МАРКЕВИЧ: «В мене вже є досвід єврокубків»

В українському чемпіонаті достроково визначився бронзовий призер. Упродовж усього сезону харківський «Металіст» своєю впевненою грою доводив, що є гідним на це претендентом. Велика заслуга в цьому наставника команди Мирона Маркевича, який укотре довів усім, що є одним із провідних футбольних фахівців України. Після матчу з маріупольським «Іллічівцем» керманич харків'ян погодився на ексклюзивне інтерв'ю «Спортивній газеті»...

«Вийшло куди краще»

— Мироне Богдановичу, в багатьох своїх інтерв'ю на початку чемпіонату ви зазначали, що перед «Металістом» стоїть завдання — потрапити до п'ятірки найкращих. Вийшло ж куди краще?
— А що можна було говорити перед сезоном, коли ще не знаєш, який вигляд матимуть футболісти твоєї команди? Адже в нас фактично новий склад, який ми збирали по горсточках і поступово «ліпили» для виступів у чемпіонаті. Справді, керівництво клубу не ставило надзвичайних завдань, а хотіло бачити збалансований колектив, який би добре грав і вже за рік ставив би високі завдання. А вийшло й справді куди краще. Безперечно, ми всі раді цьому результату!

— Якщо подивитися на склад, то відверто дивуєшся, як оце вдалося вам створити «бронзову» команду?
— Ми не дивилися на імена, а намагалися брати тих гравців, які б насправді могли підсилити наш колектив. Тому селекційну роботу проводили досить скрупульозно й виважено.. Намагалися вписуватися в той кошторис, який нам було виділено для поповнення новачками.

— Якщо оцінювати ланки команди, то яка виявилася найкращою?
— Я би не хотів когось особисто виокремлювати, адже всі футболісти працювали на той результат, якого команда досягла. Однозначно, що рівно зіграти в чемпіонаті не вдалося нікому, проте загалом усі відпрацювали добре.

— На початку чемпіонату, а потім уже в другій його частині, ви боролися за такого гравця, як Олександр Рикун, який належав дніпропетровському «Дніпру»...
— Зіграю на випередження і скажу, що не помилився. Безперечно, це неординарний гравець, із чималим досвідом і вмінням грати у великий футбол. Пригадайте, він так відіграв першу половину чемпіонату, що навіть тренер національної збірної України Олег Блохін знову запросив його до своєї команди. Щодо другого кола, то Рикун виявляв бажання грати саме в нашому колективі. Проте тривалий час «Дніпро» не хотів із ним розлучалися через діючий контракт. Ми, в свою чергу, також були відвертими й намагалися домовитися про перехід цього гравця до «Металіста» . Зрештою, між клубами було досягнуто домовленісті, і Рикун підписав угоду з нашою командою.

— Що тепер буде з іншими орендованими гравцями?
— Сідатимемо за стіл переговорів з їхніми клубами-власниками та домовлятимемося. Але передовсім усе залежатиме від самих гравців. Бо в команді залишаться лише ті, хто справді хоче грати, а не протирати форму й отримувати зарплату.

— А як буде з тими футболістами, що їх «Металіст» віддав у оренду?
— Ситуація та сама.  Спілкуватимемося з ними. Скажімо, на Мрдаковича, який поїхав до Ізраїлю, ми не  розраховуємо.   Чому?  Він  сам прагнув залишити команду, а тому в нього, повірте, не буде мотивації добре грати за наш колектив. Хоча я розумію, що виступати в єврокубках усім хочеться. У нас чудові гравці атаки, які, повірте, можуть «розірвати» будь-яку оборону суперників.

«Потрібна потужна підтримка»

— Дехто намагається уже говорити, що цього року боротьба за третє місце була не такою вже й гострою?
— Це роздуми не фахівців. Подивіться на турнірну таблицю. Так, ми зараз зробили певний очковий гандикап, але впродовж усього чемпіонату доводилося вести боротьбу з амбітним «Дніпром». Мабуть, ні в кого не викликає сумніву,  що в дніпрян чи не найсильніший склад.
Інша річ, чому гравці команди Олега Протасова не витримали нашої суперечки. Подивіться,   як грає «Таврія»! Та й  «Чорноморець» із «Карпатами» не пасли задніх. Тому думка, що нам легко далися медалі, не є об'єктивною. Навпаки, я сподівався, що боротьба за медалі триватиме до останнього туру.

— Давайте повернемося до скандального матчу з «Карпатами»...

— Це-вже історія і повчальний момент для українського футболу.  «Металіст» згідно з регламентом приїхав на гру, а те, що львів'яни не вийшли на матч — то їхня проблема. Відверто скажу: мені шкода, що саме такий випадок трапився у Львові, звідкіля я родом і де працював чимало років, і до того ж навіть із «Карпатами» здобув свого часу бронзові медалі. Після гри я залишився в рідному місті й наступного дня гуляв вулицями, а симпатики підходили та бажали успіху «Металісту», дякували за ті роки, коли я працював із «Карпатами». Це було приємно, а з іншого боку, прикро, бо потрібно дотримуватися футбольних правил, а не підкорятися амбіціям. .

— Ви згадали про вболівальників. Про львівських відомо чимало, а про харківських?
— (Сміється). Набирають обертів. Ми ж граємо для них, а тому повинні їх поважати, адже і їхня підтримка певною мірою діє на гравців. При кожній нашій зустрічі вболівальники просили нас, щоб ми потрапили до Кубка УЄФА. Це вже сталося. Тепер потрібна їхня потужна підтримка. І навіть важко уявити, як без глядацької, чи за малочисельної аудиторії, грають донецький «Металург» і київський «Арсенал».

«Маємо те, що маємо...»

— Невдовзі «Металіст» гратиме в єврокубках. Зізнайтеся, на душі вже неспокійно?
— Навпаки, радісно. Хоча така вже тренерська доля, що завжди переживаєш і хочеш зробити якнайкраще. І справді: єврокубки — серйозний іспит для всієї команди та її тренерського складу. Для мене це не буде дебютом, адже свого часу з «Карпатами» грав у Кубку кубків проти ірландського «Шелбурна». Тоді забракло і мого досвіду, і кількості класних гравців, отож ми поступилися за сумою двох матчів (1:0, 1:3. — Авт.). Зараз інша ситуація. В «Металісті» є кілька гравців, які не будуть дебютантами такого престижного турніру, але є і ті, кому доведеться вперше відчути, що таке Європа. Тут велику роль гратиме психологічний фактор, отже, налаштовуватимемо хлопців на хороший результат і переконуватимемо, що і в Кубку УЄФА можна перемагати. І все ж нам потрібно підсилити команду, це — факт.

— Чи можете назвати прізвища тих, кого запросили?
— Наразі не поспішатимемо, бо є багато всіляких факторів. Але ми працюємо над підсиленням колективу. Можу сказати, що зі львівських «Карпат» до нас переходить воротар Андрій Тлумак, в якого чималий досвід виступів у вищій лізі.

— І на кого робитимете ставку: на українців або іноземців?
— Хотілося б, щоб грали в команді свої вихованці, але на це потрібен час. Щодо українських виконавців, то вартість їхніх контрактів надзвичайно висока, тому доводиться запрошувати легіонерів. Кого ми запросимо, покаже час. Але це будуть гравці, які хочуть бути частиною колективу.

— Чимало чуток довколо польського легіонера Северина Ганчаржика на рахунок того, що він може залишити команду і перейти в один із інших клубів української вищої ліги. Називають і київське «Динамо»...
—Цей гравець справді є лідером «Металіста» і, на мою думку, одним із  найкращих  гравців  чемпіонату України. Він має чимало привабливих запрошень від провідних клубів, але розлучатися з ним не збираємося.

— У Кубку УЄФА ви уже обминули кваліфікаційний раунд і гратимете в основній сітці...
— Мабуть, було б добре пройти через кваліфікацію, щоб хлопці отримали бойове хрещення. Адже не секрет, що в кваліфікації чимало таких собі середнячків. Але зараз маємо те, що маємо, і нічого іншого не залишається. В будь-якому випадку перша столиця України спостерігатиме за матчами престижного турніру. Наше головне завдання — потрапити до групового турніру Кубка УЄФА.

— Кого б ви рекомендували з нинішнього складу «Металіста» в збірну України?
- Торік ми не помилилися щодо Олександра Кучера, коли ще до переходу його в «Шахтар» рекомендували Олегові Блохіну поспостерігати за цим оборонцем. Тепер я рекомендував би звернути увагу на Сергія Валяєва та Олексія Антонова.

— І на завершення: відомо, що на Львівщині ви маєте свою дитячо-юнацьку футбольну школу. Хто нею опікується за вашої відсутності?
— У школі працюють чудові фахівці, які ніколи мене не підведуть. Це — головне. Дитячі команди інколи грають в юнацькій лізі, щороку ми проводимо турнір пам'яті мого батька, у нас найкращий футбольний газон в області, тож школа розвивається і має хорошу перспективу.

Павло ПИЛИПЧУК, «Спортивна газета»