Гран При Италии: Льюис-триумфатор!

Приїзд Формули 1 до Монци від самого початку уїк-енду значив, що тон задаватимуть машини з силовими установками Мерседес, проте в Маранелло не сиділи, чекаючи біля моря погоди, оновивши і свою установку, проте цього було замало. Тим паче, що Мерседес до Італії привіз мотор, оновлений з використанням усіх умовних балів, що залишалися в розпорядженні німців. От тільки нову версія силової установки поставили тільки на машини заводської команди, проте згодом у Росберга виникли проблеми й німцю поставили двигун, який вже проїхав п’ять попередніх гонок, зокрема й використовувався у Бельгії. Таким чином вже у кваліфікації, а потім і в гонці абсолютно нова специфікація силової устоновки Мерседес стояла тільки на машині Хемілтона.

Сама ж кваліфікація здивувала багатьох, навіть тих, хто й став головною несподіванкою. Якщо черговий поул Хемілтона не здивував нікого, то другий результат Ряйкконена і третє місце Феттеля при четвертому результаті Росберга таки стали неочікуваними. В Мерседес намагалися вдавати, що швидкість «червоних» їх не турбує, але було зрозуміло, що прогрес в роботі з силовою установкою, досягнутий в Маранелло, таки непокоїть чемпіонів.

Результати кваліфікації, як і два тижні тому в Спа, піддалися суттєвій ревізії збоку стюардів: Ред Булл, Торо Россо і Макларен знову поставили нові елементи силової установки на машини своїх пілотів, таким чином після всіх підрахунків вийшло, що Ріккардо отримав штраф у 50 позицій, Квят і Сайнс – по 35, Ферстаппен – 20, Алонсо – 10, Баттон – 5. Щоправда в реальності машини Макларен стояли на 8-му ряді, Сайнс і Квят – на 9-му, а Ріккардо з Ферстаппеном – на останньому, крім того Макс ще мав у гонці проїхати через піт-лейн. Ще три позиції втратив Маркус Ерікссон за блокування Хюлькенберга у першій кваліфікації.

Вже після кваліфікації Піреллі оприлюднила власне бачення шинної тактики, де перевага надавалася варіанту з одним піт-стопом в районі 21 кола (старт на м’яких шинах і перехід на Medium), альтернативний варіант передбачав старт на Soft, піт-стоп в районі 19 кола зі свіжою м'якою гумою і перехід на Medium в районі 36 кола. Проте всі схилялися до того, що тут традиційно буде лише одна зупинка – занадто вже велика в Монці втрата на зайвий піт-стоп. При цьому Алонсо, Сайнс, Квят і Ріккардо стартувати вирішили на Medium, в той час як машини решти пілотів були взуті в Soft.

За п’ять хвилин до старту гонки Берні Екклстоун на питання хто сьогодні тріумфуватиме, дещо несподівано коротко відповів: «Думаю, Кімі»,  – якби ж тільки Берні знав як для фіна розпочнеться гонка!

Щойно згасли червоні вогні світлофорів, як Феррарі №7 залишилася стояти на місці, за дві секунди Ряйкконен зрушив з місця, проте цього було достатньо аби його обігнали всі машини – з першої шикани фін виїжджав останнім, хоча перше коло завершив на 14-й позиції. Провал Кімі на старті обіцяв цікаву для нього гонку з великою кількістю обгонів, адже було зрозуміло, що сьогодні «червоні» поступаються темпом лише Хемілтону.

Льюіс на старті не мав жодних проблем і спокійно очолив гонку, Феттель їхав за ним. Жертвою стартових проблем Ряйкконена став і Росберг – поки німець об’їжджав Феррарі, його в свою чергу обігнали обоє пілотів Вільямс і Перес. Щоправда Серхіо досить швидко поступився Ніко в боротьбі за 5-те місце.

Картина на чолі пелотону принципово не відрізнялася від звичної останніх двох сезонів: Льюіс, не маючи тиску з боку напарника, швидко почав відриватися аби згодом спокійно контролювати ситуацію в гонці. Феттель нічого не міг з цим зробити, але й у свою чергу від’їжджав від групи Масса – Боттас – Росберг.

Вже на початку 6-го кола Ряйкконен прорвався до топ-десятки, а перед Параболікою піднявся на дев’яту позицію, проте до Ерікссона, що їхав восьмим відставання вже було значним, і Кімі витратив чимало часу аби наздогнати Заубер шведа.

Поки Хемілтон спокійно та методично відривався від Феттеля, час від часу вистрілюючи швидкими колами, Росберг марно намагався боротися з Боттасом, до того ж на «срібній стрілі» німця виникли проблеми з передніми гальмами. Пару кіл Ніко шукав за рахунок налаштувань і власного пілотажу вихід з ситуації й зрештою все нормалізувалося, крім звісно того, що він залишався п’ятим позаду Боттаса. Та боротьба Мерседес з Вільямс завершилася традиційною для цього сезону «підрізкою» – Росберг першим поїхав на піт-стоп, а коли наступного ж витка в бокси поїхав Масса, то бразилець опинився вже позаду Мерседес з «шісткою» на борту, аналогічна доля чекала й на Боттаса парою кіл пізніше – фін опинився в цій компанії останнім, а Ніко – першим. Таким чином віртуальне третє місце на подіумі перейшло до рук німця.

На 27-му колі Росберг наздогнав Ряйкконена, який ще не їздив за свіжою гумою, і вже наступного кола на головній прямій Ніко залишив Феррарі позаду, а Кімі по завершенню цього витка і собі поїхав в бокси, де з ним ледве не сталися серйозні неприємності – хоча після такого старту, які ще неприємності могли б здивувати фіна – поки Ряйкконен акуратно під’їжджав до лінії за якою починається обмеження швидкості на піт-лейн, в нього ззаду ледь не в’їхав Роберто Мері,

На кого боляче було дивитися в Монці, так це на Алонсо з Баттоном – машини з Уокінга були на дивно неконкурентоспроможними (звісно не в порівнянні з двома Мейнорами). Мабуть, найкраще стан Макларен продемонстрував Макс Ферстаппен, обігнавши Баттона в Параболіці, а коли кількома секундами пізніше Дженсон спробував за рахунок DRS повернути позицію на стартовій прямій, то англійцю просто не вистачило максимальної швидкості.

Ферстаппен як і Ряйкконен протягом гонки здійснив чимало обгонів, але штрафний проїзд по піт-лейн і два піт-стопи не дозволили молодому голландцю піднятися до першої десятки.

В районі 40-го кола Росберг, який вже не відчував, тиску збоку машин Вільямс, почав поступово наближатися до Феттеля, от тільки двох німців розділяло 3,5 секунди і Ніко дуже повільно скорочував відставання, що дозволяло Себастіану тримати ситуацію під власним контролем.

Коли вже здавалося, що на результати Гран Прі вже ніщо не вплине в стані Мерседес за п’ять кіл до завершення Гран Прі в боксах почалося нездорове пожвавлення – Тото Вольфф виглядав дуже стурбованим, як і обличчя інженерів з якими він спілкувався. Гоночний інженер попросив Льюіса їхати якомога швидше й не ставити жодних питань, відповіді на які він отримає вже в боксах по завершенню Гран Прі. Хемілтон додав, проте все-одно намагався з’ясувати для чого все це потрібно, адже його відрив від Феттеля був більше 20 секунд, а на фініші перевищив 25.

Непроста гонка Росберга зі складним стартом, боротьбою з Вільямс на трасі й піт-лейн і такий заслужений фініш на третій позиції за два кола до фінішу накрився мідним тазом – силова установка не витримала своєї шостої гонки (серед яких були швидкісні Монреаль і Спа). Схід Ніко означав тільки одне – де-факто чемпіонат німець вже програв, тільки диво може змінити ситуацію.

Поки Хемілтон нарощував на фініші відрив від Феттеля, Боттас на останніх трьох колах вирішив, що краще виглядатиме на подіумі, ніж Масса. Команда нічого не мала проти боротьби своїх пілотів, але Феліпе у такій непростій боротьбі встояв, фінішувавши третім. Вже після гонки бразилець сказав, що він занадто старий для такої боротьби, проте все-одно Масса був дуже задоволеним.

Перемога Хемілтона стала вже 40-ю в кар’єрі британця, який тепер відстає від Сенни і Феттеля лише на один тріумф, крім того британець зумів тут здобути «Великий шолом». На подіумі, Льюіс хоч і світився від радості (як через перемогу, так і через 53 очка переваги над Росбергом), але було видно, що він з Джорджем Лукасом, який сьогодні брав інтерв’ю у призерів, почуваються не в своїй тарілці. І це було цілком зрозуміло: любов і оплески місцевих вболівальників призначалися насамперед пілоту в червоному комбінезоні, крім того, Феттель як і Масса зверталися до глядачів італійською, що ще більше тішило місцевих тіфозі.

Вже по завершенню всіх обов’язкових процедур, які потрапили до офіційної трансляції FOM, стало відомо, що стюарди підозрюють Мерседес в порушенні рекомендацій Піреллі щодо мінімального тиску в шинах. Тож до офіційного рішення з цього питання ніхто в паддоку не міг бути впевненим хто ж офіційно й остаточно став переможцем Гран Прі, адже Хемілтон міг бути дискваліфікаваний. Про це досить відверто казав Пет Сіммондс, технічний директор Вільямс. Тож завершувався уїк-енд довгим очікуванням рішення гоночної Феміди.

Як би там не було, але за два тижні нічний Сінгапур чекатиме на продовження боротьби найкращих!

Гран Прі Італії

Найшвидше коло гонки: Льюіс Хемілтон, Mercedes – 1: 26.672 (48-ме коло)

Не фінішували:

Особистий залік

Кубок конструкторів