Владимир РЫЖОВ: «Женский баскетбол в Украине недооценивают»
Выдающийся украинский тренер - о перспективах женской сборной
Видатний український тренер Володимир Рижов, що привів національну жіночу збірну до перемоги на Чемпіонаті Європи-1995 і четвертого місця на Олімпійських Іграх в Атланті-1996, поділився своїм баченням перспектив жіночої збірної. За рахунок чого, на думку Рижова, можна максимально розкрити потенціал цієї команди?
- Команда у нас є, команда гарна, чимало талановитих гравців. Усе залежатиме від того, як тренери зможуть їх відмобілізувати, створити колектив. Не колектив людей, які просто добре одна до одної ставляться, а колектив, збудований на здоровій конкуренції всередині команди, тобто боєздатний колектив. Якщо вони зможуть створити гарні моделі захисту і нападу – перспективи у цієї команди є. Я завжди говорив, що жіночий баскетбол в Україні недооцінюють – це як мінімум щорічний вихід до топ-8-ки найкращих команд Європи має бути.
- Ви не обмовилися, у топ-8 на чемпіонатах Європи?
- Звичайно. Може і повинні мати місце якісь осічки, напевно, але те, що ми часом не виходимо з кваліфікаційної групи, це абсурд повний. Бо і тренерські експерименти були невдалі... взагалі, ставлення до жіночої збірної має бути відповідним бо вона більш перспективна. То ж повинна мати пріоритет. Тоді гравці це будуть відчувати і грати ще краще. Плюс має бути гарний тренерський склад.
- На ваш погляд жінки мають більше шансів на успіх на чемпіонатах Європи, світу, Олімпіадах?
- Без сумніву! З жінками я почав працювати у 90-му (році минулого століття - ред.). У 91-му я благав Федерацію, а тоді вже розвалився Радянський Союз, і чоловікам дали одразу ж право грати у відборі на чемпіонат Європи, а нас відправили у Челендж-раунд, простіше сказати «нульовий раунд». А ми тоді потрапили до фіналу Євроліги. І я тоді благав Федерацію баскетболу об’єднатися з поляками і збірними тих країн, що утворилися після розвалу СРСР, литовцями, молдаванами, і підняти бунт у Міжнародній Федерації щоб жінкам дозволили грати кваліфікацію Чемпіонату Європи. Я їм обіцяв – мало того, що ми попадемо на чемпіонат Європи, ми на чемпіонаті світу в Австралії займемо призове місце. Мені тоді не повірили. І довелося чекати ще майже п’ять років, щоб стати чемпіонками Європи у 1995-му (наступного після цього тріумфу року збірна України очолювана Володимиром Рижовим зіграла у півфіналі Олімпійського турніру на Іграх в Атланті-96 – ред.). Ось так нас тоді «любила» наша Федерація. А все чому – бо ставлення до жіночого баскетболу було другорядним. І таке воно завжди було, як вам сказати: «Вдалося? Добре! Ми усі раді, ми тут поруч! Не вдалося? – ну ми ж казали, що не вдасться».
- Тобто на дбайливе ставлення жінки реагують результатом.
- Якщо ставитися до жіночої збірної з повагою, вона віддасть усе назад успішним результатом, як кажуть – сторицею.
- 19 листопада в Одесі у матчі з німкенями збірна спроможна показати результат?
- Я не впевнений що Спорткомплекс «Краян» найкращий варіант для проведення цієї відповідальної гри, хоча Одеса – чудове місто. У тому залі невелика кількість глядачів вміщується. Можливо, розраховували, щоб аншлаг на матчі був? Але на мою думку попередні ігри у Києві у Палаці Спорту продемонстрували, що на жінок теж люди ходять. Ще й команда дуже гідно і яскраво зіграла. Звісно Німеччину маємо обігрувати у будь-якому залі у будь-якому місті. Для команди, яка реально претендує на перемогу у кваліфікації Чемпіонату Європи, зал в Одесі дещо замалий.
- А вони, на вашу думку, посядуть перше місце?
- Я не можу стверджувати що вони виграють кваліфікаційний турнір Чемпіонату Європи. Хоч вони зараз і лідирують у групі, але тільки претендують на перемогу у кваліфікації. Та поки у команді є такі лідери, як Ягупова, навколо неї можна створювати команду. Як ми свого часу створювали. У нас була трійка видатних на мій погляд гравців – центрова Назаренко, була напрочуд працездатна Жирко, і була талановитий гравець, яка до кінця себе так і не розкрила у плані світового баскетболу, я вважаю, - це Марина Ткаченко. Це була база. Навколо цієї трійці ми створювали команду. І зараз у збірній України схожа ситуація. Є Ягупова, є центрові Малашенко і Бережинська, є гравці які можуть у стислі терміни видати результат - як Зарицька, наприклад. Якщо цим правильно користуватися і розуміти – де кого і як міняти, це дуже сильна збірна. Ми усі бажаємо їй успіху!
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите
ВАС ЗАИНТЕРЕСУЕТ
Состоялся второй матч игрового дня Суперлиги Украины
В саудовском Эр-Рияде состоялось боксерское мегашоу