Олег НЕМЧІНОВ: «Арена Львів – це прибуткове підприємство»

Держсекретар Мінмолодьспорту Олег Немчінов розповів про своє бачення вирішення проблем «Арени Львів»:

 

- «Арена Львів» - для львівської громади це виключно політичний момент. Про ці питання у  Львові потрібно спілкуватись тільки з однією людиною в місті – це Садовий Андрій Іванович. Яке б позитивне бачення не було у профільного управління молоді та спорту чи інфраструктури – це залишиться намірами. Тому що політичним було рішення міського голови будувати цю арену. І ми, львів'яни, несемо за це відповідальність всі разом. Коли в 2007 році депутат Львівської обласної ради Немчінов і Львівської депутат міської ради Гірняк на громадських слуханнях виступали категорично проти, то всі доводили, що місту потрібен новий стадіон, і «ми» збудуємо його за комунальні кошти, що в «нас» буде ідеальна самодостатня і прибуткова споруда. Потім взяли кредит в Укрексімбанку, а потім передали державі. В результаті і місто нічого немає, і держава з величезними боргами.

 

Позиція міста Львова офіційно не визначена. Що місту потрібно? Стадіон чи електропідстанція, що не введена в експлуатацію? А там квартал на 30 тисяч жителів. Перед останньою нарадою по стадіону я говорив з паном Антоном Нікуліним. Пропонував зустріч з міським головою. Але в останнього не вийшло зустрітись і ми особисто не зустрілись. На нараді був присутній головний спеціаліст, з якогось інвестиційного управління, яке немає відношення до спорту. Тут, на жаль, в міста повний хаос.

 

Наразі єдина конструктивна співпраця - з Львівською обласною радою. Приємно працювати.

 

- Яка наразі позиція міністерства?

- Ми в загальному тренді, що є в державі в частині управління підприємствами, установами та організаціями. Загальна державна стратегія передбачає передачу не властивих міністерству функцій до спеціалізованих органів. Управління державними підприємствами є невластивою функцією. В законопроекті, який виносить Мінекономрозвитку, є пункт, що визначає певні стратегічні підприємства. Для нас це однозначно НСК «Олімпійський», який має залишитись в управлінні. Що стосується «Арени Львів», чернігівського стадіону та інших споруд, то ми готові до діалогу з місцевою владою, як обласною, так і з міською. Хто дасть собі раду, щоб ці споруди в подальшому використовувати.

 

- Чи є бачення як погасити борги стадіону?

- Так. Бачення наступне: повна їх верифікація. Зараз, якщо ми дивимось на дві резонансні спорудм (НСК «Олімпійський» та «Арена Львів»), то бачимо, що не всі роботи були виконані якісно і не всі претензійні дії до забудовників були вчинені. Другий момент – «Арена Львів» у гіршому становищі, бо друга черга не введена в експлуатацію офіційно. Якщо НСК «Олімпійський» мав можливість шість років витрачати кошти на підтримання споруди, то жоден з керівників «Арени Львів» не має права витрачати кошти на інженерні споруди, які не введені в експлуатацію. Тому тут вилізло дуже багато проблем.

 

Далі йде питання, яке мало запуститись в грудні. Це списання коштів через Держказначейство. Коли протягом шести місяців не виконується якесь фінансове зобов’язання держави, то вони автоматично передаються на виконання в Держказначейство. Такий механізм, можливо, буде відпрацьований по НСК, бо там вже є рішення суду всіх інстанцій. На об’єкті, який має приймати фінал Ліги чемпіонів, якість робіт була на низькому рівні і зараз є можливість це провести. Міністерство знайшло такий шлях. Я не буду обманювати, не був прихильником такого шляху. Але, тим не менше, через інше державне підприємство, яке має статус Олімпійської бази (в Конча-Заспі), можна це зробити. Зараз через нього будуть виконані ремонтні роботи.

 

- Чи розглядає Міністерство можливість завершити добудову другої черги?

- Це підстанція, паркінги і система каналізації. Міністерство таких коштів не має. Це може бути тільки при передачі. Можливо, інвестору. Під час другої наради ми залучали футбольні клуби. Запросили представників «Карпат», «Руху», ФК «Львів» та «Вереса». «Карпати» і «Верес» зацікавлені в підписані стратегічної угоди по моделі, яка була в стадіону із «Шахтарем».

 

Фактично «Арена Львів» – це прибуткове підприємство. Основні видатки – на утримання поля, яке використовується 15-20 разів на рік. Це парадоксально, але це своєрідне ярмо, яке стадіон тягне. В чому була користь співпраці з «Шахтарем»? Він брав на себе утримання поля, плюс надходження від продажу квитків у євро кубках. Це хороші заробітки, і не треба пов’язувати це із персоналіями, які керують стадіоном.  Це була дуже хороша кон'юнктура. Зараз, якщо буде досягнена угода з «Карпатами» або «Вересом», і повернеться збірна після завершення дискваліфікації стадіону, то однозначно стадіон не буде збитковим в операційній діяльності.

 

- Керівництво стадіону заявляло, що однією з основних проблем є сплата великих сум за електроенергію.

- На жаль, стадіон досі заживлений по тимчасовій схемі. Потрібно вводити в експлуатацію підстанцію і забезпечувати живлення. Також проект стадіону в плані енергоефективності невдалий. Спроектували обігрів електрикою, що в наших умовах не вигідно.

 

- Цього року міністерство виділяло кошти на стадіон?

- Звичайно. Близько трьох мільйонів фінансової допомоги, тому що об’єкт є збитковим. Ми корегували по комунальних платежах.

 

- На наступний рік кошти передбачені?

- Кошти закладені, але міністерство фінансів категорично проти виділення таких видаткам усім міністерствам.

 

- Місто планує збудувати на Сихові спорткомплекс. Чи не було б доцільно зробити це поруч із стадіоном?

-  Я нещодавно мав розмову із президентами двох обласних федерацій – Петром Адамиком (регбі) і Романом Федишиним (гандбол). Ми обмінялись думками. Я, як людина, що вийшла з федерації легкої атлетики, говорив про те, що потрібно будувати багатофункціональний комплекс, і доводив, що буквально рік-два - і центр тяжіння, створений «Ареною Львів», спричинить появу міні-Сихова. Вони говорять, що на Сихові є споживач. Я вважаю, що біля «Арени Львів» треба будувати спортивний хаб, який задумувався під Олімпіаду-2022. Коли передбачався льодовий багатофункціональний комплекс і нові корпуси для Університету фізичної культури. Це дало б можливість всю територію, особливо при наявності поруч іподрому, про який часто забуваємо, розвивати як суто спортивну. Тим більше, я так розумію, цей квартал забудовують під тридцять тисяч мешканців.

 

Станіслав БЕЗУШКО