ПЛЯСКІН: «Не можна відривати бойове мистецтво від життя»

Україну з кожним днем все більше заполоняють екзотичні види східних єдиноборств, одним із активних учасників просування ґунфу до українців є Академія традиційного ґунфу, що входить до складу Української ліги професіональних єдиноборств. 14 липня у Львові пройде ІІІ-ій міжнародний семінар з Ченьші Тайцзіцюань, який проведе куратор Академії ґунфу пекінець майстер Хан Куйюань. Про цей семінар, а також про деякі тонкощі культури східних бойових мистецтв розповів президент Академії Традиційного ґунфу лаоши Микола ПЛЯСКІН.

Ґунфу – це дуже важливий соціальний інститут

Тайцзіцюань – це стиль китайського бойового мистецтва, який відноситься до шкіл «внутрішнього напрямку». Його винахідником прийнято вважати даоського відлюдника Чжан Саньфена, який мешкав в горах Удан. Цей стиль до сих пір зберігся в цій місцевості і називають його «удансаньфен тайцзіцюань». А в одному з китайських селищ розвивався сімейний стиль, що називався Ченьші Тайцзіцюань. До речі всі відомі сучасні стилі тайцзіцюань ведуть свій початок від стилю чень. Заснуванням саме стилю чень Тайцзіцюань приписують Чень Вантіну, представнику 9-го покоління цієї родини. Основою цього стилю було те, що зовнішні бойові вправи поєднувались з внутрішньою системою дихання і системою енергетичних каналів «цзіньло».

- Декілька слів про майстра Хан Куйюаня?
- Наше знайомство з ним триває близько 6-ти років. Він набував свою майстерність у дуже відомих майстрів сучасності. У нього дуже драматична історія. Після того як ним була отримана серйозна травма шийної частини хребта, він для себе в житті нічого цікавого не бачив і після того, як три роки регулярно займався тайцзіцюань під керівництвом відомого на той час в Пекіні майстра, став абсолютно здоровим і це його надихнуло надалі вдосконалювати і розвивати свою майстерність. Він має певне коло посвячених учнів у Китаї та за його межами. В Україні таких людей двоє: це я і мій брат по ґунфу Валерій Конанов, який зараз проживає в Хмельницькому.

- Як відбувається приємлевість стилю в Китаї. Продовження його поколіннями.
- Школи Ґунфу (або ушу – І.Ф.)– завжди були важливими соціальними інститутами в Китаї. Не кожна людина, яка прийшла тренуватись в школу ґунфу, може вписати себе в генеалогію стилю. Вчитель досить тривалий час придивляється до учня, випробовує його. Аж після цього учень має право попросити вчителя про прийняття його в коло наближених учнів. Відносини між учнем і вчителем можуть бути міцнішими, аніж відносини сина і батька. Мова йде про певну відповідальність перед людьми за своїх учнів. А цей процес не терпить поспіху. Після проведення спеціального посвячення, учень вписується у наслідники стилю чи школи.

До нас приходили люди з захворюваннями і заняття їм допомагали

- Семінар, на який запрошений майстер ви вже проводите втретє?
- Майстер вважається куратором Академії. Темою семінару буде меч цзянь, що є великою рідкістю для України. Взагалі у нас є дуже багато ентузіастів, які прагнуть розвивати ґунфу, але надто мало в них автентичних знань, тобто великою рідкістю є те, щоб люди в когось дійсно навчалися. Але ми ставимо перед собою завдання, що б більше людей з України мало можливість торкнутися справжнього гунфу.

- Що потрібно для того, щоб стати членом Академії ґунфу?
- Людина будь-якого віку може ним стати, єдиним протипоказанням є психічні розлади чи психологічна нестійкість. Фізичних обмежень у нас немає, адже приходили до нас люди з певними проблемами і заняття їм допомагали. Ґунфу – це щоденна робота, результат якої залежить саме від систематичності тренувань. Адже активні динамічні «зовнішні стилі» приваблюють молодих людей, а «внутрішні стилі», зокрема такі, як тайцзіцюань подобаються людям зрілого віку.

Джет Лі дотичний до Тайцзіцюань

- Зараз є дуже багато фільмів, головні герої в яких витворяють неймовірні речі. Чи насправді вони такі красені?
- Ну звичайно ні. Не варто забувати, що фільми знімають з величезною підготовкою. Для того, щоб зніматись у таких фільмах потрібен певний рівень підготовки. Наприклад, такі «монстри» кіноматографу як Джет Лі та Джекі Чан у свій час проходили досить серйозну підготовку. Джет Лі в 15 років вже був 5-тикратним чемпіоном Китаю з ушу. До речі, він являється членом однієї з Пекінських організацій Тайцзіцюань. І в свою чергу знявся в ролі винахідника тайцзіцюань Чжан Саньфена в фільмі «Два воїни».

- Багато говориться, що східні стилі єдиноборств поєднуються з життям. Чи є воїн ґунфу таким і в житті?
- Школи ґунфу колись набували значення шкіл освіти, де людина могла розвиватись. Саму назву «ґунфу» люди почали застосовувати, бо помітили, що під час занять бойовими мистецтвами (ушу) людина досягає духовного осяяння. Ні в якому разі не можна відривати бойове мистецтво від життя. Людина яка займається серйозно ґунфу, навчається правильно використовувати свої вміння в повсякденному житті.

- До якої федерації відноситься Ваша Академія?
- Академія традиційного ґунфу є колективним членом Української федерації Вінчунь кунфу / Джеткун-до (якому, левову частку свого життя присвятив легендарний Брюс Лі — І.Ф.). Адже один із стилів, який пропагується в нас в Академії є вінчунькуен. І ми досить щільно співпрацюємо разом з цією федерацією і зокрема з її президентом Кузьміним Георгієм Георгієвичем. До речі члени «АТГ» були включені у склад делегації Української федерації Вінчунь кунфу / Джеткун-до, що була запрошена в 2006 р. на другий світовий чемпіонат з традиційного ушу, що проходив поблизу Шаоліня в м. Чженьчжоу.

Іван ФЕДИК