

Капітан Війська Польського. Нагороджений бойовими нагородами за участь у польсько-українській (1919) і польсько-радянській (1920) війнах.

ВАСЕВИЧ (Wаsіеwicz) Ян Кароль (06.01.1911, Львів — 09.11.1976, Кильмес / Буенос-Айрес, Аргентина). Півзахисник. 173 см / 70 кг.

Клуби: РКС Львів (1926-1929) «Легія» Львів (1929—1932) — 22 матчі; «Погонь» Львів (1933—1939) — 102 матчі, З голи; «Хіберніан» Единбург, Шотландія (1943—1944).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1931, 1933—1939) — 124 матчі, 3 голи. Другий призер 1933, 1935, третій призер 1939.

Збірні Польщі: «А» (15.09.1935— 22.05.1938) — 11 матчів, 1 гол; капітан — 1 матч (12.09.1937); олімпійська (05— 11.08.1936) — 3 матчі. Учасник чемпіонату світу-1938 («резерв), Олімпійських ігор-1936.

Учасник Другої світової війни 1939—1945. Після оборони Польщі (вересень 1939) в званні підпоручика Першої бронетанкової дивізії британської армії воював у Франції, Бельгії і Голландії (1944—1945).
Нагороджений військовим Хрестом Хоробрих (двічі) і бельгійським хрестом Леопольда. З 1946 служив в окупаційних військах у Німеччині, 1949 через Англію виїхав до Аргентини.

Ще в Польщі закінчив промислову школу, отримавши професію техніка-механіка. З 1951 працював в Буенос-Айресі на фабриці автоматичних інструментів.

МАТИАС (Маtуаs) Міхал Францишек Мечислав («Ведмедик») (у СРСР — Матіас Михайло) (28.09.1910, Бжозув, Львівське воєводство — 22.10.1975, Краків). Нападник. 176 см /74 кг.

Клуби: «Легія» Львів (1924—1926); «Погонь» Львів (1926—1939) — 156 матчів, 100 голів; «Нафтовик» Борислав (1939—1940); «Динамо» Київ (1940—1941) — 6 матчів, 2 голи (у чемпіонаті СРСР-1941); «Полонія» Битом (1945—1948) — 11 матчів, 7 голів (дані не повні).

Чемпіонат Польщі: вища ліга (1929—1939, 1948) — 167 матчів, 107 голів (дані за 1948 не повні). Другий призер 1932, 1933, 1935, третій призер 1939. Найкращий канонір 1935 — 22 голи.

Збірні Польщі: «А» (10.07.1932—22.01.1939) — 18 матчів, 7 голів. Учасник Олімпійських ігор-1936.
Після того, як Львів відійшов до України, разом із групою футболістів і активістів «Погоні» перебрався в місто Битом.

Старший тренер: «Вісла» Краків (грудень 1950 - липень 1954, грудень 1970 — серпень 1971) — чемпіон 1951, фіналіст Кубка 1951; збірна Польщі (25.05.1952; 15—21:07.1952 — разом із угорцем Тівадаром Кираєм; 26.09.1954 — разом із Зигмунтом Есьонкой; 17.11.1966—29.10.1967 — разом із Казимежем Рурським) — учасник Олімпійських ігор-1952; «Сталь» Мелець (1957—1958, 1962—1963); АКС Хожув;      «Краковія» Краків (01.01.1959—15.06.1961, 01.01.1968—15.11.1969, 01.10.1972—31.12.1973); «Полонія» Битом (серпень 1963—1965) — фіналіст Кубка 1964; «Чарні» Ясло; «Гурник» Забже (1969—1970) фіналіст Кубка кубків 1970, Кубка 1970. Тренував також молодіжні збірні Польщі.
Тренер: збірна Польщі (1950—1952,1954).

Будучи гімназистом, виступав під псевдонімами Ханін, Корабян, Ковнацький, Марцинкевич, Марцинковський, Мотильовський, Мишковський і Сковроньський. Пізніше був відомий як Матиас II на відміну від свого родича Мечислава Адама Матиаса І.

МЮЛЛЕР (МuІІег) (з 1949 - Міллер) (МіІІег) Юліуш Адам (16.07.1895, Дзевенцеж біля Рави-Руської — 31.05.1980, Краків). Правий і лівий крайній нападник. 178 см / 76 кг.

Клуб: «Чарні» Львів (1908—1924); капітан (1920—1924).
У матчах чемпіонату Польщі не виступав.

Збірні Польщі: «А» (02.09.1923-10.08.1924) -6 матчів, 1 гол; капітан — 3 матчі (23.09.1923— 10.08.1924). Учасник Олімпійських ігор-1924 (резерв).

Окрім футболу, займався легкою атлетикою і багатоборством. Віце-чемпіон Польщі з бігу на 1500 метрів (1920).

Керівник футбольної секції клубу «Чарні» Львів (1925—1930). Керівник Львівського окружного футбольного союзу (1925—1930).

Учасник Першої світової війни в складі австрійської армії, з 1918 — у Війську Польському, офіцер (1922). Учасник польсько-радянської війни (1920), Другої світової війні (вересень 1939). У 1940 в Угорщині був арештований і запроторений до табору Букенвальд (Німеччина). До Польщі повернувся 1945-го.


Григорій ВЕРТЕГЕЛ, газета «Український футбол»

Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности