Под микроскопом: Гран При Малайзии

Якщо після шикарної дощової кваліфікації комусь довелося б висловити думку, що прорив Феттеля на перший ряд старту в неділю перетвориться на перемогу в гонці, швидше за все над таким прогнозом усі б дружно посміялися. Проте не до сміху було в боксах Мерседес, коли стало зрозумілим, що чемпіони й за сумісництвом головні фаворити цього року втрачають перемогу, причому шансів бодай щось змінити у «срібних стріл» практично не було.

 

Гонка в Сепангу стала класичним прикладом тактичної боротьби двох команд на хід якої до того ж вплинув додатковий фактор у вигляді автомобіля безпеки. І тут важливо розуміти, що протистояння розпочалося не в той момент, коли Чарлі Уайтінг вивів на трасу машину з Майландером за кермом, а задовго до цього – ще у п’ятницю. Саме так – під час практик команди не просто підбирають оптимальні налаштування машини на конкретній трасі, а й проводять симуляції довгих серій кіл на тій гумі, яку Піреллі привозить на етап. В Малайзії у п’ятницю на машині Хемілтона були певні проблеми зранку і Льюіс навіть по обіді надолужити згаяне не зміг, тож довелося орієнтуватися на результати Росберга. За тої спеки, яка стояла в Малайзії під час уїк-енду, W06 не надто добре знаходила спільну мову зі сліками, тож в команді вже тоді розуміли, що гонку доведеться їхати з трьома піт-стопами. У той самий час в стані Феррарі проблем не було й Кімі з Себастіаном спокійно виконали запланований обсяг робіт, що дозволило Скудерії зрозуміти, що машина здатна проїхати гоночну дистанцію досить швидко й лише з двома замінами шин.

 

Далі ж «червоні» уважно слідкували за діями Мерседес, де навіть ніхто не міг припустити, що можуть отримати таких несподівано швидких і кмітливих конкурентів (звісно після Мельбурна подумати, що хтось може бути досить швидким аби конкурувати зі «срібними стрілами» було досить наївно, а про тактичну гнучкість Феррарі за роки правління Доменікалі всі просто забули). Під час кваліфікації уже в першому сегменті Ніко та Льюіс використали по комплекту Medium, а це стало більш ніж чітким сигналом, що в команді орієнтуються на використання жорсткої гуми в гонці, тож намагаються зберегти новими саме ці комплекти. Пілоти ж Скудерії навпаки – під час Q1 використали жорсткий комплект, зберігши цілими більш м’які покришки. Тож коли кваліфікація завершилася гоночна тактика обома колективами вже була сформована й суттєво вплинути на неї могла або погода, або зовсім неочікуваний і невчасний виїзд машини безпеки.

 

Маркус Ерікссон своїм невдалим обгоном, який завершився у гравії, безперечно допоміг Феттелю, але чи насправді це був ключовий момент гонки? Після трьох перших кіл гонки насправді все йшло за планом Феррарі, бо Себастіан програвав лідеру гонки аж 0,829 сек. – пригадуємо темп і відставання в Мельбурні й розуміємо, що шинно-погодний фактор в Малайзії таки став наріжним каменем у протистоянні Феррарі з Мереседес. Хемілтон елементарно не міг на прикатаному комплекті Medium (на якому стартували всі пілоти першої десятки) відірватися від Феттеля, в той час як Росберг відстав від співвітчизника більше, ніж Себ програвав лідеру. Якщо ж відірватися на більш м’якій гумі не виходить, то яким чином можна розраховувати компенсувати зайвий піт-стоп при переважному використанні жорстких шин?

 

Заднім числом розмірковувати зазвичай краще, але й у такий спосіб дати однозначну відповідь на питання хто б виграв Гран Прі якби не виїзд машини безпеки просто неможливо. Тож залишається дивитися й аналізувати факти – в Мерседес діяли традиційно – виїхав Майландер, пілоти заїхали в бокси, підопічні Вольффа просто не очікували що Феттель зможе протриматися аж до 17-го кола не міняючи шини і при цьому залишатися достатньо швидким. Крім того «срібні стріли» явно не очікували, що «прокладка» між ними та Себастіаном виявиться такою великою – Хюлькенберг, Грожан, Сайнс і Перес в бокси не поїхали, створивши живий трафік для Льюіса, на подолання якого знадобилося 4 кола за які Феттель зумів відірватися на 10 секунд. З Росбергом ситуація була ще гіршою, адже німець на піт-лейн втратив ще більше часу і відкотився на 9-те місце вибиратися з якого довелося ще довше, ніж Льюісу з 6-го.

 

Відверто кажучи результат гонки читався задовго до її фінішу завдяки тому, що Феттель нічого суттєво не програвав на дистанції, а зайвий піт-стоп для двох Мерседесів у тих умовах компенсувати не виходило ніяк. На додачу ж контрольний самостріл відбувся у чемпіонських боксах під час третьої зупинки Хемілтона, коли замість прикатаних шин Medium (на які так розраховував Льюіс) британцю поставили свіжу жорстку гуму. Цілком очевидно, що «срібні стріли» самі собі не вороги, а це означає, що попри всю очевидність вибору на користь Medium в команді розуміли, що 18 завершальних кіл прикатаний у кваліфікації комплект гуми не витримає, й або доведеться скинути темп (чим за таких обставин міг би скористатися Росберг), або в гіршому випадку довелося б ще раз їхати в бокси, а це вже тотальний тактичний провал.

 

Не менш важливо подивитися й на наслідки малайзійської боротьби серед трійки лідерів сезону – Хемілтон мав найбільше причин бути розчарованим результатом. Насамперед не тому, що пропустив Феттеля, який наразі відстає від британця на 3 очка, а через те, що сам здобув відносно малу перевагу над Росбергом. Якби Мерседеси здобули черговий дубль – відрив Льюіса становив би 14 очок, а якби пілоти фінішували у тому ж порядку в якому стартували, то всі 17. Проте швидкість Феррарі сплутала усі карти й реальна перевага над напарником вимірюється лише 10 очками. Чому це так важливо – будьмо відвертими, гонок з таким кліматом і комплектами Hard і Medium буде небагато, а питання наскільки «червоні» зможуть нав’язати боротьбу Мерседес залишається відкритим, тож головними претендентами на титул все ще залишаються Льюіс та Ніко. Тож програш німцем лише трьох очок можна вважати позитивним підсумком Гран Прі.

 

В контексті боротьби Феррарі з Мерседес не можна не згадати й про Кімі, який безумовно став головним героєм другого плану. Невдалий старт, прокол шини за кільканадцять метрів після в’їзду на піт-лейн, шкандибання на трьох колесах, пошкоджене днище (а відтак й зменшення аеродинамічної ефективності машини в її задній частині), космічне відставання у 98,095 секунд перед появою машини безпеки – що ще (крім сходу) могло бути гіршим? Та фін довів, що списувати його занадто рано – за великим рахунком Ряйкконен так само як і Феттель подолав дистанцію на трьох комплектах шин (два перших кола на Medium можна сміливо викреслити), був напрочуд швидким і спокійно довів свою SF15-T до максимально високого місця на фініші. Якщо негаразди Кімі завершаться, то він незабаром стане ще одним фактором неспокою у стані «срібних стріл», хоча їм і Феттеля вистачає.

 

Ред Булл та їх конфлікт з Рено, який після Австралії смакували й довго обговорювали, схоже обіцяє поступово затухнути. Ну які можуть бути претензії до постачальника силових установок, якщо Торо Россо повним складом фінішує попереду?! І це результат двох 17- і 20-річних новачків, які проводять свою другу гонку в Формулі 1, мають такі самі мотори Рено, а бюджет команди з Фаенци не порівняно нижчий. Звісно силові установки могли б бути і більш потужними, проте тепер на риторику Хорнера і Марко про необхідність «підрізати» Мерседес ніхто без широченної усмішки уваги не звертатиме. По-перше, у чемпіонів уже з’явився конкурент (хоч, можливо, і не на постійній основі, але свої італійські зуби показав), по-друге, всерйоз сприймати команду, яка на трасі поступається своїй молодіжній філії, просто не виходить.

 

По завершенню гонки як з вуст представників Форс Індії, так і на думку експертів ВВС прозвучали слова про надмірність покарань пілотів за інциденти, в яких Хюлькенберг з Пересом взяли участь:

 

 

Відверто кажучи, стюарди справді нерідко надмірно карають пілотів за боротьбу на трасі, що призводить до контактів, проте відео з Роменом та Чеко досить яскраво говорить нам, що мексиканець мав можливість не виїжджати на зовнішній край траси, виштовхуючи Лотус француза, але вирішив іти до кінця, що й завершилося розворотом для Грожана та штрафом для Переса. Аналогічною була й ситуація у Хюлькенберга, який вже програв позицію Квяту, та в останній момент вирішив, що росіянин просто зобов’язаний залишити йому достатньо місця всередині вузького 2-го повороту – чого б це раптом?

 

Наостанок про Макларен – справи команди йдуть на поправку. Так, обидві машини зійшли, проте обидві й стартували, а це вже прогрес порівняно з Мельбурном. Та й гоночний темп в Сепангу виглядав не настільки безнадійно, як ще два тижні тому, і хоч Баттон відверто говорить, що в Шанхаї на очки розраховувати не варто (так само як і в Бахрейні), але в Європі ми матимемо усі шанси побачити переродження команди-Фенікса, що постає з попелу. Стежити за підйомом легендарної команди нагору насправді не менш цікаво, ніж спостерігати за тим як Ред Булл бореться з Торо Россо…

 

В'ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ