Сімейний підряд у спорті

Сьогодні в українському спорті найбільш знаменитою, мабуть, є родина Безсонових – усі члени сім’ї носять звання чемпіонів світу: тато Володимир – чемпіон світу 1977 року серед молодіжних команд з футболу, мама Вікторія (ще під прізвищем Сєрих) – чемпіонка світу 1979 року з художньої гімнастики у групових вправах, донька Анна – абсолютна чемпіонка світу 2007 року з художньої гімнастики. Ще декілька футболістів київського «Динамо» одружилися з чемпіонками світу з художньої гімнастики: Леонід Буряк та Жанна Васюра, Олег Блохін та Ірина Дерюгіна, але їхні діти не пішли спортивним шляхом і до теми не потрапляють.

Дуже колоритною виглядає родина Лаудрупів з Данії, два брати з якої, Брайан та Мікаель, залишили по собі вагомий внесок не тільки у данському футболі, бо виступали й за відомі європейські клуби. Старший Мікаель (104 матчі за збірну Данії) виступав у нападі італійських «Лаціо» та «Ювентуса», іспанських «Барселони» та мадридського «Реала», японського «Віссел Кобе», голландського «Аякса», молодший Брайан (82 матчі за збірну) – захищав кольори данських «Брондбю» та «Копенгагена», німецьких «Байєра» та «Баварії», італійських «Фіорентини» та «Мілана», шотландського «Рейнджерс» і закінчував у «Аяксі». Син старшого з Лаудрупів, 18-річний Мадс, вже виступає у ФК «Копенгаген» і за молодіжну збірну Данії, його брат Андреас тренується і грає в команді юніорів мадридського «Реала». Їхній дідусь Фінн Лаудруп теж був знаним нападаючим і зарахував 20 матчів за національну команду. Пікантний факт: спортивних традицій у цій родині могло й не бути, коли б 16-річна мама Мікаеля встигла зробити заборонений тоді у країні аборт. Між іншим, сама Лона Лаудруп у молоді роки стояла у воротах гандбольного клубу.

Іноді трапляється, що діти змінюють не тільки клубні кольори батьків, а й державні прапори. Коли у серпні 1988 року захисник київського «Динамо» Сергій Балтача поїхав до Англії виступати у клубі «Іпсвіч», а потім продовжив виступи у шотландських командах, мабуть, не сподівався, що його донька та син, які теж стали спортсменами високого класу, будуть представляти Великобританію. Донька Олена є однією з кращих тенісисток Англії, а син Сергій-молодший грав за футбольну молодіжну Шотландії. Це стало можливим, бо старший Балтача додому так і не повернувся і зараз працює в клубній академії ФК «Чарльтон». А от син олімпійського чемпіона і шестиразового чемпіона світу у стрибках з жердиною Сергія Бубки, який є нині президентом Національного олімпійського комітету України, Сергій-молодший, теж займається тенісом і входить до складу збірної, але поки що успіхами похвалитися не може.

Однією з найвідоміших сімей у Росії можуть вважатися Іванови (яке ж бо прізвище є найпоширенішим у наших сусідів!), де мама – Лідія Гаврилівна (ще під прізвищем Калініна) була дворазовою олімпійською чемпіонкою 1956 і 1960 років з гімнастики, тато – Валентин Козьмич, популярний нападаючий московського «Торпедо» та збірної СРСР, теж олімпійський чемпіон 1956 р. та переможець першого чемпіонату Європи 1960 р. з футболу, учасник чемпіонатів світу 1958 та 1962 рр. Їхній син Валентин став знаним футбольним суддею, кращим арбітром Росії 2002 та 2005 років, а на останньому чемпіонаті світу 2006 року у Німеччині прославився на увесь світ, показавши у чвертьфінальному матчі Португалія – Голландія (1:0) аж 16 жовтих карток та 4 червоні. «Найсуворіший» показник в історії чемпіонатів світу!

Зрештою, не у кожної славетної футбольної зірки діти продовжують зіркові традиції. Колись знаменитий півзахисник збірної Голландії Йохан Кройфф був кращим футболістом Європи, володарем «Золотого м’яча» 1971, 1972 та 1974 років, а син, хоча й пройшов школу таких відомих клубів, як «Аякс» та «Барселона», і потрапив до складу тої ж «Барселони» і «Манчестер Юнайтед», але так і не зумів проявити свою майстерність. І тепер 34-річний Хорді Кройфф закінчує кар’єру футболіста у донецькому «Металургу». Син короля футболу Пеле – Едіньо – на відміну від батька, голів не забивав, бо захищав ворота «Сантоса», але пізніше був засуджений за вживання наркотиків, а два роки тому виявився причетним до банди наркогендлярів. Син Олександра Севідова (головного тренера київського «Динамо» в 1971-1973 роках) – Юрій Севідов був нападаючим московського «Спартака» і навіть кращим бомбардиром чемпіонату СРСР 1962 року. Але став учасником автомобільної аварії, внаслідок якої загинув один з найвідоміших хіміків світу Дмитро Рябчиков. Севідову дали десять років, він відсидів чотири, а до попередньої бомбардирської форми більше не повернувся. Між іншим, Юрія Севідова запрошували до львівських «Карпат», але, потренувавшись кілька тижнів навесні 1974 року, Юрій поїхав до Алма-Ати, де місцевий «Кайрат» тренував його батько. На запитання, чому він не залишився у Львові, молодший Севідов відповів: «Там такі націоналісти!». Ось яку оцінку мала тоді львівська команда в очах російського футболіста!

А є ще багато футбольних сімей, де і батько, і син досягали найвищого світового рівня, виступаючи за національні збірні своїх країн на чемпіонатах світу: Мальдіні (Італія), Джоркаефф (Франція), Монтеро (Уругвай), Смолярек (Польща) та інші…

Іван ЯРЕМКО

Високий Замок