Сяйво Перлини на попелищі Фенікса

2010-й рік стане для статистиків приводом, аби написати щось на кшталт: «Калінінський клуб першої ліги «Фенікс-Іллічівець» припинив своє існування, а натомість з'явилася «Перлина», яка, ставши наступницею «гордої птиці», розташовуватиметься відтепер у сонячній Ялті». Утворившись недалекого 2000-го на базі спортивного колективу села Калініне Червоногвардійського району АР Крим, клуб проіснував таким чином 10 років. Ювілей для калінінців опинився заплямованим передостанньою сходинкою в турнірній таблиці першої ліги. Так футболісти попрощалися з рідними вболівальниками...

Утім, цій події передувала першість, яка подарувала «Феніксу» чимало болючих емоцій та переживань. Колишній головний тренер команди Анатолій Беляй вже наприкінці чемпіонату зізнався: «Завдання на сезон не було, бо для цього потрібні певні матеріальні умови, яких у селищі Калініне, на жаль, немає. Тривалий час клуб був у пошуках солідного спонсора, але людини, яка була б готовою робити великі фінансові вливання в клуб, не знайшли». З огляду на ці слова екс-тренера, можна лише дивуватися, яким чином калінінцям вдалося у стартових шести турах здобути сім очок? З одного боку, якщо розібратися, перемоги над «Зіркою» в Кіровограді та «Енергетиком» у Бурштині стали підсумком передусім величезних проблем у стані суперників. З іншого боку — чи були вони меншими у «Фенікса»? Напевно — ні.

По-перше, на відміну від «Зірки», в складі кримської команди не було гравців рівня, скажімо, Смалька. По-друге, кіровоградці змогли провести нормальні збори напередодні сезону та орієнтуватися на боротьбу за вищі місця в турнірній таблиці, хоч у Кіровограді й з'явилася практично нова команда. А щодо «Енергетика», то свою міць команда продемонструвала, обігравши вдома «Закарпаття». Після такого відносно вдалого для команди з села старту першості, «Фенікс» лише в двох матчах зумів набрати очки. І сталося це не абиде: 11 вересня кримчани вистояли в Києві й поїхали додому з таким, здавалося, дорогоцінним у психологічному плані заліковим пунктом. Як з'ясувалося, та вистраждана нічия в грі проти «Динамо-2» не стала поштовхом до нових звершень, або, принаймні, перемог над собі рівними.

Ви спитаєте: «А як же перемога над «Прикарпаттям» в Івано-Франківську — другий матч після старту, коли кримчани заробляли очки?» Річ у тім, що після зміни на тренерському містку в Кіровограді, куди прийшов «пожежник» Анатолій Бузник, навіть «Прикарпаття» мало вигляд команди з розряду набагато сильніших, аніж «Фенікс» (не кажучи вже про саму «Зірку», яку до приходу Бузника, до слова, «Фенікс» обіграв у розіграші вітчизняного Кубка — 4:3). Тож назвати івано-франківську «колись славетну» команду рівною «Феніксу» зразка останніх матчів під керівництвом Беляя — не можу. Навіть «Енергетик», принаймні у домашніх матчах, давав бій практично кожному. Повертаючись до «Прикарпаття»: одна з ключових ігор першого кола для двох аутсайдерів проходила за тотальної переваги господарів із заходу країни, які відкрили рахунок уже в дебюті. Впродовж гри гості, не перебільшуючи, переходили центр поля лічені рази. І це принесло їм результат! Дубль Леонова наприкінці матчу приніс перемогу команді Беляя, тим самим просто деморалізувавши західноукраїнську команду з непоганим підбором футболістів.

Селекція по-українськи!

Після цієї важливої перемоги команда приймала наступного туру «Кримтеплицю» й поступилася в дербі з рахунком 1:2. Як з'ясувалося згодом, цей матч став останнім для Анатолія Беляя на посаді головного тренера. На наступний двобій команду вивів помічник уже колишнього тренера Євген Булгаков, після цього реанімовувати «Фенікс» прийшов старий знайомий Іван Марущак — колись цей наставник уже приходив «оживляти приреченого», й тоді вже в першому матчі коуч зумів обіграти на виїзді «Сталь» із Алчевська з рахунком 3:0. Цього разу не вийшло. Втім, про все поступово.

Коли гравці «Фенікса» стояли на футбольному полі перед стартовим свистком матчу першого туру проти «Львова», очікувати можна було, чого завгодно. Спрогнозувати малюнок гри чи результат не брався ніхто, й тому пояснення фахівця просте: «Всі футболісти, які приходили в «Фенікс», мали дістатися клубу безкоштовно — як вільні агенти. Тому й брали лише тих гравців, які не змогли працевлаштуватися в інших колективах. Наслідок такої «трансферної діяльності»: на зборах готували одних футболістів, а потім підписували контракти з вільними агентами (а їхній рівень зазвичай був усе ж вищим за рівень тих, хто був у моєму розпорядженні), тож доводилося припиняти співпрацю з одними і починати з іншими. Повноцінної підготовки до чемпіонату не вийшло», — зазначив Анатолій Беляй.

Склад «Фенікса» в матчі 2-го туру: Тукач, Луценко, Бобух, Бриль, Каваців, Ніконов (Гай, 53), Павелко, Рябко (Погорельцев, 86), Панченко, Івашко (Попов, 89), Леонов (Рябцев, 66). Запасні: Литовченко, Мамонов, Геворгян.

Із початком чемпіонату тренер працював «із тими, хто є», зробивши ставку на таких виконавців:

У воротах — Сергій Тукач (1987 р.н.) — вихованець луганського футболу, який після дубля «Зорі» встиг пограти в «Динамо-Ігросервісі», де, до слова, два сезони був запасним голкіпером.

Захист: Ігор Луценко (1986), який розпочинав грати в Каховці, а пізніше опинився в донецькому «Шахтарі», пройшовши з командою шлях від третьої команди до другої та, водночас, граючи за юнацьку збірну України. Колись цьому гравцю пророкували успішне майбутнє, але коли Ігор став непотрібним «Шахтарю», «Княжа-2» та «Фенікс» стали малою втіхою для колись «молодого та перспективного». У центрі захисту команди грав Артем Бобух (1998), який наприкінці вересня вже сидів на лаві запасних під час матчу... «Металіста» та «Арсеналу» в складі перших на Кубок країни. Ще б пак! Зріст Артема — 191 см, вага — 81 кг, і це в 21 рік! Схоже, Маркевич готує такого собі українського Папу Гуйє... і Олександр Бриль (1998) став «тренерським» гравцем, адже до зустрічі в «Феніксі» обох поєднувала робота пліч-о-пліч у запорізькому «Металурзі». Лідером захисту мав би стати супер-досвідчений Ігор НІКОНОВ (1982), який у своєму житті грав ледь не в половині команд першої ліги. Чи виправдала себе ставка Беляя саме на цих виконавців? Навряд. Упродовж першості наставник змінював гравців, шукаючи оптимальні зв'язки в захисті, проте Погорельцев, Попов і Мамонов не зуміли зробити захист команди надійнішим — у підсумку «Фенікс» пропустив за 16 турів під орудою Беляя та його помічника З0 м'ячів — лише на 5 менше, ніж «Прикарпаття».

Півзахист: Антон Гай (1986) - рідний брат Олексія Гая з донецького «Шахтаря», й надалі не може знайти «свою» команду. Полишивши всі намагання таки заграти в складі запорізького «Металурга», Антон спробував закріпитися в «Іллічівці» — марно. У Калініному Антон став основним. Та чи відповідає це амбіціям гравця? Не знаю, не знаю... Іншим лідером півзахисту команди мав би стати Ярема Каваців (1986), відомий за виступами за ФК «Львів». На жаль, виправдати ці сподівання він не зумів — на його рахунку лише... одна жовта картка. Олексій Павелько (1986) та Валерій Панченко (1987) на двох теж не забили жодного м'яча, а Валерій із часом поступився місцем у складі Ренату Акчуріну (1987), який зіграв у 13 матчах чемпіонату.

Напад: Руслан Івашко (1986) відзначився в десяти матчах чотирма забитими м'ячами, не будучи при цьому незамінним. Маючи зріст понад 190 см, Руслан чимось схожий статурою та манерою гри на Петю Крауча, але різнить їх один «нюанс» — англієць, знаєте, мільйонер та їздить на дорогому автомобілі з дірою в даху над місцем водія. Микола Рябко (1984) — найдосвідченіший серед нападників, проте в 11 матчах забив лише одного разу. Сергій Рябцев (1988) теж не став для калінінців месією, забивши лише одного разу в 9 матчах. Ну і згадаємо про Леонова (1988), якого можна записати і в півзахисники: Дмитро за півроку забив сім разів, ставши справді найкращим у своїй команді.

Загалом, робота саме з цими виконавцями стала для Беляя провальною: команда не тільки була слабкішою практично за всі інші колективи, так ще й подекуди — безхарактерною. Мабуть, команда «доживала» й разом із нею її гравці. Передчували лихе...

І це сталося — після зустрічі проти «Кримтеплиці» пішов Беляй. У 16-у турі «Фенікс» удома безвільно програв «Арсеналу», а на наступну гру він не поїхав через брак коштів. На футбольній карті країни мала б зникнути ще одна команда, якби калінінці не вийшли на календарну гру вдруге. Проте знайшлися добрі люди, які дали гроші, та Бетменом наслали рятувати прописку в першій лізі тренера Івана Марущака. Поки що під його орудою команда програла три заключні гри першої частини першості з загальним рахунком 2:15.

Але цьому знову ж таки є змістовне пояснення: «У нашому колективі нині виступають колишні адміністратори різних команд, дитячі тренери...», — заявив Марущак, коли прийшов у команду. І справді, нині рівень першої ліги дозволяє робити висновок, що аматорам тут не місце. Порівняно з Беляєм, під своєю орудою новий-старий тренер не мав майже жодного футболіста в тонусі, з ігровою практикою. Єдине, що тренер мав, — фізично міцних від природи хлопців, які інколи ганяли м'яч із товаришами, маючи за спиною непогані кар'єри гравців та відомі прізвища, як, скажімо, Зотов.

Склад «Фенікса» в матчі 19-го туру: Тукач, Михайлюк, Зотов, Круцкевич, Андреянов (Радевич, 46), Ніконов, Шибко, Ворона, Шаповал, Рябцев, Блудов (Дяченко, 46).

Цей склад із легкістю можна порівняти зі складом команди в матчі, скажімо, того ж другого туру. Різниця — вражаюча, адже команда фактично розвалилася, її гравці пішли слідом за тренером... Характеризуючи ситуацію в клубі, Іван Марущак відзначив усе, як є: «Про рівень «Фенікса» нині й говорити не xочеться. Адже його на даному етапі, як такого, немає».

Перспективи зі знаком запитання

На тому «Фенікс» і закінчив писати свою історію, починаючи з колективу фізкультури й закінчуючи колективом, який 2010-го року гідно зіграв у Кубку країни з представником прем'єр-ліги. Тепер уже «Перлина» базуватиметься в Ялті, де відповідного стадіону (якщо вірити тамтешнім любителям футболу, з якими мав змогу поспілкуватися) немає.

Найсвіжішою новиною з Ялти стало призначення на посаду спортивного директора клубу всім відомого Олега Саленка, що ніби є певним знаком для всіх — «Перлина» засяє чимось яскравішим, аніж боротьбою за виживання, хоча саме це завдання є першочерговим для клубу: «Наразі ведуться перемовини майже з десятьма кандидатами з іменами, яких ми хочемо взимку бачити в команді. Все буде змінюватися повністю: від гравців до загальної структури клубу. Хоча деякі речі змінюються вже нині», — такі останні публічні слова Марущака напередодні зимової перерви, після якої ми маємо побачити «Фенікс», перероджений у «Перлину».

Анатолій ВОЛКОВ, газета «Український футбол»