Олег КУХАРУК: «Пробирає гордість, коли чуєш гімн України»

Южненський веслувальник Олег КУХАРИК (на фото зліва з Ігорем ТРУНОВИМ), який тричі підіймався на вищу сходинку п’єдесталу пошани Кубку світу в Монтемор-у-Велью, розповів прес-службі ФКУ про свої здобутки на португальській воді. Нагадаємо, що 20-річний веслувальник завоював золоті нагороди в «байдарці-двійці, 1000м», «байдарці-одиночці, 500 м» та «байдарці-четвірці, 500 м». З Олегом ми поспілкувалися «вайбером», коли він, як вже був в Сегеді, де українська збірна виступатиме на другому етапі Кубку світу 26-28 травня.

- Поки що не до кінця розумію, що трапилося на змаганнях в Португалії, як, втім, і мої напарники, - посміхається триразовий переможець Монтемор-у-Велью. Хоча, з іншого боку, ми не надаємо великого значення цим успіхам. Другий етап Кубку світу буде вище за рівнем – більш серйозні суперники, десь вдвічі більше країн.

- Але, тим не менш, часові показники були показані доволі непогані, чи не так?
- Так, часові показники відмінні, і ними, звісно, всі задоволені. Погодні умови спочатку були, щоправда, не дуже добрі – був зустрічний боковий вітер, тому в попередніх заїздах всі обирали води, тобто працювали за сітками відбору. Втім, потім вітер змінився вже на попутний.

БАЙДАРКА-ДВІЙКА

- Отже, про все по порядку. На Кубку України ви з Віталієм Цурканом одноголосно заявили, що є проблеми з човном. Чи вирішилася вона?
- Скажемо так, тимчасово. Ми з Віталіком дуже вдячні Миколі Івановичу Мацапурі, який надав нам човен, щоб ми показали себе на міжнародних змаганнях. Ми на ньому тренувалися на зборі в Горішніх Плавнях, а потім виступали безпосередньо на етапі Кубку світу. Звісно, в період підготовки ми налаштували човен під себе – зробили, як нам зручно та комфортно.

- В інтерв’ю португальським журналістам Віталій Цуркан сказав, що в попередньому заїзді не все вийшло на фініші...
- Безпосередньо перед від’їздом в Португалію, десь тиждень можливості обкатували «двійку» не було, адже конструкція вже поїхала до місця подій. Ця перерва і позначилася на нашій гонці в попередньому колі. На тренуванні сіли в човен – прокотилися. Але якогось кайфу не було.

На змаганнях ми надто потужно розпочали свій заїзд, затративши чимало сил на стартовий відрізок. Ця гонка нагадувала попередній заїзд на олімпійській кваліфікації рік тому, коли ми ще не розуміли, як правильно йти цю дистанцію саме в двійці: де вкласти більше сил, де зменшити оберти. Тож для нас перша гонка в Португалії стала гарним досвідом, до того ж ми обирали воду. У підсумку, це було дарма, адже вітер, як я говорим, змінився на попутний.

- У фіналі все пішло за планом…
- Так. Звісно, після попереднього заїзду були дещо засмучені, адже все пішло не так, навіть як на тренуваннях. Але ми зібралися з Віталіком та видали, що ми можемо. Перед гонкою ми з ним домовилися стартувати не так потужно, як ми це робили раніше, не крутити головою по сторонах, а просто нагло дивитися вперед і максимально відпрацювати. Що нам, в принципі і вдалося.

НЕСПОДІВАНА «ЧЕТВІРКА»

- У заключний день змагань ви ганялися і в «одиночці», і в «четвірці». Причому варіант з екіпажом склався достатньо несподівано. Розкажіть, як все відбувалося?
- Я дізнався про це відразу після того, як відганявся двійку. Прийшов до готелю, побачив засмученого Івана Семикіна… Потім старший тренер збірної Микола Кремер запитав мене, чи зможу я допомогти збірній в екіпажі-четвірці. Звісно, я погодився, адже це моя команда. Навіть казав, що хочу спробувати свої сили в цьому човні. Отже, сів і ми відганялися так, що ніхто і не очікував.

- Навіть тренувань не було?
- Ні. Я виліз з човна після фінального заїзду в одиночці, пересів в четвірку, і ми поїхали. Ніяких проб не було. Окрім, невеличкої розминки перед фіналом.

- Коли ви останній раз ви ганялися в четвірці?
- Дуже давно. Чи в 2014-му, чи в 2015-му. До речі, саме в четвірці я виконав норматив майстра спорту України.

- Як пройшла фінальна гонка?
- Було, звісно, незвично, адже я ніколи не сидів на задніх номерах. Вважав, що за відчуттями буде, як і в двійці, де я сиджу на другому номері. Але, коли сів, все було зовсім по-іншому. Трохи хитало з незвички, крім того, я ще не відійшов від одиночки.

Взагалі, все відбулося досить швидко: виліз з одиночки, зважив «одиночку»,, перевдягнувся вже на понтоні та сів в човен. Відчуття, повторюся, були дуже незвичними.

Але за той час, що у нас був, якось ми прикаталися, якось я присидівся – зрозумів роботу, яку хлопці робили. Вони мені ще підказали – дуже дякую їм за це. Я вам скажу, що спільна робота, в одній команді далася взнаки, адже є людське взаєморозуміння.

- Ну, і які враження від проходження?
- Чесно кажучи, ми якось не хвилювалися за дистанцію. Доволі впевнено ми себе відчували. Розуміли, що ми не слабше тих же угорців, тих же португальців, чи іспанців.

Сіли, стартанули, витримали темп і фінішували на максимальних обертах.

- Вам сподобалося?
- В «четвірці» мені дуже сподобалося. Було дуже круто!

- Навіть на незвичному третьому номері?
- Так. Навіть на третьому номері.

- Хотілось би в майбутньому перевірити свої сили в «четвірці» на більш високому рівні – чемпіонаті світу, чи Європи?
- Все можливо. Потенціал у нашої четвірки є.

«ОДИНОЧКА»

- До «п’ятисотки» напевно було прикуто чимала увага місцевих вболівальників, адже одним з фіналістів був знаменитий португальський веслувальник Фернандо Пімента, але головним героєм стали все ж таки ви…
- Чесно кажучи, не можу сказати, що я якось переживав. Я в голові змоделював дистанцію, подумки ії проганявся. Як проганявся подумки, так гонка і пройшла в реальності.

- І відрив був доволі солідний…
- Так, майже три секунди. Сам не очікував такої переваги. Думав, що Пімента сильніше пройде.

- Олеже, ви тричі стояли на п’єдесталі, тричі лунав гімн на вашу честь. Поділиться враженнями від цього?
- Було приємно стояти не на другому місці, не на третьому та слухати гімн якоїсь іншої країни. І дійсно пробирає гордість, коли стоїш на верхній сходинці і лунає гімн рідної України. Тому не хочеться вже ніяких призових місць, хочеться постійно бути першим і слухати тільки свій гімн.

УГОРЩИНА

- Збірна України вже переїхала в Угорщину, де 26-28 травня відбудеться другий етап Кубку світу. І вже, як ви говорили, було тренування…
- Так. Сьогодні ми просто готували човни, завтра (в середу. – прес-служба) вже розпочнуться тренування. Їх ніхто не відміняв, навіть триразовим переможцям етапу Кубку світу.

- В яких видах програми плануєте виступати в Сегеді?
- В «байдарці-двійці, 1000» та «байдарці-одиночці, 500». Звісно, налаштування максимальне, але й суперники також налаштовуються. Тому боротимемось. В «двійці» у нас з Віталіком Цурканом накопичується певний досвід, а човен, якщо їде, він їде постійно. У нас з ним взагалі вийшло добре поєднання досвіду та молодості.

Взагалі, розраховуємо на обидві дистанції, а як вийде, я вже вам потім розкажу.