«Мотор» потрапив під суддівський прес

«МОТОР» ПОТРАПИВ ПІД СУДДІВСЬКИЙ ПРЕС

Післямова до львівських подій

Два матчі жіночого чемпіонату України, що відбулися наприкінці минулого тижня у Львові між місцевою «Галичанкою» і запорізьким «Мотором», ще й досі знаходяться в центрі уваги засобів масової інформації й функціонерів Федерації гандболу України.

Справа не тільки в тому, що львівські гандболістки після поразки (22:28) і нічиєї (30:30) практично втратили шанс на продовження боротьби за «золото» першості в серії плей-офф (вона призначається, якщо різниця в очках між першою і другою командою складає три й менше пунктів) і дозволили наблизитися до себе на відстань одного очка ужгородським «Карпатам». Як вважають керівники запорізького клубу, «Мотор» в обох матчах змушений був грати під величезним суддівським пресингом, а спроба головного тренера Андрія Портного з’ясувати стосунки з арбітром Іриною Ткачук уже в дебюті повторної зустрічі призвела до вилучення керманича за межі ігрового майданчика. Як зазначив у своєму рапорті до спортивно-технічного комітету делегат ФГУ Василь Пюрко, «Портной завдав судді навмисного удару плечем».

Цікаво, а що думають з цього приводу провідні гравці «Мотора»?

Наталія ЛЯПІНА, капітан команди:
— Вважаю, що підсумок першого матчу логічний, але вже під час нього ми зіткнулися з упередженістю київського суддівського дуету в складі Тетяни Ракітіної та Ірини Ткачук. Тож наступного дня відчували не тільки фізичну, а й моральну втому, що не могло не позначитися на діях команди в другій грі. До того ж виникло якесь непорозуміння з роздягальнею, через що на розминку ми мали лише десять хвилин. Оце й є ті складові, що призвели вже в дебюті зустрічі до рахунку 6:0 на користь господарок майданчика. Не останню роль зіграло й некоректне суддівство в бік нашої команди. Я з повагою ставлюся до молодої львівської команди, але ж хай кожен грає в силу своїх можливостей. Природно, Андрій Анатолійович не міг спокійно дивитися на це свавілля. Він висловив арбітру свою незгоду з деякими трактовками правил і отримав у відповідь червону картку. Команда занервувала, збільшилася кількість помилок. Наприкінці другого таму ми навіть йшли попереду, але молодь, на яку розраховували тренери, не кращим чином зіграла.

Лариса ЗАСПА, голкіпер:
— Суддя має бути нейтральним. Ми приділяємо певну увагу вивченню правил гри в гандбол, під час тренувань враховуємо нововведення, які час від часу з’являються в них. У львівських матчах у наших гравців «відривали» руки, вони влітали в зону, маючи на плечах трьох захисників – і це ніяк не каралося. Одним словом, була дозволена занадто жорстка гра, але тільки з боку «Галичанки».

— Чи не тому в неї лише 10 хвилин штрафного часу, а у вас – аж 16?

Олена ЦИГИЦЯ, бомбардир «Мотора»:
— Так, те, що дозволялося львів’янкам, нам заборонялося. Гравці «Галичанки» з самого початку гри дуже жорстко грали в захисті, а каралися переважно жовтими картками. Ми за такі ж порушення – двохвилинними штрафами.

— А на останній хвилині зустрічі вас, Олена, вилучили обґрунтовано?
— Так, але в мене не було вибору. Залишалося десять секунд, суперниці оволоділи м’ячем і в них був шанс вирвати перемогу. Одна справа – розігрувати м’яч з 9-метрової лінії, інша – з центру поля. Відстань має велике значення, особливо для воротаря.

— Хтось із вас бачив отой епізод із вилученням головного тренера?

Наталія ЛЯПІНА:
— У нас був тайм-аут, і ми слухали зауваження другого тренера Сергія Польського. Та уявіть: якби чоловік штовхнув жінку, вона б не встояла на ногах. А розповідати можна що завгодно. Отже, комусь вигідно роздувати бозна що з цього випадку. Він не поодинокий. Адже гандбол завжди супроводжують емоції. Жоден тренер не спостерігав би спокійно, як «убивають» його команду. Прикро, що судді дозволили брудну гру напередодні єврокубкових ігор, які чекають і нас, і львівський клуб. Між іншим, нові правила спрямовані на зменшення травматизму, а виходить навпаки. На жаль, наш основний розігруючий гравець Ірина Могиліна вже у першій грі отримала травму, й участь її в єврокубковому матчі під питанням.

— А чи були раніше прецеденти упередженого суддівства цього дуету?

Лариса ЗАСПА:
— Торік не без його допомоги ми змушені були виборювати чемпіонське звання у суперфіналі. А «вивели» Ракітіна і Ткачук нас туди в тому ж Львові.

— Від тиску інших пар суддів вам не доводилося потерпати?

Наталія ЛЯПІНА:
— Помилки, звичайно, трапляються, але щодо обох команд, що знаходяться на ігровому майданчику. А от з упередженістю ми стикаємося лише під час суддівства Ракітіної й Ткачук.

— Ви не побоюєтесь, що критика служителів гандбольної Феміди обернеться для вас неприємностями?

Лариса ЗАСПА:
— Якщо нас піддають критиці за погану гру, чому ми не маємо права висловлювати свою думку щодо арбітражу? Адже мова йде не про новачків суддівського корпусу, а про арбітрів міжнародної категорії, яка не дає їм права на такі явні помилки.

Інтерв’ював Аркадій КОПЕЛІОВИЧ