Под микроскопом: Гран При Бельгии +ВИДЕО +ФОТО

Ще до початку першої практики у п’ятницю ніхто не сумнівався, що бельгійський етап подарує його учасникам і глядачам масу емоцій різного характеру. Та якщо до примх погоди всі були готові, то до маневрів Мальдонадо і Грожана як завжди – ні, хоча від кого ж іще в цьогорічному пелотоні можна чекати неприємностей як не від цього дуету? По суті весь уїк-енд був розділений на три логічні частини саме завдяки вищеназваним факторам (гадаю, що скоро в паддоку і букмекерських конторах можуть цілком офіційно з’явитися такі поняття як «фактор Грожана» і «фактор Мальдонадо». Команди будуть його використовувати, інколи навіть зловживаючи, для виправдання за невдалі гонки, а букмекери можуть спокійно приймати ставки на «героїв нашого часу»). Перша була в п’ятницю геть мокрою, друга сухою в кваліфікації і на прогрівочному колі, ну а третя почалася після подолання La Source на старті гонки.

Ні для кого не секрет, що протягом серпня команди працювали над покращенням своїх машин (а за деякою інформацією найбагатші продовжували це робити навіть тоді, коли формально всі були на обов’язковій 14-денній відпустці), і вкотре частину своїх «озброєнь» нормально випробувати не змогли, що в рамках однієї команди призвело до дуже цікавих наслідків. В McLaren привезли нову версію заднього крила, але тільки в суботу на практиці змогли більш-менш зрозуміти його поведінку, причому якщо Баттон залишився задоволений, то Хемілтону воно не сподобалося і на його болід повернули попередню версію. В кваліфікації Дженсон декласував усіх, але особливо дошкульним це виявилося саме для Льюіса, який саме по суботах традиційно виступає значно краще свого напарника. Настільки, що Хемілтон зранку в неділю в Twitter опублікував фото телеметрії обох машин під час найшвидшого кола, на якій чітко було видно як Льюіс тільки на прямій Kemmel втратив 0,4 сек. Дізнавшись про вчинок свого пілота, команда попросила видалити це фото, але ж що вже потрапило до мережі вже назавжди стає надбанням широкого загалу (цікаво: коли Вітмарш дізнався про вчинок Льюіса перші три слова його реакції не починалися літерами w-t-f?). Звісно багато конфіденційної інформації це фото не містить, але воно допомогло інженерам інших команд трохи краще зрозуміти роботу срібного боліда.

Ця історія не заслуговувала б такої уваги якби не факт, що між Льюісом і його менеджерами з одного боку та McLaren з іншого триває дуже складний переговорний процес стосовно нового контракту. Мартін Вітмарш ще до початку Гран Прі дуже цікаво прокоментував цю ситуацію: «У нас є базовий контракт, але в залежності від пілота і його переговорної здатності ситуація може змінюватися, у зв’язку з чим контракт може збільшитися сторінок на 10, якщо переговори з людиною йдуть тяжко. Наприклад, якщо б я підписував контракт з Хейккі Ковалайненом, контракт містив би 50 сторінок. Якщо з Дженсоном, то 52. З Найджелом Менселлом було б 57, а з Льюісом десь 60». Що ж, можна припустити, що новий контракт Льюіса буде ще товщим через детально прописані в ньому правила спілкування пілота в соціальних мережах.

А взагалі-то кваліфікація в Спа показала, що McLaren знову повертає собі форму початку сезону, коли саме срібні боліди були найшвидшими в пелотоні. І якщо в Монці ситуація змінитися не повинна, то вже в Сінгапурі буде дуже цікаво подивитися на співвідношення сил.

Стратегічний огляд гонки варто почати з того, що команди здивували, насамперед, Пола Хембрі, який припускав тактику 2 або 3 піт-стопів, а вийшло не так. Взагалі, як показали події гонки рішення провести тільки одну зупинку в боксах для Баттона було якщо і ризиковане, то ненабагато, адже англієць ще перед першим своїм візитом в бокси мав такий гандикап, що навіть після піт-стопу повернувся лідером, випереджаючи Феттеля на 1,6 сек.

А от для Феттеля аналогічна тактика була чи не єдиною можливістю мінімізувати втрати після провальної кваліфікації. Звісно завал в першому повороті хоч і «ліквідував» двох прямих конкурентів за титул, але Себастіан внаслідок тієї катавасії не тільки не зміг відіграти позиції за рахунок тих, хто зійшов або поїхав в бокси ремонтуватися, а відкотився на 12-ту позицію. Зрештою однієї вдалої тактики було б замало – більшість конкурентів треба було обганяти на трасі, з чим чемпіон справився прекрасно, хоча ніхто просто так своєї позиції йому не віддавав. Особливо цікаво було спостерігати за боротьбою між ним і Веббером – німець двічі зумів обігнати свого напарника, залишивши його позаду і в особистому заліку.

В цьому контексті викликає певний подив тактика Lotus, шасі якої славиться своєю м’якою та ощадливою роботою з гумою, це ж не Mercedes зрештою. Зараз звісно неможливо точно відповісти на питання, а яким би фінішував Ряйкконен якби поїхав також з одним піт-стопом, але домінування Баттона протягом суботи-неділі підказує, що вище другого місця фін навряд чи зміг би піднятися.

Спроба обох пілотів Mercedes проїхати також на двох комплектах шин віл самого початку виглядала дуже сміливим викликом. Причому не конкурентам, а ненажерливому шасі, яке поглинає гуму ледь не з більшим задоволенням ніж двигуни формульних болідів споживають паливо. Зрештою обоє німців змушені були визнати поразку у приборканні власних машин, поїхати в бокси вдруге, втративши тим самим такі незайві для них очки.

Героями гонки в Спа цілком очікувано стають усі троє призерів до яких варто додати ще й Ніко Хюлькенберга. Якщо про Баттона можна додати тільки те, що він був за крок від Великого шолому – йому не вистачило тільки найшвидшого кола (яке показав Бруно Сенна вперше в кар’єрі), але з його тактикою проїхати таке коло на стертих шинах було практично неможливо. Себастіан не просто витиснув все що було можна – найголовніше, що тепер він програє Алонсо не 42, а 24 очка і випереджає Марка (що це значить для залаштункової боротьби всередині команди зайвий раз пояснювати не  треба). Кімі. З одного боку він фінішував на тій же позицій з якої вирушив у гонку, з іншого міг би досягти більшого якби тактика виявилася більш вдалою. Але ж за одну його боротьбу з Шумахером в Спа вже мали поставити пам’ятники (ну або погруддя) обом. За мужність і холодну голову. Уявляєте що могло б статися якби в Eau Rouge вели боротьбу Мальдонадо і Грожан?!

Що ж стосується Хюлькенберга, то, по-перше, четверте місце в гонці – найкращий результат німця, по-друге, його уміння зорієнтуватися на старті разом з посмішкою фортуни дозволили переміститися з 12-го місця на стартовій решітці аж на 3-тє за підсумками першого кола. Ніко провів гонку дуже зріло та розумно: він обігнав Ряйкконена після рестарту, не підпустив до себе Шумахера (коли німець також зумів пройти фіна) аж до часу свого піт-стопу, та й взагалі на тлі напарника виступив нереально сильно. Ще кілька таких гонок і в Штутгарті не тільки на Ді Ресту дивитимуться як на вірогідну заміну Шумахера.

Наприкінці огляду звісно залишилося найцікавіше:

Звісно частина вболівальників могла навіть не дивитися гонку після першого кола, але стараннями Грожана інтрига в боротьбі за титул тільки загострилася. Немає жодних сумнівів у тому, що вина повністю лежить на пілоті Lotus (якби там не хотілося позлостивити тим, хто особливо «любить» Хемілтона).

Значно цікавішими були наслідки: 18 років (ви тільки вдумайтесь в цю цифру!). Так от, 18 років формульна Феміда не карала пілотів пропуском Гран Прі. Протягом 1994-го такої честі заслужили Едді Ірвайн, Міхаель Шумахер і Міка Хаккінен, причому якщо у ірландця з німцем були спочатку умовні покарання, які згодом стали безумовними, то майбутній дворазовий чемпіон свій штраф отримав в Німеччині одразу. Можна ще згадати Баттона і Сато у 2005-му, але там покарання було не у пілотів персонально, а у BAR за використання подвійного бензобаку за допомогою якого можна було обходити пункт регламенту, що встановлював мінімальну вагу машин.

Якщо до стартового епізоду підійти виважено, то нічого такого екстраординарного Грожан і не скоїв – таких інцидентів за останні кілька років можна пригадати достатньо (наприклад, Льюцци в Італії 2011-го також в першому повороті розкидав боліди наче кеглі). По суті стюарди винесли свій вердикт не за цей конкретний інцидент, а за всю сукупність скоєних французом протягом року. А таких назбиралося 7 штук за 12 етапів – більше половини проведених гонок для Ромена закінчувалися аваріями з різними наслідками!

У зв’язку з цим тепер дуже цікаво подивитися буде на іншого фахівця з креш-тестів Пастора Мальдонадо. За логікою речей (а в Формулі 1 шукати і чекати логіку в рішеннях як стюардів, так і самої федерації, справа часто марна) щось подібне у виконанні Пастора має закінчитися аналогічним покаранням. Характер венесуельця та його небажання вносити корективи у власний пілотаж не залишають сумнівів у тому, що за 8 етапів, які нас чекають цього року, ми обов’язково побачимо від нього ще щось подібне.

Вже після гонки, коли Грожан перед усіма вибачився, пообіцяв виправитися і попросив його «зрозуміти і пробачити» своїми думками в приватних розмовах з журналістами поділилися й інші гонщики. Зокрема, Джеймс Аллен пише про те, що один або двоє колег Ромена вважали що пропуск однієї гонки для нього замало.

І тільки Девід Култхард, спостерігаючи за перфомансом француза, пригадував що можна влаштувати ще більший завал в Спа, але ж тоді виправданням шотландцю були важкі погодні умови:

Ще один цікавий епізод, на який звернули увагу стюарди стався на 20-му витку гонки, коли Феттель намагався обігнати Шумахера в «Автобусній зупинці», але Міхаель у притаманній йому дуже жорсткій (на межі коректності) манері не пропустив Себастіана і одразу ж поїхав у бокси:

 На перший погляд, логіки у цьому не було, але не забуваємо про те, що на той момент семиразовий чемпіон вів боротьбу за подіум з Феттелем і Ряйкконеном, а тому дарувати молодому колезі кілька зайвих десятих не бажав. Зрештою навіть пілот Red Bull після гонки визнав маневр жорстким, але припустимим, додавши, що обганяти Міхаеля завжди непросто, не зважаючи на позицію за яку йде боротьба.

В`ячеслав КОБРЖИЦЬКИЙ, Sport.ua