Открываем Бразилию вместе. Наша Бразилия. Часть вторая

Очередные путевые заметки нашего спецкора в рамках проекта «Открываем Бразилию вместе!»

Открываем Бразилию вместе. Наша Бразилия. Часть вторая
© Sport.ua
Чемпіонат світу завершився, але враження залишилися. Друга частина розповіді про українців у Бразилії – до Вашої уваги! 
 
День Незалежності України в Бразилії 
Навряд чи ви знаєте, що у Бразилії 24 серпня відзначають так само, як і в Україні! Так-так, це не жарт.   Цього року -  перший, п’ятирічний ювілей відзначення Дня України у Бразилії. Адже 19 січня 2010 року тодішній президент Бразилії  Луїс Інасіо Лула Да Сілва підписав закон, за яким 24 серпня проголошено в Бразилії Національними днем української громади!  Скажу Вам більше: тодішній міністр культури Бразилії Феррейра дослівно сказав так: “Культура етнічних українців є невід’ємною складовою культурної спадщини Бразилії”.  Ось так! 
 
Прудентополіс – столиця Української Бразилії 
Як я уже розповідав раніше, близько 400 тисяч українців мешкають  саме у штаті Парана. Найбільше наших земляків -  у місті Прудентополіс (стара українська назва -  Прудентопіль), що розташований за 200 кілометрів від столиці штату Парана Куритиби.  Із 50 тисяч мешканців Прудентополіса – 75 відсотків українського походження, що де-факто робить цей адміністративний центр однойменного муніципалітету  столицею української Бразилії. Компактно тут проживає 38 тисяч етнічних українців (у  столиці штату Куритибі  - 33 тисячі,   в іншому місті штату - Уніао-да-Віторіа  - 27 тисяч). Подивіться, який красномовний в‘їзд до Прудентополіса: одразу вирізняється візантійський церковний купол і фрагменти вишиванки (на втором фото - левый верхний угол - прим. ред.).





Фундаментальна віра 
- Слава Ісусу Христу! , - споконвічне привітання українців збереглося не лише у західноукраїнських селах, але й за 12 тисяч кілометрів від них. Релігія стала фундаментом, на якому українці зберегли тут свої  традиції. На території лише одного муніципалітету Прудентополіс майже 50  українських храмів -  Української греко-католицької та Української автокефальної православної церков (а загалом у штаті Парана – понад 200 українських церков). Один з двох головних соборів у місті – греко-католицький, Святого Йосафата, де служіння здебільшого відправляються українською (є і португальською). Незвичні для  католиків спів та діалоги між священиком та вірними роблять цей храм цікавим для решти бразильців з туристичного боку. 

 
Свого часу саме священнослужителі допомогли українцям пережити непростий час адаптації на чужині, де, за десяток тисяч кілометрів від рідної землі, вкрай важливо було мати своє релігійне підґрунтя. Відтак  переселенці  відправили листа до очільників греко-католицької церкви з проханням надіслати духовних наставників. Перші семеро сестер-місіонерок  прибули до Прудентополіса 1911 року. Вони  опікувалися дітьми, лікували хворих, стали першими викладачами української мови у Бразилії. Тепер у музеї сестер-служебниць Згромадження Непорочної Діви Марії (УГКЦ), відкритому до сторіччя їхнього прибуття до Прудентополіса,  можна знайти відображення усіх справ, якими займалися сестри: вони зберегли все дуже ретельно.







 
А ще можна вразитися оригінальністю їхньої думки. Подивіться, які чудові вазони вони зробили зі старої комп’ютерної техніки. Думаю, що будь-хто може застосувати їхні винаходи, давши друге життя технічному «непотрібу»:)



 
Туристичні принади українських бразильців 
Прудентополіс – відомий на всю Бразилію центр української культури. Сюди приїздять, щоби побачити українські вишиванку, писанку, танці, послухати українські пісні. Є спеціальні тури на святкування української Пасхи. Українська кухня також дуже відома у Бразилії: де ж іще можна покуштувати борщ і пироги (так і досі називають на Галичині «вареники»).  Будь-яка страва  в іншій країні набуває нових варіантів: у Прудентополісі є  традиційні вареники з сиром та картоплею, але впевнений,  ви ніколи  не куштували вареників із чорною квасолею «фейжу». А тут вони є! Пригадуєте, я уже розповідав Вам, що «фейжу» – це дрібна чорна квасоля, з якої роблять одну із найбільш традиційних бразильських страв – «фейжуаду». 
 
Поєднання в одній страві двох кухонь робить вареники з чорною квасолею унікальними! І такий вибір начинки для улюбленого продукту українців не випадковий. Прудентополіс – лідер Бразилії щодо обсягів виробництва чорної квасолі, а також тютюну.  А ще українці вирощують ті культури, які привезли до Південної Америки їхні предки – льон, гречку, хрін, мак.  Усього цього у Бразилії не було. А от калина тут не прижилася: можливо, через кліматичну специфіку. Однак українська культура однозначно органічно увійшла у бразильське середовище. 
 
Монумент Кобзареві і Музей тисячоліття 
Як і у Куритибі, у Прудентополісі є пам’ятник Тарасові Шевченку. Монумент  зведено 1989 року – до 175-ї річниці від народження Великого Кобзаря. Проект був розроблений відомим канадським скульптором українського походження Лео Молодожанином, автором  пам’ятників Кобзареві у Вашингтоні, Буенос-Айресі, Санкт-Петербурзі, Оттаві, Івано-Франківську. Споруджувати статую бразильським українцям допомагали земляки з Канади та Сполучених Штатів. 



 
Біля підніжжя Шевченкового пам’ятника розташовано «Музей тисячоліття», присвячений історії української імміграції до Бразилії. Засновниця Музею пані Мирослава Кривий (у Бразилії рід прізвищ не змінюють відповідно до місцевих лінгвістичних правил) розповіла про українське освоєння Бразилії (про це також розповідала професор Оксана Борушенко, про що можна прочитати у першому матеріалі). 
В експозиції – багато унікальних експонатів, зокрема можна побачити навіть фотографію реклами пароплавного туру  за океан від компанії Royal Mail Line.  

 
Є фотографії маленьких хатинок-«халупок», в яких жили перші українці, є чимало українського національного одягу і велика колекція посуду та господарського знаряддя столітньої давності. Зрештою, музей не лише береже історію, а й популяризує сучасну українську культуру. Тут працює кооператив з пошиття вишиванок, можна придбати українські сувеніри та музичні інструменти.
 
Бразильці підтримують Україну 
Те, що бразильцям зовсім не байдужа географічно далека Україна, підтвердив Посол України у Бразилії Ростислав Троненко. За ініціативи його дружини Фабіани (бразилійки українського походження) було організовано акцію «Україна – вільна і суверенна». У соціальних мережах бразильцям було запропоновано підтримати Україну у непростий час визвольної війни. І  на цей заклик відгукнулися не лише етнічні українці, але й «неукраїнські»  бразильці, і навіть люди з Африки та Азії. Майже тисяча осіб надіслали свої фото із написом «Я підтримую Україну». Як наслідок, довелося замість п’яти переможців акції обирати десятьох – таким великим було число  оригінальних фотографій. 
 
Тут можна подивитися фото учасників.
 
І така підтримка є взаємною. Лише минулого місяця  українська  громада оперативно відреагувала на наслідки повені у штаті Парана, в результаті якої серйозних збитків зазнали майже 30 тисяч осіб. Серед них – чимало етнічних українців, зокрема із міст Маллет та Уніао-да-Віторія. В культурологічному клубі «Полтава» (про нього йшлося у попередній статті)  українці зібрали теплий одяг, продукти харчування та шкільне приладдя для постраждалих від стихійного лиха. Не буде рекламним слоганом перефразування славетних рядків Великого Кобзаря. Наша громада у Бразилії живе по-людяному: і свого не цурається, і чужому научається – допомагає іншим і отримує сторицею. 

«Відкриваємо Бразилію разом» завдяки спонсору проекту – компанії «Агробізнес».   
 
О. ГЛИВИНСЬКИЙ, Sport.ua
Подписывайся на наш канал в Telegram и узнавай все самые свежие новости первым!

Источник — Sport.ua

(1 голос)

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Новости партнеров
Загрузка...
Комментарии
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
    Комментарии отсутствуют. Вы можете стать первым.
Вы не авторизованы.
Если вы хотите оставлять комментарии, пожалуйста, авторизуйтесь.
Если вы не имеете учётной записи, вы должны зарегистрироваться.
© 2003-2019 Sport.ua
Продолжая просматривать SPORT.UA, Вы подтверждаете, что ознакомились с Политикой конфиденциальности