СТУПАР: «Волынь – Ильичевец – один из худших матчей весны»

«Карпати» — «Динамо». Увесь цей матч, який став центральним у турі, сконцентрувався довкола двох епізодів, коли у ворота гостей поля мали, на думку певних осіб, призначатися 11-метрові. Натомість, як мені здається, в обох випадках арбітр учинив правильно. Спочатку стався епізод, коли динамівець Віда зустрівся рукою з м’ячем у своєму штрафному майданчику: справді, рука була не в природному стані — так зазвичай діють голкіпери: кінцівка була виставлена, проте треба враховувати, що відстань між гравцем, який завдавав удару, й тим, хто перетнув шлях кулі рукою, була невелика, тобто в такій ситуації фізично складно сховати свою кінцівку. Словом, епізод неоднозначний, я би розцінив його як 50х50: якби арбітр призначив пенальті, особливо ніхто не засуджував би його. Як і тепер, коли 11-метрового не було. Тут, більшою мірою, винен сам хорват: я помітив, що більшість футболістів заходу й навіть окремі наші знають, що за подібних обставин руки треба тримати за спиною… Потім був епізод, коли Кополовця нібито збивав той же Віда: зваживши на те, що першим на м’ячі був динамівець, порушення з його боку, вважаю, не було.

«Волинь» — «Іллічівець». Один із найгірших матчів весни — в плані арбітражу. Спочатку, в першому таймі, мав місце момент із падінням у штрафному лучан Фоміна: суддя показав Руслану жовту картку за симуляцію, гравці та тренерський штаб маріупольців висловлювали впевненість у пенальті, а насправді там була звичайна силова боротьба. Потім, по перерві, на 65-й хвилині футболіст «Іллічівця» виходив сам на сам, але рефері свиснув, угледівши положення «поза грою». А за 10 хвилин відмінив чистий гол тих же підопічних Миколи Павлова… Знову-таки, добре, що команда, не на користь якої це відбулося, виграла.

«Чорноморець» — «Дніпро». Тут усе обійшлося, бо гості в підсумку виграли, а інакше був би черговий скандал: на 7-й хв. дніпрянина Зозулю збили у штрафному одеситів, пенальті був однозначний, арбітр Кузьмін призначив його й… відмінив згодом, під впливом «підказки» асистента Головкова. Останній, до слова, «відзначався» ще в минулих турах… Загалом, вважаю, суддя впродовж усієї гри діяв непослідовно, а якщо конкретніше — «поплив» після непризначеного пенальті: потім був і момент із Чеберячком, коли його слід було усувати з гри, й жовта Коноплянці за звичайну силову боротьбу та ігнорування того, що той же Євген кричав на арбітра…

«Говерла» — «Металург» Зп. Окрім епізоду, коли суддя не зреагував на зрив атаки Запоріжжя, все в його роботі було «на рівні».

«Ворскла» — «Металіст». Тут, звісно, все зводиться до моменту на 24 хвилині. Арбітр мав два варіанти рішення. Перший: якщо він бачив факт перетину м’ячем лінії воріт, треба було зараховувати гол і показувати гравцеві, який зіграв рукою, жовту картку. Другий: якщо Жабченко не був упевнений у взятті воріт, слід було вчинити так, як він вирішив: призначити пенальті й вилучити футболіста-порушника.

«Арсенал» — «Металург» Д. Лише фінальний рахунок нівелював численні помилки рефері: тут і непризначені пенальті, й не показані червоні картки…

Немає про що говорити… У матчах «Шахтар» — «Зоря» та «Кривбас» — «Таврія» рефері впоралися зі своїми обов’язками на високому рівні.

«Український футбол»